ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Практичне заняття 1. Тема:Конструктивні параметри і показники автомобілів



Вступ

 

Методичні вказівки з дисципліни «Основи конструкцій автомобілів» мають на меті шляхом проведення практичних занять і індивідуального виконання розрахунково-графічної роботи (РГР)закріпити знання з теоретичних основ руху автомобіля, будови та розрахунку найбільш важливих його агрегатів, перш за все, автомобільного двигуна; навчитися визначати розміри і розраховувати основні функціональні параметри і показники агрегатів автомобіля.

Практичні заняття і розрахунково-графічна робота виконуються відповідно до варіанту завдання і згідно з вихідними параметрами, які залежать від варіанту завдання і визначаються за схемою, обумовленою у другому практичному завданні даних методичних вказівок.

Номер варіанта визначається залежно від останньої або двох останніх цифр номера залікової книжки.

В процесі проведення практичних занять визначають основні параметри і показники конструкції автомобіля, потужність і інші характеристики двигуна, передавальне число головної передачі, передавальні числа коробки передач.

Вихідні дані, які задаються для проведення розрахунків кожного практичного заняття:

– тип, призначення автомобіля та дорожні умови;

– коефіцієнт зчеплення з дорогою φ, що вибирається з відповідних таблиць залежно від дорожнього покриття. Для доріг із твердим покриттям коефіцієнт зчеплення приймається при розрахунках φ = 0,7;

– маса, що перевозиться автомобілем, тв, кг (для вантажного автомобіля – вантажопідйомність, для легкового – кількість посадкових місць із водієм включно);

– максимальна швидкість руху автомобіля Vmax,м/сна горизонтальній асфальтобетонній дорозі;

– максимальний коефіцієнт опору дороги ψmах, що повинен долати автомобіль під час руху;

– кількість ступенів коробки передач;

– мінімальна частота обертання колінчастого вала; фази механізму газорозподілу; максимально допустима швидкість заряду робочого тіла у прохідному перерізі впускного клапана (для двигуна внутрішнього згоряння).

Розрахунково-графічна робота за темою, що обумовлена в методичних вказівках до другого і третього практичних занять.

Обсяг розрахунково–графічної роботи – 12…15 аркушів машинописного тексту, викладеному на папері формату А4.

Графіки в розрахунково-графічній роботі виконується у вигляді креслень, які можуть виконуватись на міліметровому папері олівцем. Креслення повинні відповідати вимогам ЄСКД.

Практичне заняття 1. Тема:Конструктивні параметри і показники автомобілів

 

Уточнення колісної формули

Колісну формулу автомобіля визначають, користуючись наступними умовами.

Повнопривідний автомобіль приймається у випадку, якщо:

–для двовісних автомобілів з одинарними колесами задньої осі;

де, φ - коефіцієнт зчеплення коліс із дорогою; приймається φ = 0,7;

ψmax – максимальний коефіцієнт опору асфальтобетонної дороги; приймають для розрахунку = 0,25.

Після підстановки чисельних значень знаходимо:

Отже, у нашому випадку приймаємо неповнопривідний автомобіль.

 

Вибір шин

Шини вибирають згідно з Держстандартами 4754-80 "Шины пневматические для легковых автомобилей", 5513-97 "Шины пневматические для грузовых автомобилей".

Умовні позначки на бічній поверхні шини вказують на її параметри :

В – ширина, Н –висота її профілю, посадковий d і зовнішній D діаметрипокришки.

Більшість вітчизняних шин мають позначення розмірів у мм ( у дужках – розміри в дюймах). Наприклад, В - d→ 170 - 380 ( 6,70 - 15).

Інколи зустрічається у позначеннях сполучення. Наприклад, D Х В – d→ 1200 Х 500 – 508.

Індекси швидкості вказують на максимальні швидкості руху. Позначаються латинськими буквами : L – до 120 км/год; P – до 150 км/год; Q – до 160 км/год; S – до 180 км/год.

Індекси вантажопідйомності вказують на максимальне навантаження на шину: 75→ 3870Н ; 85 → 5750 Н ; 103 → 8750Н.

Зі стандарту виписують: позначення шини ( наприклад, 240-508(8,20 -20)), максимальне навантаження на шину Gк max, зовнішній діаметр шини без навантаження D (мм), посадковий діаметр шини d (мм), допустиму швидкість руху Vmax. (м/с).

