Показники оцінки ефективності проектів.

Методи можна розділити на 2 групи:

1) засновані на дисконтованих оцінках;

2) засновані на облікових оцінках.

Методи оцінки ефективності інвестицій, засновані на дисконтуванні:

- метод чистої приведеної вартості (метод чистої дисконтованої вартості, метод чистої поточної вартості);

- метод внутрішньої норми прибутку;

- дисконтований строк окупності інвестицій;

- індекс прибутковості;

- метод ануїтету.

Метод розрахунку чистої приведеної вартості.

Метод заснований на зіставленні величини загальної інвестиції з загальною сумою дисконтованих чистих грошових надходжень, які генеруються проектом напротязі життєвого циклу. Норма дисконту встановлюється, виходячи з щорічного відсотка повернення, що хоче або може мати інвестор на капітал, що їм інвестується. Якщо інвестиції будуть генерувати доход напротязі n років, чиста дисконтована вартість грошових потоків:

, (1.1)

де: K – сумарні інвестиції у інвестиційний проект, грн;

Pi – чистий річний дохід і-го року, грн;

r - ставка дисконтування;

n – тривалість проекту, роки.

Більш універсальним є розрахунок NPV по вхідних та вихідних грошових потоках:

, (1.2)

де: r – ставка дисконту;

В – вхідний грошовий потік;

З – вихідний грошовий потік (інвестування).

Чисту дисконтовану вартість проекту можна підсумовувати або віднімати по різних проектах, тому цей показник є основним при оптимізації інвестиційного портфеля. Проект приймається, якщо NPV > 0.

Метод розрахунку індексу рентабельності інвестицій:

(1.3)

Якщо PI>1, то проект приймається.

Цей показник є відносним, тому зручним для вибору одного проекту з ряду альтернативних або при комплектуванні портфелю інвестицій з максимальною сумою значення NPV.

Метод внутрішньої норми прибутку.

Під внутрішньою нормою прибутку (або нормою рентабельності інвестицій, або внутрішньою нормою прибутковості, IRR) розуміють значення коефіцієнта дисконтування, при якому NPV=0. IRR показує максимально-допустимий відносний рівень витрат, що може бути зіставлений з даним проектом, і розраховується приблизно по формулі:

, (1.4)

де: f( ) – NPV(r₁) > 0, тобто чиста дисконтована вартість, що має позитивне значення;

f( ) – NPV(r₂) > 0, тобто чиста дисконтована вартість, що має від`ємне значення;

- коефіцієнт дисконтування, при якому NPV>0;

- коефіцієнт дисконтування, при якому NPV<0.

Метод визначення строку окупності інвестицій.

При використанні цього методу можливі два підходи:

1) не передбачається тимчасової упорядкованості грошових надходжень. Строк окупності залежить від рівномірності розподілу прогнозованих доходів від інвестицій по роках життєвого циклу проекту.

Тоді: , при якому

2) при нерівномірному розподілі прибутку по роках життєвого циклу проекту строк окупності підраховується прямим підрахунком років, напротязі яких інвестиція погашається кумулятивним доходом.

Підвидом даного розрахунку є дисконтований строк окупності й у цьому випадку враховується зміна вартості грошових потоків у часі:

DPР = t + (KPV_t+1 / PV_t+1), (1.5)

де: t – рік останнього від`ємного значення кумулятивної вартості;

KPV_t – кумулятивна вартість t року (останнє від`ємне значення);

PV_t+1- дисконтована вартість грошового потоку у t+1 році.

Останній метод точніше визначає строк окупності, але має істотні недоліки:

- не враховує вплив доходів останніх періодів;

- не враховує розподіл доходів по роках;

- не дозволяє оцінювати ефективність інвестиційного портфелю.

Однак цей показник незамінний, коли метою є не підвищення прибутковості підприємства в результаті використання інвестиційного проекту, а вирішуються питання ліквідності, а також коли інвестиції зв'язані з високим ступенем ризику.

Метод розрахунку коефіцієнта ефективності інвестицій.

, (1.6)

де: PN – середньорічний чистий прибуток, грн;

К – єдиноразові капітальні вкладення;

RV - залишкова або ліквідаційна вартість, грн.

Особливості використання цього показника полягають в тому, що він:

- не припускає дисконтування показників доходу;

- доход характеризується величиною середнього прибутку;

- знаменник – середня величина інвестицій.

Цей показник порівнюється з коефіцієнтом рентабельності авансованого капіталу:

, (1.7)

де: ЗСЗа – загальна сума засобів, авансованих у діяльність підприємства (підсумок балансу).

Недоліки застосування цього показника:

- не враховує зміну вартості грошей у часі;

- не робить розбіжності між проектами, що мають однаковий середньорічний прибуток, але різняться характером формування його по роках життєвого циклу проекту.