Охарактеризуйте субєктів фінансового ринку

Теорія

Охарактеризуйте субєктів фінансового ринку

На ринках діють суб’єкти ринку (продавці – посередники – покупці), які беруть участь у торговельних операціях різних специфічних товарів – інструментів ринку. Характер (тактика) поведінки суб’єкта на ринку залежить від мети, яку він поставив перед собою (стратегія).

Суб’єктами фінансового ринку є:

- фізичні особи;

- юридичні особи;

- фінансові посередники, які отримують для управління гроші клієнтів і повинні, виконуючи правила й вимоги банківського та інвестиційного менеджменту, одержати дохід у розмірі, що дозволяє задовольнити вимоги клієнтів, та мати норму прибутку, середню для цього виду діяльності.

Суб’єктами фінансового ринку можуть бути: практично кожний індивідуум як фізична особа, що не обмежена законом у правосуб’єктності та дієздатності; групи громадян (партнерів); трудові колективи; юридичні особи усіх форм власності.

Суб’єкти фінансового ринку класифікуються за формою та функціями.

За формою:

- господарчі суб’єкти;

- домашні господарства;

- держава;

- місцеві органи влади.

За функціями:

- емітенти;

- інвестори;

- інституційні інвестори;

- фінансові посередники;

- інститути інфраструктури ринку тощо.

Охарактеризуйте фінансові інструменти фінансового ринку

Фінансові інструменти — різноманітні фінансові активи, які обертаються на ринку, є законними вимогами власників цих активів на отримання певного (як правило, грошового) доходу в майбутньому і за допомогою яких реалізуються операції на фінансовому ринку. Основними інструментами на фінансовому ринку є готівкові гроші, банківські кредити, цінні папери.

Готівкові гроші - валюта однієї з країн у будь-якому фізичному поданні у конкретного фізичного або юридичної особи.

Банкíвський кред́ит — будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми

Ці́нні папе́ри — грошові документи, що визначають взаємовідносини між особою, компанія яка їх випустила (емітувала, відтак називається емітентом), та їх власником: засвідчують право володіння корпоративними правами (як акції) чи відносини позики (як облігації), і здебільшого передбачають виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Державне регулювання фінансового ринку

Державне регулювання фінансового ринку та його складових - це об'єднання в єдину систему певних методів і прийомів, що дозволяють упорядкувати діяльність усіх його учасників і операцій між ними шляхом встановлення державою певних вимог та правил задля підтримки рівноваги взаємних інтересів усіх учасників.

Основна мета державного регулювання - це здійснення державою комплексних заходів щодо:

- створення умов для ефективної мобілізації та розміщення на ринку вільних фінансових ресурсів;

- захисту прав інвесторів та інших учасників фінансового ринку;

- контролю за прозорістю та відкритістю ринку;

- дотримання учасниками ринку вимог актів законодавства;

- запобігання монополізації та сприяння розвитку добросовісної конкуренції на фінансовому ринку.

Серед сфер фінансового ринку, що обов'язково повинні регулюватися державою, слід виділити такі:

o допуск цінних паперів до публічних торгів;

o розкриття інформації емітентами;

o функціонування організаторів торгівлі (фондових бірж та торговельно інформаційних систем);

o регулювання діяльності професійних учасників ринку, насамперед брокерів і дилерів, та їх відносин з клієнтами;

o реклама на ринку цінних паперів;

o заборона маніпулювання цінами.

Таким чином, необхідно визначити, що регулювання фінансового ринку є обов'язком уряду і альтернативи в сучасних умовах державному регулюванню не існує.

Головним завданням державного регулювання є узгодження інтересів усіх суб'єктів фінансового ринку через встановлення необхідних обмежень і заборон у їхніх взаємовідносинах через непряме втручання у їхню діяльність

Охарактеризуйте особливості ціноутворення на фінансовому ринку

Охарактеризуйте особливості ціноутворення на фінансовому ринку

Ціна — це грошовий вираз вартості того чи іншого товару.

На фінансовому ринку мають місце дві категорії, що пов'язані з ціною:

ціна (курс) цінного папера, що виражається в грошових одиницях;

ціна капіталу, що виражається в процентах.

Завданнями ціноутворення на фінансовому ринку є:

1) відображення реального співвідношення попиту і пропозиції;

2) реалізація конкретних цілей ціноутворення;

3) урахування різноманітних факторів, що впливають на формування ціни.

До основних принципів ціноутворення відносять такі:

— науковий підхід — обґрунтованість цілей ціноутворення;

— цільове спрямування залежно від цінової політики та цінової стратегії;

— можливість зіставлення цін за різні періоди на різні фінансові інструменти;

— реальність або достовірність, тобто втілення в ціні паперів фактичних витрат на емісію;

— урахування рівня цін на аналогічні фінансові інструменти;

— відображення реального рівня витрат на фінансові операції;

— поєднання стратегії і тактики ціноутворення тощо.

