Запліднення, подвійне запліднення

Після запилення відбувається процес запліднення — злиття чоловічої статевої клітини з жіночою. Пилок, що потрапив на поверхню приймочки, продовжує свій розвиток (починає проростати пилок ще в пиляках), що зовні виявляється в набряканні, утворенні пилкової трубки, стінки якої складаються з інтини і проходять крізь пори в екзині. Утворення пилкової трубки стимулюється речовинами, які виділяються приймочкою у відповідь на споріднений пилок, що потрапив на неї. Пилкова трубка за короткий час проходить крізь пухку тканину стовпчика і через мікропіле проникає до зародкового мішка. Одночасно проростає багато пилкових трубок, але із зародковим мішком зливається лише одна. У пилкову трубку, що утворилася з вегетативної клітини, переходять два спермії, що утворились з генеративної клітини в результаті мітотичного поділу. В окремих випадках спермії можуть утворюватися ще в пиляку. В місці контакту пилкової трубки із зародковим мішком стінки зародкового мішка ослизнюються і пилкова трубка проходить усередину. Досягши яйцеклітини, пилкова трубка розривається, з неї виходять два спермії. Один із сперміїв зливається з яйцеклітиною, утворюючи диплоїдну зиготу, з якої розвивається зародок нового рослинного організму. Другий спермій зливається з вторинним (диштоїдяим) ядром, у результаті чого утворюється триплоїдна клітина, яка дає початок ендосперму — запасу поживних речовин для зародка.

Насінина

— високоспеціалізований орган розмноження і поширення рослин па земній поверхні. Крім того, маючи підвищену стійкість до несприятливих зовнішніх умов, насінина забезпечує збереження рослин на зайнятій ними території в екстремальних умовах. За настання сприятливих умов (тепло, волога, повітря) насінина проростає і дає початок новій рослині. Насінина — складний орган; умовно можна виділити такі його частини: зародок, запасаюча тканина (тканини), шкірка. У дозрілій насінині спеціальної запасаючої тканини може і не бути. У цьому випадку запасні речовини нагромаджуються у клітинах зародка, найчастіше в його сім'ядолях, перших зародкових листках. Зародок — мініатюрна рослина з вегетативними органами: зародковим пагоном (зародкове стебло, сім'ядолі, зародкова брунька) і зародковим коренем.
Запасними речовинами у клітинах ендосперму (запасаюча тканина) або у клітинах сім'ядолей є жири, білки, вуглеводи, органічні кислоти, мінеральні сполуки. Води в дозрілій насінині дуже мало (до 12% загальної маси), а це при сповільненому обміні речовин підвищує.

37.Способи поширення плодів і насіння у квіткових рослин дуже різноманітні. Вони можуть поширюватися за допомогою вітру, води, тварин тощо. Є рослини, здатні поширювати насіння самостійно. Наприклад, огірок-пирскач після дозрівання плоду із силою викидає його м'якуш із насінням на багато метрів, за що його ще прозвали «скажений огірок».
Бальзамін має плоди, які розтріскуються після дозрівання від звичайного дотику та розкидають насіння. Для розкидання насіння деякі види використовують силу пружності стебла або плодоніжки (наприклад, лілії, примули). Загалом, майже всі рослини із сухими розкривними плодами так чи інакше розкидають насіння після його дозрівання. Чи не найпоширенішим способом розселення рослин є поширення плодів і насіння вітром (мал. 117). Мабуть, немає такої людини, яка
у дитинстві не бавилася роздмухуванням пухнастих «парашутиків» кульбаби з легкими плодиками. А видів рослин, насіння яких має подібні «пристрої», у природі дуже багато. Плоди більших розмірів мають інші пристосування до поширення вітром, часто у вигляді пластинчастих крилоподібних відростків (наприклад, у клена, липи). Дуже дрібне насіння довго утримується в повітрі і може розноситись вітром на далекі відстані.

38.Магнолієві Magnoliaceae – дерева, рідше кущі. Листки Магнолієвих почергові, прості, зимовозелені або опадні.Листова пластинка частіше цілокрая, іноді на верхівці загострена або з виямкою, іноді лопатева. Деякі види мають дуже великі листки – у Магнолії крупнолисткової (Magnolia macrophylla) листки досягають в довжину одного метра. Магнолієві – дерева, рідше кущі. Листки Магнолієвих почергові, прості, зимовозелені або опадні.Листова пластинка частіше цілокрая, іноді на верхівці загострена або з виямкою, іноді лопатева. Деякі види мають дуже великі листки – у Магнолії крупнолисткової (Magnolia macrophylla) листки досягають в довжину одного метра. Гінецей більшості Магнолієвих складається з численних плодолистиків, хоча у виду Michelia montana – лише один плодолистик.У більшості видів плодолистики сидячі, у іншіх вони розташовані на досить довгій ніжці – гінофорі.У родів Liriodendron, Manglietia, Magnolia,більшості видів Michelia, деякіх видів Elmerillia плодолистики вільні,у Talauma досить зрослі, а у Aromadendron, Pachylarnax, Kmeria, Paramichelia і Tsoongiodendron зрослись в своєрідний синкарпний гіноцей. Кількість сім`язачатків в одному плодолистику численне у Tsoongiodendron, 4-14 у Manglietia,4-8 у Pachylarnax,і 2 у більшості видів. У деяких видів лише 1. Сімязачатки – анатропні.