Навантаження на одне колесо будь-якої осі становить

Gкi = Gi /nкi, (1.12)

де і – номер осі;

nкi – кількість коліс, встановлених на осі (кожне здвоєне колесо враховується як два).

Таким чином, для передньої осі Gк1,Н ,для всіх автомобілів визначають за формулою

; (1.13)

Після підстановки значень параметрів отримуємо:

Н.

Навантаження на одне заднє колесо автомобіля за умови, що маємо одну задню вісь і задні колеса здвоєні, Н :

. (1.14)

Після підстановки значень параметрів знаходимо:

Н.

Згідно з Держстандартом 5513-97 "Шины пневматические для грузовых автомобилей" знаходимо:

– позначення шини 240 –508(9,00 –20)

– максимальне навантаження на шину Gк max= 20,21 кН

– зовнішній діаметр шини без навантаження D=976 мм

– посадковий діаметр шини d=508 мм

– допустима швидкість руху Vmax. =100к м/год.

Важливим показником автомобільної шини є її радіус. Розрізняють наступні радіуси :

– номінальний rн ( вказано у маркуванні шини) ;

– статичний rс – відстань від геометричної осі колеса до його опорної поверхні при дії лише вертикального навантаження;

– динамічний rд– відстань від геометричної осі колеса до опорної поверхні при його коченні;

– кінематичний rк– відстань від геометричної осі колеса до миттєвого центра його обертання.

З достатньою точністю кінематичний радіус колеса rк (мм) можна визначити за формулою:

; (1.15)

де, d – діаметр обода, мм;

D – зовнішній діаметр колеса без навантаження, мм;

λz – коефіцієнт вертикальної деформації. λz = 0,88…0,92 (менші значення беруть для легкових автомобілів, більші – для вантажівок і автобусів).

Динамічний радіус колеса rd та статичний – rс при розрахункахприймають рівним статичному радіусу rс , наведеному в стандарті, тобто вважають, що rd ≈ rк ≈ rс . В подальших розрахунках будемо користуватись поняттям радіус колеса rк, вважаючи, що для визначення параметрів динаміки автомобіля – це динамічний радіус rd,а параметрів кінематики – це радіус кочення колеса rк..

Підставляючи в формулу (1.15) параметри шини, знаходимо:

мм.

 

Питання для самоконтролю

1. Які масові параметри використовують при розрахунку автомобіля?

2. Охарактеризуйте власну і повну массу автомобіля.

3. Запишіть формули для визначення власної і повної масс автомобіля.

4. Що характеризує коефіцієнт тари при визначенні власної маси автомобіля?

5. За якими формулами визначають положення центра масс автомобіля?

6. Як уточнюється колісна формула автомобіля?

7. Які характеристики можна встановити з позначень на шинах?

8. Що таке статичний, динамічний радіуси колеса, радіус кочення? Як їх визначають аналітично?

 

Вихідні дані.

Вихідні дані для розрахунку поршневих кілець беремо з таблиці 2.1 попередньої теми або за даними прототипу чи з літературних джерел.

Кільця виготовляють з чавуну або сталі. Модуль пружності матеріалу кілець має наступні значення:

– сірий чавун, Е=1·105 МПа;

– сірий легіруваний чавун, Е=1,2·105 МПа;

– сталь, Е = (2,0…2,3)·105 МПа.

Вибираємо для розрахунку параметрів поршневих кілець легіруваний чавун з модулем пружності Е=1,2·105 МПа.

Характерні розміри поршневих кілець – радіальна товщина t і зазор в замку A0 вибираються залежно від діаметра поршня D (таблиця 2.1) і відповідно до варіанту індивідуального завдання студента.

Середній тиск кільця на стінку циліндра визначають за формулою:

(3.1)

де А0 = (2,5…4,0)·t.

Для діаметра поршня D = 82 мм з таблиці 2.1 знаходимо t = 3 мм. Прийнявши А0 = 3·t, отримуємо А0 = 9мм.

Після підстановки значень параметрів отримуємо:

МПа.

Середній радіальний тиск поршневих кілець автотракторних двигунів знаходиться у межах: компресійні кільця, МПа;

мастилознімальні кільця, МПа.

