Керівництво спільною діяльністю доручається одному з учасників договору, на нього ж покладається і ведення спільних справ.

На практиці здебільшого використовується останній варіант. У такому разі, крім умов договору про покладення ведення спільних справ на одного з учасників договору, інші учасники видають довіреність про надання йому повноважень для представництва перед третіми особами. Особа, на яку покладено ведення спільних справ, укладає договори, пов’язані із забезпеченням спільної діяльності, від свого імені і сама набуває цивільних прав і несе обов’язки за договорами.

Таким чином, можна виокремити дві категорії учасників спільної діяльності:

контролюючий учасник — це сторона, котра є учасником спільної діяльності і здійснює спільний контроль та управління цією діяльністю;

інвестор у спільній діяльності — це сторона, котра є учасником спільного підприємства і не здійснює спільного контролю за цим підприємством.

У процесі дії договору про спільну діяльність кожний з її учасників без згоди інших сторін не має права розпоряджатись своєю часткою у спільній власності. З метою досягнення результатів такої діяльності право розпорядження спільним майном, у т. ч. шляхом його відчуження, має особа, на яку покладено ведення спільних справ, за умови, що це передбачено дого­вором і довіреністю.

Відповідальність учасників спільної діяльності. У процесі реалізації договору про спільну діяльність особа, на яку покладено ведення спільних справ, може мати певні витрати, збитки (наприклад, витрати на орендну плату, експлуатаційні витрати, сплата мита, курсові збитки тощо). Порядок їх покриття визначається договором. Якщо договором такий порядок не передбачено, то спільні витрати і збитки покриваються за рахунок спільного майна учасників договору про спільну діяльність, тобто за рахунок їх грошових та інших майнових внесків, а також майна, яке створене або придбане в результаті їх спільної діяльності. Якщо цього майна недостатньо, то відповідна сторона має право, у т. ч. через пред’явлення позову, вимагати покриття збитків усіма учасниками спільної діяльності. Такі збитки повинні покриватися всіма учасниками спільної діяльності пропорційно їх внескам у спільне майно.

Фінансовий та податковий облік. Сторони за договорами кооперації повинні вести окремий фінансовий облік та складати звітність про операції, пов’язані з виконанням умов цих договорів (контрактів). Чинне податкове законодавство покладає ведення податкового обліку результатів спільної діяльності (окремо від обліку власної діяльності) на учасника, якому доручено ведення спільних справ та управління діяльністю. Цей учасник вважається платником податку за договором про спільну діяльність. До числа його обов’язків входять:

окремий облік результатів діяльності;

складання відповідного податкового звіту із декларацією про прибуток, одержаний від такої діяльності;

складання та подання до податкового органу декларації з ПДВ за результатами такої діяльності;

виписування податкових накладних, ведення книги обліку придбання та продажу товарів (робіт, послуг);

здійснення нарахування та сплати податку на прибуток, ПДВ та інших податків.

Частка учасника спільної діяльності без створення юридичної особи в активах, що спільно контролюються, відображається в бухгалтерському обліку цього учасника у складі відповідних активів. Кожен учасник спільної діяльності відображає у своїй фінансовій звітності:

а) активи, задіяні у спільній діяльності, які він контролює, або свою частку в активах, що спільно контролюються;

б) зобов’язання, які він узяв для здійснення цієї діяльності;

в) свою частку в будь-яких зобов’язаннях, узятих разом з іншими учасниками стосовно цієї діяльності;

г) дохід або витрати, які є результатом спільної діяльності.

Оподаткування. Податкові органи ведуть облік договорів про спільну діяльність на підставі копій цих договорів, які після їх укладення направляються платником податку до державної подат­кової адміністрації за його місцезнаходженням. Після взяття на облік договору в державній податковій адміністрації йому присвоюється обліковий номер.

Платник податку самостійно за загальновстановленим порядком визначає суму податку на прибуток, одержаний від спільної діяльності. При визначенні оподатковуваного прибутку до складу валового доходу платника податку не включаються суми грошових або майнових внесків, що надходять згідно з договорами про спільну діяльність без створення юридичної особи.