39.Лататтєцвіті (NymphaealesЛата́ття бі́ле (Nymphaea alba, інші назви: жіноче латаття, водяна лілiя, водяний лопух, збаночки, листоплуг, ломич, лопатник, русальний квіт, умич білий, купава) — багаторічна водяна трав'яниста кореневищна рослина родини лататтєвих. Листки довгочерешкові, цілокраї, плаваючі, серцеподібно-овальні до 30 см завдовжки. Квітки двостатеві, правильні, великі, до 16 см у діаметрі. Пелюстки білі, трохи довші за чашолистки, до центру зменшуються і поступово переходять у тичинки. Цвіте у червні — серпні. Плід — ягодоподібний, зелений, багатонасінний, його поверхня вкрита рубцями. Достигає у серпні — вересні. Росте в стоячих водоймах та водоймах з повільною течією. Водяна рослина; до дна водойми прикріплюється великим міцним кореневищем товщиною до 10 см, вкритим бурими лусками. Від нього на поверхню води на довгих черешках піднімаються плаваючі великі цілісні листки овальної форми з серцевидною основою.

40.Жовтецеві (Ranunculaceae) Родина жовтецевих характеризується такими ознаками: переважають трави частіше багаторічні, з черговими листками, без прилистків; квітки правильні, рідко неправильні, двостатеві, частіше п’ятірного типу, але бувають відхилення за кількістю чашолистиків і пелюсток. Здебільшого жовтецеві мають багато тичинок і багато маточок. Тичинки й оцвітина вільно прикріплені до квітколожа під маточкою. Оцвітина то подвійна, то проста — віночковидна; іноді пелюстки перетворюються в нектарники. Запилення перехресне, за допомогою комах, але зустрічається також і самозапилення. Плоди — сім’янки або листянкиБарбарисові (Berberidaceae) До родини жовтецевих входить багато (понад 1200 видів) різноманітних за зовнішнім виглядом і будовою рослин, поширених переважно в помірних і холодних країнах, а також на високогірних пасовищах.

41.Макові (лат. Papaveraceae) — родина дводольних рослин порядку жовтецевоцвіті.Однорічні та багаторічні трави, містять нерідко молочний сік; листки чергові, зрідка протилежні. Дерев'янисті рослини зустрічаються лише вродах бокконія і дендромекон. Квіти або одиночні, або утворюють китицеподібне суцвіття. Вони двостатеві, правильні або неправильні; в чашечці здебільшого 2 листочки, у віночку 4 пелюстки, але бувають винятки; тичинки, яких багато, розташовані в 2 або 4 кола (не без винятків), рідше тільки 4 або 2, в останньому випадку вони розгалужуються від самого заснування. Гінецей містить від 2 до 16 маточок, зрощених до верхівки і утворює одну цілісну зав'язь, здебільшого одногніздну. Плід сухий, коробчатий, одногніздний або розділений на неповні гнізда, рідко горіхоподібний. Насіння з маслянистим білком і маленьким зародком, який у шишконосних забезпечений тільки однієї сім'ядолею замість двох. Запилення відбувається переважно за допомогою комах.

42. Родина Кропивові — Urticaceae Багаторічна трав'яниста рослина 30—150 см заввишки. Кореневище її з підземними галузистими пагонами; рослина росте групами. Стебло тупочотиригранне, усіяне, як і листки, волосками, що жалять. У стінках волосків міститься кремній, вони легко ламаються, гострими кінцями ранять шкіру і в ранку зі зламаного волоска потрапляють мурашина кислота і гістамін. Листки яйцевидно-ланцетні або ланцетні, шорстко-волохаті, при основі серцевидні, по краях великозубчасті, супротивні, довгочерешкові. Квітки дводомні, дрібні, зелені, зібрані пучками в гіллясті колосовидні суцвіття, жіночі — звислі, чоловічі — прямостоячі. Плід — горішок. Родина Коноплеві — Cannabaceae Багаторічна культурна і дикоросла дводомна рослина. Щороку з кореневищ виростають навесні довгі (іноді до 18 м) виткі, звичайно шестигранні, порожнинні стебла, які взимку відмирають. Листки яйцевидні, три-, п'ятилопатеві, велико-пилчасті, шорсткі. Чоловічі квітки зеленувато-білі, зібрані у волотисте суцвіття. Жіночі — яйцевидні шишки.

43.Горіхові (Juglandaceae) — родина рослин порядку букоцвітих (Fagales), налічує до 70 видів, поширених у помірній зоні північної півкулі. Дерева, рідше кущі, з почерговими, непарноперистими листками, що містять ароматичні речовини.

Квітки різностатеві, в пазухах покривних лусок; оцвітина проста або її зовсім немає. Тичинкові квітки в сережках, тичинок 2-40; маточкові квітки поодинокі, скупчені або в китицях; зав'язь нижня, одногнізда, зростається з оцвітиною і приквітками; насінний зачаток прямий, з одним покривом.

