Структура системи митних органів України. Дмсу. Структура центрального апарату дмсу.

Спрощений порядок митного оформлення деяких видів товарів

У разі переміщення через митний кордон України товарів, необхідних для подолання наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, а також живих тварин, органів та інших анатомічних матеріалів людини для потреб трансплантації, товарів, що мають обмежений строк чи особливий режим зберігання, радіоактивних матеріалів, фото-, аудіо- і відеоматеріалів для засобів масової інформації, товарів міжнародної технічної та гуманітарної допомоги, товарів, що слідують за процедурою МДП, їх митне оформлення здійснюється першочергово в спрощеному порядку.

Умови застосування спрощеного порядку митного оформлення визначаються Кабінетом Міністрів України.

У коментованій статті законодавець встановлює випадки спрощеного порядку митного оформлення деяких видів товарів.

Відповідно до ч.1 митне оформлення здійснюється першочергово в спрощеному порядку у разі переміщення через митний кордон України товарів, які необхідні для подолання деяких кризових ситуацій, до яких відносяться стихійні лиха, аварії, катастрофи тощо.

Відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину» під тваринами розуміються біологічні об'єкти, що належать до фауни: сільськогосподарські, домашні, дикі, у тому числі, домашня і дика птиця, хутрові, лабораторні, зоопаркові, циркові, риба, раки, молюски, жаби, бджоли, шовкопряди тощо, а також сперма, зиготи, запліднена ікра, інкубаційні яйця, ембріони тощо. Під терміном «анатомічні матеріали», відповідно до Закону України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині», розуміються органи, тканини, анатомічні утворення, клітини людини або тварини.

Товари гуманітарної допомоги - цільова адресна безоплатна допомога в натуральній формі, що подається іноземними та вітчизняними донорами з гуманних мотивіводержувачам гуманітарної допомоги в Україні чи за кордоном, які потребують її у зв'язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварії, епідемії чи епізоотії, екологічних, техногенних та інших катастроф, що створюють загрозу для життя й здоров'я населення, або з тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб. Товари визнаються гуманітарною допомогою в порядку, установленому законодавством України. Товари міжнародної технічної допомоги - товари, які відповідно до міжнародних договорів України надаються донорами на безоплатній основі Україні для здійснення програм, проектів міжнародної технічної допомоги з метою проведення реформ і реалізації програм соціально-економічного розвитку України. Під товарами, що мають обмежений строк зберігання розуміються товари, строк придатності яких до споживання визначено виробником цього продукту згідно із законодавством, протягом цього строку органолептичні, фізико-хімічні, медико-біологічні та інші характеристики товарів повинні відповідати чинним в Україні нормам і правилам у разі додержання відповідних умов зберігання. Товари, що потребують особливого режиму зберігання, - швидкопсувні товари, які потребують при перевезенні та зберіганні дотримання спеціальних умов (охолодження, обігріву, вентилювання, догляду за товаром чи тарою тощо) для запобігання впливу на ці товари високих або низьких температур повітря, а також інших факторів зовнішнього середовища.

Рішення про проведення митного оформлення товарів у відповідному митному режимі у спрощеному порядку приймає начальник або вповноважена посадова особа митного органу на підставі заяви підприємства, якому належать товари, за встановленою формою. Заява подається митному органу (у двох примірниках) разом із копіями документів, потрібних для прийняття рішення, і реєструється митним органом або його підрозділом у день її надходження, заява має бути розглянута негайно. До заяви додаються копії таких документів, що підтверджують викладені в ній відомості: зовнішньоекономічного договору (контракту) або рішення Кабінету Міністрів України, органу державної влади чи інших документів (якщо, переміщення товарів здійснюється без укладення зовнішньоекономічного контракту (договору), які відповідно до законодавства України визначають мету й умови переміщення товарів через митний кордон України; облікової картки суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності; товаросупровідних документів (за наявності); дозволів (довідок) і ліцензій органів державної влади, свідоцтва про відповідність (визнання), картки реєстрації-обліку тощо (у випадках, установлених законодавством України); документів (за наявності), що відповідно до законодавства України є підставою для визначення митної вартості (якщо товари під час увезення на митну територію (вивезення за межі митної території) України обкладаються податками й зборами (обов'язковими платежами) відповідно до законодавства України) та коду товару згідно з Українською

 

 

За межі митної території України

Вивезення громадянами товарів за межі митної території України здійснюється у порядку та на умовах, встановлених законодавством України для підприємств, якщо інше не передбачено законом.

