Тема 1. Філософія, її предмет та науковий статус

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ I

Філософська думка в контексті культурно-історичного поступу

 

Тема 4. Буття світу та людини в античній філософії

1. Які періоди розвитку античної філософії?

а) ведичний–синкретичний–естетичний

б) досократівський–епічний–схоластичний

в) досократівський–класичний–еллінський

 

2. Які філософські школи репрезентують досократівську філософію?

А. Мілетська. В. Піфагорійська. С. Елейська. D. Джайнізм. Е. Буддизм. F. Даосизм.

 

3. Чи вірно, що за своєю проблематикою досократівська антична філософія була космоцентричною?

а) так

б) ні

 

4. Яка основна проблематика досократівської філософії?

А. Пізнання природних явищ. В. Пошук першопричин світу.

С. Доброчинність і щастя. D. Пізнання суспільних явищ.

 

5. Яке з наведених нижче тверджень є визначенням натуралізму?

А. Онтологічне вчення, де за першооснову світу беруть матерію

В. Онтологічне вчення, де за першооснову світу беруть числа

С. Онтологічне вчення, де за першооснову світу беруть природні стихії

D. Онтологічне вчення, де за першооснову світу беруть Бога

 

6. Засновником мілетської школи був:

а) Геракліт; б) Фалес; в) Піфагор; г) Епікур; ґ) Демокріт; д) Зенон.

 

7. Хто вважав, що першооснова світу – вода?

а) Ксенофан; б) Фалес; в) Геракліт; г) Сократ; ґ) Демокріт; д) Зенон.

 

8. Хто вважав, що першооснова світу – повітря?

а) Анаксимен; б) Фалес; в) Геракліт; г) Епікур; ґ) Анаксимандр; д) Демокріт.

 

9. Хто вважав першоосновою світу апейрон?

а) Анаксимен; б) Фалес; в) Демокріт; г) Анаксимандр; ґ) Геракліт; д) Аристотель.

 

10. Хто вважав світ вічним вогнем, що мірою спалахує та мірою згасає?

а) Фалес; б) Анаксимен; в) Піфагор; г) Геракліт; ґ) Демокріт; д) Платон.

 

11. Хто із давньогрецьких філософів сформулював принцип “panta rei” (все тече, все змінюється)?

A. Сократ. B. Аристотель. C. Геракліт. D. Демокріт. Е. Піфагор. F. Плотин.

 

12. Хто перший з філософів помітив, що суперечності є у світі і вони – джерело змін?

а) Піфагор; б) Платон; в) Аристотель; г) Геракліт; ґ) Епікур; д) Сократ.

 

13. Яке з наведених нижче тверджень є визначенням символізму?

А. Онтологічне вчення, де за першооснову світу беруть матерію

В. Онтологічне вчення, де за першооснову світу беруть числа

С. Онтологічне вчення, де за першооснову світу беруть природні стихії

D. Онтологічне вчення, де за першооснову світу беруть Бога

 

14. Хто вважав основою світу гармонію чисел?

а) Демокріт; б) Геракліт; в) Епікур; г) Фалес; ґ) Піфагор; д) Парменід.

 

15. Хто вводить у філософію поняття “буття” і “небуття”:

а) Анаксагор; б) Парменід; в) Геракліт; г) Фалес; ґ) Демокріт; д) Платон.

 

16. Хто з давньогрецьких філософів обстоював атомістичне розуміння світу?

A.Піфагор. B. Фалес. C. Парменід. D. Сократ. Е. Демокріт. F. Плотин.

 

17. Представникам класичного періоду Античності є:

а) Піфагор; б) Аристотель; в) Сократ;

г) Демокріт; ґ) Епікур; д) Платон.

 

18. Хто в античності вважається ученим-енциклопедистом?

а) Демокріт; б) Платон; в) Сократ; г) Аристотель; ґ) Сенека; д) Плотин.

 

19. Онтологія Платона є вченням про:

А. Ідеальні духовні потреби людини. В. Матеріальну першооснову світу.

С. Моральні норми життя суспільства. D. Ідеї як духовні субстанції всього існуючого.

 

20. Речі за Платоном – це:

а) світ комп’ютерної реальності;

б) ствердження їх матеріальності;

в) світ ілюзій розуму;

г) тіні ідей;

ґ) продукт людської свідомості.

 

21. Платон розуміє матерію як:

а) світ об’єктивної реальності;

б) субстрат, тобто те, з чого виникають тіла;

в) речовину та її атомістичну структуру;

г) продукт людської свідомості;

ґ) світ суб’єктивної реальності.