Плід — псевдомонокарпна кістянка, яку найчастіше називають «горіхом». Позаоплодень спочатку соковитий, потім шкірястий, багатий на дубильні й ароматичні речовини; середоплодень дерев'янистий. Насіння без ендосперму, з великими зморшкуватими сім'ядолями, що містять олію, білки, вітаміни.

До родини належать дерева, які застосовуються у зеленому будівництві, харчовій, деревообробній та інших галузях промисловост

Гвоздикоцвіті

(лат. Caryophyllales.Гвоздиковы.До складу цієї великої родини (понад 1400 видів) входять як однорічні, так і багаторічні трав'янисті рослини. Стебла вузлуваті із супротивним листорозміщенням. Листки прості, цілокраї, звичайно без прилистків. Суцвіття — розвилина (напівзонтик). Оцвітина або проста, або подвійна. Чашечка з 4—5 вільними або зрослолистими чашолистиками, віночок вільнопе-люстковий, у пелюсток розвинуті нігтики і відгини, на межі яких часто є придатки у вигляді зубців (привіночок). Тичинок десять і рідко п'ять або менше. Зав'язь верхня, одногнізда, з 2—5 стовпчиками. Квітки двостатеві і зрідка одностатеві. Кактусові (Cactaceae) — родина суккулентних рослин порядку гвоздикоцвітих (Caryophyllales). Поширені у пустелях, вирощуються як декоративні, зокрема кімнатні, та харчові рослини. Завдяки довгому корінню та товстим стеблам кактуси збирають вологу і здатні переживати великі посухи.

ЛободовіКвітки одностатеві або двостатеві п'ятірного типу. Тичинки за кількістю часток оцвітини і супротивні їм; маточки з 1—4 приймочками, з одногніздою зав'яззю. Зав'язь верхня, за винятком буряка, у якого зав'язь середня. Запилення відбувається вітром, рідко комахами або шляхом самозапилення. Плоди і стебла у багатьох видів лободи і лутиги до осені робляться яскраво-червоними від утворення антоціану. Плоди — сім'янки 45. Гречкоцвіті

– PoligonalesЧастіше трав'янисті рослини з черговими листками, прилистки яких зростаються й утворюють тонку плівку — піхву, що обхоплює вузлувате стебло. Квітки частіше двостатеві, правильні, складаються з простої віночковидної або чашечковидної оцвітини з 5—6 частками. Тичинок від трьох до дев'яти. Маточка одна, зав'язь одногнізда, верхня, з 2—3 стовпчиками, які мають головчасті або китицевидні приймочки. Плід — дво-, тригранний горіх або сім'янка; насіння з борошнистим ендоспермом. До родини входить близько 750 видів, поширених по всій земній кулі.

На вогких місцях росте водяний перець— однорічна рослина, отруйна, із смаком перцю; використовується як лікарська, кровоспинна. Декоративне значення має гречка сахалінська — висока багаторічна рослина, яка швидко відростає від кореневищ.

46. Страстноцвіті

– PassifloralesКлас — дводольні рослини

Підклас – зрослопелюсткові

Однодомні, рідше дводомні рослини з повзучими і лазячими стеблами, звичайно мають вусики, що виходять з основи чергових і пальчастожилкових листків. Квітки розміщені в пазухах листків. Вони п'ятірного типу, з лопатевою або роздільною І чашечкою і віночком, який опадає разом з чашечкою. Тичинок в чоловічих квітках п'ять, з яких чотири зростаються між собою попарно, а п'ята залишається більш або менш вільною. Зав'язь у жіночих квітках нижня, з багатьма насінними зачатками, звичайно тригнізда; стовпчик короткий, приймочка лопатева. Запилюють рослину комахи, які прилітають за нектаром, що міститься в чоловічих квітках на медовому диску, розміщеному у внутрішньому просторі між тичинковими нитками, а в жіночих квітках навколо основи стовпчика. Плід м'ясистий, соковитий, багатонасінний, несправжній, ягодоподібний. Відомо понад 760 видів гарбузових дикорослих у субтропічних і тропічних країнах.

До гарбузових належать баштанні та овочеві рослини: гарбуз, кавун, диня та огірок.

47. Каперцевоцвіті –

 

CapparalesКапустяні (Brassicaceae), раніше хрестоцвіті (Cruciferae) — родина рослин, названа за назвою роду капуста (Brassica), старіша назва «хрестоцвіті» походить від чотирьох пелюсток, через що квітка цих рослин нагадує хрест. Родина містить однорічні, дворічні та багаторічнітрави, інколи кущі та напівкущі.

