Ринок, його функція та структура

Ринок — це обмін що здійснюється відповідно до законів товарного виробн. і обігу. Сутність ринку полягає в тому, що це певна сукупність економічних відносин між різними типами фірм (промисловими, торговельними, індивідуальними, корпораціями) та індивідами з приводу купівлі-продажу товарів і послуг відповідно до законів товарного виробництва. Функції: регулююча, стимулююча, розподільча та інтегруюча. Конкуренція та механізм формування ринкових цін впливають на рівень витрат виробництва продукції чи надання послуг. Тим самим вирівнюються прибутки підп.-ств, результатом чого є регулювання пропозіцій. Крім того конкурентна боротьба між суб’єктами стимулює їх до раціон викор екон ресурсів, тим самим реалізується стимулююча функція. Великий попит на товари чи послуги формують ринкову ціну, де забезпечується високий рівень прибутку, унаслідок чого капітал переливаеться в певну сферу діяльності. Це означає що ринок виконує розподільну фун-ю. Інтегруюча ф-я – ринок через систему попиту та пропонування, об’єднує в єдине ціле взаємодію виробників і споживачів, формуючі відподівні інститути.

Структура ринку - це сукупність окремих ринків у межах нац екон або внут ринку, світового господарства та його окремих регіонів і взаємодія між ними. Ринок як складне, полісистемне утв має надзвичайно багату структуру. Його складовими є ринки: товарів, капіталу, фінансово-кредитний, валютний, трудових ресурсів, інформації, так званий тіньовий, а також ринкова інфраструктура. Кожний з перелічених елементів здатний функціонувати в так званому автономному режимі і тому має свою структурну побудову. Всі вони взаємодіють як частини єдиної системи, оскільки органічно пов'язані між собою в становленні та розвитку. Порушення цього взаємозв'язку стає серйозною перешкодою існування повноцінного ринкового середовища.

При всій важливості згаданих критеріїв ринків слід зазначити, що його конституюючими факторами є попит, пропозиція, ціна, конкуренція.

Попит — це виражена в грошовій формі суспільна потреба. Платіжний попит — це платоспроможна потреба. Пропозиція — сукупність представлених до продажу товарів. Ціна — грошовий вираз вартості. Конкуренція — змагання між ринковими суб’єктами. Зв’язки і залежності, що виникають у процесі руху і взаємодії зазначених категорій, разом з відповідними характеристиками реалізуються як закони.

Суть закону попиту полягає в тому, що зниження цін на товари і послуги призводить до підвищення попиту на них, а при рості цін попит зменшується. Реакція попиту на зміну ціни визначає еластичність попиту. Еластичним він буває, коли розмір попиту змінюється на більший процент, ніж ціна; нееластичним — коли платоспроможна потреба покупців не реагує на зміну цін. Крім ціни, на динаміку попиту впливають такі нецінові фактори: зміна смаків та уподобань споживачів, зміна числа покупців, зміна доходів споживачів та їх очікувань щодо цін і доходів та ін.

Сутність закону пропозиції полягає в тому, що підвищення цін за інших рівних умов збільшує пропозицію товарів. Вища ціна призводить до зростання норми прибутку, що створює сприятливі умови для розвитку і вдосконалення виробництва. Зниження цін діє в зворотному напрямі — веде до зменшення пропозиції. Пропозиція еластична, коли вона змінюється більшою мірою, ніж ціна. Пропозиція нееластична, якщо ступінь її зміни (в процентах) менше за рівень зміни ціни. До нецінових факторів, що впливають на динаміку пропозиції, належать зміни: цін на ресурси; податків і субсидій; цін на інші товари; числа виробників; структури пропозиції.

Взаємодія попиту і пропозиції визначає ринкову кон’юнктуру. При цьому виникають такі основні варіанти ринкової ситуації: 1. Попит перевищує пропозицію. Причини: ріст грошових прибутків, виробництво непотрібної продукції, штучне зниження цін. Наслідки: криза недовиробництва, ріст цін, спекуляція. Вихід: стримування зростання доходів, зб виробництва, підвищення цін на дефіцит. 2. Пропозиція перевищує попит. Причини: зайве виробництво, штучне підвищення цін, невисока якість товарів, дефіцит грошей та ін. Наслідки: криза надвиробництва. Вихід: зниження цін. 3. Рівновага попиту і пропозиції. Це оптимальна ситуація на ринку, те, до чого він постійно прагне. Тут товари і послуги продаються за ціною ринкової рівноваги. Сила, що змушує виробництво і ринок рухатися до рівноваги, є конкуренція. Взаємодія законів попиту, пропозиції, ціни, конкуренції визначає появу і дію механізму ринкового саморегулювання.