Виплата учаснику частини доходу від спільної діяльності здійснюється у такому порядку:

а) платник податку визначає результати спільної діяльності на кінець звітного періоду і розподіляє суму одержаного прибутку між учасниками згідно з умовами договору;

б) платник податку нараховує та утримує податок у розмірі 30 % доходу, нарахованого окремо кожному учаснику договору;

в) податок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою учаснику спільної діяльності належного йому доходу;

г) платіжний документ, який надається платником податку банківській установі, що його обслуговує, повинен відображати суму доходу учасника, що підлягає виплаті, а також утриману з цього доходу суму податку;

д) у разі, коли доходи від спільної діяльності не розподіляються протягом звітного періоду з метою оподаткування, вони вважаються розподіленими між учасниками згідно з умовами договору про спільну діяльність на кінець такого звітного періоду i підлягають оподаткуванню у загальновстановленому порядку.

Якщо протягом звітного періоду витрати, понесені платником податку у зв’язку з проведенням спільної діяльності, перевищують доходи, отримані від таких операцій, то балансові збитки переносяться на зменшення прибутку наступного звітного (податкового) кварталу, а також кожного з наступних 20-ти звітних (податкових) кварталів до повного погашення суми таких збитків. Якщо сума таких балансових збитків не погашається за рахунок отриманих валових доходів у згаданому порядку, то сума прибутку наступних звітних (податкових) кварталів, який одержаний від спільної діяльності і підлягає розподілу між учасниками договору, не зменшується на непогашену суму таких балансових збитків.

Якщо у разі повного припинення спільної діяльності платник податку — учасник такої діяльності отримує кошти або майно, вартість яких перевищує балансову вартість внесених коштів або майна, то сума перевищення включається до валового доходу такого учасника. Якщо сума коштів або вартість майна менша за номінальну вартість внесених учасником коштів або майна, сума збитків відноситься до складу валових витрат платника податку у податковий період отримання такої компенсації, але не раніше періоду повної ліквідації спільної діяльності.

Юридичні особи, що отримують дохід від спільної діяльності, з якого утримано податок, не включають такі доходи до складу валового доходу.

Учасником спільної діяльності без створення юридичної особи може бути іноземний інвестор. Загальний порядок здійснення такої спільної діяльності є такий самий, як і без його участі. Особливості стосуються лише порядку реєстрації таких договорів, оподаткування внесків у таку діяльність та валютного регулювання і оподаткування у разі репатріації доходів.

Договори кооперації за участю іноземного інвестора підлягають державній реєстрації. Реєстрація договорів (контрактів) відповідно до Закону України «Про режим іноземного інвестування» є підставою для здійснення іноземної інвестиції за такими договорами.

Майно (крім товарів для реалізації або власного споживання), що ввозиться в Україну іноземними інвесторами на строк не менше трьох років з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів), звільняється від обкладення митом та іншими ввізними податками в тому ж порядку, який передбачений для підприємств з іноземними інвестиціями (див. підрозд. 2.8). При відчуженні такого майна раніше трьох років з часу зарахування його на баланс зазначені податки сплачуються в повному обсязі.

Прибуток, одержаний від спільної інвестиційної діяльності за договорами (контрактами), оподатковується відповідно до законодавства України. Якщо платник податку здійснює на користь нерезидента-учасника договору про спільну діяльність виплату з доходу, отриманого таким нерезидентом від здійснення спільної діяльності на території України (у т. ч. на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), то такий платник зобов’язаний утримувати під час виплати такого доходу та додатково сплачувати податок на репатріацію доходів у розмірі 15 % суми такого доходу за рахунок такої виплати.

Нерезидент (або постійне представництво нерезидента), який є учасником договору про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи і має переваги відповідно до міжнародного договору України щодо звільнення (або зменшення) від оподаткування доходу, одержаного від спільної діяльності на території України, разом з декларацією про прибуток або з розрахунками оподатковуваного прибутку та податку на прибуток заповнює і подає до державної податкової адміністрації за місцезнаходженням платника податку відомості про доходи, що звільнені від оподаткування або оподатковуються за спеціальними ставками на підставі міжнародних договорів України.

ТЕСТИ І ЗАДАЧІ

Тести

Тест 1. В яких організаційно-правових формах може бути засновано підприємство з іноземними інвестиціями в Україні?

Акціонерне товариство.

Постійне представництво іноземної фірми.

Товариство з обмеженою відповідальністю.

Філія іноземної фірми.

Приватне підприємство.

Тест 2. До основних критеріїв прийняття рішення про вибір правової форми організації бізнесу слід віднести такі:

мінімальний обсяг статутного капіталу;

мінімізація дивідендних виплат;

законодавчі вимоги щодо виду діяльності;

мінімізація оподаткування;

рівень відповідальності власників.