Листя у капустяних просте, з черговим розташуванням, без прилистників. Квітки актиноморфні, рідше — зигоморфні, двох статей. Плід — стручок.Порівняно з кормовими злаковими та бобовими культурами, кормові капустяні вирізняються рядом позитивних властивостей і ознак. Їхнє насіння коштує недорого. Виняток становить лише насіння спеціальних сортів для біологічної боротьби з нематодами в сівозмінах із цукровим буряком. Капустяні рослини відрізняються більшою толерантністю до пізньої сівби і швидким початковим ростом. При пізній сівбі, після короткого вегетаційного періоду (60-80 днів) і в прохолодну осінь вони дають урожай понад 20 ц/га, до того ж гарної якості. Наші суворі зими вони переносять досить непогано, через те, що мають тривалий період осіннього використання. Це має велике значення не тільки для задоволення потреби у зеленому кормі. Тривале покриття ними ґрунту є ефективним заходом боротьби проти ерозії ґрунту.

48.Порядок Вербоцвіті

– SalicalesВе́рба (Salix L.) — рід дерев, кущів або напівкущів родини вербових (Salicaceae). Деякі види мають і деревну, і кущову форми Родина Вербові

Цей високий, до 6 м, гіллястий кущ часто утворює суцільні зарості на вологих луках, болотах, у вологих лісах. Як і попередній вид, верба попеляста має маточкові і тичинкові квітки з редукованою оцвітиною. Вони зібрані в сережки. Кожна квітка сидить у пазусі волосистої приквіткової луски. Сережки великі, тичинкові — яйцевидної форми, маточкові — циліндричні, повислі (до б см). Листки видовжено-еліптичні, звужені до основи, 3 — 8 см завдовжки. Зверху вони вкриті пушком, а знизу повстисті. Бруньки і молоді пагони теж вкриті сіруватим пушком. Плід — одногнізда коробочка. Насінина волосиста. Верба попеляста має цікаву особливість — запасні сплячі бруньки. Якщо гілка пошкоджена, вони розпускаються і перетворюються у вкриті листками пагони. Життєздатними такі бруньки можуть лишатися дуже довго, а розпускаються тоді, коли гілку або стовбур зламати. 49.Мальвоцвіті

(Malvales) — порядок квіткових рослин підкласу розидів. Представники порядку — здебільшого кущі і дерева; більшість його родин мають космополітичне розповсюдження у тропіках і субтропіках з обмеженим розширенням в помірних регіонах. На острові Мадагаскарзустрічаються три ендемічні родини мальвоцвітих (Сарколенові (Sarcolaenaceae), Сфероцепалові (Sphaerosepalaceae) і Дієгодендрові(Diegodendraceae)). Молочайні (Euphorbiaceae) Розміщення листків почергове, іноді супротивне або кільчасте, вони прості, рідше складні, з перистим або пальчастим жилкуванням, здебільшого з прилисткми, які іноді перетворюються на волоски, залозки або колючки. Листки прості, іноді супротивні або мутовчатсті, нерідко із парними трилистниками, часто зростаються разом, перетворюються у колючки, іноді редуковані, змінюються філокладіями. Суцвіття двостатевої квітки складається із жіночої квітки (без прилистника), оточеного верхньоквітковими чоловічими суцвіттями, що складаються із 1-10 квітів і більше [1]. Квітки в суцвіттях різнихтипів, актиноморфні, з подвійною оцвітиною або безпелюсткові, іноді зовсім без оцвітини, 5-членні, іноді 3- або 4-членні. Плід — коробочка, інколи ягода, рідко кістянка.

50. Молочаєцвіті

(Euphorbiales) Молочайні (Euphorbiaceae) — велика, в основному тропічна родина. Більшість представників — трави, хоча, особливо у тропіках, багато деревта кущів, деякі представники є сукулентами. Розміщення листків почергове, іноді супротивне або кільчасте, вони прості, рідше складні, з перистим або пальчастим жилкуванням, здебільшого з прилисткми, які іноді перетворюються на волоски, залозки або колючки. Листки прості, іноді супротивні або мутовчатсті, нерідко із парними трилистниками, часто зростаються разом, перетворюються у колючки, іноді редуковані, змінюються філокладіями. Суцвіття двостатевої квітки складається із жіночої квітки (без прилистника), оточеного верхньоквітковими чоловічими суцвіттями, що складаються із 1-10 квітів і більше [1]. Квітки в суцвіттях різнихтипів, актиноморфні, з подвійною оцвітиною або безпелюсткові, іноді зовсім без оцвітини, 5-членні, іноді 3- або 4-членні. Плід — коробочка, інколи ягода, рідко кістянка.

51. Ломикаменевоцвіті (Saxifragales) Аґрусові (Grossulariaceae) — родина квіткових рослин порядку ломикаменецвітих. Таксономія родини змінилася дуже значно протягом останнього часу, тільки найбільший рід родини — Смородина (Ribes) — завжди залишався її частиною і зараз є єдиним родом родини. Так, родиЕскалонія (Escallonia), Ітеа (Itea) і Квінтинія (Quintinia) були винесені в інші родини.РосичковіРОСИЧКА КРУГЛОЛИСТА, РОСЯНКА КРУГЛОЛИСТНАЯ,DROSERA ROTUNDIFOLIA L, Родина Росичкові, Росянковые, Droseraceae Багаторічна рослина висотою 10—20(25) см. Листки в прикореневій розетці, зверху і з країв вкриті золотистими щетинками. Цвіте в червні — серпні. Росте на сфагнових болотах, торфовищах у Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу (на півдні трапляється рідко).
Росичка — комахоїдна рослина. На її листках є залозки, що виділяють липку блискучу рідину, від якої листок здається вкритим росою (звідси і назва рослини). Комаха, сівши напитися такої «роси», відразу прилипає до листка. Рослина стала рідкісною і повсюдно заслуговує охорони. На Україні росте 3 види росички. 52.Розоцвіті

