Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Базисные институты нац.экономики и их комбинации. Институциональная матрица

Поиск

Базисные институты нац.экономики и их комбинации. Институциональная матрица

Інститути національної економіки – це ключові елементи будь-якої економічної системи; механізми упорядкування економічних дій, що становить сутнісну основу економічної системи суспільства.

Інститути – закріплені правом та організаціями звичаї, норми і традиції, що становлять основу упорядкованого розвитку елементів та підсистем певного суспільства.

Це поняття є ширшим за «господарський механізм», оскільки відображає не лише форми і способи регулювання та управління економічними процесами, а й способи поєднання ресурсів у суспільному виробництві товарів та послуг на принципах виконання інститутами у суспільстві певних лише їм притаманних ролей та функцій. Іншими словами, система інститутів економіки у їх взаємодії та розвитку і є економічна система суспільства.

До основних базисних інститутів економіки представники інституціоналізму відносять: працю, власність, владу, управління.

Праця – свідома і цілеспрямована діяльність людини з перетворення предметів праці за допомогою засобів праці у життєві блага для задоволення своїх потреб. У процесі праці споживається робоча сила людини. Лише в процесі праці людина свідомо ставить перед собою мету створення знарядь праці, тобто відповідні речі, за допомогою яких вона впливає на предмети природи.

Власність – це не річ, а відносини між людьми з приводу виробництва і привласнення речей – продуктів праці. Це – ставлення індивідів один до одного і відповідно їх відношення до матеріалу, знарядь і продуктів праці.

Влада – слово, що використовується в українській для назви кількох різних але взаємопов'язаних понять:

· право та можливість керувати, розпоряджатися чимось або ким-небудь;

· політичне панування, політичний устрій;

· керівні державні органи, уряд чи особи що мають урядові повноваження.

Управління. У територіальному розвитку доцільно розрізняти процеси самоорганізації, що потребують вивчення, усвідомлення, та організації самої системи управління,

Під управлінням прийнято розуміти дію з боку якогось активного начала стосовно певних об'єктів або з боку суб'єкта управління стосовно об'єкта управління. Ця дія спрямована на досягнення певної мети, бажаного результату. Мета управління – це наперед визначений результат (стан господарського об'єкта), на досягнення якого спрямовані засоби і методи регулювання соціально-економічного розвитку. Спрямування в досягненні мети завжди спонукають соціально-економічну діяльність.

Вони є спільними для усіх економік, проте конкретні форми їх прояву (у кількісному та якісному вираженні) можуть видозмінюватись і впливати на формування різних моделей національної економіки.

Комбінація базових економічних інститутів – це формування елементів, складних підсистем господарської системи та взаємозв’язків між ними у кожному конкретному суспільстві. Взаємодія та згрупування базових економічних інститутів формує інституціональну матрицю суспільства, що є саморозвивальною і самопідтримувальною підсистемою суспільства поряд з політичною, соціальною, технологічною, демографічною та екологічною суспільними підсистемами.

Ще однією важливою складовою інституційного поля національної економіки є норми, традиції, принципи, звичаї, соціально-психологічні особливості нації (ментальність, характер). Наприклад, принципи ведення господарської діяльності, свободи у виборі поля діяльності усіма членами суспільства, традиції ведення справ, культура ділової поведінки, дотримання засад демократичного соціально-економічного розвитку, слідування визначеним правилам звітності тощо. Вони стоять над організаційними формами, що вказані вище, і ставлять їх у залежність від себе. І формальні і неформальні інституційні обмеження ведуть до утворення цілком визначених організацій, що структурують взаємодію в суспільстві.

До інститутів національної економіки також відносять податки, грошову систему, доходи, планування, виробництво, обмін, розподіл, споживання тощо, оскільки вони виступають конкретними формами прояву базових економічних інститутів.

Ґрунтовний підхід до аналізу базисних інститутів дає концепція інституціональних матриць, яка розрізняє ідеологічні, політичні та економічні інститути. Своє формальне закріплення базисні інститути отримують в правових інститутах.