Тест 3. Учасники товариства з додатковою відповідальністю відповідають за боргами товариства…

лише в межах їх вкладів у статутний капітал;

своїми внесками до статутного капіталу та частково належним їм приватним майном;

своїми внесками до статутного капіталу та всім своїм приватним майном;

своїми внесками до статутного та додаткового капіталу підприємства;

у межах їх вкладів до статутного капіталу та додатково придбаними облігаціями підприємства.

Тест 4. Акціонери ВАТ відповідають за зобов’язаннями товариства…

лише в межах належних їм акцій;

своїми внесками до статутного капіталу та частково належним їм приватним майном;

своїми внесками до статутного капіталу та всім своїм приватним майном;

своїми внесками до статутного та додаткового капіталу підприємства;

у межах їх вкладів до статутного капіталу та додатково придбаними облігаціями підприємства.

Тест 5. Учасники повного товариства відповідають за боргами товариства…

лише в межах їх вкладів у статутний капітал;

своїми внесками до статутного капіталу та частково належним їм приватним майном;

своїми внесками до статутного капіталу та всім своїм майном;

своїми внесками до статутного та додаткового капіталу підприємства;

у межах їх вкладів до статутного капіталу та додатково придбаними облігаціями підприємства.

Тест 6. Які з наведених характеристик приватного підприємця є правильними?

Приватний підприємець може відкривати розрахунковий рахунок у банку.

Суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи повинні складати самостійний баланс.

Приватний підприємець відповідає за боргами суб’єкта господарювання, власником якого він є, всім своїм майном.

Приватним підприємцем може бути лише громадянин України.

Оподаткування доходів приватних підприємців регулюється законодавством про прибуткове оподаткування фізичних осіб.

Тест 7. Які з наведених характеристик приватного підприємства є правильними?

ПП може не мати статутного капіталу в момент реєстрації.

У приватного підприємства може бути лише один власник.

Власник ПП відповідає за боргами підприємства всім своїм майном.

ПП має самостійний баланс.

Засновниками ПП можуть бути лише резиденти.

Тест 8. Які з наведених характеристик стосуються ТОВ?

Товариство може емітувати облігації.

Корпоративні права співвласника товариства можуть бути придбані самим товариством.

Засновниками підприємства можуть бути лише фізичні особи.

До моменту реєстрації підприємства кожен з учасників повинен сплатити не менше 10 % зазначеного в установчих документах внеску.

Учасник товариства може уступити свою частку третім особам лише за згодою решти учасників.

Тест 9. Які з наведених характеристик стосуються АТ?

Товариство може емітувати облігації.

Корпоративні права співвласника товариства можуть бути придбані самим товариством.

Засновниками підприємства можуть бути лише юридичні особи.

Засновники зобов’язані бути держателями акцій на суму не менше 25 % статутного капіталу протягом усього періоду діяльності підприємства.

Акціонер може продати свої акції третім особам лише за згодою решти акціонерів.

Тест 10. Які з наведених характеристик державного підприємства є правильними?

Державні підприємства не можуть бути засновниками підприємств будь-яких суб’єктів підприємницької діяльності.

Рішення про збільшення статутного капіталу ДП приймається трудовим колективом.

Рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію ДП приймаються міністерствами та іншими органами державної виконавчої влади.

Розподіл чистого прибутку ДП здійснюється за рішенням трудового колективу.

Керівникам, заступникам керівників ДП забороняється безпосередньо займатися підприємницькою діяльністю.

Тест 11. Казенні підприємства…

відповідають за своїми зобов’язаннями коштами та всім іншим майном;

при недостатності коштів та майна відповідальність за їх зобов’язаннями несе відповідний державний орган;

мають право вступати до асоціацій, консорціумів, концернів та інших об’єднань підприємств лише за погодженням з державними органами;

мають право купувати корпоративні права інших підприємств;

діє за фінансовим планом, затвердженим відповідним міністерством.

Тест 12. Нерезиденти при здійсненні фінансових інвестицій в Україну мають такі пільги…

не сплачують протягом 5 років податок на прибуток;

не сплачують митних платежів при здійсненні внесків у статутний капітал підприємства-резидента;

не сплачують податок на репатрійований прибуток;

не сплачують митних платежів при придбанні за межами України будь-якої сировини, матеріалів та комплектуючих, необхідних для діяльності підприємства з іноземними інвестиціями;

звільнені від сплати ПДВ при реалізації своєї продукції.