Компресійні кільця виготовляють переважно з корегованим, а мастилознімальні – з рівномірним тиском.

Необхідність корегування тиску визвана більш інтенсивним зносом кінців компресійних кілець (особливо першого) біля замка кільця.

Коригування полягає у створенні нерівномірного по зовнішньому колу кільця тиску на стінку циліндра з його наростанням при наближенні до замка кільця.

Якщо прийняти закон розподілу тиску кільця на стінку циліндра – р=p(φ) (φ - кут , що відраховують в сторону замка від точки, протилежної замку кільця), то відомі наступні випадки.

Найпростіший випадок – р=const, коли тиск кільця рівномірно розподіляється по стінках циліндра. При виготовленні мастилознімальних кілець, як правило, використовують кільця з рівномірним тиском.

У цьому випадку згинаючий момент у перерізах кільця визначається за формулою:

M = p0· b·r·r0·(1+соsφ), (3.2)

де – зовнішній радіус кільця в робочому стані; – радіус осьової лінії кільця; – радіальна товщина кільця; – висота кільця; – кутова координата.

Максимальне значення згинаючого моменту Mmax=2p0brr0 має місце при j =0, тобто в перерізі кільця протилежному замку.

Епюри тиску ( ) й згинаючого моменту ( ) у перерізах кільця з рівномірним тиском показано на рисунку 3.1

 

 

 

 


Рисунок 3.1 – Епюри тиску і згинаючого моменту у перерізах кільця при

 

Сучасні учбові посібники з проектування автотракторних двигунів включають рекомендації з проектування компресійних поршневих кілець з епюрою тиску каплеподібної або грушоподібної форм. Для цього пропонується функція [8]:

р=p(φ)=р0·µк, (3.3)

де µк– змінний коефіцієнт, значення якого табульовано.

Для бензинових двигунів рекомендують використовувати грушоподібну епюру тиску, для якої значення коефіцієнтів µкнаведено в таблиці 3.1

 

Таблиця 3.1 – Параметри для розрахунку грушоподібної епюри тиску кільця на стінку циліндра

Кут φ, град
Коефіцієнт µк 1,05 1,04 1,02 1,0 1,02 1,27 1,50
Тиск р=р0·µк, МПа              

 

Для дизелів характерна каплеподібна епюра тиску кільця на стінку циліндра з параметрами, що наведено в таблиці 3.2.

 

Таблиця 3.2 –Параметри для розрахунку каплеподібної епюри тиску кільця на стінку циліндра

Кут φ, град
Коефіцієнт µк 1,05 1,05 1,14 0,9 0,45 0,67 2,85
Тиск р=р0·µк, МПа              

 

Значення дійсного тиску кільця на стінку циліндра залежать від величини середнього тиску, а тому в таблицях 3.1 і 3.2 їх не наведено.

Епюри тиску грушоподібної і каплеподібної форм, побудовані з використанням коефіцієнтів µк,, взятихз таблиць 3.1 і 3.2, наведено на рисунку 3.2 [8].

а – грушоподібна епюра тиску ; б – каплеподібна епюра тиску

Рисунок 3.2 – Епюри тиску кільця на стінку циліндра

 

Більш рівномірного наростання тиску біля замка можна досягти з епюрою тиску кулачкоподібної форми. Функція розподілу тиску по колу кільця у цьому випадку має вигляд експоненти [15] :

(3.4)

де а – константа, яка відшукується, виходячи з необхідного закону розподілу тиску. Для забезпечення указаних вище умов було підібрано а =1/p. Тоді функція (3.4) набуває вигляду:

. (3.5)

(3.6)

На рисунку 3.3 наведено алгоритм визначення у системі MathCad, чисельні значення і епюра розподілу тиску кулачкоподібнї форми згідно з експоненціальною функцією при а =1/p.

 

Рисунок 3.3 – Розподіл тиску кільця на стінки циліндра за експоненціальним законом

 

Значення згинаючого моменту в довільному перерізі j – j при експоненціальному законі розподілу тиску визначається за формулою:

(3.7)

 

У зв’язку із складними математичними виразами при експоненціальному законі, визначення чисельних значень тиску і згинаючого моменту, а також побудову епюр їх розподілу, доцільно вести з використанням обчислювальної техніки.

На рисунку 3.4 наведено приклад алгоритму, чисельні значення і епюру згинаючого моменту для експоненціального закону тиску.

