Модальні дієслова (modal verbs)

В англійській мові є група дієслів (can, may, must, ought, shall, should, will, would, need, dare), які називаються модальними. Цідієслова не мають усіх основних форм, властивих іншим дієсловам,і тому вони ще називаються недостатніми (Defective Verbs).

Модальні дієслова не в ж и в а ю т ь с я с а м о с т і й н о, а лише в сполученні з інфінітивом іншого дієслова:

I can help you. Я можу допомогти вам.

Не must go there. Він мусить іти туди.

Без інфінітива іншого дієслова модальні дієслова вживаються лише тоді, коли інфінітив зрозумілий з контексту:

Can you do it? Yes, I can. Ви можете зробити це? Так.

Модальні дієслова не виражають дії або стану, а лише м о ж л и в і с т ь, н е о б х і д-

н і с т ь, б а ж а н і с т ь, і м о в і р н і с т ь, с у м н і в, д о з в і л, з а б о р о н у, з д а т -

н і ст ь в и к о н а н н я д і ї, позначеної інфінітивом. У модальному значенні вживаються також дієслова to have і to be.

Модальні дієслова мають ряд особливостей:

1. Модальні дієслова не мають форм інфінітива, дієприкметника і герундія, а тому не мають складних часових форм - майбутнього часу, тривалих і перфектних часів.

2. Після модальних дієслів інфінітив вживається без частки to. Виняток становлять дієслова to be і to have у модальномузначенні та дієслово ought, після яких інфінітив вживається зчасткою to, а також дієслова need і dare, після яких інфінітив можевживатися з часткою to і без неї.

3. У третій особі однини теперішнього часу модальні дієслова не мають закінчення -(e)s:

Не may come tomorrow. Можливо, він прийде завтра.

4. Питальна й заперечна форма теперішнього і минулого часу модальних дієслів утворюються без допоміжного дієслова to do. У питальній формі модальні дієслова ставляться перед підметом:

May I come in? Можна ввійти?

У заперечній формі після модальних дієслів вживається заперечна частка not:

You should not do it. Вам не слід цього робити.

Can у теперішньому часі пишеться разом з часткою not:

Не cannot dance. Він не вміє танцювати.

В усному мовленні у заперечних реченнях вживаються переважно скорочені форми модальних дієслів:

cannot - can't could not - couldn't

may not - mayn't might not - mightn't

must not - mustn't

shall not - shan't

will not - won't

should not - shouldn't

would not - wouldn't

ought not - oughtn't

need not - needn't

ДІЄСЛОВО CAN

Дієслово can має минулий час could.

He could read when he was five years old. - Він умів читати, коли йому було п'ять років.

Дієслово can виражає ф і з и ч н у або р о з у м о в у здатність, уміння або можливість виконати дію в теперішньому (саn) або минулому (could) часі:

Не can lift this weight. Він може підняти цю вагу.

Can you see anything? Ви що-небудь бачите?

Після форми could у цих значеннях може вживатися перфектний інфінітив, який вказує на те, що дія, яка могла відбутися, не відбулася:

You could have bought this book; it was on sale. - Ти міг купити цю книжку, вона була в продажу (але не купив).

Дієлово сап не має майбутнього часу. Замість сап вживається сполучення to be able бути спроможним: інфінітив після нього вживається з часткою to. Вираз to be able іноді вживається також відносно теперішнього і минулого часу:

Perhaps this young man will be able to help you. - Можливо, цей молодий чоловік зможе допомогти вам.

She wasn't able to answer. Вона не могла відповідати.

Дієслово can вживається для вираження д о з в о л у або з а б о р о н и (в заперечній формі).

You can use dictionaries. Можете користуватися словниками.

You can't use dictionaries. Словниками користуватися не можна.

Форма could у значенні дозволу вживається лише в питальних реченнях для вираження ввічливого прохання:

Could I take your pen? Можна мені взяти вашy ручку?

Дієслово сап вживається для вираження с у м н і в у, з д и в у в а н н я, н е в і р и. У цих значеннях воно вживається лише в питальних і заперечних реченнях, але з різними формами інфінітива.