 

22. Які риси світу неістинного буття (речей), за Платоном?

А. Безсмертний. В. Недосконалий. С. Чуттєвий. D. Смертний. Е. Раціональний. F. Досконалий.

 

23. Під істинним буттям Платон розуміє:

а) світ речей, б) світ ідей, в) світ живої природи, г) світ атомів і порожнечі, ґ) світ людини

 

24. Які риси світу істинного буття (ідей), за Платоном?

А. Чуттєвий. В. Часовий. С. Позачасовий. D. Досконалий. Е. Раціональний.

 

25. Ідеї стосовно речей за Платоном є:

а) відображенням речей; б) продуктом людської уяви;

в) досконалим взірцем для речей; г) аналогією речей.

 

26. Вчення про ідеї наголошує на їх:

а) вічності

б) безсмертності

в) минущості

г) досконалості

ґ) смертності

д) недосконалості

 

27. До ірраціональних ідей Платона належать:

а) ідея двох світів; б) ідея Деміурґа; в) ідея Світової душі;

г) ідея матерії; ґ) ідея безсмертя душі.

 

28. За Платоном, душа містить три складові частини:

а) сензитивну; б) розумну; в) екстравертивну; г) мотиваційну; ґ) імпульсивну, е) пристрасну

 

29. Хто із античних філософів є автором концепції ідеальної держави:

а) Платон; б) Геракліт; в) Сократ; г) Аристотель; ґ) Демокріт.

 

30. Який принцип поклав Платон в основу ідеальної держави?

а) доброчинності; б) справедливості; в) демократії; г) тимократії;

 

31. За Платоном, найкращою формою політичного устрою є:

а) демократична республіка; б) аристократична республіка;

в) олігархічна республіка; г) тимократична республіка;

 

32. Кому належить вислів: “Платон мені друг, але істина дорожча”?

а) Сократу; б) Аристотелю; в) Епікуру; г) Сенеці.

 

33. Які праці написані Аристотелем?

а) Метафізика; б) Бенкет; в) Тімей; г) Категорії; ґ) Органон; д) Апологія Сократа

 

34. Речі за Аристотелем – це:

• самостійно існуючі субстанції
• ілюзії розуму
• тіні ідей
• продукт людської свідомості

 

365. Згідно зі вченням Арістотеля, основу буття складають дві причини:

А. Бог і природа. В. Матерія та форми. С. Матерія та ідеї.

D. Любов і ненависть. Е. Атоми й порожнеча.

 

36. До причин всього існуючого Аристотель відносить:

а) космічну; б) матеріальну; в) формальну;

г) дієву; ґ) спонтанну; д) цільову.

 

37. Субстанція за Аристотелем – це:

· чотири елементи світу – повітря, вогонь, вода, земля

· матерія як безформний і невизначений субстрат

· будь-яка річ як самодостатнє буття

• атоми та порожнеча, в якій вони рухаються

 

38. Буття за Аристотелем

а) світ ідей; б) форми в речах;

в) матеріальний субстрат речі; г) одиничне, як єдність матерії і форми.

 

39. Бог у Аристотеля є:

а) Єдине; б) Ентелехія; в) Першорушій; г) Деміурґ.

 

 

40. Які три види душі в людині виділив Аристотель:

а) рослинну, тваринну, людську;

б) пристрасну, імпульсивну, розумну

в) естетичну, етичну, релігійну

г) економічну, екологічну, енергетичну

 

41. Центральною проблемою еллінської філософії є

а) проблема віднайдення першооснови світу; б) проблема віднайдення людиною щастя;

в) проблема пізнаваності світу; г) проблема перевтілення людини після смерті.

 

42. До еллінської філософії належать представники:

а) елейської школи; б) стоїцизму; в) мілетської школи;

г) епікуреїзму;.ґ) піфагорійського союзу.

 

43. Які світоглядні принципи обстоювала епікурійська філософія?

А. Проживи непомітно. В. У всьому дотримуйся міри.

С. Вірую, бо це абсурдно D. Вірую, щоб розуміти.

Е. Розумію, щоб вірити.

 

44. Еллінська філософія набуває статусу “першої порадниці” тому, що:

а) вказує кожному стежку до морального вдосконалення і щастя;

б) вказує кожному шлях до пізнання світу та його перетворення;

в) вказує шлях кожному до активної політичної діяльності та успіху

 

45. Які світоглядні принципи обстоювала філософія стоїцизму?