Рисунок 3.4 – Згинаючий момент у перерізах компресійного кільця

 

В таблицях 3.3 і 3.4 наведено порівняльні результати розрахунків розподілу тиску й згинаючого моменту в перерізах поршневих кілець.

 

Таблиця 3.3 – Розподіл тиску поршневих кілець при різних законах тиску

Відношення при знач. Епюра тиску
Рівномірна Каплеподібна Кулачкоподібна
  0,00 1,00 1,05 1,230
0,25π 1,00 1,097 1,278
0,50π 1,00 0,896 1,450
0,75π 1,00 0,570 1,813
π 1,00 2,860 2,465

Таблиця 3.4 – Згинаючий момент в перерізах кілець при різних законах тиску

Відносний згин. момент при Епюра тиску
Рівномірна Каплеподібна Кулачкоподібна
  0,00 4,000 3,485 1,450
0,25π 3,414 3,034 1,970
0,50π 2,000 2,066 1,490
0,75π 0,588 0,921 0,530
π 0,000 0,000 0,000

 

Величина зазору у замку кільця, яка залежить від деформації кільця при монтажі його в циліндр двигуна, визначається з виразу:

– для кільця зі сталим тиском (p = pс=const):

, (3.8)

де ;

момент інерції перерізу кільця.

– для кільця з епюрою тиску каплеподібної форми:

S=10,03A.(3.9)

Залежність для визначення зазору в замку кільця, який вибирається при монтажній деформації, у випадку тиску з епюрою кулачкоподібної форми при а=1/p, має вигляд:

S=10,42A . (3.10)

Зазор у замку поршневого кільця у недеформованому (вільному) стані з урахуванням монтажного зазору кільця в циліндрі становить:

S=S+DSк. (3.11)

Монтажний зазор у замку поршневого кільця визначається за формулою [4]::

мм, (3.12)

де = 0,06…0,10 мм – мінімально допустимий зазор у замку кільця при роботі двигуна. Для розрахунку приймаємо = 0,08мм;

, – коефіцієнти лінійного розширення відповідно матеріалу кільця і гільзи циліндрів, 1 / К. Для чавунних гільзи циліндрів і поршневих кілець приймаємо = = 11·10-6 К-1 ;

Тк , Тц , Т0 – відповідно температури кільця, стінки циліндра в робочому стані, оточуючого середовища, К. При рідинному охолодженні Тк = 473…573 К; Тц = 383…388 К. При повітряному охолодженні – Тк = 523…723 К; Тц = 343…463 К. Т0 = 293 К.

Для вибраного діаметра циліндра двигуна при чисельному розрахунку, прийнявши Тк= 493 К , Тц = 393 0К , Т0 = 293 0К , і після підстановки значень параметрів знаходимо:

мм.

Визначені за формулою (3.11) величини зазорів у замку кілець у недеформованому стані дозволяють надійно (без поломок) монтувати кільця на поршень за умови дотримання відношення S / t=2,5…4[4].

Максимальні напруження згину в робочому стані кільця визначаються за наступною формулою:

; (3.13)

МПа.

Допустиме значення напруження МПа.

Напруження при монтажі кілець на поршень визначаються за формулою:

(3.14)

де m – коефіцієнт, який залежить від способу монтажу кільця (m=1…2).

При перевірочних розрахунках рекомендується приймати m=1,57 .

Після підстановки значень розрахункових параметрів знаходимо:

 

МПа.

 

 

Допустиме значення напруження МПа.

 

 

Питання для самоперевірки

1. Як класифікують поршневі кільця за їх функціональним призначенням?

2. Назвіть характерні геометричні розміри і показники, які визначають при розрахунку поршневих кілець?

3. З яких матеріалів виготовляють поршневі кільця автотракторних двигунів?

4. За допомогою яких сил поршневе кільце притискується до стінки циліндра?

5. Як розподіляється тиск кільця на стінку циліндра у компресійного і мастилознімального кільця?

6. Назвіть закони корегування тиску на стінку циліндра компресійного кільця.

7. У яких межах знаходяться значення тиску на стінку циліндра компресійних і мастилознімальних кілець?

8. Які епюри тиску компресійного кільця на стінку циліндра переважно використовують у бензинових двигунах і дизелях?