Дія частини першої цієї статті не поширюється на:

1) товари, сукупна вартість яких не перевищує суму, еквівалентну 200 євро;

2) предмети, які вивозяться (пересилаються) у зв'язку з виїздом за межі України на постійне місце проживання;

3) предмети, які входять до складу спадщини, оформленої в Україні на користь громадянина-нерезидента, за умови підтвердження складу спадщини органами, що вчиняють нотаріальні дії;

4) товари, які тимчасово вивозяться (пересилаються) за межі митної території України під письмове зобов'язання про їх зворотне ввезення;

5) товари, які були тимчасово ввезені на митну територію України під зобов'язання про їх зворотне вивезення, що підтверджується відповідними документами;

6) предмети, одержані громадянами-нерезидентами у вигляді призів і нагород за участь у змаганнях, конкурсах, фестивалях тощо, які проводяться на території України, що підтверджується відповідними документами;

7) предмети (майно) особистого користування, у тому числі предмети початкового облаштування, придбані в Україні громадянами-нерезидентами, які користуються пільгами згідно з міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, що вивозяться (пересилаються) цими громадянами у зв'язку з їх остаточним виїздом за межі України;

8) товари, придбані громадянами-нерезидентами на території України, загальна вартість яких не перевищує суми іноземної валюти, ввезеної цими громадянами під час в'їзду в Україну, за умови подання відповідних документів;

9) предмети, призначені для особистого користування, що вивозяться (пересилаються) громадянами-нерезидентами у зв'язку з остаточним виїздом за межі України;

10) товари, що вивозяться громадянами-нерезидентами у зв'язку з остаточним виїздом за межі України, на суму, що не перевищує 80 відсотків доходу, одержаного за час роботи чи навчання в Україні, за умови подання відповідних документів.

Слід зауважити, що з 1 січня 2004 року законодавцем був також змінений порядок звільнення від обкладення митом предметів, які вивозяться (пересилаються) громадянами за митний кордон України, а також заборона до вивезення деяких видів товарів.

На сьогоднішній день ці питання регулюються Законом про ввезення (про норми зазначеного Закону див. коментар до ст. 248).

Частина 1 коментованої статті встановлює загальні вимоги щодо вивезення громадянами товарів за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється у порядку та на умовах, встановлених законодавством України для пі

 

Несупроводжуваний багаж

відправлені власником (або за його дорученням іншою фізичною чи юридичною особою) товари, транспортні засоби та запасні частини до них, що перетинають митний кордон України окремо від власника.

Багаж Пасажира без супроводження може бути прийнятий до перевезення у якості вантажу (з оформленням авіаційної вантажної накладної) тільки між пунктами (аеропортами) відправлення й прибуття самого Пасажира.

15.16.2. До несупроводжуваного багажу дозволяється включати тільки особистий одяг і побутові предмети.

15.16.3. Прийняття багажу для відправлення без супроводження можливе при наявності у Пасажира квитка, декларації про склад багажу й заповнення ним усіх документів, потрібних для митниці й перевезення багажу.

15.16.4. Несупроводжуваний багаж проходить митний огляд у присутності Пасажира або уповноваженої ним особи, яка несе повну відповідальність за всі додаткові оплати (стосовно зборів, доставки, митниці).

15.16.5. Оплата за несупроводжуваний багаж здійснюється відповідно до діючих вантажних тарифів Авіакомпанії.

15.16.6. Несупроводжуваний багаж повинен бути доставлений у вантажний термінал аеропорту після попереднього узгодження з Авіакомпанією, але не пізніше дати вильоту Пасажира.

15.16.7. Авіакомпанія має право приймати рішення, на якому рейсі транспортувати несупроводжуваний багаж, але перевезення має бути здійснене у визначені договором строки.