 

Інфраструктура ринку.

Ринок — це обмін що здійснюється відповідно до законів товарного виробн. і обігу. Сутність ринку полягає в тому, що це певна сукупність економічних відносин між різними типами фірм (промисловими, торговельними, індивідуальними, корпораціями) та індивідами з приводу купівлі-продажу товарів і послуг відповідно до законів товарного виробництва. Функції: регулююча, стимулююча, розподільча та інтегруюча. Конкуренція та механізм формування ринкових цін впливають на рівень витрат виробництва продукції чи надання послуг. Тим самим вирівнюються прибутки підп.-ств, результатом чого є регулювання пропозіцій. Крім того конкурентна боротьба між суб’єктами стимулює їх до раціон викор екон ресурсів, тим самим реалізується стимулююча функція. Великий попит на товари чи послуги формують ринкову ціну, де забезпечується високий рівень прибутку, унаслідок чого капітал переливаеться в певну сферу діяльності. Це означає що ринок виконує розподільну фун-ю. Інтегруюча ф-я – ринок через систему попиту та пропонування, об’єднує в єдине ціле взаємодію виробників і споживачів, формуючі відподівні інститути.

Інфраструктура — це обов’язковий компонент будь-якої цілісної економічної системи. Щодо ринку як самостійної підсистеми, інфраструктура — це сукупність інститутів, що обслуговують ринок і виконують визначені функції по забезпеченню нормального режиму його функціонування. Інфраструктура покликана забезпечити цивілізований характер діяльності ринкових суб’єктів, її елементи не пов’язані суб’єктами ззовні, а породжені самими ринковими відносинами. Основними елементами інфраструктури сучасного ринку є: біржі (товарні, сировинні), їх організаційно оформлене посередництво; аукціони, ярмарки та інші форми організаційного позабіржового посередництва; кредитна система і комерційні банки; емісійна система та емісійні банки; інформаційні технології і засоби ділової комунікації; податкова система і податкова інспекція; система страхування комерційного господарського ризику і страхові компанії; спеціальні рекламні агентства, інформаційні центри та агентства засобів масової інформації; торговельні палати; митна система; профспілки працюючих за наймом; комерційно-виставкові комплекси; система вищої і середньої економічної освіти; аудиторські компанії. Функції інфраструктури ринку: сприяння учасникам ринкових відносин у реалізації їх інтересів; прискорення оперативності та ефективності роботи ринкових суб’єктів на основі спеціалізації окремих суб’єктів економіки і видів діяльності; організаційне оформлення ринкових відносин; забезпечення форм юридичного й економічного контролю, державного і суспільного регулювання ділової практики.

Інфраструктура формується в конкретній формі ринку. Зокрема для ринку робочої сили характерна така інфраструктура: біржа праці (служба зайнятості); центри підготовки кадрів; фонд зайнятості; комерційні центри підготовки, перепідготовки і працевлаштування; державний фонд сприяння підприємництву; пенсійний фонд; фонди милосердя.

Поряд із службами зайнятості на ринку робочої сили велике значення має Державний фонд зайнятості. Цей фонд використовується для фахового навчання звільнених робітників і безробітних, сприяння в їх працевлаштуванні і виплати допомоги по безробіттю; надання безпроцентної позички безробітним для заняття підприємницькою діяльністю; організації додаткових робочих місць.

Ринок досконалої конкуренції представлений певною кількістю фірм, однорідністю продукції, відсутністю ускладнень входу на ринок і виходу з нього, рівним доступом до всіх видів інформації. Він включає велике число незалежних продавців, що пропонують стандартизований товар, ціна на який визначається співвідношенням попиту і пропозиції.

Існуюча конкуренція може виявитись недосконалою. Під цим розуміється ринок, на якому не виконується хоча б одна з умов чистої конкуренції. За недосконалої конкуренції панують монополії та олігополії.