Технологія виробництва крупи з проса

 

Зерно проса – найбільш дрібне, має нещільний зв'язок квіткових оболонок з ядром, досить крупний зародок, відносно високий вміст жиру. Забарвлення квіткових оболонок різне –

 

+біле, кремове

+жовте, червоне

+сіре, чорне

 

Особливо низькі технологічні властивості мають дрібні фракції зерна, які отримують проходом крізь сито з отворами 1,5×20 мм і 1,6×20 мм та сходом сит

1,3×20 мм

+1,4×20 мм

+1,5×20 мм

 

Просо досить чутливе до температурної дії під час сушіння, тому зерно пересушувати не можна. За одне пропускання через сушарку слід знижувати вологість не більше, ніж на

 

+2...3 %

4…5 %

 

Зерно проса не піддають ВТО. Типова технологічна схема очищення зерна від домішок включає таку кількість послідовно встановлених сепараторів

 

+3

 

В сепараторі на ситі з отворами діаметром 4,0...4,5 мм виділяють крупні домішки, а ситі 1,5×20 мм -

 

+дрібні

легкі

мінеральні

 

Крупні та дрібні домішки контролюють окремо на

 

+ розсійниках А1-БРУ

+сепараторах АІ-БМС-6

 

Прохід сита 1,2×20 мм на системі контролю дрібних домішок направляють у відходи

 

І та ІІ категорії

+III категорії

 

Крупну та дрібну фракцію очищеного зерна направляють в лущильне відділення

 

+окремо

+разом

Лущать зерно багаторазовим послідовним пропуском, потім суміш лущених та нелущених зерен проходить крізь дві системи двох або чотирьох вальцедекових верстатів. Потім провівають в аспіраторах для відбирання

 

+лузги

+мучки

+дрібного подрібненого зерна

 

Кількість лущених зерен на дводекових верстатах має становити: на 1-й лущильній системі не менше 91 %, а на 2-й – 99 %. Вміст подрібненого ядра – не більше 3,7 % та для 2-ої системи

 

+5 %

7 %

 

Для однодекових верстатів кількість лущених зерен після 1-ої лущильної системи – 80...89 %, 2-ої – 90...95 %, 3-ої – 95...98 %, 4-ої –

 

+99 %

100 %

 

Після лущення пшоно шліфують, для чого використовують

 

+лущильні машини ЗШН

+вальцедекові верстати

 

В процесі шліфування відбирається додатково 2...3 % мучки, яку використовують для отримання

 

+олії

+комбікормів

 

Після лущення зерна проса використовують тільки

 

сепаратори

+аспіратори

 

Подрібнене ядро та мучку контролюють на ситах № 1,4 та 063. Лузгу провіюють на ситі

 

+№ 063

+№ 1,2...1,4

Технологія виробництва крупи з гречки

 

Продукти з гречки володіють високою харчовою цінністю (зокрема її білок по повноцінності займає перше місце серед круп'яних культур), що зумовлює їх широке в дитячому та дієтичному харчуванні. При переробленні гречки отримують два основних види готової продукції: ядрицю – цілу крупу, не проходить крізь сито з отворами розміром 1,6×20 мм; проділ – подрібнену крупу, яку отримують проходом сита з отворами 1,6×20 мм та сходом сита №080. Гречана крупа (ядриця) – практично єдина ціла крупа, котру отримують безпосередньо після лущення, тобто не піддають шліфуванню, поліруванню або іншому обробленню. Проділ спеціально не отримують, його виробництво зумовлено недосконалістю технологічного процесу.

Підготовка зерна до переробки

Підготовка зерна включає його очищення від домішок та ВТО. Зерно очищується на двох-трьох системах сепарування в круп'яних розсійниках А1-БРУ, трієрах, каменевідбірних машинах, аспіраторах.