 

 

22. Розробку програмного забезпечення "Квитанція МД-1" (далі — режим МД-1) виконано для обліку операцій із застосуванням уніфікованої митної квитанції МД-1 (далі — У МК), Порядок застосування якої затверджений наказом Держмит-служби України "Про затвердження Порядку застосування уніфікованої митної квитанції МД-1" від 4 січня 2005 р. № 1, що передбачає:

прийняття на зберігання митним органом товарів відповідно до законодавства;

справляння митним органом з фізичних осіб та підприємств платежів, якщо законодавством не передбачено складання вантажної митної декларації на переміщувані через митний кордон України товари;

справляння митним органом з фізичних осіб грошової застави у випадках, установлених законодавством.

Режим МД-1 призначений для заповнення уповноваженими особами митного органу бланків УМК і додаткових аркушів, формування в електронному форматі інформації з УМК з можливістю її перегляду, редагування, вилучення, а також для списання коштів для торгового обігу та перегляду інформації списання коштів.

Режим МД-1 дає можливість посадовим особам митних органів передавати електронні копії УМК до центральної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмит-служби України та бази даних митного органу.

База даних УМК митного органу використовується митними органами для здійснення контролю за правильністю справляння за УМК платежів і грошової застави, аналізу й прогнозування обсягів надходжень до Державного бюджету України.

Режим МД-1 доступний у навігаторі програми "Інспектор-2006". Доступ до режиму МД-1 можливий за наявності у користувача повноваження Перегляд МД-1 або повноваження Адміністратор бази даних і містить такі підпорядковані режими: МД-1 та Ввід-вивід.

Робота в режимі МД-1. Підрежим Створити призначений для введення в базу даних інформації УМК. На екран виводиться робоче вікно для заповнення полів документа:

на сторінку Загальні відомості заноситься загальна інформація УМК;

на сторінку Товари заноситься інформація про товари. Поля цієї сторінки доступні для занесення інформації тільки для певних типів МД-1.

Кнопка Розрахунок загальної суми платежів на панелі інструментів призначена для перенесення (з підсумовуванням) платежів за товарами з розділу Нарахування платежів та зборів сторінки Товари у розділ Подробиці підрахунків сторінки Загальні відомості.

Кнопка призначена для створення нової МД-1 шляхом копіювання поточної МД-1. У створеній таким чином копії МД-1 поля Серія, Номер не заповнені, дата у графі Дата оформлення замінена на поточну дату, платежі перераховані станом на поточну дату. Для запису нового документа в базу даних необхідно заповнити поля Серія, Номер та, за потреби, внести зміни в інші поля.

Інші кнопки панелі інструментів цього вікна мають таке саме призначення, що й відповідні кнопки панелі інструментів вікна режиму перегляду ВМД.

Підрежим Відкрити призначений для завантаження на екран електронної копії позначеного у переліку документа для перегляду або редагування.

 

23. культурні цінності – це об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і відповідно до законодавства України підлягають збереженню, відтворенню та охороні. Різноманіття речей, які мають велике значення для громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва, вражає. Це і оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва, предмети, пов'язані з історичними подіями музейного значення, старовинні книги, унікальні та рідкісні музичні інструменти, монети та багато іншого. Тому важливість їх для суспільства є очевидною.

Відносини, пов’язані з вивезенням, ввезенням та поверненням культурних цінностей регулюються Законом України від 21.09.99 № 1068-XІV ”Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей” (далі - Закон). Закон спрямований на охорону національної культурної спадщини та розвиток міжнародного співробітництва України у сфері культури.

Дія цього Закону не поширюється на сучасні сувенірні вироби, предмети культурного призначення серійного та масового виробництва.

Відповідно до статті 8 цього Закону спеціально уповноваженим державним органом контролю за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей є Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України при Міністерстві культури і мистецтв України (далі - Державна служба контролю).

Заявлені до вивезення (тимчасового вивезення) та повернуті після тимчасового вивезення культурні цінності підлягають обов’язковій державній експертизі. Відповідно до статті 11 Закону постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.03 № 1343 затверджено Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей.

