Використання систем підтримки прийняття рішень для проектування інтернет-ресурсів фармацевтичних компаній

 

Використання мережі Інтернет для реалізації різних форм електронної комерції з кожним роком набирає все більші масштаби. Частковим випадком цієї тенденції є зокрема фармацевтичний бізнес в Україні. З одного боку він характеризується відносно високою рентабельністю за умови нескладності його ведення. З іншого – для цієї галузі промисловості типовою є можливість отримання абсолютно легальних прибутків. Свідченням вищесказаного є поширення численних форм так званих Інтернет-аптек.

Застосування електронної комерції у сфері виробництва і розповсюдження товарів медичного призначення (ТМП), як у будь-якій іншій сфері, вимагає наукової систематизації [1]. Особливо актуальним це твердження є в час фінансової кризи, коли точний контроль за витратами на Інтернет-ресурс компанії та його ефективністю є запорукою успішності бізнесу.

Важливим допоміжним інструментом для проектування Інтернет-сторінки підприємства (що не є виключенням для фармацевтичної галузі) є системи підтримки прийняття рішень (СППР). В даному випадку мова іде про систему, що на етапі вибору концепції сайту підказуватиме керівництву фірми оптимальні варіанти згідно актуальної мережі критеріїв. Така мережа наразі розроблена і пропонується для широкого впровадження [2].

Для демонстрації принципів роботи такої СППР введемо сім груп критеріїв, згідно яких будемо оцінювати існуючі сайти фармацевтичних компаній для формування бази знань системи: вартість розробки та експлуатації, якість візуального та технічного дизайну, рівень соціальної спрямованості, рівень диверсифікації аудиторії, зручність довідника ТМП, оптимальність ієрархії та середній обсяг трафіку.

Зауважимо, що дана мережа критеріїв не є аксіоматичною [2].

Після заповнення бази знань СППР реальними емпіричними прикладами необхідно розробити методику розподілу моделей концепції Інтернет-сайту за класами. Наприклад, мова іде про мінімально витратний ресурс малої роздрібної аптеки, асортимент якої є достатньо вузьким. Або навпаки – модель сайту відповідає великому фармацевтичному підприємству з розгалуженою мережею гуртових та роздрібних замовників. У цьому випадку довідник ТМП має відображати промислові характеристики лікарських препаратів та іншої продукції медичного ужитку. Для мережі роздрібних аптек такий довідник має містити інформацію, максимально адаптовану до сприйняття індивідуальним покупцем. Водночас візуальне наповнення сайту мусить характеризуватись великою кількістю інтерактивних зображень та анімованих елементів.

Вихідними даними для вибору керівництвом фармацевтичної фірми концепції Інтернет-сайту є обсяги бізнесу, характер замовників, максимально виправдані витрати на розробку і експлуатацію, психологія середньостатистичного відвідувача тощо.

Централізоване впровадження описаного типу СППР здатне значно підвисити інтегральну ефективність усієї фармацевтичної галузі. Це спричинене тим, що керівники фірм, усвідомлюючи важливу роль ІТ-політики підприємства, насправді слабко обізнані у тонкощах прибуткового застосування того ж таки Інтернет-ресурсу.

Таким чином, застосування СППР як допоміжного інструментарію менеджера вищої ланки компанії з виробництва та розповсюдження ТМП є реальним шляхом до підвищення ефективності ведення власного бізнесу в складних кризових умовах.

 

Список літератури: 1. Громовик Б.П. Проблемні питання логістичного обслуговування споживачів лікарських засобів / Б.П. Громовик, С.М. Мокрянін // Фармацевтичний журнал. – 2007. – №5. – С. 14-18. 2. Удовиченко І.К. Використання нечіткого аналізу для оцінювання сайтів фармацевтичних компаній / І.К. Удовиченко, Л.П. Дорохова // Управління розвитком. – 2008. – №3 – С. 84-85.

 

 

УДК 005.934:330.44

Л.В. Амеліна, студентка 5 курсу

[e-mail]

 

Економічна безпека – завдання вимірювання,

Оцінки і аналізу

 

Розглядається опис найбільш впливових та істотних завдань вимірювання, оцінки та проведення аналізу економічної безпеки на підприємствах.

 

В теперішній час, в період світової економічної кризи, досягнення стабільності функціонування суб'єктів підприємницької і інших видів діяльності є найбільш актуальними і важливими завданнями. Для вирішення їх важливу, якщо не вирішальну роль, грає забезпечення економічної безпеки (ЕБ) цих суб'єктів.

