Основні заходи пожежної безпеки підприємства.

 

Пожежна безпека підприємства повинна відповідати вимогам Закону України Про пожежну безпеку, Правил пожежної безпеки в Україні, СНиП 2.01.02-85 та вимогам відповідних нор­мативних актів.

У кожному підрозділі (цеху, майстерні, лабораторії чи іншому приміщенні) повинні бути опрацьовані інструкція щодо заходів пожежної безпеки і схема евакуації людей з приміщення на випадок пожежі, затверджені роботодавцем, вивчені в системі ви­робничого навчання та вивішена на видному місці.

На підприємствах незалежно від форм власності, видів діяльності з кількістю працюючих 50 і більше чоловік за рішенням трудового колективу створюються пожежно-технічні комісії.

До всіх будівель і споруд підприємства повинен бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будівлями не дозволяється захаращувати і використовувати для складування матеріалів, устаткування і для стоянки автотранспорту.

У виробничих, адміністративних і побутових будівлях підприємства не дозволяється:

—виконувати прибирання приміщень з використанням бензину, гасу та інших легкозаймистих і горючих рідин (далі — ЛЗР та ГР);

—оббивати стіни машинописних бюро, службових кабінетів, обчислювальних центрів та подібних приміщень горючими тканинами, не просоченими вогнезахисними сумішами;

—відігрівати трубопроводи у разі їх замерзання паяльними лампами або іншими засобами з застосуванням відкритого вогню.

Не дозволяється розміщувати технологічне устаткування вибухопожежонебезпечних виробництв над та під допоміжними приміщеннями.

Пожежна техніка і засоби зв'язку

Усі види пожежної техніки та протипожежного устаткування, що застосовуються для запобігання пожежам і їх гасіння повинні мати державний сертифікат якості.

Відповідальність за оснащення, технічне обслуговування» утримання та своєчасний ремонт пожежної техніки та обладнання засобів зв'язку, вогнегасників та інших засобів пожежогасінні, а також навчання правилам користування вогнегасниками покладається на роботодавця або орендаря (згідно з договором оренди). Вогнегасники і засоби виклику пожежної допомоги, що знаходяться У виробничих приміщеннях, лабораторіях і складах, передаються під відповідальність (збереження) начальників цехів, складів та інших посадових осіб.

Для зазначення місця знаходження пожежної техніки і вогнегасних засобів слід встановлювати вказівні знаки за ГОСТ 12.4.026-76, які розміщуються на видних місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги, як всередині, так і поза приміщеннями (за потреби).

Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих приміщеннях, на території підприємства повинні встановлюватись спеціальні пожежні щити.

Протипожежне водопостачання

Протипожежне водопостачання повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85 та СНиП 2.04.02-84.

Водопровідна мережа, на якій встановлюється пожежне обладнання, повинна забезпечувати необхідний напір та пропускати роз­раховану кількість води для потреб пожежогасіння. У разі недостатнього напору на об'єктах повинні встановлюватись насоси підвищувачі.

Відновлення протипожежного запасу води в резервуарах, витра­ченої під час гасіння пожежі або в інших випадках, слід виконувати протягом 24 годин.

Під'їзди і підходи до пожежних водойм, резервуарів і гідрантів повинні бути завжди вільними. Біля місця розташування пожежного гідранта повинен бути встановлений світловий або флуоресцентний покажчик з нанесеним літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані у метрах від покажчика до гідранта і внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах.

Пожежні гідранти та крани повинні не рідше одного разу на шість місяців підлягати технічному обслуговуванню і перевірятися на працездатність шляхом пуску води.

На дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку повинні бути вказані: літерний индекс ПК, порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежної охорони.

Евакуація людей із приміщень і будівель

Евакуаційні шляхи повинні забезпечувати безпечну ева­куацію всіх людей, які знаходяться в приміщеннях будівель, через евакуаційні виходи відповідно до вимог СНиП 2.01.02-85 та СНиП 2.09.02-85.

У будівлях та спорудах, що мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, повинні бути розроблені і вивішені на видному місці плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.

Кількість евакуаційних виходів з будівель з кожного поверху і з приміщень слід приймати згідно з вимогами відповідних нормативних актів, але не менше двох. Ліфти не слід вважати шляхами евакуації.

У виробничих і адміністративних будівлях підприємств не дозволяється встановлювати на шляхах евакуації виробниче устаткування, розміщувати готову продукцію, матеріали тощо. У загальних коридорах влаштування вбудованих шаф, за винятком шафок для комунікацій і пожежних кранів, не допускається. На шляху евакуації не допускається опорядження стін і підлоги горючими матеріалами.