А. Пізнай себе. В. У всьому дотримуйся міри.

С. Вірую, бо це абсурдно. D. Вірую, щоб розуміти.

Е. Розумію, щоб вірити.

 

46. Хто є автором концепції насолоди?

А) Марк Аврелій; б) Сенека; в) Епіктет; г) Лукрецій Кар; ґ) Епікур.

 

47. Хто є представником стоїцизму в Римі?

а) Епікур; б) Демокріт; в) Цицерон; г) Сенека.

 

Що таке “епікуреїзм”?

• вчення про мудре ухиляння від ударів долі;
• вчення про безпристрасність і незворушність
• вчення про ідеї як взірці речей
• вчення про форми як сутності речей

 

48. Що таке “стоїцизм”?

а) вчення про позбавлення страждань тіла;

б) вчення про скромність і невтручання у державні справи;

в) вчення про мудре ухиляння від ударів долі;

г) вчення про щастя та свідоме примирення з долею.

Дайте визначення наступних понять:

Натуралізм

Монізм

Принципи буття космосу (за Гераклітом)

Буття і небуття (за Парменідом)

Буття і небуття (за Демокрітом)

Плюралізм

Річ (за Платоном)

Матерія (за Платоном)

Дуалізм

Субстанція (за Аристотелем)

Тема 5. Буття Бога, світу та людини у філософії

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ I

Філософська думка в контексті культурно-історичного поступу

 

Тема 1. Філософія, її предмет та науковий статус

1. Слово “філософ” вперше вводить у вжиток грецький мислитель стосовно людей,

які прагнуть до високої мудрості й правильного стилю життя:

а) Аристотель; б) Фалес; в) Сократ; г) Піфагор; ґ)Анаксимен; д) Плотин.

 

2. Де зародилась філософія як сукупність знань про природу?

а) у Вавилоні; б) у Давній Індії; в) у Давньому Китаї; г) в Єгипті; ґ) у Давній Греції; д) в Європі.

 

3. Хто уперше увів поняття “філософія” для позначення раціонально-поняттєвого типу знання?

а) Аристотель; б) Платон; в) Сократ; г) Піфагор; ґ) Геракліт; д) Демокріт.

 

4. Філософія, за Аристотелем, виникає із:

а) Фантазування

б) Хвилювання

в) Розуміння

г) Натхнення

д) Здивування

 

5. Слово “філософія” дослівно означає:

а) любов до мудрості б) любов до краси

в) любов до людей г) любов до містики

ґ) любов до знання д) любов до Бога

 

6. Філософія виникає:

а) з корисливих інтересів

б) на основі неусвідомленого мислення

в) як потреба людського духу в нових ідеях та думках

г) з приязні та дружби між людьми

 

7. Чи тотожні, на думку грецьких мислителів, знання та мудрість?

а) так; б) ні

 

8. Чи вірно те, що будь-яке знання є софійним?

а) так; б) ні

 

9. Якого мислення вимагає осмислююче обдумування?

а) раціонально-логічного б) рефлексивного

в) моделюючого г) образного

ґ) конструюючого д) технічного

 

10. Філософська рефлексія – це:

а) ідеологічна позиція

б) розмірковуюче мислення

в) життєве поривання

г)переживання прекрасного

ґ) прагнення корисного

д) колективна творчість

 

11. Що таке софійне знання?

а) розробляє концепцію про провідну роль народу в цивілізаційному процесі

б) ґрунтується на необхідності спокійного, безтурботного ставлення до світу

в) виражає сенс людського буття у світі та є опорою людини в її духовних прагненнях

 

12. Чи вірно те, що мудрість містить у собі етичний аспект?

а) так; б) ні

 

13. Чи мудрість є знанням, якого можна було б навчити та не задумуючись використовувати?

а) так; б) ні

 

14. “Мудрість” у розумінні західної культури це:

а) морально-життєва позиція, яку набуває людина під час виконання певних функцій або повноважень

б) мистецтво жити не на шкоду собі та іншим людям, користуючись власним розумом

в) еталонне поняття повного завершеного знання

г) досвідченість, що несе в собі етичну духовність

 

15. Мудрість – це:

а) результат особистого пошуку значущих цінностей, як регуляторів життєдіяльності людини на основі знання

б) здатність людини бути у початковому стані злиття з проявами дійсності

в) окрема реальна подія життя, що носить повчальний досвід

 

16. Чи вірно, що мудра людина не допускає розбіжності між словом і ділом?

1) Так. 2) Ні.