Принципи ціноутворення реалізуються з урахуванням стратегії ціноутворення, які розрізняють залежно від вибраної мети:

•швидке отримання прибутку від продажу;

•завоювання частини ринку;

•встановлення високої початкової ціни (стратегія «зняття вершків») або встановлення низької початкової ціни;

•проникнення на ринок;

•встановлення ціни на основі калькуляції витрат;

•встановлення ціни на рівні ринкової тощо.

На ціноутворення на фінансовому ринку впливають як традиційні фактори (попит, пропозиція, конкуренція), так і специфічні (тип, вид, різновид цінного папера, термін обігу, інвестиційні властивості, управлінські можливості, рейтинг та ділова репутація емітента, його галузева належність, територіальне місцезнаходження, інвестиційний клімат та інвестиційна місткість ринку). Необхідно зазначити, що перелічені вище фактори можуть як підвищувати, так і знижувати рівень ціни. Дія цих факторів багато в чому залежить від конкретних заходів щодо державного регулювання системи ціноутворення.

Охарактеризуйте кредитний ринок як складову ринку капіталів

Кредитний ринок — це специфічна сфера економічних відносин, де об'єктом операцій виступає наданий на певних умовах у позику капітал.

Необхідними умовами функціонування кредитного ринку є наявність:

• кредиторів, що мають тимчасово вільні кошти;

• позичальників, які можуть вчасно і в повному обсязі ви-конати зобов’язання за кредитами;

• системи державного регулювання;

• законодавчого і нормативного забезпечення.

Кредитний ринок виконує такі функції:

• об'єднання дрібних, розрізнених грошових заощаджень населення, державних структур, приватного бізнесу, інозем-них інвесторів і утворення великих грошових фондів;

• трансформація коштів у позиковий капітал, який забез-печує зовнішні джерела фінансування матеріального вироб-нщтва національної економіки;

• надання позики державним органам і населенню для ви-рішення таких важливих завдань, як покриття бюджетного дефіциту, фінансування частини житлового будівнщтва та інших соціальних програм.

Основними учасниками кредитного ринку виступають:

•позичальники

•кредитори

•держава.

Функціонування кредитного ринку забезпечує кредитна система до складу якої входить ЦБ, КБ та інші ФКУ.

Тести

1. Що являє собою систему економiчних та правових вiдносин, пов'язаних iз купiвлею-продажем або випуском та обiгом фiнансових активiв: Фінансовий ринок

2. За терміном обігу фінансових активів фінансовий ринок буває: ринок грошей, ринок капіталів

3. Сегментом фінринку з негайною (терміновою) реалізацією угод є: ринок СПОТ(ринок на якому здійснюються угоди за коротний термін.

4. За умовами передачі фін.активів у користування фінансовий ринок буває: ринок позичкового капіталу, ринок акціонерного капіталу.

5. До суб’єктів фін ринку відносять: Інститути поза фінансової сфери, держава,

Державними органами

32. Яка маржа перераховується учасникам ф’ючерсної угоди в кінці ділового дня? варіаційна (змінна) маржа

33. Ануїтет – це: це рівномірні грошові отоки, що регулярно надходять

34. Андеррайтинг – це: розміщення, підписка та продаж ЦП за дорученням від імені та за рахунок емітента

35. Сурогатами цінних паперів є: фінансові інструменти, що мають вигляд цінних паперів, але законодавством такими не визнані.

36. Процентна ставка – це сума, зазначена у відсотковому вираженні до суми кредиту, яку платить одержувач кредиту за користування ним у розрахунку на певний період (місяць, квартал, рік).

Задачі

1. Виходячи з наведених даних, за допомогою індекса Шарпа, індекса Тренора, визначте яка акція більш приваблива:

Зробіть відповідні висновки.

Розв язок:

Коеф.варіації:

V=б:х*100%

V_х=2:10%*100%=20%

V_y=4:13%*100%=30,8%

Індекс Шарпа:

SI акції х=10%-8%:2=1%

SI акції у=13%-8%:4=1,25%

Індекс Трейнора:

ТІ акції х =10%-8%:0,9=2,22

ТІ акції у=13%-8%:1,2=4,17

Виновок:коеф.варіації по х буде вигіднішим,так як він становить 20%,що свідчить про середні і помірні коливання,після розрах. Індексу шарпа,можна зробити висновок,що акції у є більх привабливими для укр..фін ринку,інцест.фонд.по індексу трейнора можна зробити висновок,що у краще,так як його значення найбільш оптимальне для укр. Фін ринку.