Примітка. Крім неозначеної та перфектної форми, інфінітив у англійській мові має ще тривалу форму (Continuous Infinitive) та перфектно-тривалу форму (Perfect Continuous Infinitive). Continuous Infinitive утворюється з допоміжного дієслова to be та дієприкметника теперішнього часу основного дієслова: to be working. Perfect Continuous Infinitive - to have been working вживається дуже рідко. Continuous Infinitive з дієсловом can означає дію, яка відбувається в теперішньому часі.

Can she be working now? Невже вона зараз працює?

Не can't be waiting for us now. He може бути, щоб він зараз чекав на вас.

Where could she be going? Куди б вона могла зараз іти?

Indefinite Infinitive вживається в цьому самому значенні, але лише з дієловами, що не мають форми Continuous:

Can he knew Japanese? Невже він знає японську мову?

She can't be at home now. He може бути, щоб вона зараз була вдома.

Perfect Infinitive означає дію, яка відбулася в минулому.

Can he have done it? Невже він зробив це?

She cannot have said this. He може бути, щоб вона сказала це.

Вживання could замість can у цих значеннях не змінює часу дії, а лише підсилює сумнів, невпевненість.

Дієслово may

Дієслово may має дві форми: теперішній час may і минулий час might.

Але в значенні минулого часу дійсного способу форма might вживається дуже рідко, головним чином у підрядних реченнях заправилом послідовності часів:

Не asked the doctor if he might use his telephone. (Hemingway) - Він запитав лікаря, чи йому можна скористатися його телефоном.

Дієслово may найчастіше виражає п р и п ущ е н н я з відтінком с у м н і в у, н е в п е в н е н о с т і. У цьому значенні may вживається у стверджувальних і заперечних реченнях з усіма формами інфінітива. Indefinite Infinitive з дієсловом may звичайно виражає дію, що стосується майбутнього часу:

She may come back. Може, вона повернеться.

Сполучення may з Continuous Infinitive виражає припущення, що дія відбувається в момент мовлення:

Не may be waiting for you. Можливо, він чекає на вас.

Якщо дієслово не вживається в формі Continuous, то дія, що стосується теперішнього часу, позначається формою Indefinite Infinitive:

She may know about it. Можливо, вона знає про це.

They may be at school now. Можливо, вони зараз у школі.

Perfect Infinitive вказує на те, що припущення тут стосується лише минулого часу:

I may have put it on the table. - Може, я поклав його на столі.

Дієслово may, як і сап, вживається для вираження м о ж л и в о с т і виконати дію, що залежить від певних обставин. У цьому значенні may вживається лише у стверджувальних реченнях з неозначеним інфінітивом:

You may go there by train. Ви можете поїхати туди по їздом.

Форма might у цьому значенні вживається як Subjunctive II.

You might find him in between eleven and twelve. (Dreiser) - Ви могли б застати його між одинадцятою і дванадцятою годинами.

Перфектний інфінітив після might вказує на те, що дія, яка могла б відбутися, не відбулася:

I might have stayed at home. Я міг би залишитися вдома.

Дієслово may з неозначеним інфінітивом вживається для вираження д о з в о л у:

You may go - with whom you will. (Hardy) - Можеш іти з кім хочеш.

May I use your phone? Можна скористатися вашим телефоном?

Форма might вживається в питальних реченнях для вираженн я в в і ч л и в о г о п р о х а н- ня:

Might I speak a word to you? (Shaw) Дозвольте звернутися до вас.

Заперечна форма may not означає з а б о р о н у, але вона рідко вживається. У таких випадках звичайно вживається заперечна форма дієслова must (іноді сап):

- May we use dictionaries? - Можна користуватитися словниками?

- No, you must not. - Hi, не можна.

Дозвіл або заборону можна виразити також за допомогою словосполучень to be allowed і to be permitted, які вживаються замість may стосовно дії у минулому або майбутньому часі:

We were allowed to use dictionaries. - Нам дозволяли користуватися словниками.

We shall be allowed to use dictionaries. - Нам дозволять користуватися словниками.

Для вираження д о к о р у, н е с х в а л е н н я, о с у д у звичайно вживається лише форма might:

You might be more attentive. Ти міг би бути уважнішим (зараз).