Державна служба контролю на підставі висновку державної експертизи приймає рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей. У разі прийняття нею рішення про можливість вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей власнику видається свідоцтво встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей. Зразок зазначеного свідоцтва затверджується Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 № 984 ”Про затвердження зразка свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України”). Зазначене свідоцтво є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється (стаття 13 Закону).

Статтею 14 Закону встановлено, що вивезенню з України не підлягають:

культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання;

культурні цінності, включені до Національного архівного фонду;

культурні цінності, включені до Музейного фонду України.

Порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства) та юридичними особами (суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності будь-якої форми власності, державними та громадськими установами, представництвами іноземних компаній, дипломатичними представництвами, міжнародними організаціями тощо) визначено наказом Міністерства культури і мистецтв України від 22.04.02 № 258 ”Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України” (далі - Інструкція).

Дія Інструкції не поширюється на:

зоологічні колекції, ввезення яких в Україну, пересилання та вивезення за її межі здійснюється за правилами, що встановлюються Міністерством екології та природних ресурсів;

сувенірні вироби, предмети культурного та ужиткового призначення серійного і масового виробництва за переліком згідно з додатком 1.

 

 

Статистичний контроль при митному оформленні товарів та транспортних засобів із застосуванням ВМД. Особливості ведення статистики зовнішньої торгівлі та спеціальної митної статистики в митних органах.

Митна статистика зовнішньої торгівлі враховує міжнародну торгівлю товарами, які підлягають декларуванню митним органам, і не охоплює міжнародну торгівлю послугами.

Митна статистика призначена для вирішення таких завдань:

- забезпечення повного та достовірного обліку даних про український експорт та імпорт товарів;

- аналіз основних тенденцій, структури та динаміки зовнішньоторговельних товаропотоків України;

- інформаційне забезпечення вищих органів державної влади України з метою прийняття ними рішень у сфері митної політики та державного регулювання зовнішньої торгівлі;

- аналіз кон'юнктури ринку України;

- контроль за надходженням митних платежів до Державного бюджету України;

- здійснення валютного контролю в межах компетенції митних органів;

- складання торгового та окремих статей платіжного балансів України;

- розрахунок різного роду індексних показників зовнішньої торгівлі (індексів цін, фізичного обсягу та ін.);

- підготовка вихідних даних для прогнозування макроекономічних показників у рамках статистичної системи національних рахунків і платіжного балансу України;

- проведення зіставлення даних взаємної торгівлі з країнами – торговими партнерами України;

- інші завдання, що обумовлені національною митною політикою України.

Посадовою особою ПМО, уповноваженою на виконання функцій статистичного контролю, або посадовою особою спеціалізованого підрозділу, до компетенції якого віднесено виконання цих функцій, здійснюються:

приведення відомостей граф електронної копії ВМД у відповідність до відомостей граф оформленої ВМД на паперовому носії (унесення відомостей про номери штампа ПМК і особистої номерної печатки та про дати проставлення відбитків останніх, а також про здійснені доповнення та виправлення); передання електронної копії ВМД до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України в установлений строк; проставлення в графі 5 Аркуша контролю своїх прізвища, підпису й відбитка номерного штампа "Статистичний контроль проведено" (прямокутного штампа, що складається з двох полів і містить у лівому полі номер штампа, а в правому - назву митного органу, напис "Статистичний контроль проведено", місце для підпису й дати) і заповнення його, що свідчить про завершення статистичного контролю.

Посадова особа ПМО для покладення на неї функцій статистичного контролю повинна пройти відповідне стажування в спеціалізованому підрозділі й мати право доступу до необхідних баз даних та інформації, що використовуються в цьому спеціалізованому підрозділі.

 

Положення про ВМД

Типи декларацій та загальні вимоги до оформлення ВМД

Вантажна митна декларація (далі -ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу й містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, потрібну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків і зборів.

Основним документом, який установлює форми ВМД, умови їх застосування та подання митним органам, визначає загальний порядок оформлення ВМД є Положення про вантажну митну декларацію, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574 (зі змінами та доповненнями) (далі – Положення).