9. Які характерні зазори контролюють при розрахунку поршневих кілець?

10. Що собою представляє монтажний зазор поршневого кільця і як він розраховується?

11. На які напруження розраховують поршневі кільця двигуна?

 

Вихідні дані

У якості основного розміру механізму газорозподілу приймається діаметр горловини впускного клапана dг.вп.Попередньо рекомендують використовувати наступні співвідношення між діаметром горловини впускного каналу і діаметром поршня двигуна D:

– для бензинових двигунів з клиновидною і плоскоовальною камерами згоряння dг.вп = (0,42...0,46)D;

– для бензинових двигунів з напівсферичними камерами згоряння

dг.вп. = (0,46...0,52)D;

– для дизелів з розділеною камерою dг.вп.= (0,35...0,40)D;

– для дизелів з нерозділеною камерою dг.вп.= (0,38...0,42)D;

– при нижньому розташуванні клапанів dг.вп.= (0,38...0,42)D;

– при верхньому розташуванні клапанів dг.вп.= (0,35...0,52)D.

Максимальна прохідна площа при двох клапанах становить 25…30%, а при чотирьох – до 40% від частини площі головки, що перекриває циліндр.

Діаметри горловин випускних клапанів приймають на 10...20% меншими, ніж діаметри горловин впускних клапанів.

Висота підйому клапана обмежується рівністю площ прохідного перерізу горловини і клапана за умови повного відкриття клапана

(рисунок 3.1).

 

Рисунок 3.1– Схема перерізу прохідних каналів клапана

 

На рисунку 3.1: dг. – діаметр горловини клапана; h – висота підйому клапана; – ширина прохідного каналу клапана; γ – кут фаски клапана.

Для впускних клапанів γ = 45° або 30°; для випускних клапанів приймають майже завжди γ = 45°.

Якщо припустити, що кут фаски γ = 0, то з рисунку 3.1 отримуємо:

= π·dг·hmax.

Звідки максимальна висота підйому клапана hmax буде дорівнювати:

hmax= dг/ 4. (3.1)

Рівність площ горловини і клапана виконується при γ = 300 і

hmax0,26·dг, а при γ = 450hmax0,31·dг.

Для сучасних двигунів значення hmax= (0,16…0,32)·dг.

Зазор між направляючою втулкою і стрижнем клапана для нового двигуна має становити 0.075 мм, для зношеного до гранично допустимого зносу – 0,150 мм. Ширина робочої фаски впускного клапана повинна становити 1,17 …1,57 мм, випускного – 1,07 ... 1,47 мм.

Регулювання зазорів між бойком коромисла і стержнем клапана рекомендується проводити на холодному двигуні (температура не вище 30…40 ° С), щоб виключити вплив лінійного розширення, яке має місце при нагріванні металу. На холодному двигуні зазор між кулачками розподільного вала з важелями повинен становити 0,15 мм, а відхилення величин зазорів у різних клапанів не повинно перевищувати 0,02-0,03 мм.

 

Питання для самоперевірки

1. Відносно якого параметру визначають геометричні розміри елементів клапанного механізму двигуна?

2. Як і чому відрізняються за розмірами впускний і випускний клапани?

3. За якими показниками визначають пропускну спроможність клапана?

4. Які параметри враховують при визначенні прохідного перерізу клапана?

5. За яких умов визначають максимальну пропускну спроможність клапана?

6. Назвіть межі значень швидкості потоку газів у прохідному перерізі клапанів для бензинових двигунів і дизелів.

 

Питання для самоперевірки

1. За якою формулою визначають максимальну потужність двигуна автомобіля?

2. Охарактеризуйте коефіцієнт дорожнього опору руху автомобіля. Назвіть його чисельні значення.

3. Що собою представляє коефіцієнт зчеплення рушія автомобіля з дорогою? Назвіть його чисельні значення.

4. Запишіть формулу С. Р. Лейдермана для визначення потужності двигуна.

5. Що собою представляє зовнішня швидкісна характеристика двигуна?

6. Запишіть формулу для визначення передавального числа головної передачі автомобіля.

7. За якими формулами визначають передавальні числа коробки передач?

