Оцінка (відмінно) 5 - національна шкала; 90-100 балів –стобальна шкала; А - оцінка ECTS, відповідає таким критеріям:

- відповідність заявленої теми змісту реферату;

- вчасність подачі реферату;

- самостійність висновків;

- творчий підхід до суті проблеми;

- оригінальність теми;

- залучення до аналізу першоджерел;

- джерельна база (не менше 3-4 джерел);

- структурованість матеріалу (якість плану);

- використання сучасних публікацій та першоджерел.

2. Оцінка 4 (добре) - національна шкала; 82-89 балів – стобальна шкала; В - оцінка ECTS, відповідає таким критеріям:

- відсутність використання сучасних публікацій;

- відсутність оригінальності теми.

3. Оцінка 4 (добре) - національна шкала; 74-81 балів – стобальна шкала; С - оцінка ECTS, відповідає таким критеріям:

- відсутність використання сучасних публікацій;

- відсутність оригінальності теми;

- відсутність першоджерел.

4. Оцінка 3 (задовільно) - національна шкала; 64-73 балів – стобальна шкала; D - оцінка ECTS, відповідає таким критеріям:

- відсутність використання сучасних публікацій;

- відсутність оригінальності теми;

- відсутність першоджерел;

- відсутність творчого підходу до суті проблеми;

- відсутність самостійності висновків.

5. Оцінка 3 (задовільно) - національна шкала; 60-63 балів – стобальна шкала; Е - оцінка ECTS, відповідає таким критеріям:

- відсутність використання сучасних публікацій;

- відсутність оригінальності теми;

- відсутність першоджерел;

- відсутність творчого підходу до суті проблеми;

- відсутність самостійності висновків;

- відсутність структурованості матеріалу (неякісний план роботи).

6. Оцінка 2 (незадовільно) - національна шкала; 35-59 балів – стобальна шкала; FX - оцінка ECTS, відповідає таким критеріям:

- відсутність використання сучасних публікацій;

- відсутність оригінальності теми;

- відсутність першоджерел;

- відсутність творчого підходу до суті проблеми;

- відсутність самостійності висновків;

- відсутність структурованості матеріалу (неякісний план роботи);

- відсутність відповідності заявленої теми змісту реферату.

7. Оцінка 2 (незадовільно) - національна шкала; 0-34 балів – стобальна шкала; F - оцінка ECTS, відповідає таким критеріям:

- відсутність усіх запропонованих критеріїв оцінювання.

Тематика індивідуальних робіт:

1. Основні підходи до визначення філософії.

2. Концепт філософської проблеми. Еволюція філософської проблематики в історії філософії.

3. Проблема взаємовідносин історії філософії і культурних традицій.

4. Генезис філософії. Виникнення (початок) філософії як філософська проблема.

5. Філософська гносеологія. Категорії «суб’єкта» и «об’єкта», види їх інтерпретації.

6. Сформулювати особливості філософського знання і філософської діяльності.

7. Предмет філософії.

8. Функції філософії в суспільстві.

9. Давньоіндійська філософія: «Упанішади», джайнизм, брахманистські вчення.

10. Релігійно-філософське вчення буддизму.

11. Специфіка давньокитайської філософії: конфуціанство, даосизм.

12. Основні школи ранньої грецької філософії. Загальний нарис і класифікація.

13. Класична давньогрецька філософія: Сократ и Платон.

14. Класична давньогрецька філософія: Аристотель.

15. Эліністично-римська філософія: стоїцизм и неоплатонізм.

16. Формування середньовічної філософії та її особливості. Патристика. Августин Блаженний.

17. Середньовічна філософія: спор про універсалії. Реалісти (Ансельм Кентерберійський, П’ер Абеляр).

18. Спор про універсалії. Номіналізм, термінізм, концептуалізм.

19. Взаємовідносини філософії і теології, знання і віри у вченні Фоми Аквинського.

20. Філософія доби Відродження. Основні мотиви і проблематика.