Perfect Infinitive після форми might виражає докір з приводу того, що дія не відбулася в минулому.

You might have written me a little something, anyhow. - У всякому разі ти могла б написати мені хоч кілька слів (але не написала).

ДІЄСЛОВО MUST

Дієлово must має лише одну форму. Дія, виражена інфінітивом у сполученні з must, може стосуватися теперішнього і майбутнього часу:

Не must be at school now. Зараз він мусить бути в школі.

She must come tomorrow. Вона має прийти завтра.

Must може стосуватися минулого часу в додаткових підрядних реченнях, якщо дієслово-присудок головного речення стоїть у минулому часі:

Не told that she must consult a doctor. - Він сказав, що вона повинна порадитися з лікарем.

Дієслово must виражає о б о в ' я з о к, н е о б х і д н і с т ь. У цьому значенні must вживається у стверджувальних і питальних реченнях лише з неозначеним інфінітивом:

То catch the train I must get up at six. Щоб потрапити на поїзд, я мушу встати о 6 годині.

Для вираження необхідності стосовно минулого і майбутнього часу вживається дієслово to have у відповідних часових формах:

But he had to wait a quarter of an hour. (London) - Але він мусив чекати чверть години.

У заперечних реченнях must виражає з а б о р о н у. У цьому значенні must вживається лише з неозначеним інфінітивом:

You must not talk aloud іn the reading-hall. У читальному залі не дозволяється голосно розмовляти.

Коли йдеться про те, що нема потреби, необхідності виконати дію, вживають заперечну форму дієслова need - need not (needn't) або заперечну форму модального дієслова to have:

Must we come to school tomorrow? No, you needn't. Треба нам приходити в школу завтра? - Hi, не треба.

Дієслово must вживається для вираження н а к а з у і п о р ад и. У цих значеннях воно вживається у стверджувальних і заперечних реченнях з неозначеним інфінітивом:

Tomorrow you must come to school at eight. - Завтра ви повинні прийти до школи о восьмій години.

Дієслово must вживається для вираження п р и п ущ е н н я, що межує з упевненістю. У цьому значенні must вживається лише в стверджувальних реченнях, але з усіма формами інфінітива. Сполучення must з Continuous Infinitive виражає припущення, що дія відбувається в момент мовлення або протягом теперішнього періоду часу:

They must be surrounding the house. (Неут -) Вони, напевно, оточують будинок.

Якщо дієслово не вживається у формах Continuous, то припущення стосовно теперішнього часу виражається сполученням must з неозначеним інфінітивом:

Не must be eighty years old. (Hemingway) - Йому, напевно, вісімдесят років.

Сполучення must з Perfect що дія відбулася в минулому:

She must have caught cold. She looked on the shelf but the money wasn't there. Mabel must have taken it. (Abrahams) - Вона, напевно,застудилася. Вона подивиласьна полицю, але грошей там небуло. Певна річ, їх узяла Мейбл.

Дієслово must не вживається для вираження припущення стосовно майбутнього часу. Припущення щодо майбутніх дій можна висловити за допомогою слів evidently, probably або виразів to be sure, to be likely, to be unlikely та ін.:

He is not likely to return soon. - Він навряд чи скоро повернеться.

Evidently she'll be late. Напевно, вона запізниться.

Треба пам'ятати, що must у значенні припущення не вживається у заперечних реченнях. Для вираження припущення із заперечним значенням вживаються слова evidently, probably:

Evidently he doesn't know your address. - Він, напевно, не знає вашої адреси.

Дієслова should і ought

Дієслова should і ought майже не різняться за значенням. Кожне з них має лише одну форму. Should вживається з інфінітивом без частки to. Після ought інфінітив вживається з часткою to. Дієслова should і ought виражають м о р а л ь н и й о б о в ' я з о к (з точки зору того, хто говорить), п о р а д у, р е к о м е н д а ц і ю. У цих значеннях should і ought вживаються з різними формами інфінітива.

Сполучення should і ought з Indefinite Infinitive виражають дію стосовно теперішнього або майбутнього часу:

You ought to go to the movies more. (Hemingway) - Вам слід більше ходити в кіно.