(Rosales) — порядок квіткових рослин, що складається з дев'яти родин, з яких Розові (Rosaceae) дає назву порядку. Відомі члени Rosales включають: троянди, полуницю, малину, яблуні, груші, сливи, персики, абрикоси, мигдаль, горобину, глід, в'язи, фігові дерева, кропиву, хміль і коноплю. Коріння Rosaceae звичайно мають подвійну симетрію, але інколи також потрійну, дані про більшість інших родин недостатні, хоча здається у Ulmaceae коріння також мають подвійну симетрію. Як мінімум Rosaceae, Rhamnaceae, Elaeagnaceae і Ulmaceae може бути мікоризовими.Пластиди клітин флоеми (провідної тканини) не мають крохмалю і у більшості видів — також білків (крім деяких паразитичних видів). Інші характеристики: інфекція бактерій роду Frankia через міжклітинне проникнення, призматичні кристали в променевих клітинах, (окрім Barbeyaceae, Elaeagnaceae), клітини флоеми з білковими тілами, наявність слизових клітин, зубчатий край листка, цимозні суцвіття, наявність гіпатіума, виробляють нектар.

53.Бобові (Fabaceae або Leguminosae) — родина дводольнихроздільнопелюсткових рослин. Налічує понад 500 родів і близько 13000видів, поширених по всій земній кулі. Бобові належать до різноманітнихжиттєвих форм — однорічних та багаторічних трав'янистих рослин,півкущів, кущів, дерев, ліан. Листки здебільшого з прилистками,пірчасто- або пальчастоскладні, рідше прості; іноді пластинки листківмало-розвинуті або редуковані, а їхню функцію виконують листовиднічерешки (філодії) або зелені стебла (кладодії). Квітки двостатеві,здебільшого неправильні, рідше правильні, з подвійною оцвітиною,поодинокі або в суцвіттях, частіше в китицях. Тичинок 4, 5, 10 абобільше. Маточка з одного плодолистка, з верхньою одногніздою зав'яззю.Плід — біб, здебільшого багатонасінний, розкривний, рідше —однонасінний, нерозкривний. Бобові поділяють на 3 підродини: Мімозові (Mimosoideae), Цезальпінієві(Caesalpinioideae) і Метеликові (Papilionoideae), які ряд авторів вважаєза окремі родини, об'єднуючи їх в порядок Leguminosales. Бобові відомі зкрейдяного періоду; в Україні рештки їх знайдено в еоценових відкладахСереднього Придніпров'я і в сарматських відкладах Причорномор'я.

54. Родина Льонові — Linaceae Льон посівний вирощують для одержання волокна й олії. Льон — однорічна рослина; стебла у нього довгі, тонкі, з черговим листорозміщенням. Листки дрібні, сидячі, лінійної або вузьколанцетної форми. Квітки у волотях; вони п'ятірного типу, з вільнолистою війчастою чашечкою і вільнопелюстковим голубим віночком. Тичинок п'ять; вони чергуються з недорозвинутими тичинками, які мають вигляд зубців. При своїй основі тичинки зрослися і мають медові ямки. Плід — куляста п'ятигнізда коробочка. В кожному гнізді є ще перетинка, яка не доходить до центра коробочки. Родина Геранієві – Gereniaceac. Геранієві відомі багатьом. Адже герань, або пеларгонію, розводять як кімнатну рослину чи не в кожній квартирі. А у лісах, кущах, яругах живе дика родичка її - герань лісова. Там, де сирі місця, оселилася герань болотна. Ця герань має довгочерешкове листя й розчепірене гілля - щоб чіплятися за чагарник і тримати стебло вертикально. Коли ж на болоті їй ні за що вчепитися, герань посилає "розвідника" - стебло, що тягнеться по землі, аж поки не стріне опору. Має ця герань ще одну особливість: може "стріляти" насінням на досить значну, як для такої невисокої рослини, відстань - до 2,5 м! У герані болотної квітки пурпурові, у лісової - бузкові. А от у дикорослої герані лучної - синьо-фіолетові.

