Сукупна пропозиція та ёё характеристика. Крива сукупної пропозиції.

Сукупна пропозиція – такий реальний обсяг національного продукту, який економіка пропонує для продажу з метою отримання прибутку. Потенційна величина залежить від запассу капіталу та технологічного рівнч виробництва.

Нецінові фактори сукупної пропозиції. (зміщення кривої вправо чи вліво): 1) зміни цін на ресурси; 2) зміни і продуктивності ресурсів; 3) зміни податтків з підприємств та субсидій.

Цінові фактори: немає єдиної теорії про вплив ціни на сукупний попит. 2 теорії: класична та кейнсіанська.

Класична модель. В основі – полодення про абсолютну гнучкість цін та зарплати. Якщо сукупний попит падає порівняно з потенційним ВВП, то з одного боку, знижуються ціни, з іншого – одночасно падає попит на ринку праці та адекватно зменшується зарплата. Прибутковість виробництва не змінюється. Сукупна пропозиція залишається на рівні потенційного ВВП, але при нижчих цінах та зарплаті. Звідси висновок про незалежність сукупної пропозиції від цін. Але це модель сукупної пропозиції в довгостроковому періоді.

Кейнсіанська модель пояснює залежність між ціною та сукупною пропозицією у короткостроковому періоді. В основі – положення про негнучкість зарплати протягом короткострокового періоду. Це пояснюється існуванням колективних угод між профспілками та підприємцями, а також небажанням підприємців зменшувати зарплату, щоб уникнути зниження мотивації до праці та виникнення соціальних конфліктів.В короткостроковому періоді, протягом якого зарплата не змінюється, сукупна пропозиція перебуває в прямій залежності від товарних цін.

Криву AS можна умовно поділити на три ділянки: грозинтальна ділянка характеризує економіку в умовах неповної зайнятості з високим циклічним безробіттям, збільшення сукупного попиту не викликає зростання цін. Сукупна пропозиція збільшється адекватно зростанню сукупного попиту. На висхідній ділянці, що відображає економіку в умовах неповної зайнятості з низьким циклічним безробіттям, збільшення сукупного попиту викликє як зростання цін. атк і збільшення сукупної пропозиції. На вертикальній ділянці, яка характеризує економіку в умовах повної зайнятості, при збільшенні сукупного попиту сукупна пропозиція тимчасово збільшитися не може.Тому єдиним наслідком є зростання цін.

 

Рівновага моделі AS- AD.

Внутрішньою властивістю ринкової економіки є постійне тяжіння до рівноваги між сукупним попитом і пропозицією. Тому модель «сукупний попит — сукупна пропозиція» є базовою моделлю економічної рівноваги. Між сукупним попитом і сукупною пропозицією постійно виникає розбіжність, яка також постійно усувається ринком.

Найбільш нестабільним компонентом економічної рівноваги є сукупний попит. Якщо рівновага порушується падінням сукупного попиту відносно потенційного ВВП, то це викликає зниження цін, яке скорочує сукупну пропозицію до сукупного попиту. У такий спосіб забезпечується рівновага в короткостроковому періоді на умовах неповної зайнятості. Але довгострокова рівновага, яка відповідає умовам повної зайнятості, не буде досягнута. Вона може відновитися лише з часом, якщо зарплата відреагує на падіння сукупного попиту і, як наслідок, зменшення попиту на ринку праці. Це зменшить середні витрати і збільшить прибутковість виробництва, що стимулюватиме зростання сукупної пропозиції до рівня потенційного ВВП. Одночасно збільшення сукупної пропозиції викликає зниження цін, що збільшить сукупний попит до рівня потенційного ВВП і урівноважить його з сукупною пропозицією на умовах повної зайнятості.

Економічна рівновага може порушуватися і сукупною пропозицією. Якщо вона порушується падінням сукупної пропозиції відносно потенційного ВВП, то ціни зростуть, а сукупний попит під їх впливом зменшиться до рівноваги з сукупною пропозицією в умовах неповної зайнятості. Це — короткострокова рівновага на умовах стагфляції. У довгостроковому періоді рівновага на умовах повної зайнятості може відновитися, якщо адекватно скороченню попиту на ринку праці зменшиться зарплата. Це збільшить прибутковість виробництва і стимулюватиме зростання сукупної пропозиції до рівня потенційного ВВП. Одночасно зменшаться ціни, що збільшить сукупний попит до рівня потен­ційного ВВП, унаслідок чого економічна рівновага відновиться на умовах повної зайнятості.

Спроможність ринкового механізму до відновлення економічної рівноваги на умовах повної зайнятості не піддається часовому визначенню. Тому шлях до неї лише з допомогою ринкового ме­ханізму може бути невизначено тривалим і супроводжуватися великими економічними і соціальними втратами. Щоб скоротити його тривалість і зменшити втрати, необхідне державне втручання в економіку.

 

 

Ефект храповика.

Наша модель передбачає, що зі зростанням сукупного попиту на горизонтальному відрізкові кривої сукупної пропозиції реальний внутрішній обсяг виробництва збільшиться, а рівень цін залишиться незмінним. На вертикальному відрізкові ціни зростуть, а реальний обсяг виробництва залишиться на рівні повної зайнятості. На проміжному відрізкові модель показує, що і реальний внутрішній обсяг виробництва, і рівень цін збільшиться.

Зі зниженням сукупного попиту на горизонтальному відрізкові реальний внутрішній обсяг виробництва зменшиться, а рівень цін залишиться незмінним. Однак на вертикальному і висхідному відрізках існує надзвичайно важливий чинник, який ускладнює ситуацію. Ця складність полягає в тому, що ціни на товари і ресурси стають негнучкими і не мають тенденції до зниження, принаймні у короткостроковому періоді часу (кілька місяців чи рік-два). Економічні показники, що раз зросли, необов'язково знижуються. Деякі економісти вбачають у такій тенденції ефект храповика (храповик — це механізм, який дозволяє крутити колесо тільки вперед).

Дію ефекту храпового механізму показано на рис. 6.6, де для спрощення пропущений висхідний відрізок кривої сукупної пропозиції. Якщо сукупний попит збільшується від СП1 до СП2, економіка рухається від рівноваги Ц1 Об1 у точці е. на горизонтальному відрізкові до нової рівноваги Ц2 Об2 в точці е2 на вертикальному відрізкові. Але ціни не знижуються так легко, як підвищуються, принаймні так швидко. Тому, якщо сукупний попит буде рухатися у зворотному напрямку і зменшиться від СП2 до СП1 то економіка не повернеться до свого первісного рівноважного стану в точці е1.

Скоріше залишиться новий, вищий рівень цін Ц2 і тому збереження сукупного попиту зрушить економіку до стану рівноваги в точці е3. Рівень цін залишиться в точці Ц2, а реальний обсяг виробництва знизиться до Об1.

Отже, існує асиметрія у графіку сукупної пропозиції, яка полягає в тому, що коли обсяг сукупного попиту розширюється, горизонтальний відрізок відхиляється вгору легко і швидко, але коли сукупний попит зменшується, вниз відхиляється повільно, або й взагалі не відхиляється.

Причина нееластичності цін у бік зниження передусім обумовлена заробітною платою, яка здебільшого складає близько 75 % загальних видатків фірми, яка не має тенденції до зниження, принаймні протягом певного часу. Ця нееластичність пояснюється також тим, що у багатьох галузях фірми володіють достатньою монопольною владою, щоб протидіяти зниженню цін у період спаду попиту.