Розрізняють два ідеальних типи інституціональних матриць: X та Y-матриці, що відрізняються комплексами базисних інститутів, що їх формують. Для Х-матриці характерними є такі інститути:

- в економічній сфері - інститути редистрибутивної економіки, їх сутність формує обов'язкове опосередкування Центром руху цінностей та послуг, а також прав з їх використання;

- в політичній сфері - інститути унітарного політичного устрою;

- в ідеологічній сфері - інститути комунітарної ідеології,

суть яких полягає в домінуванні колективних, загальних цінностей над індивідуальними.

Y-матриця має такі базисні інститути:

- в економічній сфері - інститути ринкової економіки;

- в політичній сфері - інститути федеративного політичного устрою;

- в ідеологічній сфері - інститути субсидіарної ідеології, в яких закріплено домінуюче значення індивідуальних цінностей відносно колективних.

 

Основные экономические показатели и пропорции национальной экономики.

Пропорции общественного производства –соотношение материально-вещественных элементов произв-ва и рабосей сил, а также отраслей произв-ва и частей общ-го продукта в процессе воспроиз-ва

Макроэкономические пропорции – между совокупным спросом и совокупным предложением, между сферой материального произв-ва и сферой услуг, между 1-м и 2-м подразделениями общ-го прозв-ва такде.

Показатели: ВВП,ВНД,чистый нац доход,личный доход, распологаемый доход, дефлятор ВВП,показ-ль измерения безработицы,занятости инфляции

 

Понятие потенциала национальной экономики.

ЭП страны – совокупная способность экономики страны осуществлять произв-эконом деятельность с целью удовлетворения потребностей населения, улучшения качества жизниеё граждан.

Критерии классиф-ии ЭП:

По видам: -прир-рес потенц,демогр и труд,научно-техн,произв-техн,инвестиц,управленч.

По сфере деятельности: -промышл,аграрный,соц-й,фин-инвест.

По направлению использования: -внутриэк-й,внешнеэк-й.

Национальное багатство отображает величину накопленных материальных и нематер-х ценностей, созданных для произв-ва и потребления, золотовалютных запасов, долгов других стран и собственноси данной страны в других странах.

 

Виробничий потенціал.

Спроможність галузей господарства країни виробляти товари та по­слуги для населення та виробництва називають виробничим потенцій- лом. В Україні провідною складовою економічного потенціалу є фізичний капітал та рівень розвитку основних виробничих фондів. Дія цих основ­них факторів з групи виробничих ресурсів економіки конкретизуються через використання основних фондів використання вільних виробничих потужностей, підвищення норм прибутку, запровадження енергозберіга­ючих технологій, посилення конкурентоспроможності своєї продукції, розвитку підприємництва, малого і середнього бізнесу, виробничої інф­раструктури, інформатизації, виробництва, розвитку ТНК, реструктури­зації виробництва під впливом змін попиту, ефективності використання природних ресурсів.

Стан основного капіталу в Україні погіршується. Виробничі ресурси характеризує висока міра зносу, вивільнення виробничих потужностей, висока собівартість продукції, матеріало-, енергоємність, фондомісткість виробництва. На підприємствах України фіксується гостра нестача квалі­фікованих менеджерів середньої та вищої ланок. Виробництво в Україні переважно низькотехнологічне, збиткове. Неподоланими залишаються та­кі негативні явища в економіці, як нецільове використання амортизацій­ного фонду, вимивання обігових коштів, високий рівень неплатежів, не-збалансованість економічної системи, наявність диспропорцій в основних економічних балансах. Обсяг виробничих потужностей у промисловості складає близько 85% від обсягу 1990 р. Середній вік устаткування - 16-18 років і вдвічі перевищує відповідний показник у розвинутих країнах. Ви­буття застарілих виробничих потужностей набуває обвального характеру, що багаторазово перевищує введення нових. Спад виробництва у висо-котехнологічних галузях що орієнтувались переважно на держзамовлен­ня, виявився набагато більшим середнього у промисловості. При цьому парадоксально, що темпи спаду зростали відповідно до підвищення тех­нічного рівня галузі. Рівень цих виробництв скоротився більше ніж у 5 разів, що значно перевищує загальний масштаб економічного спаду. В цих умовах постало складне завдання суспільного розвитку - закладання під­валин нової сучасної економіки. За умови, якщо цього не буде досягнуто, соціальних загострень, викликаних стихійним скороченням виробничого потенціалу галузей промисловості, викликаного вибуттям основних ви­робничих фондів, не уникнути.