21. Раціоналізм в філософії Нового часу (Декарт, Спіноза, Лейбніц).

22. Емпіризм в філософії Нового часу (Ф. Бекон, Д. Локк, Дж. Берклі).

23. Критична філософія І. Канта.

24. Філософський синтез Г. В. Ф. Гегеля.

25. Філософія марксизму (практика, відчуження та його подолання, конфліктно-радикальна теорія соціального розвитку, суспільно-економічні формації)

26. Ірраціоналізм в філософії ХIX ст.: А. Шопенгауер.

27. Ірраціоналізм в філософії ХIX ст.: екзистенціалізм С. К’єркегора.

28. Ірраціоналізм в філософії ХIX ст.: «Філософія життя» Ф. Ніцше.

29. Позитивістська філософія XIX ст.: О. Конт, Г. Спенсер, Дж. Ст. Мілль.

30. Неокласичні напрямки: неокантіанство (Баденська і Марбургська школи).

31. Неокласичні напрямки: неогегельянство (Ф. Бредлі, Д. Мак-Таггарт, А. Кожев).

32. Академічна "Філософія життя": В. Дільтей, Г. Зіммель.

33. Філософські ідеї у літературі Давньої Русі.

34. Філософія Г. Сковороди.

35. Філософські погляди П. Юркевича.

36. Основні філософські напрямки ХХ ст. Сучасний етап розвитку філософії.

37. Філософські і релігійно-етичні проблеми в російської філософії і літературі: Ф.М. Достоєвський, Л.М. Толстой, Вл. Соловйов, В.В. Розанов, Л. Шестов.

38. Філософський аналіз несвідомого: психоаналіз (З. Фрейд, К.Г. Юнг, Е. Фромм). Вплив психоаналітичної течії на світову філософію і культуру.

39. Філософська антропологія (М. Шелер, Х. Плеснер).

40. Феноменологія Э. Гуссерля.

41. Німецький екзистенціалізм: М. Хайдегер.

42. Німецький екзистенціалізм: К. Ясперс.

43. Французький екзистенціалізм: Ж.-П. Сартр, А. Камю.

44. Сучасна релігійна філософія (неотомізм, християнський еволюціонізм Тейяра де Шардена, персоналізм).

45. Філософія логістичного аналізу: Г. Фреге, Б. Рассел.

46. Філософія Вінського гуртка і Львовсько-Варшавської школи. Основні характеристики.

47. Філософія науки (К. Поппер, Т. Кун, П. Фейерабенд).

48. Сучасна лінгвістична філософія: Л. Вітгенштейн, Дж. Остін, Дж. Р. Сёрл.

49. Західно-європейська філософія 60-70-х р.: Франкфуртська школа (Й. Хабермас, Т. Адорно, Г. Маркузе).

50. Французький структуралізм: Р. Барт, Ж. К. Леві-Стросс, М. Фуко, Ж. Лакан.

51. Основні характеристики філософії «постмодерну» і постструктуралізму: Ж. Делез, Ф. Гваттарі, Ж. Дерріда, Ж. Бодрійяр.

52. Філософська онтологія. Типи онтологій. Варіативність і змістовність.

53. Категорії «свідомість» та «ідеальне» в філософії. Індивідуальна і суспільна свідомість. Свідомість і мова.

54. Образ природи в історії людської культури. Типи взаємовідносин людини і природи. Глобальні проблеми сучасності.

55. Агностицизм і проблеми пізнання в історії філософії.

56. Проблема істини в філософії. Основні підходи і інтерпретації.

57. Філософська методологія: загальні інтелектуальні процедури (абстрагування, моделювання, уявний експеримент).

58. Філософська методологія: діалектика.

59. Філософська методологія: герменевтика.

60. Філософська методологія: структурний підхід.

61. Філософська методологія: компаративістика і діахронія.

62. Філософська методологія: сінхронія.

63. Суспільство як об’єкт філософського аналізу. Філософські теорії суспільства. (колективістські, індивідуалістичні, релігійні, конфліктні).