Положенням установлено, щo ВМД застосовується під час декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України юридичними або фізичними особами, яким вони належать, чи уповноваженими ними особами.

ВМД являє собою уніфікований адміністративний документ форми МД-2, що складається з п’яти зброшурованих основних аркушів різного кольору та необхідної кількості додаткових аркушів уніфікованого адміністративного документа форми МД-3. У встановлених випадках замість аркушів форми МД-3 допускається використання формуляра-специфікації форми МД-8.

Форма МД-2 – основний аркуш ВМД, який містить загальні відомості про характер поставки, реквізити контрагентів, відомості про декларанта та характеристики одного товару, який зазначено в цьому аркуші. За наявності в одній переміщуваній партії товарів декількох найменувань форма МД-2 використовується як основний аркуш декларації. У разі наявності в партії товарів декількох найменувань в основному аркуші зазначається товар, що має найбільшу вартість.

Бланк форми МД-2 містить графи з 1 до 54 і чотири розділи, позначені латинськими літерами (А, В, С, D).
Форма МД-3 є додатковим аркушем ВМД і використовується одночасно з формою МД-2, якщо партія складається з товарів, які мають різні коди згідно з УКТЗЕД, а також якщо товари з однаковим кодом згідно з УКТЗЕД мають різні дані (країну походження, ознаки та характеристики, що впливають на рівень оподаткування, тощо).

Один додатковий аркуш дає можливість задекларувати товари не більше трьох найменувань. Загальна кількість аркушів форми МД-3 не повинна перевищувати 33, а одна ВМД із застосуванням додаткових аркушів складається на товари не більше 99 найменувань. Бланк додаткового аркуша містить графи 1, 2 (8), 3, 31 - 46, 47 і розділ, позначений латинською літерою “С”.

Формуляр-спеціфікація форми МД-8 використовується замість форми МД-3 виключно у випадках, коли декларуються товари п’ятьох або більше найменувань. Він виготовляється друкарським способом або за допомогою комп’ютера. Кількість формулярів-специфікацій форми МД-8, що становлять один комплект з основним аркушем ВМД - формою МД-2, не може перевищувати 33 аркушів, тобто за однією ВМД при використанні бланків МД-8 декларуються не більше 265 найменувань товарів.

Держмитслужбою України встановлено, що формуляр-специфікація форми МД-8 може застосовуватися замість форми МД-3 у таких випадках:

при митному оформленні товарів, що надійшли на митну територію України як гуманітарна допомога;

при митному оформленні товарів у митний режим тимчасового ввезення (вивезення);

при митному оформленні запасів, призначених для споживання, що поставляються на транспортні засоби;

при митному оформленні товарів, що продані в магазині безмитної торгівлі протягом календарного місяця, та українських товарів,які перебувають в магазині безмитної торгівлі, що ліквідовується;

під час розміщення товару на митному ліцензійному складі, власником якого є транспортно-експедиційна організація;

при митному оформленні товарів, що передаються підприємствам на зберігання під митним контролем.

Положенням установлено, що ВМД заповнюється на партію товарів, які належать юридичним чи фізичним особам (підприємцям), за умови, що до всіх товарів цієї партії застосовується єдиний митний режим. Положенням також установлено, що ВМД заповнюється:

на товари, які переміщуються через митний кордон України юридичними і фізичними особами (підприємцями) і митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 100 євро, крім підакцизних товарів, які декларуються незалежно від їх вартості;

на товари, що підлягають державному експортному контролю;

на товари, що переміщуються в режимі митного складу;

на товари, що безпосередньо ввозяться фізичними особами в супроводжуваному багажі або пересилаються в несупроводжуваному багажі, надходять на адреси фізичних осіб чи вивозяться фізичними особами у випадках, передбачених законодавством;

на товари незалежно від їх митної вартості в інших випадках, передбачених законодавством;

на транспортні засоби у випадках, передбачених законодавством.