 

17. Показатели социальной эффективности использования экономич потенциала.

Социальная эффективность конкретезируется в таких категориях: соц издержки (загрязнение окр среды, уровень бедности), соц блага (ур-нь жизни, образования).

Использ следующие показатели соц эффективности: 1. ВВП на душу населения. 2. Ур-нь потребления на душу населения. 3. Индекс человеч развития. 4. Ур-нь и качество жизни. 5. Ур-нь квалификации труд ресурсов. 6. Численность учащихся и студентов, доля расходов на образование, число больничных, обеспеченность жильем, потребительская корзина, прожиточный минимум, средняя продолж жизни, доля расходов на образование, кол-во врачей на 10000 населения и т.д.

18. Ресурсные и затратные показатели эконом. эффективности использования экономич потенциала.

Ресурсные: число занятых, производительность труда, фондоотдача, материалоотдача, рентабельность.

Затратные: трудоемкость, фондоемкость, материалоемкость, энергоемк, металлоемкость.

ПТ=ВВП/число занятых в отраслях народного хоз-ва

Трудоемкость=Число занятых/ВВП

Фондоотдача=ВВП/Средне годовая стоимость ОПФ

Фондоемкость=Среднегод стоим ОПФ/ВВП

Материалоемкость=Расходы на материалы/ВВП

 

19. Факторы формирования хоз.комплекса нац.эконом: Экономико-географич.положение; природно-ресурсный потенциал; трудоресурсный потенциал; история развития и уровень хоз.освоения территории. Хоз.комплекс Украины образовался на основе соц.эконом.развития, международного разделения труда и внутрегосударственных интеграционных процессах. Для него характерно: наличие мощного промышленного и агропромышленного звена; активное участие межнациональном территориальном разделении труда; экстенсивное развитие с\х произ-ва;наличие разветвленной транстпортной системы,кот.имеет международное значение; недостаточное развитие рыночной, соц. И экологической инфраструктуры;застарелость технологий,исношенность основных произв.фондов,слабое развитие инновационной составляющей; низкая обеспеченность топливно-энергетическими,лессовыми,водными ресурсами;

Хозяйственная система национальной экономики состоит из следующих основных элементов:

1) социально-экономических определяющих специфику отношений между хозяйствующими субъектами по поводу собственности, порядка владения и распределения основных экономических ресурсов и результатов экономической деятельности хозяйствующих субъектов;

2) форм организации деятельности хозяйствующих субъектов;

3) форм и методологии государственного регулирования;

4) экономических связей между субъектами хозяйственной деятельности.

 

Базисные институты нац.экономики и их комбинации. Институциональная матрица

Інститути національної економіки – це ключові елементи будь-якої економічної системи; механізми упорядкування економічних дій, що становить сутнісну основу економічної системи суспільства.

Інститути – закріплені правом та організаціями звичаї, норми і традиції, що становлять основу упорядкованого розвитку елементів та підсистем певного суспільства.

Це поняття є ширшим за «господарський механізм», оскільки відображає не лише форми і способи регулювання та управління економічними процесами, а й способи поєднання ресурсів у суспільному виробництві товарів та послуг на принципах виконання інститутами у суспільстві певних лише їм притаманних ролей та функцій. Іншими словами, система інститутів економіки у їх взаємодії та розвитку і є економічна система суспільства.

До основних базисних інститутів економіки представники інституціоналізму відносять: працю, власність, владу, управління.