Задачі

Задача 1

У результаті ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю обсяг виручки від реалізації ліквідаційної маси становив 800 тис. грн. Обсяг вимог кредиторів до підприємства — 1 млн грн. Статутний капітал підприємства дорівнює 100 тис. грн і сформований за рахунок вкладів чотирьох учасників товариства. Частка одного з учасників у статутному капіталі становить 70 %, а частки решти учасників є однаковими. Приватне майно найбільшого учасника — 200 тис. грн, у т. ч. йому належать облігації товариства, учасником якого він є, номінальною вартістю 50 тис. грн.

Визначити джерела погашення вимог кредиторів підприємства, якою мірою вони будуть задоволені.

Задача 2

Прийнято рішення про заснування відкритого акціонерного товариства. Засновниками була організована відкрита підписка на акції, результати якої характеризуються такими даними:

номінальна вартість акцій — 20 грн; курс емісії — 100 %;

кількість акцій, які підлягають розміщенню, — 10 000 шт.;

накладні затрати, пов’язані із заснуванням підприємства, — 10 000 грн;

на момент скликання установчих зборів АТ в цілому було сплачено 50 % номінальної вартості акцій.

Чи буде засноване АТ; який вигляд матиме перший розділ пасиву балансу АТ за умови його реєстрації? Відповідь коротко обґрунтувати.

Задача 3

Прийнято рішення про заснування відкритого акціонерного товариства. Засновниками була організована відкрита підписка на акції, результати якої характеризуються такими даними:

номінальна вартість акцій — 20 грн; курс емісії — 110 %;

кількість акцій, які підлягають розміщенню, — 10 000 шт.;

накладні затрати, пов’язані із заснуванням підприємства, — 10 000 грн;

на момент скликання установчих зборів АТ всі акції були сплачені за ціною емісії.

Навести всі позиції першого розділу пасиву балансу наново створеного АТ.

Задача 4

Трьома фізичними особами (А, Б і В) прийнято рішення про заснування товариства з обмеженою відповідальністю. Формування стартового капіталу ТОВ характеризується такими даними:

зазначена в установчих документах відносна частка окремих учасників у статутному капіталі становить: А — 40 %; Б — 35 %; В — 25 %;

на момент реєстрації ТОВ учасник В вніс 44 тис. грн, що становить 110 % його частки в статутному капіталі; учасник А — 50 тис. грн, учасник Б — 60 тис. грн.

Навести всі позиції першого розділу пасиву балансу наново створеного ТОВ.

Задача 5

Трьома фізичними особами (А, Б і В) прийнято рішення про заснування товариства з обмеженою відповідальністю. Формування стартового капіталу ТОВ характеризується такими даними:

зазначена в установчих документах частка окремих учасників у статутному капіталі становить: А — 50 %; Б — 30 %; В — 20 %;

на момент реєстрації ТОВ учасник А вніс 20 тис. грн, що становить 40 % його частки в статутному капіталі; учасник Б — 50 тис. грн, а учасник В — 15 тис. грн.

Навести всі позиції першого розділу пасиву балансу наново створеного ТОВ.

Задача 6

Три підприємства А, Б і В уклали договір про ведення спільної діяльності без створення нової юридичної особи. До здійснення внесків згідно з договором про спільну діяльність активи А становили 1,5 млн грн, Б — 1 млн грн, В — 2 млн грн. Внесок А у фінансування спільної діяльності дорівнює 100 тис. грн, Б — 50 тис. грн, В — 200 тис. грн. Ведення спільних справ за договором покладено на підприємство А. Після завершення спільної діяльності та повної сплати всіх податків вартість спільно контрольованого майна зросла на 10 %.

Визначити, яким чином змінювалися активи та пасиви учасників спільної діяльності після здійснення внесків та розподілу спільного майна по завершенні спільної діяльності.

Задача 7

Резидент України та нерезидент уклали договір про спільну діяльність підприємств без створення юридичної особи. Ведення спільної діяльності покладено не резидента України. Частка резидента у спільній діяльності становить 60 %, частка нерезидента — 40 %. За результатами звітного періоду загальна сума доходів від спільної діяльності дорівнює 100 тис. грн.

Обчислити суму чистого доходу, який отримають резидент і нерезидент після оподаткування, якщо доходи останнього були репатрійовані.