Непередбачувана інфляція	0,7
Зміни вартості пального	0,3
Зміни валютного курсу нац.валюти	0,5
Зміни темпу росту товарного виробництва	0,6
F1,%
F2,%
F3,%
F4,%
Безризикова ставка дохідності, %

2. Для акцій виду D виявлено чутливість до таких макроекономічних чинників

Необхідно знайти очікувану інвестором норму дохідності від вкладень в акції виду D застосовуючи метод арбітражного ціноутворення.

Розв язок:

r= 7%+0,3*8%+0,5*6%+0,6*7%+0,7*9%=22,%

відповідь: r= 22,9%

3. Визначити ціну звичайної акції використовуючи «модель Гордона»,

Визначити необхідну ставку доходу за акціями застосовуючи модель МОКА, якщо:

Коефіцієнт дивідендних виплат	0,5
Доход на звичайну акцію, гр.од
Щорічний приріст дивідендів, %
Ціна сплаченого капіталу, %
Безризикова ставка
Середня ринкова ставка
Коефіцієнт β	1,0

Розвязок:

Модель Гордона.

Д=0,5*4 = 2

ЦА – 2*(1+0,5)/(0.12-0.05)=3

МОКА

Кр=0.06+1*(0,04-0,06)=0,06-0,02=0,04 (4%)

4. Р озрахувати вартість акції з постійним приростом дивідендів, якщо:

-дивіденди фірми – 15 грн

- щорічний приріст дивідендів – 6 %

- ставка доходу – 11 %

 

Розв язок:

Д1=15*(1+0.06)=15.9 грн.

Ро.15,9/(0,11-0,06)=31.8 грн

6. Визначити внутрішню та часову вартість опціону за такими даними:

-премія сплачена за опціон-50 грн

-поточний курс купівлі акції-150 грн

- ціна використання- 120 грн.

Розв язок:

1) Внутрішня вартість опціону:
ВО_внут = Ц_пот.а.-Ц_вик
ВО_внут = 150-120=30 грн

2)Часова вартість опціону
ВЧ_опц = ПР - ВО_внут

ВЧ_опц=50-30=20грн

 

7. Визначте поточну дохідність облігації з купонною ставкою 14%, номіналом 1000 гр.од.Якщо поточна ціна становить 1200 гр.од.

Розв язок:

Дк.о=Ік*Цп.о/Цпот

Дк.о.=0,14*1000/1200=0,11 грн

Дохідність облігацій 0,11грн.

8. Інвестор купив опціони на продаж 100 акцій за ціною використання 110 грн.за кожну акцію. Поточний курс 105 грн. Тривалість контракту 3 місяці. Ціна опціону 5 грн. Визначте загальну премію продавця опціону. Визначте результат операції інвестора, якщо через 2 місяці ціна 1 акції підніметься до 120 грн.

Розв язок:

Премія продавця опціону:

ПРпр=N*Цопц

Пр=100*5=500грн

Премія інвестора:

ПРінв (Цак-Цвик)*N-(Цопц*N)

Прінв=(120-110)*100-(5*100)=500грн

9. Визначте показник лівериджу ф’ючерсного контракту, якщо вартість контракту на дату купівлі 18500 дол.США, поточна вартість депозиту 800 дол.США, поточна вартість контракту 18700 дол.США.

Розв язок:

Л_ФК= В_КП-В_К/Д

Л_ФК=18700-18500/800=0, 25

 

10. Визначити коефіцієнт «пропозиції-попиту» корпорації, якщо відомо, що ціна пропозиції акцій становлять 1,15 грн за акцію, а ціна попиту на акції – 0,65 грн за акцію.

Розв язок:

К_пп=Ц_D/Ц_C

К_пп=0,65/1,15=0,57

 

Теорія

Охарактеризуйте субєктів фінансового ринку

На ринках діють суб’єкти ринку (продавці – посередники – покупці), які беруть участь у торговельних операціях різних специфічних товарів – інструментів ринку. Характер (тактика) поведінки суб’єкта на ринку залежить від мети, яку він поставив перед собою (стратегія).

Суб’єктами фінансового ринку є:

- фізичні особи;

- юридичні особи;

- фінансові посередники, які отримують для управління гроші клієнтів і повинні, виконуючи правила й вимоги банківського та інвестиційного менеджменту, одержати дохід у розмірі, що дозволяє задовольнити вимоги клієнтів, та мати норму прибутку, середню для цього виду діяльності.

Суб’єктами фінансового ринку можуть бути: практично кожний індивідуум як фізична особа, що не обмежена законом у правосуб’єктності та дієздатності; групи громадян (партнерів); трудові колективи; юридичні особи усіх форм власності.

Суб’єкти фінансового ринку класифікуються за формою та функціями.

За формою:

- господарчі суб’єкти;

- домашні господарства;

- держава;

- місцеві органи влади.

За функціями:

- емітенти;

- інвестори;

- інституційні інвестори;

- фінансові посередники;

- інститути інфраструктури ринку тощо.