 

17. Шлях осягнення мудрості є:

а) колективним б) анімаційним

в) історичним г) особистим

 

18. “Реальність” як об’єкт філософського мислення передбачає:

а) поєднання мінливого із неперервним триванням

б) наявне буття системи “людина-світ” і її можливості у минулому та майбутньому

в) внутрішню зв’язаність, стабільність, впорядкованість

 

19. Спільним об’єктом дослідження для науки і філософії є:

а) лінгвістичний поворот б) система “людина-світ”

в) єдність мислення і буття г) мова як система знаків

 

20. Філософія досліджує систему “людина-світ”:

а) як смисложиттєвий горизонт самоутвердження людини

б) лише як даність

в) за допомогою дескрипції

 

21. Особливе буття людини у світі полягає у здатності:

а) утверджувати віротерпимість

б) робити вибір за уподобанням

в) розмірковувати, заглиблюватися в себе

 

22. Чи вказує чітко термін “філософія” на предмет свого дослідження?

а) так; б) ні

 

23. Предметом філософії є

а) окремі ділянки знання

б) сфера духу

в) світ у цілому та взаємовідношення людини й світу

г) визначні відкриття

 

24.Філософи прагнуть пізнати:

а) тотальність буття, виходячи з його остаточних підстав

б) зовнішню природу та причиновість фізичних явищ

в) окремі життєві процеси і функції людської психіки

г) переконання і звички людей в минулі епохи

 

25. Прикметними рисами філософського знання є:

а) експериментальність у доведенні істинності

б) єдність і боротьба протилежностей

в) універсальність і тотальність

г) конкретність і спеціалізація

 

26. Філософське знання спрямоване на:

а) сутність буття у взаємозв’язку речей і явищ

б) сутність явищ конкретної сфери дійсності

в) ідею можливості покращення природи людини

 

27. Яке визначення “філософії” є вірним:

а) система наукових знань про світ та людину

б) система ідеологічних принципів

в) мистецтво пізнання істини

д) універсальне світоглядне знання, спрямоване на тотальність і сутність буття

 

28. Філософське знання спирається на досвід:

а) класовий б) духовний

в) есхатологічний г) емпіричний

 

29. Філософське освоєння світу включає в себе:

а) заперечення дієвої ролі людської свідомості

б) спокутування першородного гріха

в) тимчасове припущення якогось положення

г) пізнання й переживання загальновизнаних у суспільстві значень явищ, об’єктів, подій

д) опис, нагромадження та класифікація фактів

 

30. Що є характерним для філософського світогляду?

А. Віра в одуховленість всього сутнього. В. Вільний пошук істини.

С. Перевага аналітичного розуму над вірою D. Довіра до авторитетів.

E. Намагання все піддавати сумніву.

 

31. Спекулятивне мислення скероване на:

а) цілісне позаявищне пізнання дійсності та граничних основ буття

б) забезпечення успіху практичної діяльності людини

в) переконання про майбутнє спасіння людства

г) можливість переходу прихованих засад дійсності у наявні

 

32. Чи вірно, що філософія має науковий статус?

а) так; б) ні

 

33. Відповіді на філософські запитання шукають у:

а) релігійних віруваннях б) міфологічних уявленнях

в) доказах та умовиводах розуму г) наукових дослідженнях

ґ) магічних ритуалах

 

34. Філософія є способом:

а) трансцендування світу

б) редукції світу

в) антропогенезу

г) непослідовного мислення внаслідок порушення законів формальної логіки

 

35. Чи вірно, що філософія утверджує духовність людини?

а) так; б) ні

 

36. Чи може бути доведена різниця між філософськими позиціями?

а) так; б) ні

 

37. Які галузі знань охоплювала філософія до XVIII?

а) всі існуючі

б) гуманітарні

в) жодних

г) природничі

 

38. Хто першим спробував у XVIII ст. встановити межі наукового та філософського знання?

а) Іван Франко б) Пітер Кемп

в) Імануїл Кант г) Сергій Кримський

ґ) Огюст Конт д) Володимир Вернадський

 

39. Яка філософська течія XIX ст. розробляє проблему співвідношення науки та філософії?

а) позитивізм б) екзистенціалізм

в) герменевтика г) логістика

ґ) психоаналіз

 

40. Чи вірне твердження: філософія – самостійна наука, що узагальнює дані конкретних наук.

А. Так. В. Ні.

 

41. Які філософські течії перебільшували науковий статус філософії?

