Складання геометричної схеми розмірного ланцюга

Розрахунки розмірних ланцюгів починають із складання їх геометричної схеми, яка являє собою графічне зображення розмірного ланцюга (рис. 12.2, б і 12.2, в).

Складають геометричну схему розмірного ланцюга в такій послідовності:

1. Аналізують креслення деталі або вузла і виявляють замикальну ланку (розмір, який з’являється останнім при виготовленні деталі або при складанні вузла).

2. Виявляють складові ланки розмірного ланцюга (розміри, зміна яких викликає зміну розміру замикальної ланки).

3. Виявляють збільшувальні і зменшувальні ланки розмір­ного ланцюга.

4. Складають геометричну схему розмірного ланцюга.

Для складання геометричної схеми розмірного ланцюга потрібно у вигляді вектора відкласти розмір замикальної ланки у напрямку, протилежному обходу складових ланок. Вийти з однієї сторони замикальної ланки, пройти за або проти напрямку руху стрілки годинника всі складові ланки розмірного ланцюга і прийти до другої сторони замикальної ланки. Розмірний ланцюг має замкнутися замикальною ланкою.

Стрілки на розмірних лініях доцільно проставляти тільки з одного їх кінця за напрямком обходу складових ланок. В такому випадку із схеми розмірного ланцюга зручно визначити, які із складових ланок будуть збільшувальними, а які зменшувальними.

Ланки, напрямок векторів яких на геометричній схемі розмірного ланцюга співпадає з напрямком вектора замикальної ланки, будуть збільшувальними, а ланки, вектори яких спрямовані протилежно вектору замикальної ланки, будуть зменшувальними (рис. 12.2, б і в).

Оскільки збільшувальні і зменшувальні ланки позна­чаються однаковими літерами, то для їх розпізнавання над літерами прийнято проставляти стрілки: вправо − для збільшу­вальних ланок, вліво – для зменшувальних ланок, наприклад: та ( – збільшувальна ланка, – зменшувальна ланка) і т.д.

Для зручності збільшувальні ланки будемо позначати індексом " зб ", а зменшувальні − індексом " зм ", наприклад: і т.д.

Правильність складання розмірного ланцюга перевіряють за основним рівнянням розмірного ланцюга, яке має вигляд:

,

де − сума номінальних розмірів збільшувальних ланок;

− сума номінальних розмірів зменшувальних ланок;

А_о − номінальний розмір замикальної ланки;

т − число збільшувальних ланок;

п − число зменшувальних ланок.

Задачі розмірного аналізу

Розмірні ланцюги використовують для розв’язання двох задач: прямої і оберненої, які відрізняються послідовністю вико­нання розрахунків. Зміст цих задач полягає в наступному.

Пряма задача. За заданим номінальним розміром і допуском (відхиленнями) замикальної ланки визначають номіналь­ні розміри, допуски і граничні відхилення всіх складових ланок розмірного ланцюга (проектний розрахунок розмірного ланцюга).

Обернена задача. За заданими номінальними розмірами, допусками і граничними відхиленнями складових ланок визнача­ють номінальний розмір, допуск і граничні відхилення замикальної ланки (перевірочний розрахунок розмірного ланцюга).

В ремонтному виробництві при відновленні деталей найчастіше доводиться розв’язувати обернену задачу. Розв’язан­ням оберненої задачі також перевіряють правильність розв’язання прямої задачі.

 

Порядок виконання роботи

1. Виконати розмірний аналіз і побудувати схему розмірного ланцюга складових ланок шпонкового з’єднання. Варіанти завдань отримати у викладача.

2. Визначити номінальне значення і граничні відхилення (допуск) зазору між шпонкою і пазом корпусної деталі після складання шпонкового з’єднання з призматичною шпонкою. Розрахунок розмірного ланцюга провести методом повної взаємозамінності (максимуму-мінімуму).

Контрольні запитання

1. Значення розмірного аналізу в підвищенні якості техніки.

2. Дати визначення розмірного ланцюга та ланки.

3. Типи ланок в розмірних ланцюгах та їх властивості.

4. У чому суть розв’язання прямої і оберненої задачі розмірного ланцюга?

5. Послідовність складання геометричної схеми розмірного ланцюга.

6. Методи розрахунку розмірних ланцюгів.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 13