 

Перша передача

Для першої характерної точки (Mеmax = 114,2 Н·м і nМ = 3000хв-1):

– крутний момент на 1-й передачі на вихідному валі КПП:

MМ1 = 114,2∙3,49 = 398,5 Н∙м;

– на виході головної передачі:

MМО1= 398,5∙3,91 = 1558,1 Н∙м;

– частота обертання відповідно:

nМ.1 = 3000/3,49 = 859,6 хв-1;

nМ01 = 859,6/3,91 = 219,8хв-1.

Для другої характерної точки (MN = 90,9 Н·м і nN = 5800хв-1 ):

– крутний момент на 1-й передачі на вихідному валі КПП:

MN.1 = 90,9·3,49 = 317,2 Н·м;

на виході головної передачі:

MN0.1 = 317,2·3,91 = 1240,2 Н·м;

частота обертання відповідно:

nN.1 = 5800/3,49 = 1661,9хв-1;

nN01 = 1661,9/3,91 = 425,0хв-1.

Друга передача

Для першої точки:

– крутний момент на 2-й передачі на вихідному валу КПП:

MМ2 = 114,2·2,04 = 232,9 Н·м;

на виході головної передачі:

MМ02 = 232,9·3,91 = 910,6 Н·м;

частота обертання відповідно:

nM.2 = 3000/2,04 = 1470,6хв-1;

nM0.2 = 1470,6/3,91 = 376,1хв-1.

 

Для другої точки:

– крутний момент на 2-й передачі на вихідному валу КПП:

MN.2 = 90,9·2,04 = 185,4 Н·м;

– на виході головної передачі:

MN0.2 = 185,4·3,91 = 724,9 Н·м;

частота обертання відповідно:

nN.2 = 5800/2,04 = 2843,1хв-1;

nN0.2 = 2843,1/3,91 = 727,1хв-1.

 

Аналогічно розраховуються значення крутних моментів і частот обертання валів на виходах з коробки передач і головної передачі.

Результати розрахунків для 1-ї … 4-ї ступенів коробки передач наведено в таблицях 6.1, 6.2.

 

Таблиця 6.1 – Крутні моменти і частоти обертання вихідних валів КПП і головної передачі при вихідних розрахункових значеннях Me max и nM

  к   iК КПП ГП, i0 = 3,91
MМК, Н·м nМК, хв.-1 MМОК, Н·м nМОК, хв.-1
3,49 398,5 859,6 1558,1 219,8
2,04 232,9 1470,6 910,6 376,1
1,33 151,9 2255,6 593,9 576,8
1,00 114,2 446,5 767,2

 

Таблиця 6.2 – Крутні моменти і частоти обертання вихідних валів КПП і головної передачі при вихідних значеннях MN і nN

 

  к   iК КПП ГП, i0 = 3,91
M, Н·м nNК, хв.-1 МNОК, Н·м nN, хв.-1
3,49 317,2 1661,9 1240,2 425,0
2,04 185,4 2843,1 724,9 727,1
1,33 120,9 4360,9 472,7 1115,3
1,00 90,9 355,4 1483,4

 

Перевірка розрахунків

За коефіцієнтами пристосовуваності для 1-ї передачі:

КM = MМО1 / MN01 = 1558,1/1240,2 = 1,25;

KN = nN01 / nМ01 = 425/219,8 = 1,93.

Результати відповідають визначеним за формулами (6.3) і (6.4).

За потужністю, використовуючи дані таблиці 6.1, знаходимо:

– для 1-ї передачі:

Ne = 0,105·Mе·nе = 0,105·398,5·859,6= 35,97 кВт;

– для 2-ї передачі:

Ne = 0,105·Mе·nе = 0,105·232,9·1470,6 = 35,96 кВт;

– для 3-ї передачі:

Ne = 0,105·Mе·nе = 0,105·151,9·2255,6 = 35,98 кВт;

– для 4-ї передачі:

Ne = 0,105·Mе·nе = 0,105·114,2·3000 = 35,97 кВт.

Отримані результати відповідають значенню потужності двигуна при максимальному крутному моменті як згідно з ЗХШ, так і при розрахунку за формулою (6.2).

Визначимо потужність для значень крутного моменту двигуна, що відповідають максимальній його потужності.