Праця – свідома і цілеспрямована діяльність людини з перетворення предметів праці за допомогою засобів праці у життєві блага для задоволення своїх потреб. У процесі праці споживається робоча сила людини. Лише в процесі праці людина свідомо ставить перед собою мету створення знарядь праці, тобто відповідні речі, за допомогою яких вона впливає на предмети природи.

Власність – це не річ, а відносини між людьми з приводу виробництва і привласнення речей – продуктів праці. Це – ставлення індивідів один до одного і відповідно їх відношення до матеріалу, знарядь і продуктів праці.

Влада – слово, що використовується в українській для назви кількох різних але взаємопов'язаних понять:

· право та можливість керувати, розпоряджатися чимось або ким-небудь;

· політичне панування, політичний устрій;

· керівні державні органи, уряд чи особи що мають урядові повноваження.

Управління. У територіальному розвитку доцільно розрізняти процеси самоорганізації, що потребують вивчення, усвідомлення, та організації самої системи управління,

Під управлінням прийнято розуміти дію з боку якогось активного начала стосовно певних об'єктів або з боку суб'єкта управління стосовно об'єкта управління. Ця дія спрямована на досягнення певної мети, бажаного результату. Мета управління – це наперед визначений результат (стан господарського об'єкта), на досягнення якого спрямовані засоби і методи регулювання соціально-економічного розвитку. Спрямування в досягненні мети завжди спонукають соціально-економічну діяльність.

Вони є спільними для усіх економік, проте конкретні форми їх прояву (у кількісному та якісному вираженні) можуть видозмінюватись і впливати на формування різних моделей національної економіки.

Комбінація базових економічних інститутів – це формування елементів, складних підсистем господарської системи та взаємозв’язків між ними у кожному конкретному суспільстві. Взаємодія та згрупування базових економічних інститутів формує інституціональну матрицю суспільства, що є саморозвивальною і самопідтримувальною підсистемою суспільства поряд з політичною, соціальною, технологічною, демографічною та екологічною суспільними підсистемами.

Ще однією важливою складовою інституційного поля національної економіки є норми, традиції, принципи, звичаї, соціально-психологічні особливості нації (ментальність, характер). Наприклад, принципи ведення господарської діяльності, свободи у виборі поля діяльності усіма членами суспільства, традиції ведення справ, культура ділової поведінки, дотримання засад демократичного соціально-економічного розвитку, слідування визначеним правилам звітності тощо. Вони стоять над організаційними формами, що вказані вище, і ставлять їх у залежність від себе. І формальні і неформальні інституційні обмеження ведуть до утворення цілком визначених організацій, що структурують взаємодію в суспільстві.

До інститутів національної економіки також відносять податки, грошову систему, доходи, планування, виробництво, обмін, розподіл, споживання тощо, оскільки вони виступають конкретними формами прояву базових економічних інститутів.

Ґрунтовний підхід до аналізу базисних інститутів дає концепція інституціональних матриць, яка розрізняє ідеологічні, політичні та економічні інститути. Своє формальне закріплення базисні інститути отримують в правових інститутах.

Розрізняють два ідеальних типи інституціональних матриць: X та Y-матриці, що відрізняються комплексами базисних інститутів, що їх формують. Для Х-матриці характерними є такі інститути:

- в економічній сфері - інститути редистрибутивної економіки, їх сутність формує обов'язкове опосередкування Центром руху цінностей та послуг, а також прав з їх використання;

- в політичній сфері - інститути унітарного політичного устрою;

- в ідеологічній сфері - інститути комунітарної ідеології,

суть яких полягає в домінуванні колективних, загальних цінностей над індивідуальними.

Y-матриця має такі базисні інститути:

- в економічній сфері - інститути ринкової економіки;

- в політичній сфері - інститути федеративного політичного устрою;

- в ідеологічній сфері - інститути субсидіарної ідеології, в яких закріплено домінуюче значення індивідуальних цінностей відносно колективних.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-26; просмотров: 228; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.98.43 (0.011 с.)