64. Людина в історії (особистість, група, соціум). Проблема сенсу історії.

65. Проблема спрямування історичного процесу. Типології історичних стадій.

66. Філософське уявлення про культуру. Культура і цивілізація.

67. Людина як об’єкт філософського аналізу. Проблема якості людського існування.

68. Релігійна складова філософського знання. Релігійна віра як проблема філософії.

69. Природне і суспільне у людині. Біологізм і соціологізм в інтерпретації цього співвідношення.

70. Філософські теорії антропогенезу.

71. Екзистенціальні проблеми людського існування: життя і смерть, доля і свобода.

72. Категорія Буття. Який вона має філософський сенс та специфіку?

73. Що таке матерія? Спосіб та основні форми її існування.

70. Чим відрізняються такі поняття як дух, душа, свідомість? В чому

полягає сутність та особливості свідомості?

71. Проблема співвідношення біологічного та соціального в людині.

72. Розкрійте сутність проблеми взаємовідносин людини та суспільства.

73. Як взаємодіють матеріальні і духовні сторони суспільного життя?

74. Суспільна свідомість та її структура.

75. Суспільна психологія та ідеологія. В чому полягає їх специфічна роль у

суспільстві?

 

Рекомендована література:

1. Матеріали методичного забезпечення філософських дисциплін для студентів всіх спеціальностей, які навчаються екстерном / Упоряд.: Ю.О.Шабанова, Ю.М. Пазиніч. – Д.: Національний гірничий університет, 2008. – 55 с.

2. Матеріали методичного забезпечення дисципліни «Філософія» для заочної форми навчання для студентів усіх спеціальностей. Упорядник Т.В. Журавльова.-Д.: Національний гірничий університет, 2009.- 15 с.

3. Методичні рекомендації щодо написання рефератів із гуманітарних дисциплін (психологія, релігієзнавство, філософія, культурологія), які викладаються в технічному ВУЗІ. Для студентів усіх спеціальностей./ Нормативно-методичне забезпечення кредитно-модульної системи організації навчального процесу:Навч. метод. посібник МОН/В.О. Салов, О.І. Додатко, Т.В. Журавльова.

4. Методичні рекомендації щодо підготовки та участі в семінарських заняттях із гуманітарних дисциплін (філософія, релігієзнавство, УЗК, психологія) для студентів денної форми навчання для всіх спеціальностей і розраховані на освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра, спеціаліста. Для студентів усіх спеціальностей./ Нормативно-методичне забезпечення кредитно-модульної системи організації навчального процесу: Навч. метод. посібник МОН/В.О. Салов, О.І. Додатко, Т.В. Журавльова.

 

Додаткова література:

1. Введение в философию. В 2ч. М., 1989.

2. Ильенков Э.В. Философия и культура. М., 1991.

3. Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. М., 1990.

4. Мифы народов мира. Энциклопедия. В 2 т., М., 1994.

5. Философская энциклопедия. В 5 т., 1960-1970.

6. Антология мировой философии. В 4 т., М., 1969-1972.

7. Лосев А.Ф. История античной философии в конспектном изложении. М., 1989.

8. Асмус В.Ф. Античная философия. М., 1979.

9. Чанышев А.Н. Курс лекций по древний философии. М., 1981.

10. Соколов В.В. Средневековая философия. М., 1979.

11. Мир философии. В 2 ч., М., 1991.

12. Кузнецов В.П. Немецкая классическая философия второй половины ХYIII века – начало ХІХ века. М., 1989.

13. Современная западная философия. Словарь. М., 1991.

14. Філософія. Підручник для вузів (ред. Заіченка Г.А.) Київ., 1995.

15. Філософія. Курс лекцій (ред.Бичко І.В.) Київ., 1994.

16. Петрушенко В.Л. Навчальний посібник. Львів., 2002.

17. Філософія. Навчальний посібник (ред. Надольного І.Ф.) Київ., 1997.

18. Радугин А.А. Философия. Курс лекций. М., 1999.