Використовуючи дані таблиці 6.2, знаходимо:

– для 1-ї передачі:

Ne = M∙ nNК = 0,105∙317,2∙1661,9 = 55,35 кВт;

– для 2-ї передачі:

Ne = 0,105∙185,4∙2843,1 = 55,35 кВт;

– для 3-ї передачі:

Ne = 0,105∙120,9∙4360,9 = 55,359 кВт;

– для 4-ї передачі:

Ne = 0,105∙90,9∙5800 = 55,358 кВт;

Отримані результати відповідають значенню крутного моменту при максимальній потужності двигуна як згідно з ЗХШ, так і при розрахунку за формулою (6.1).

 

Питання для самоперевірки

1. Які показники являються характерними при аналізі зовнішньої швидкісної характеристики двигуна?

2. За якою формулою визначають крутний момент при максимальній потужності двигуна автомобіля?

3. Запишіть формулу для визначення потужності двигуна залежно від крутного моменту і частоти обертання колінчастого вала.

4. Що собою представляє коефіцієнт пристосовуваності двигуна по крутному моменту?

5. Що собою представляє коефіцієнт пристосовуваності двигуна почастоті обертання колінчастого вала?

6. За якими формулами визначають крутний момент на вихідних валах коробки передач і головної передачі автомобіля?

 

Питання для самоперевірки

1. 1. Яке призначення коробки переміни передач?

2. 2. Охарактеризуйте типи коробок передач.

3. 3. Чим відрізняються тривалова і двовалова корбки передач?

4. 4. Для чого потрібен у КПП синхронізатор?

5. Як називаються вали в КПП?

6. Покажіть на схемі, через які шестерні передається крутний момент на тій або іншій передачі?

7. За якими формулами визначають число зубів шестерень коробки передач?

8. Як визначити ККД коробки передач?

9. Запишіть формулу для визначення крутного моменту на вихідному валу коробки передач?

 

Перелік літературних джерел

1.Абрамчук Ф. І., Гутаревич Ю. Ф., Долганов К. Є., Тимченко І. І. Автомобільні двигуни. Підручник. Друге видання.–К.: Арістей, 2004, –476 с.

2. Автомобили. Конструкция, конструирование и расчет. Трансмиссия./ Под ред. Гришкевича А.И.-Минск: Вышейшая школа. - 1985.- с.-240.

3. Боровских Ю.І. та ін. Будова автомобілів: Навч. посібник /Ю.І.Боровських, Ю.В.Буральов, К.А.Морозов; Пер. з рос. В.В.Клімченка. - К.: Вища шк., 1991. - 303с.

4. Вихерт М.М. и др. Конструкция и расчет автотракторних двигателей / Под ред. Ю.А. Степанова. – М.: Машиностроение, 1964. – 324 с.

5. Гуревич А.М., Сорокин Е.М. Тракторы и автомобили. Учебник. М.,’’Колос’’,1974. - 332 с.

6. Дьяченко Н.Х., Костин А.К., Пугачев Г.П. Теория двигателей внутреннего сгорания / Под ред. Н.Х.Дьяченко. – Л.: Машиностроение, 1974. – 551 с.

7. Зейнетдинов Р. А., Дьяков И.Ф., Ярыгин С. В. Проектирование автотракторных двигателей. Учебное пособие.– Ульяновск: УлГТУ, 2004.- 168 с.

8. Железнов Е. И. Тяговый расчет автомобіля. Методические указания. / РПК «Политехник» Волг. Гос. технич. университета.– Волгорад.-2002.-27 с.

9. Колчин А.И. Расчет автомобильных и тракторних двигателей: Учебное пособие для вузов / А.И. Колчин, В.П. Демидов. –3-е изд. – М.: Высшая школа, 2003. – 496 с.

10. Лукин П. П. и др. Конструирование и расчет автомобиля. Учебник для втузов.­ – М.: Машиностроение, 1984.– 376 с.

11. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Автомобілі» для студентів спеціальності «Автомобілі та автомобільне господарство» та «Професійне навчання. Експлуатація та ремонт місцевого та автомобільного транспорту» (частина 1) / Укл: В.П. Сахно, Г. А. Філіпова, Грищук О, К, Яновський В.В., Федоров В.В.– К.: НТУ, 2006.–56 с.

12. Методические указания к выполнению курсового проекта по дисциплине «Автомобили». / Разраб. В. Н. Торлин, Т. А. Рогозина, С. В. Огрызков, А. Г. Остренко.–Севастополь: Изд-во СевНТУ, 2006. – 44 с.