ВMД заповнюється державною мовою за допомогою комп’ютера.Під час заповнення ВМД може застосовуватися іноземна мова, якщо переклад державною мовою назв суб’єктів або фірмового (комерційного) найменування товару є недоцільним та істотно не впливає на принцип застосування заходів митно-тарифного або нетарифного регулювання. Разом з ВМД подається її електронна копія, яка використовується для прискорення проведення процедури митного оформлення товару й митної статистики зовнішньоекономічної діяльності. Інформація, унесена до електронної копії ВМД, повинна відповідати інформації, внесеній декларантом до оригіналу. Форма та структура електронної копії ВМД, кодування символів, засоби пересилання визначаються Держмитслужбою України.

ВМД вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів. Оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на розміщення товарів та/або транспортних засобів у заявленому митному режимі й підтвердженням прав та обов’язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.

У відповідності до визначених Митним кодексом України митних режимів, Держмитслужбою передбачено заповнення таких типів ВМД:

імпорт - ВМД ІМ 40;експорт - ВМД ЕК 10;

транзит - ВМД ТР 80;

тимчасове ввезення (вивезення) - ВМД ЕК 31, ІМ 31;

митний склад - ВМД ЕК 74, ІМ 74;

реімпорт - ВМД ІМ 41;

реекспорт - ВМД ЕК 41;

спеціальна митна зона - ВМД ЕК 10, ІМ 71;

магазин безмитної торгівлі - ВМД ІМ 72, ЕК 72;

переробка на митній території України - ВМД ІМ 51;

переробка за межами митної території України - ВМД ЕК 61;

знищення або руйнування - ВМД ІМ 76;

відмова на користь держави - ВМД ІМ 75.

На виконання Положення про вантажну митну декларацію наказом Держмитслужби України від 09.07.97 № 307 (зі змінами та доповненнями) затверджено Інструкцію про порядок заповнення вантажної митної декларації. Інструкція встановлює загальний порядок заповнення граф і розділів ВМД.

Порядок заповнення граф ВМД відповідно до митних режимів затверджений наказом Держмитслужби України від 30.06.98 № 380.

 

 

Особливості використання програмно-інформаційних комплексів Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України при здійсненні митного контролю та митного оформлення із застосуванням ВМД.

Важливими пріоритетами у використанні інформаційних технологій у сфері зовнішньоекономічної діяльності є запровадження комплексної системи управління ризиками й розвиток систем електронного декларування.

Реалізація процедури електронного декларування товарів дає змогу сформувати необхідні умови для застосування інформаційних технологій на якісно новому рівні й забезпечити запровадження електронного документообігу між митними органами та суб'єктами ЗЕД з використанням механізму електронного цифрового підпису.

Електронну форму декларування орієнтовано на реалізацію єдиного алгоритму автоматизованої обробки відомостей, що заявляються у ВМД, на рівні митних органів з автоматизованим форматно-логічним контролем, аналізу ризиків і виданням різноманітних застережень для посадових осіб митних органів, які здійснюють митний контроль та митне оформлення товарів.

Програмно-інформаційний комплекс (на рівні митного органу - "Інспектор-2006") в автоматичному режимі перевіряє:

· достовірність ЕЦП на авторизованому повідомленні;

· дотримання структури й формату даних, що встановлюються Держмитслужбою України до документів, які подаються в електронному вигляді;

· правильність заповнення електронних копій ВМД та інших документів на предмет відповідності форматно-логічному контролю.

У разі негативних результатів перевірки програмно-інформаційний комплекс формує й направляє декларанту протокол, який містить перелік помилок у ВМД.

У разі позитивних результатів перевірки:

· ВМД реєструється з присвоєнням їй реєстраційного номера;

· аналізується ризик за ВМД;

· формується й направляється декларанту протокол, який містить реєстраційний номер ВМД з діапазону номерів, зарезервованих митним органом, та інформацію про результати контролю в митному органі.

Структура системи митних органів України. ДМСУ. Структура центрального апарату ДМСУ.

Держа́вна ми́тна слу́жба Украї́ни (Держмитслужба) — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади України в галузі митної справи, утворений в 1996[1].

Держмитслужба є правонаступником ліквідованого Державного митного комітету України.

Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність Держмитслужби через Міністра фінансів України[2], але не оперативно, а через нормативні акти[3].

Митна служба — один з основних атрибутів держави. Проголошення державного суверенітету і незалежності України в 1991 році зумовило нагальну потребу в забезпеченні належного захисту економічних інтересів країни.

Структура

Центральне митне управляння лабораторних досліджень та експорт роботи

АМСУ

Державний науково-дослідницький інститут митної справи

Центр підвищення кваліфікації, перепідготовки

Авто-транспортне митне господарство

Державне підприємство «Український вантажний комплекс»

Медико-ребілітаційний центр «Перлина»

Керівництво

Голова

1-й заступник Голови

Заступник Голови

Керівники структурних підрозділів (прізвища, телефони)

Департаменти, управління та відділи

Управління забезпечення діяльності Голови Служби

Організаційно-розпорядчий департамент

Департамент організації митного контролю та оформлення

Департамент митних платежів

Департамент класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД

Департамент кадрової роботи

Управління правового забезпечення

Управління фінансів, бухгалтерського обліку та звітності

Контрольно-ревізійний відділ

Департамент розвитку митної інфраструктури та міжнародного співробітництва

Департамент митних інформаційних технологій та статистики

Департамент боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції

Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертних робіт

 

1. Регіональна митниця, митниця, митний пост. Типова структура регіональної митниці, митниці.

Регіональна митниця є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій.

Регіональна митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення, яке затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Створення, реорганізація та ліквідація регіональних митниць здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Керівник регіональної митниці призначається на посаду та звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Регіональна митниця у своїй діяльності керується Конституцією України, МК, іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, рішеннями колегії та наказами Держмитслужби України.

Митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.

Митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення, яке затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Митниця підпорядковується регіональній митниці та спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи або спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи безпосередньо.

Створення, реорганізація та ліквідація митниць здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Митниця діє в межах території, що визначається спеціально уповно­важеним центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

У складі митниці в пунктах пропуску через митний кордон України та на інших об'єктах чи територіях із значним обсягом зовнішньоекономічних операцій можуть створюватися митні пости на правах структурного підрозділу митниці.

Керівник митниці призначається на посаду та звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Коментована стаття МК України визначає загальні організаційно-правові засади діяльності митниць в Україні, їх підпорядкованість, регламентує питання створення, реорганізації та ліквідації митниць, закріплює за кожною митницею зону обслуговування.

Для забезпечення виконання регіональними митницями та митницями завдань, визначених цим Кодексом та іншими законами України, можуть створюватися митні пости.

Митий пост є структурним підрозділом регіональної митниці, митниці, який безпосередньо здійснює митний контроль та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Митні пости створюються в міру необхідності у населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морських та річкових портах та інших об'єктах, розташованих у зоні діяльності регіональної митниці, митниці.

Типове положення про митний пост затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Створення, реорганізація та ліквідація митних постів здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи за поданням відповідної регіональної митниці, митниці. Керівник митного поста призначається на посаду і звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

У коментованій статті МК даються визначення митного посту, загальні організаційно-правові засади діяльності митного посту, визначається їх підпорядкованість, регламентуються питання створення, реорганізації та ліквідації митних постів.

Митний пост є структурним підрозділом регіональної митниці, митниці, який безпосередньо здійснює митний контроль і митне оформлення товарів та транспортних засобів, справляння податків і зборів, виконує інші завдання, передбачені законодавством України з питань митної справи

ПРИМІРНА СТРУКТУРА

регіональної митниці, митниці

1. Начальник митниці.

2. Перший заступник начальника митниці.

3. Заступники начальника митниці.

4. Заступник начальника митниці - начальник служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил. *

5. Служба боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.

6. Служба фінансів, бухгалтерського обліку та звітності.

7. Відділ оперативних чергових.

8. Відділ адміністрування митних платежів.

9. Відділ контролю митної вартості та класифікації товарів.

10. Відділ інформаційної роботи та митної статистики.

11. Господарсько-експлуатаційний відділ.

12. Відділ (сектор) контрольно-перевірочної роботи.*