55. Родина Селерові - Листках, стеблі і коренях ~ багаторічних рослин, хоча деякі ростуть жорсткі стебла і Є кілька деревних деревовидних і чагарникових видів в тропічних регіонах.Стебла порожнисті між листям суглобах, часто ребристі (і листя самі чергові, звичайно розділені або перисті, іноді дуже схожий на папороть. Іноді вони можуть бути блакитно (Eryngium). Насіння ~ насіння капсули на це сімейство за пелюстки (нижня. Квіти ~ Це квіти, які дав цей завод сім'я його первинну назву зонтичних. Квіти ростуть у парасольках або кластерів, що утворюють парасольку форму. Квіти стебла різної довжини так, що всі квіти ж висоти, так що парасолька має плоску вершину. Квіткові голівки, можуть бути однією парасольку чи безліч дрібних парасольках, складових великої "квітка". Кожна квітка має п'ять пелюсток і п'яти тичинок, і вони, як правило, малі й незначні, навіть в парасольку. Крайові квітки, можливо, деяких великих і кілька менших пелюсток. Вони дуже часто білі, іноді кремовий, жовтий або рожевий.. Крайові квітки відкриті в першу чергу. Квітковий стебло виникає з-за пазухи 56. Родина Жостерові (Rhamnaceae) Родина Виноградові — VitaceaeВиноград — ліана з потужною кореневою системою і дерев’янистими скрученими стеблами, молоді пагони яких з допомогою гіллястих вусиків чіпляються за підпори і сусідні рослини. Пагін винограду, що має симподіальне гілкування, складається з 3—5-лолатевих листків, які чергуються. Вусики розміщені проти двох сусідніх листків: вони утворюються з верхівкових бруньок. У проміжках між двома вузлами, що мають вусик і листок, розміщується вузол з одним листком. З пазушних бруньок розвиваються бічні пагони, а головні пагони розвиваються з придаткових бруньок, що беруть на себе функції верхівкових і таких, які утворюються у вузлах біля пазушних бруньок. Жостір проносний (Rhamnus cathartica L.)

Кущ або невелике деревце родини жостерових (1,5-8 м заввишки) з темною корою і супротивними гілками, які часто закінчуються колючкою. Молоді пагони сірі, блискучі. Листки супротивні (3-6 см Квітки дрібні, здебільшого одностатеві, зібрані пучками по 10-15 у пазухах листків. Оцвітина квіток зеленувата, 4-5-членна, пелюстки чергуються з частками чашечки або їх немає зовсім. Чашечка вузькодзвоникувата. Жіночі квітки з однією маточкою, стовпчик — 24-роздільний, зав'язь верхня. Чоловічі квітки з чотирма тичинками. Плід — чорний, кулястий (6-8 мм у діаметрі), блискучий, містить три-чотири насінини.

57. Виноградні

Порядок об'єднує 2 родини, 13 родів та 770 видів.Невисокі дерева, прямостоячі чагарники і трави або частіше дерев'янисті ліани. Листки чергові або дуже рідко супротивні, переважно прості, дуже часто пальчасто-лопатеві, рідше перисто- або пальчастоскладні, звичайно з опа­даючими прилистками, рідше без них або з дуже рудиментарними прилистками. Квітки здебільшого зібрані в цимозні суцвіття, звичайно дрібні, переважно зеленкуваті, маточково-тичинкові, полігамно-однодомні або дводомні, чотири-, п'ятичленні. Чашечка звичайно слаборозвинута, невиражено чотири-, п'яти- або (як виняток) три-, шести-, семизубчата або лопатева, часто редукована до кільця навкруги віночка. Пелюсток чотири-п'ять (дуже рідко три, шість або сім), вони стулчасті, вільні, рідше зрослі основами в трубку або зрослі верхівками (Vitis та деякі види Cissus) і опадаючі в цьому випадку цілком, у вигляді ковпачка. Тичинок чотири-п'ять, прикріплених до основи нектарного диска і вільних (Vitaceae) або зрослих у трубку (Leeaceae). Гінецей ценокарпний, з двох-шести. Зав'язь верхня або більш чи менш зросла з нектарним диском. Плоди — м'ясисті, соковиті або майже сухі ягоди з одним-двома (Vitaceae) або трьома-шістьма (вісьмома) гніздами.Охоплює дві досить подібні між собою родини (Vitaceae і Leeaceae), які часто розглядаються як одна — Виноградні. Походження цієї родини вважається спільним з Кизиловими, іноді її ставлять між Аралієвими і Кизиловими. Розглянемо лише одну родину цього порядку.Родина Виноградні (Vitaceae) Виноградні поширені переважно в тропічних та субтропічних гірських районах з теплим і помірно теплим кліматом. В областях з помірним кліматом росте небагато видів (головним чином з родів Vitis, Ampelopsis, і Partenocissus). Налічують всього 12 родів і до 700 ви­дів цієї родини. В Україні представлено 3 роди і 8 видів.

58. Ранникоцвіті

(Scrophulariales Пасльо́нові (Solanaceae) — родина квіткових рослин, багато з представників якої використовуються в їжу, тоді як деякі інші — отруйні (деякі мають як їстівні, так і отруйні частини). Родина включає такі рослини: дурман, баклажан, мандрагора, красавка або беладонна, капсикум абоперець, картопля, тютюн, помідор, томати(помідор), петунія та блякота. Представники родини пасльнових у великій кількості вирощуються людиною, вони є важливим джерелом їжі, спецій і ліків. Проте алкалоїди, що містяться у багатьох з цих рослин, можуть бути токсичними для людини і тварин.