19. Спиркин А.Г. Философия. Учебник. М., 2001.

 

Першоджерела:

1. Августин Блаженный. Исповедь // Августин Блаженный. Творения: Пер. с лат. – СПб.-К., 1998. – Т. 1.
2. Августин Блаженный. О граде Божием // Августин Блаженный. Творения: Пер. с лат. – СПб.-К., 1998. – ТТ. 3-4.
3. Александров В.И. О соотношении философии и метафизики // Философские исследования. – М., 2002. – №. 3-4.
4. Алексеев В.П. Становление человечества. – М., 1984.
5. Аристотель. Категории // Аристотель. Соч.: В 4-х т.: Пер. с древнегреч. – М., 1978. – Т.2.
6. Аристотель. Метафизика / Аристотель.: Пер. с древнегреч. – Ростов-на-Дону, 1999.
7. Бердяев Н.А. Философия свободного духа // Бердяев Н.А. Диалектика божественного и человеческого. – М., 2003.
8. Бычко А.К. Народная мудрость Руси: анализ философа. – К., 1988.
9. Бичко І.В. Ментальна співзвучність української та європейської філософської традицій: “Кордоцентричні мотиви” // Київські обрії: історико-філософські нариси. – К., 1997.
10. Вебер А. Принципиальные замечания к социологии культуры // Вебер А. Избранное: Кризис европейской культуры: Пер. с нем. – СПб., 1999.
11. Вебер М. “Объективность” социально-научного и социально-политического познания // Вебер М. Избранные произведения: Пер. с нем. – М., 1990.
12. Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера. – М., 1989.
13. Вернадский В.И. Научная мысль как планетное явление // Вернадский В.И. О науке. – Дубна, 1997. – Т. 1.
14. Гадамер Х.-Г. Истина и метод: Основы философской герменевтики: Пер. с нем. – М., 1988.
15. Гегель Г.В.Ф. Лекции по истории философии: Пер. с нем.–СПб.,1993.–Кн. 1.
16. Гегель Г.В.Ф. Лекции по философии истории: Пер. с нем. – СПб., 1993.
17. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук: Пер. с нем. – М., 1974. – Т. 1. Наука логики.
18. Гейзенберг В. Физика и философия: Часть и целое. – М., 1989.
19. Гуссерль Э. Картезианские размышления: Пер. с нем. – СПб., 1998.
20. Гуссерль Э. Кризис европейского человечества и философия // Гуссерль Э. Философия как строгая наука: Пер. с нем. – Новочеркасск, 1994.
21. Декарт Р. Начала философии // Декарт Р. Избр. произв.: Пер. с фр. М., 1950.
22. Декарт Р. Размышления о первой философии // Декарт Р. Соч.: В 2-х т.– М., 1994. – Т.2.
23. Декарт Р. Рассуждения о методе, чтобы верно направлять свой разум и отыскивать истину в науках // Декарт Р. Соч.: В 2-х т. – М., 1989. – Т.1.
24. Дильтей В. Введение в науки о духе [предисловие] // Зарубежная эстетика и теория литературы XIX-XX вв. Трактаты, статьи, эссе. – М., 1987.
25. Дильтей В. Типы мировоззрения и обнаружение их в метафизических системах // Культурология. ХХ век. – М., 1995.
26. Ефимов Ю.И. Философские проблемы теории антропосоциогенеза. – Л., 1981.
27. Кант И. Критика чистого разума: Пер. с нем. – М., 1994.
28. Кант И. Пролегомены ко всякой будущей метафизике, которая может появиться как наука // Кант И. Соч.: В 8-ми т.: Пер. с нем.– М., 1994. – Т. 4.
29. Капица С.П., Курдюмов С.П., Малинецкий Г.Г. Синергетика и прогнозы будущего. – М., 2003.
30. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Основания синергетики. Режимы с обострением, самоорганизация, темпомиры. – СПб., 2002.
31. Корет Э. Основы метафизики: Пер. с нем. – К., 1998.
32. Кун Т. Структура научных революций: Пер. с англ. – М., 2002.