Дослідженням даних завдань в сфері ЕБ займалися такі провідні вчені та спеціалісти, як Є. Олейников [1], В. Ярочкін [2], А. Лукацкий [3], І. Медведовський (Росія) [4], В. Геєць, Т. Клебанова, О. Черняк [5], М. Куркин [6], В. Мунтіян, (Україна) [7].

Актуальність завдань, які розглядаються, підтверджується тим, що в сучасних умовах необхідно мати системний інструментарій для діагностики рівня вимірювання, оцінки і аналізу ЕБ та механізм подолання негативних явищ на різних етапах її розробки, впровадження та подальшому розвитку [8]. Структура інструментарію ЕБ наведена на рис. 1.

 

 

Рис. 1. Структура інструментарію системи ЕБ

 

Завдання вимірювання рівня ЕБ засновані на розподілі та оцінці найбільш важливих та екстремальних станів управління підприємства. Використання подібних характеристик дозволить виявити можливості підприємств при впровадження системи ЕБ та її подальшого розвитку.

Система вимірювання, оцінки і аналізу ЕБ включає в себе сукупність послідовних, взаємозв'язаних між собою блоків, етапів діяльності, систематизованих і пристосованих (зорієнтованих) до вищезазначених завдань методик, методів, моделей, що дають можливість виявити, оцінити і зменшити дію господарського ризику до прийнятного рівня з мінімальними витратами корпоративних та інших ресурсів [9].

Ціль системи вимірювання, оцінки і аналізу ЕБ – визначення об'єктів, на які впливає той або інший вид загрози або ризику [10]. Для оптимального вибору найбільш переважного варіанту дій з управління ризиком важливо мати чітку інформацію про те, який об'єкт піддається ризику. Це може бути інформація, персонал, керівники фірми, прибуток підприємства й т.д. Володіння відповідною інформацією та визначення реального ступеню захищеності об'єкту, дає спроможність розрахувати необхідний обсяг основних сил і засобів для запобігання ризику, виробити істотні заходи щодо захисту об'єкта [11].

Таким чином, сьогодні виникає надзвичайно важливе завдання ЕБ підприємств, що також є одним з найважливіших пріоритетів національного масштабу та вимагає особливої уваги не тільки з боку науковців та дослідників, а й різноманітних представників влади та впливових структур.

 

Список літератури: 1. Олейников Е.А. Экономическая и национальная безопасность: [учебник для вузов] / Е.А. Олейников. – М.: Экзамен, 2005. – 768 с. 2. Ярочкин В.И. Аудит безопасности фирмы: теория и практика: учеб. пособие для вузов / В.И. Ярочкин, Я.В. Бузанова. – М.: Парадигма, 2005. – 351 с. 3. Информационная безопасность, как обосновать [Электронный ресурс] / А.В. Лукацкий. – Режим доступа к ресурсу: http://www.infosec.ru. 4. Медведовский И. ISO 17799: Эволюция стандарта в период 2002 – 2007 [Электронный ресурс] / И. Медведовский. – Режим доступа к ресурсу: http://www.dsec.ru/about/articles/ iso17799_evolution. 5. Моделювання економічної безпеки: держава, регіон, підприємство: монографія / [В. М. Геєць, М. О. Кизим, Т. С. Клебанова та ін.]. – Х.: Вид. ХНЕУ, 2006. – 240 с. 6. Куркин Н.В. Управление экономической безопасностью развития предприятия: монография / Н.В. Куркин. – Днепропетровск: АРТ-ПРЕСС, 2004. – 452 с. 7. Мунтіян В.І. Економічна безпека України / В.І. Мунтіян. – К.: Вид-во КВІЦ, 1999. – 464 с. 8. Экономическая безопасность [Электронный ресурс]. – Режим доступа к ресурсу: www.safetyfactor.narod.ru. 9. Методичні рекомендації щодо оцінки рівня економічної безпеки України / за ред. академіка НАН України С.І. Пиріжкова. – К.: НІПМБ, 2003. – 42 с. 10. Кавун С.В. Информационная безопасность в бизнесе: монография / С.В. Кавун. – Х.: ХНЭУ, 2007. – 408 с. 11. Пономаренко В.С. Концептуальні основи економічної безпеки. Монографія / В.С. Пономаренко, С.В. Кавун. – Х.: Вид. ХНЕУ, 2008. – 256 с.

 

 

УДК 519.24

А.А. Ганжа, студент 5 курса

[e-mail]