Квітки зазвичай конічні або у формі лійки, з п'ятьма пелюстками, зазвичай об'єднаними. Листя чергується, часто з волохатою або клейкою поверхнею. Плоди — ягоди, як у випадку з помідором, або коробочки (тобто відкриваються при висиханні, випускаючи насіння), як у випадку з дурманом. Насіння кругле та плоске, 2-4 міліметри в діаметрі. Тичинки зазвичай присутні у кількості, кратній чотирьом (звичайніше всього чотири або вісім).

Ранникові (Scrophulariaceae) — родина рослин порядку губоцвітих (Lamiales) Пухирникові (Lentibulariaceae) — родина рослин порядку губоцвітих (Lamiales). Родина вовчкові – Gliridae Thomas

59. Пасльо́нові

(Solanaceae) — родина квіткових рослин, багато з представників якої використовуються в їжу, тоді як деякі інші — отруйні (деякі мають як їстівні, так і отруйні частини). Родина включає такі рослини: дурман, баклажан, мандрагора, красавка або беладонна, капсикум абоперець, картопля, тютюн, помідор, томати(помідор), петунія та блякота. Представники родини пасльнових у великій кількості вирощуються людиною, вони є важливим джерелом їжі, спецій і ліків. Проте алкалоїди, що містяться у багатьох з цих рослин, можуть бути токсичними для людини і тварин.

Квітки зазвичай конічні або у формі лійки, з п'ятьма пелюстками, зазвичай об'єднаними. Листя чергується, часто з волохатою або клейкою поверхнею. Плоди — ягоди, як у випадку з помідором, або коробочки (тобто відкриваються при висиханні, випускаючи насіння), як у випадку з дурманом. Насіння кругле та плоске, 2-4 міліметри в діаметрі. Тичинки зазвичай присутні у кількості, кратній чотирьом (звичайніше всього чотири або вісім).

Деякі рослини родини Пасльонові занесені до Червоної книги України, наприклад, беладона звичайна.

Губоцвіт

 

і (Lamiales) — порядок еудікотів, що включає великі родини Глухокропивові (Lamiaceae) і Вербенові (Verbenaceae) та кілька менших родин. Клас — дводольні рослини

Підклас – зрослопелюсткові

Трави або кущі з чотиригранними стеблами, супротивними суцільними листками, губовидними квітками, що зібрані кільцями (мутовками) на вершині стебла. Чашечка з п'ятьма зубцями, часто двогуба. Віночок з верхньою губою, що утворилася з двох пелюсток, і нижньою губою, яка утворилася з трьох пелюсток. В трубочці віночка часто бувають помітні волоски. Квітка має чотири або дві (у шавлії) тичинки. Маточка складається з верхньої чотирилопатевої зав'язі, із середини якої виходить довгий стовпчик, що закінчується двороздільною приймочкою.

Серед губоцвітих відомо багато лікарських та ароматичних рослин. Багато губоцвітих зустрічається на луках, а також у полі, як бур'яни. Всього відомо до 3000 видів губоцвітих, поширених у помірних і субтропічних областях.

61. А́йстрові (Asteraceae) або Складноцвіті (Compositae) — родина рослин, найбагатша за кількістю видів серед еудікотів: включає понад 25 000видів. Її представники поширені на всіх континентах і зустрічаються у різних рослинних угрупованнях Більшість Айстрових — трав'янисті рослини, інколи — напівкущі та кущі, зрідка — дерева (наприклад, скалезія, брахілена).Пагони з почерговим розміщенням листків (рідше — супротивним або мутовчастим). Інколи листки розміщені у вигляді прикореневої розетки. Листки прості, без прилистків. Стебла і листки часто вкриті волосками чи колючками (осот, нетреба, будяк). Плід — сім'янка, часто із чубчиком (парашутиком), який утворений чашолистиками та слугує для розселення вітром (кульбаба). Відозміни стебла — підземна бульба (топінамбур), кореневище (осот).

62.Лілієцвіті (Liliales) — порядок рослин класу однодольних (Liliopsida) Лілі́йні (Liliaceae) — родина рослин порядку лілієцвітих (Liliales)Лілійні мають квітки здебільшого правильні, з простою, яскраво забарвленою віночковидною оцвітиною з шести листочків, розміщених у два круги. Тичинок шість. Зав’язь тригнізда, верхня, з одним стовпчиком із суцільною або трироздільною приймочкою. Плід — тристулчаста коробочка з центральним сім’я-носцем або ягода. Лілійні — багаторічні рослини, що розмножуються цибулинами або кореневищами. Листки лінійні або видовжені, паралельно- або дугожилкові. Цибулеві (Alliaceae) родина однодольних рослин, що налічує близько 750 видів багаторічних, трав'янистих рослин, що мають видозміну пагону —цибулини.Вони мають прості сидячі листки, розташовані почергово. Квітки правильні, зібрані у суцвіття зонтик. Мають просту віночкоподібну оцвітину із 6 вільних або при основі зрослих пелюсток. Тичинок 6, маточка одна. Із стінок зав'язі утворюється плід коробочка. Амарилісові (AmaryllidaceaeЦибулинна рослина висотою 20—40 см. На стрункому 2-гранному стеблі красується велика квітка з довгою циліндричною трубкою, 6-роздільним білосніжним відгином віночка і жовтуватим привіночком. Листки лінійні, дуже вузькі, кілюваті, сизо-зелені. Цвіте у травні — червні. Росте на гірських луках, у передгір'ях Карпат і в Прикарпатті. Зустрічається дуже рідко.