У відповідності до типової схеми (рис. 7) зерно двічі очищують від домішок на повітряно-ситових сепараторах. Для кращого виділення крупних домішок використовують сита з трикутними отворами зі стороною 7,5...7,0 мм. Підсівні сита мають продовгуваті отвори розміром 2,4×20 мм. Проходом крізь ці сита виділяється значна частина зерен пшениці, ячменю, жита та вівса. Для більш повного відділення домішок використовують фракційне очищення зерна. При цьому в розсійнику А1-БРУ зерно на ситі з отворами діаметром 4,2 мм розділяють на дві фракції, потім додатково з кожної фракції проходом сит 2,6...2,4×20 мм виділяють дрібні домішки, а сходом сит з трикутними отворами розміром сторони 7,0 мм для крупної фракції та 5,5 мм для дрібної виділяють трудновідділювані крупні домішки. Мінеральні домішки виділяють на каменевідбірних машинах, решту домішок – на вівсюговідбірниках.

ВТО зерна. Здійснюють шляхом пропарювання зерна в пропарювачах А9-БПБ при тиску пари 0,25...0,30 МПа протягом 5 хв, сушать в вертикальних парових сушарках до вологості 13,0...13,5 %, охолоджують в охолоджувальних колонках. ВТО суттєво підвищує вихід ядриці за рахунок зниження виходу проділу, а також вихід крупи 1-го сорту.

Переробка зерна в крупу

Особливістю технології гречаної крупи є окрема переробка зерна за фракціями крупності. Зерно за допомогою крупосортувальних машин або розсійників АІ-БРУ поділяється на шість фракцій, що переслідує три задачі: можливість наступного розділення суміші лущених та нелущених зерен; покращення умов лущення зерна; можливість додаткового виділення важковідділюваних домішок. Розділення зерна – калібрування – проводять на ситах з отворами діаметром 4,5: 4,2; 4,0; 3,8; 3,6 та 3,3 мм. Схід кожного з цих сит є відповідно фракцією з І по VI. Прохід сита діаметром 3,3 мм відносять до домішок. В кожній фракції обмежується вміст зерен інших фракцій.

Так, зерен більш крупних фракцій повинно бути не більше 1...5 %, а дрібних – 3...6 %.

Весь цикл переробки (лущення зерна та сортування продуктів лущення) для кожної з 6-ти фракцій проводять окремо.

Лущення зерна. Здійснюють в вальцедекових верстатах з абразивними валком та декою. Так як ядро гречки досить крупне, коефіцієнт лущення зерна порівняно невисокий, особливо для дрібних фракцій. Внаслідок низького коефіцієнту лущення сумарне навантаження на лущильні машини значно зростає. Так, при коефіцієнті лущення 50 % сумарне навантаження на лущильні та наступні машини буде в два рази вище в порівнянні з навантаженням від зерна, що надходить на початок системи.

Ефективність лущення залежить також від ВТО. При лущенні зерна, яке піддане ВТО, кількість лущених зерен на 5..10 % вище, ніж при лущенні необробленого зерна, а вихід подрібненого ядра на 1 % менший.

Сортування продуктів лущення. Проводять в розсійниках А1-БРУ або крупосортувальних машинах. Для розділення суміші лущених та нелущених зерен в просіюючих машинах використовують сита з круглими отворами, розмір яких на 0,2...0,3 мм менший, ніж розмір отворів сит, сходом з яких отримана дана фракція. Сходом з цього сита отримують суміш нелущених зерен та лузги, після відділення лузги в аспіраторах нелущені зерна повертають для повторного лущення в вальцедековий верстат. Прохід сита являє собою суміш ядриці, лузги, проділу та мучки.

Для відділення проділу разом з мучкою та частиною лузги використовують сита з отворами 1,6(1,7)×20 мм. Сходом з цього сита отримують ядрицю. Прохід сита направляють на контроль проділу.

Контроль крупи і відходів

Контроль ядриці проводять в крупосортувальних машинах або розсійниках, найчастіше двома потоками. В перший потік об'єднують ядрицю, отриману з систем лущення І...IV фракцій; в другий – ядрицю з систем лущення V та VI фракцій. Розділення ядриці на два потоки дозволяє більш ретельно відділяти крупні та важковідділювані домішки.

Подрібнені ядра з ядриці виділяють на ситах з отворами 1,7×20 мм. Потік дрібної ядриці сортують на ситах з трикутними отворами зі стороною 5 мм та на ситах з круглими отворами діаметром 3,4 мм. Проділ відсіюють на ситі з отворами 1,6×20 мм.