Kate is in hospital. You should visit her. -Катя у лікарні. Ви б відвідали її.

Continuous Infinitive з should/ought виражає дію стосовно теперішнього часу, іноді стосовно моменту мовлення.

You oughtn't to be working for thosepeople. - Вам не слід працювати у тих людей.

Сполучення Perfect Infinitive з дієсловами should і ought у стверджувальній формі означає, що дія, бажана на думку того, хто говорить, не відбулася. Заперечна форма should і ought у сполученні з Perfect Infinitive виражає дію, що відбулася як небажана з точки зору того, хто говорить:

You should have sent her to school. (Bronte)- Вам слід було послати її до школи.

He ought to have waited for you. (Shaw)- Йому слід було почекати на вас.

Дієслова should і ought іноді вживаються для вираження п р и п ущ е н н я з в і д т і н к о м у п е в н е н о с т і. Проте в цьому значенні частіше вживається дієслово must:

Не ought to be'able to do something. (Hemingway) - Він, мабуть, зможе щось зробити.

You ought to be a happy wife. (Hardy) - Ви, певно, щаслива дружина.

Дієслово should вживається в риторичних запитаннях з питальним словом why для вираження п о д и в у, с и л ь н о г о з д и в у в а н н я, о б у р е н н я:

Why should I feel guilty about it? (Braine) - Чому я маю почувати себе винним у цьому?

Модальне дієслово to have

Дієслово to have, вжите як модальне, виражає н е о б х і д н і с т ь ч и о б о в ' з к о в і с т ь дії, зумовленої обставинами. На відміну від інших модальних дієслів, дієслово to have має форми інфінітива, дієприкметника і герундія і може вживатися в часових формах, яких не мають інші модальні дієслова, зокрема в майбутньому часі. З модальним дієсловом to have вживається лише Indefinite Infinitive з часткою to:

I have to get up the next morning at seven. (Dreiser) - Завтра вранці я маю встати о сьомій годині.

You 'll have to go home now. (Parker) - Вам доведеться зараз піти додому.

Питальна й заперечна форми модального дієслова to have у Present Indefinite і Past Indefinite утворюються з допоміжним дієсловом to do:

Do we have to sleep with him in here? (Maitz) - Ми мусимо спати з ним тут?

В українській мові дієслово мати також вживається в значенні мусити, наприклад, Господи, що ж я маю робити? (І. Франко); Хлопче-молодче, що маю діяти?(Народна пісня.)

В усному мовленні вираз to have got також вживається в модальному значенні і виражає н е о б х і д н і с т ь ч и о б о в' з о к, зумовлені обставинами:

I've got to get up early. Мені треба встати рано.

Питальна й заперечна форми утворюються, як відповідні форми Present Perfect:

Have you got to get up early?

I haven't got to get up early.

Вираз to have got у модальному значенні практично вживається лише в теперішньому часі.

Модальне дієслово to be

Дієслово to be як модальне вживається лише в двох часах: Present Indefinite і Past Indefinite.

Не is to come at five. Він має прийти о 5 годині.

Не was to come at five. Він мав прийти о 5 годині.

З модальним дієсловом to be в Present Indefinite вживається лише Indefinite Infinitive. Після to be в Past Indefinite вживається також Perfect Infinitive, який вказує на те, що виражена ним дія не відбулася:

Не was to have come at five. - Він мав прийти о 5 годині (але не прийшов).

Дієслово to be, вжите як модальне, виражає о б о в ' я з о к, що випливає з попередньої домовленості, плану, розкладу, графіка і т. п.:

We are to meet at the theatre. - Ми повинні зустрітися у театрі.

Модальне дієслово to be вживається для вираження н а к а з у або і н с т р у к ц і ї:

You are to go to sleep. Лягайте спати.

You 're not to come here any more. Більше сюди не приходьте, any more.

Модальне дієслово to be, вжите з інфінітивом у пасивному стані, виражає м о ж л и в і с т ь:

Не was not to be found. Його не можна було знайти.

They were to be seen upon the principal streets. (Dreiser) Їх не можна було побачитина головних вулицях.