33. Лейбниц Г.-В. Новые опыты о человеческом разумении автора системы предустановленной гармонии // Лейбниц Г.-В. Сочинения в четырех томах. – М., 1983. – Т. 2.
34. Лейбниц Г.-В. Рассуждение о метафизике // Лейбниц Г.-В. Сочинения в четырех томах. – М., 1982. – Т. I.
35. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. В 3-х т. // Маркс К., Энгельс Ф. Соч.: Пер. с нем. – 2-е изд. – М., 1960-1962, тт. 23-25.
36. Ницше Ф. Так говорил Заратустра // Ницше Ф. Сочинения в 2 т.: Пер. с нем. – М., 1990. – Т. 2.
37. Попович М.В. Мировоззрение древних славян. – К., 1985.
38. Пригожин И., Стенгерс И. Время, хаос, квант: Пер. с англ. – М., 1999.
39. Роулендс М. Философ на краю Вселенной: Пер. с англ. – М., 2005.
40. Спенсер Г. Прогресс, его закон и причина // Спенсер Г. Опыты научные, политические и философские: Пер. с англ. – Минск, 1998.
41. Спиноза Б. Избранное: Пер. с голл. и лат. – Минск, 1999.
42. Тейяр де Шарден П. Феномен человека: Пер. с фр. – М., 1987.
43. Тойнби А.Дж. Постижение истории: Пер. с англ. – М., 1991.
44. Тоффлер А. Футурошок: Пер. с англ. – СПб., 1997.
45. Уитроу Дж. Естественная философия времени: Пер. с англ. – Изд. 3-е, стереотипное. – М., 2004..
46. Фейерабенд П. Против метода. Очерк анархистской теории познания: Пер. с англ. – М., 2007.
47. Фихте И.Г. Основные черты современной эпохи // Фихте И.Г. Сочинения в двух томах: Пер. с нем. – СПб., 1993. – Т. ІІ.
48. Фома Аквинский. Сумма теологии: Пер. с лат. – К.- СПб., 2007.
49. Фукуяма Ф. Конец истории? // Вопросы философии. – 1990. – № 3.
50. Фукуяма Ф. Наше постчеловеческое будущее: Последствия биотехнологической революции: Пер. с англ. – М., 2004.
51. Хайдеггер М. Бытие и время: Пер. с нем. – М., 1997.
52. Хайдеггер М. Европейский нигилизм // Хайдеггер М. Время и бытие: Статьи и выступления: Пер. с нем. – М., 1993.
53. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций: Пер. с англ. – М., 2003.
54. Хокинг С. Черные дыры и молодые вселенные: Пер. с англ. – СПб., 2001.
55. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории: Пер. с нем. – М., 1993. – Т. 1. Гештальт и действительность.
56. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории: Пер. с нем. – Минск, 1999. – Т. 2. Всемирно-исторические перспективы.
57. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – 2-е изд. – М., 1961. – Т. 21.
58. Эразм Роттердамский. Диатриба, или Рассуждение о свободе воли // Эразм Роттердамский. Философские произведения: Пер. с лат. и нем. – М., 1987.
59. Ясперс К. Смысл и назначение истории: Пер. с нем. – М., 1991.
    

 

Ярош Олексій Миколайович

Захарчук Олексій Феліксович

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ДИСЦИПЛІНИ

ФІЛОСОФІЯ

ДЛЯ ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ ТА

ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

для студентів усіх напрямків підготовки

 

Дозволяється рукопис розмістити на сайті кафедри Державного ВНЗ «НГУ» зі збереженням авторських прав відповідно до СВО НГУ – 09.

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИДАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОГО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ (наказ №202 від 22.06.09)

 

 

Затверджено науково-методичним центром, розглянуто на засіданні редакційної ради ДВНЗ «НГУ» 01.04. 2014 р.

Секретар редакційної ради ДВНЗ «НГУ» О.І. Додатко