Проділ контролюють на ситах № 1,4 та 08 з отворами 1,6×20 мм. Схід з сита 1,6×20 мм направляють на контроль ядриці, прохід сита №08 – на контроль мучки. Сито № 1,4 слугує для розділення проділу на дві фракції Потім кожну з них окремо провіюють в аспіраційних колонках, що дозволяє з більшим ефектом виділити лузгу. Після виділення лузги обидві фракції проділу об'єднують.

Вихід та якість готової продукції

Вихід та якість готової крупи наведені в [11, с. 31-36].

 

Виробництво крупи та круп'яних продуктів з вівса

Виробництво круп з вівса

Особливість зерна вівса – висока плівчастість (26...30 %), оболонки – не щільно зрослися з ядром. На поверхні ядра є опушення – волоски, що складаються, в основному, з клітковини. Зародок зерна вівса порівняно великий, зерно містить до 6 % жиру. Ядро володіє досить високою пластичністю, що дозволяє застосовувати для зерна вівса різні методи лущення без суттєвого подрібнення ядра.

4.3.1.1. Підготовка зерна до перероблення

В підготовчому відділенні зерно очищують від домішок та піддають ВТО (рис. 8). Зерно очищують двохразовим пропусканням крізь повітряно-ситові сепаратори, трієри та повітряні сепаратори.

Для кращого виділення дрібного зерна та домішок в повітряно-ситових сепараторах рекомендовано встановлювати підсівні сита 2,2×20 мм. Прохід цих сит направляють на крупосортувальну машину, де дрібне зерно та домішки виділяють проходом сит з отворами 1,8(1,9)×20 мм. Схід з цих сит являє собою дрібну фракцію, яку направляють у куколевідбірник.

Крупне зерно з повітряно-ситового сепаратора другої системи (схід з 2,2×20 мм) може бути направлене на вівсюговідбірник. В промислових умовах ця операція зазвичай не використовується.

ВТО використовують не тільки для покращання технологічних, але й споживчих властивостей зерна. ВТО рекомендується проводити пропарюванням зерна в пропарювачах неперервної дії при підвищенні вологості на 2...6 %, що досягається пропарюванням зерна при тиску пари до 0,1 МПа протягом 5 хв.

Після ВТО зерно в повітряно-ситовому сепараторі 3-ої системи остаточно очищують від домішок та ділять на крупну та дрібну фракції на ситі 2,2×20 мм. Обидві фракції окремо направляють на лущення.

Переробка вівса в крупу

Зерно, розділене на фракції, обробляють в лущільних посадах, оббивних машинах, центробіжних лущильниках. Основна машина для лущення вівса – лущильний посад.

Для первинного лущення зерна використовують більш крупний абразивний матеріал, для повторного – більш дрібний. При первинному лущенні рекомендована колова швидкість дисків – 18...20 м/с, а при вторинному – 16...18 м/с. Після первинного лущення кількість лущених зерен повинна становити 80...85 %, після вторинного – 90...96 %. На деяких заводах для лущення зерна використовують також оббивні машини.

Продукти лущення починають сортувати з їх просіювання на центрифугалах або буратах. Наявність в продуктах лущення волосків, відділених від ядра, мучки з високим вмістом жиру призводить до того, що в інших просіюючих машинах забиваються канали. Після виділення мучки та подрібненого ядра продукти лущення двічі провіюють в аспіраторах, видаляючи лузгу.

Лущені та нелущені зерна розділюють двохразовим сепаруванням суміші в падді-машинах. Нелущене зерно направляють для повторного лущення на сходові системи. Виділені на падді-машинах крупні та дрібні фракції ядра йдуть на в шліфувальний посад. Після шліфування отриману крупу контролюють в розсійниках або крупосторувальних машинах, де на ситах з отворами 2,5×20 мм відбирають крупні домішки, а проходом сита діаметром 2 мм відбирають мучку і подрібнене ядро.

Додатково виділення нелущених зерен проводять двократним сортуванням крупи в падді-машинах. Мучку і лузгу контролюють у просіюючих машинах та аспіраторах. В подрібненому ядрі та мучці вміст цілого ядра не повинен перевищувати 2 %, у лузгі – 1,5 %.