13. Методические указания к выполнению курсовой работы «Тяговый расчет автомобиля» / Железнов Е. И.– Волгоград: Волгоград, гос. техн. ун-т, 202.–33с.

14. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт із курсу "Автомобілі" для студентів спеціальності “Автомобілі та автомобільне господарство / Шпилька М. М. - Полтава: Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, 2004 р. - 54 с.

15. Сирота В. І., Сахно В. П. Автомобілі. Основи конструкції, теорія: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2007.– 288 с.

16. Хоменко І. М. Про корегування тиску компресійних поршневих кілець автомобільних двигунів / І. М. Хоменко, А. К. Кобринець // Вісн. Черніг. держ. технол. ун-ту. – 2009. – №.40 . – С. 137-142.

17. http://coolreferat.com/ Трансмиссия автомобиля ИЖ 21251

18. http://www.bestreferat.ru/referat-196495.html

 

 

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………….…………….……3

Практичне заняття 1. Тема:Конструктивні параметри і показники автомобілів………………...……………………………………………..…..…...4

Практичне заняття 2. Тема:Розрахунок параметрів деталей і спряжень циліндро-поршневої групи двигуна………………………………………..……9

Практичне заняття 3. Тема: Розрахунок поршневих кілець…………....….15

Практичне заняття 4. Тема: Розрахунок основних елементів механізму газорозподілу………………………………………..…………………………22

Практичне заняття 5. Тема: Визначення параметрів автомобільного двигуна і передавальних чисел трансмісії………………………………………………...26

Практичне заняття 6. Тема: Розрахунок тягово-швидкісних характеристик коробки передач…………………………………………………..……….……32

Практичне заняття 7. Тема: Розрахунок кількості зубів шестерень іпередавальних чисел коробок передач автомобілів………………………….38

Перелік літературних джерел……………………..…………………………….45

 

 

 

 

Вступ

 

Методичні вказівки з дисципліни «Основи конструкцій автомобілів» мають на меті шляхом проведення практичних занять і індивідуального виконання розрахунково-графічної роботи (РГР)закріпити знання з теоретичних основ руху автомобіля, будови та розрахунку найбільш важливих його агрегатів, перш за все, автомобільного двигуна; навчитися визначати розміри і розраховувати основні функціональні параметри і показники агрегатів автомобіля.

Практичні заняття і розрахунково-графічна робота виконуються відповідно до варіанту завдання і згідно з вихідними параметрами, які залежать від варіанту завдання і визначаються за схемою, обумовленою у другому практичному завданні даних методичних вказівок.

Номер варіанта визначається залежно від останньої або двох останніх цифр номера залікової книжки.

В процесі проведення практичних занять визначають основні параметри і показники конструкції автомобіля, потужність і інші характеристики двигуна, передавальне число головної передачі, передавальні числа коробки передач.

Вихідні дані, які задаються для проведення розрахунків кожного практичного заняття:

– тип, призначення автомобіля та дорожні умови;

– коефіцієнт зчеплення з дорогою φ, що вибирається з відповідних таблиць залежно від дорожнього покриття. Для доріг із твердим покриттям коефіцієнт зчеплення приймається при розрахунках φ = 0,7;

– маса, що перевозиться автомобілем, тв, кг (для вантажного автомобіля – вантажопідйомність, для легкового – кількість посадкових місць із водієм включно);

– максимальна швидкість руху автомобіля Vmax,м/сна горизонтальній асфальтобетонній дорозі;

– максимальний коефіцієнт опору дороги ψmах, що повинен долати автомобіль під час руху;

– кількість ступенів коробки передач;

– мінімальна частота обертання колінчастого вала; фази механізму газорозподілу; максимально допустима швидкість заряду робочого тіла у прохідному перерізі впускного клапана (для двигуна внутрішнього згоряння).

Розрахунково-графічна робота за темою, що обумовлена в методичних вказівках до другого і третього практичних занять.

Обсяг розрахунково–графічної роботи – 12…15 аркушів машинописного тексту, викладеному на папері формату А4.

Графіки в розрахунково-графічній роботі виконується у вигляді креслень, які можуть виконуватись на міліметровому папері олівцем. Креслення повинні відповідати вимогам ЄСКД.



Читайте также:




Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.85.57.0 (0.066 с.)