а) позитивізм

б) діалектичний матеріалізм

в) стоїцизм

г) аналітична філософія

д) епікуреїзм

 

42. Виокреміть ірраціоналістичні філософські течії:

а) постпозитивізм б) філософія життя

в) екзистенціалізм г) феноменологія

 

43. Філософські настанови більше проявляють себе у:

а) теоретичних прагненнях

б) осягненнях і висновках

в) медитаціях

г) вільнодумстві

 

44. До структури філософського знання належать:

а) міфологія; б) онтологія; в) світорозуміння;

г) гносеологія; ґ) світобачення; д) аксіологія.

 

45. Яке з наведених нижче тверджень є визначенням онтології?

А. Онтологія – вчення про сутність і структуру буття людини.

В. Онтологія – вчення про шляхи і межі пізнання і знання.

С. Онтологія – вчення про сутність і структуру духовних цінностей.

D. Онтологія – вчення про сутність, структуру, форми та фундаментальні принципи буття.

 

46. Яке з наведених нижче тверджень є визначенням аксіології?

А. Аксіологія – вчення про сутність і структуру буття людини.

В. Аксіологія – вчення про шляхи і межі пізнання і знання.

С. Аксіологія – вчення про сутність і структуру духовних цінностей.

D. Аксіологія – вчення про сутність і структуру буття суспільства.

 

47. Яке з наведених нижче тверджень є визначенням метафізики?

А. Метафізика – вчення про буття людини.

В. Метафізика – вчення про сутність буття.

С. Метафізика – вчення про добро й красу.

D. Метафізика – вчення про буття суспільства.

 

48. Яке з наведених нижче тверджень є визначенням гносеології?

А. Гносеологія – вчення про сутність буття людини.

В. Гносеологія – вчення про сутність пізнання і знання.

С. Гносеологія – вчення про сутність добра й краси.

D. Гносеологія – вчення про сутність буття суспільства.

 

49. Етика – це:

а) вчення про мораль як результат стосунків людини з Богом

б) вчення про сутність, функції, природу і походження моральних норм, вартостей та ідеалів

в) формалізована мова науки та її використання в комп’ютерному моделюванні

г) наукове припущення про причиновий зв’язок явищ і подій

ґ) здатність підтримувати стабільність емоційного стану людини

 

50. Естетика – це

а) своєрідне культивування комфорту та розкошів

б) здатність людини творчо формувати моделі власної поведінки

в) вчення про сутність та природу краси, естетичні вартості та їх здійснення у мистецтві та повсякденності

г) вчення про гуманізацію техніки, праці та побуту

 

51. До етичного виміру філософських міркувань відносяться питання про:

а) ригоризм, фанатизм, педантизм моральних норм

б) найвище добро, щастя, справедливість і правду людського життя

в) розвиток від менш досконалого до більш досконалого

 

52. До естетичних вимірів філософських міркувань відносяться питання про:

а) роль краси, гармонії та творчості у духовному розвитку людини і суспільства

б) роль обізнаності та начитаності особи в галузі літератури

в) політеїзм, антропоморфізм і нірвану

 

53. Філософська антропологія ставить загальне питання про:

а) важливість у будь-якій діяльності не результату, а участі в її здійсненні

б) сенс людського існування взагалі

в) перехід кількісних змін у якісні та навпаки

г) вироблення схем поведінки

 

54. Виділіть функції філософії:

а) песимістична

б) світоглядна

в) методологічна

г) критична

ґ) підсвідома

д) оптимістична

 

55. Світоглядна функція філософії полягає у:

а) критиці гуманістичних ідеалів

б) перевірці науковими методами загадок життєдіяльності

в) пошуку відповіді на смисложиттєві питання

г) відтворенні моделей людського буття

 

56. Чи вірно, що методологічна функція філософії притаманна філософському знанню у будь-який історичний період:

а) так

б) ні

 

57. Критична функція філософії:

а) змушує долати об’єктивні перешкоди на шляху досягнення достовірного знання

б) є самодостатньою та ізольованою ознакою абстрактного мислення

в) сприяє виробленню неупередженого ставлення до світу та культури людського мислення

г) прагне тотальної нейтральності своїх форм мислення

 

58. Комунікативна функція філософії полягає у:

а) ролі посередника в обміні цінностями між науковими та культурними світами

б) практичних дослідженнях конкретних ділянок знання

в) збереженні первісної природи

 

Дайте визначення наступних понять:

Філософія (за О. Кульчицьким)

Мудрість (за С. Кримським)

Реальність

Наука

Предмет філософії

Онтологія

Метафізика

Гносеологія

Епістемологія

Аксіологія