63. Ситник (Juncus L.) — рід рослин з родини ситникових, однорічних або багаторічних, у останніх [кореневище] коротке або подовжене, що утворює дернинки, або повзуче з циліндричними стеблами і піхвяними листками. Суцвіття розгалужене, рідше головчасте. В Україні 29 видів. Ростуть на вогких місцях, луках, берегами водойм.

Найпоширеніші: Ситник розлогий (J. effusus P.);Ситник пониклий (J. inflexus L. = J. glaucus Ehrn);Ситник Леєрса (J. Leersii Marss

64. Осокоцвіті (Cyperales) Осокові — трав'янисті, здебільшого багаторічні кореневищні рослини. Вони дуже подібні до злаків, тому треба знати відмітні ознаки. Осокові мають переважно тригранні стебла без потовщень у вузлах, з лінійними, ланцетними або шиловидними листками, в яких піхви замкнуті і відсутній язичок. Листорозміщення чергове по трьох боках стебла. Краї листків гостро-шорсткі. Квітки в них або одностатеві, або двостатеві, зібрані в колоски, які в свою чергу сидять у волотистих, колосовидних або зонтиковидних суцвіттях. Квітки дрібні, непоказні, вітрозапильні. Оцвітина у квіток шестилиста, але частіше відсутня, а замість неї є одна або дві луски. Внутрішня луска, яка містить в собі зав'язь, у осок називається мішечком. Справжня; оцвітина іноді перетворюється в щетинки і волоски. Тичинок три, рідко дві. Маточка одна з трьома або двома нитковидними приймочками, що зрослися при основі. Запилення відбувається вітром перехресно, бо пиляки звичайно розкриваються лише І після того, як відсохнуть приймочки. Плід — горішок або сім'янка — у осок міститься в мішечку, який утворюється із зрослого краями приквітка.

65. Тонконогові (Poaceae) або Злакові (Gramineae) — родина однодольних рослин, відомо приблизно 11000 видів^[1], 340 з яких в Україні. Цеодно-, дво- та багаторічні трави, які поширені на всіх континентах крім Антарктиди. Коренева система, як і у всіх однодольних, мичкуватого типу.Мають стебло — соломину. Пагін часто є кореневищем. Тонконоговим властивий інтеркалярний ріст (пагін складається з вузлів та міжвузлів). Тонконогові мають порожнє всередині стебло — соломину, на якому чітко видно вузли та міжвузілля. Листки лінійні, з паралельним жилкуванням, сидячі; у місці переходу листкової пластинки в піхву є язичок (плівчастий виріз).Квіти дрібні, анемогамні, в основному двостатеві. Зустрічаються дводомні рослини (наприклад кукурудза). Суцвіття тонконогових, як правило, — складний колос (у культурної кукурудзи жіноча квітка — складний початок, а чоловіча квітка — волоть).Квітка тонконогових складається з двох лусок, має трипроменеву симетрію. Маточка одна з двома приймочками. Тичинок 3 або 6.Плід — зернівка, горішок або ягода (у бамбуку).Розвиток родини Тонконогові, пов'язаний із пристосуванням до запилення вітром. Тонконогові є основою покриву Землі.

66. Цибулеві (Alliaceae) родина однодольних рослин, що налічує близько 750 видів багаторічних, трав'янистих рослин, що мають видозміну пагону —цибулини.Вони мають прості сидячі листки, розташовані почергово. Квітки правильні, зібрані у суцвіття зонтик. Мають просту віночкоподібну оцвітину із 6 вільних або при основі зрослих пелюсток. Тичинок 6, маточка одна. Із стінок зав'язі утворюється плід коробочка. Амарилісові (AmaryllidaceaeЦибулинна рослина висотою 20—40 см. На стрункому 2-гранному стеблі красується велика квітка з довгою циліндричною трубкою, 6-роздільним білосніжним відгином віночка і жовтуватим привіночком. Листки лінійні, дуже вузькі, кілюваті, сизо-зелені. Цвіте у травні — червні. Росте на гірських луках, у передгір'ях Карпат і в Прикарпатті. Зустрічається дуже рідко.

Фітогеографії

, наука про географічне поширення рослин. На час істоти "Виникнення видів" зоогеографія та фітогеографія вже досягли досить екстра класу і забезпечили Дарвіну грандіозну кількість переконливих прецедентів і висновків, що підтверджують історичне становлення тварин і рослин. В основі біогеографічних уявлень Дарвіна лежав принцип монофілетичне зародження видів у іменитих географічні центри, звідки вони розселялися по земній кулі під впливом сучасного підвищення кількості, і ще дії різних зовнішніх моментів. При всьому при цьому рослинам і