Вимоги пожежної безпеки до технологічного устаткування

Технологічне устаткування, апарати, трубопроводи, арматура, в яких циркулюють речовини, що виділяють вибухопожежонебезпечні гази та пил, повинні бути герметичними.

Не дозволяється виконувати виробничі операції на устаткуванні, установках та верстатах з несправностями, які можуть викликати загоряння та пожежу, а також при вимкнених контрольно-вимірювальних приладах, за допомогою яких визначаються встановлені режими температури, тиску і інші технологічні параметри.

Попередження пилових вибухів.

Весь комплекс заходів, спрямованих на запобігання вибухів пилоповітряних сумішей на підприємствах, необхідно насамперед направляти на виключення умов, при яких можливе виникнення вибуху. Тому можна визначити два основних напрямки - це запобігання утворення пилоповітряних сумішей і виникнення джерел запалення.

Основний метод запобігання запиленості повітря у виробничих приміщеннях — герметизація всього устаткування, повітроводів і самопливних труб. Однак тільки герметизація не може дати повного ефекту, тому що в деяких машинах створюється надлишковий тиск, багато машин необхідно відкривати періодично в процесі обслуговування і при цьому інтенсивно виділяється пил.

Щоб уникнути цього необхідно передбачати аспірацію устаткування. Але при цьому в окремих приміщеннях створюється настільки сильне розрідження (за рахунок збільшеної кількості, що відсмоктується з устаткування повітря), що з частини устаткування, де вакуум виявляється менше, ніж у приміщенні, активно виходить пил. Тому поряд із пристроями аспірацій них систем варто передбачати заходи для виключення розрідження в приміщеннях. Цього досягають герметизацією устаткування, недопущенням зайвого надходження повітря з аспіраційного устаткування, організованою подачею повітря в приміщення.

Важливо проводити періодичне і своєчасне збирання пилу з виробничих приміщень, тому що навіть при добре працюючій аспірації і достатній герметизації устаткування в повітрі присутній пил продуктів, що переробляються. Періодичність збирання встановлюють у залежності від термінів нагромадження пилу. Ці терміни різні для конкретних ділянок і вимагають уточнення в результаті постійних спостережень.

Вибухозахист.

Поряд із профілактичними заходами велике значення має вибухозахист виробничого устаткування, будинків і споруд, а отже, і запобігання впливу на людей небезпечних і шкідливих факторів, що виникають у результаті вибуху. Дія вибуху, що руйнує, тим більше, чим вищий тиск розвивається при цьому. Дослідженнями встановлено, що найбільш ефективний спосіб захисту від небезпечного підвищення тиску — зниження вибухового тиску швидким скиданням в атмосферу газоподібних продуктів вибуху, що утворилися, через запобіжні пристрої.

Для розробки і наступної реалізації заходів щодо підвищення вибухозахисту підприємства при реконструкції, технічному переозброєнні, капітальному і поточному ремонтах на підприємствах складають технічний паспорт вибухозахисту виробничих будинків, споруд і устаткування. Технічний паспорт — обов'язковий документ, що складають на усі виробничі будинки, споруди й устаткування, що підлягають вибухозахисту.

Поряд із заходами для запобігання вибухів і вибухозахисту велику увагу на підприємствах варто приділяти організаційним заходам, спрямованим на забезпечення вибухобезпеки. Насамперед на кожному підприємстві галузі повинна бути в наявності добірка інструктивних матеріалів з вибухобезпеки, засобів наочної агітації.

Не менш важливо організувати навчання, інструктаж і допуск до роботи обслуговуючого персоналу. Виконання правил вибухобезпечного ведення робіт, а також розуміння реальної небезпеки, зв'язаної з їхнім порушенням, дозволяють ефективно здійснювати заходи з попередження вибухів і зменшити імовірність виникнення вибухонебезпечних ситуацій на виробництві.

Вихідні дані до виконання роботи:

У виробничому приміщенні розмірами А*В*Н м розміщено виробництво категорії К, ступінь вогнестійкості будівлі С. Визначити запас води на зовнішнє і внутрішнє тригодинне пожежегасіння, а також мінімальний діаметр труб для пропускання пожежної витрати води. Швидкість руху води в трубах v м/с.

Номер варіанта задачі	Вихідні дані
А*В*Н м	К	С	v м/с
	48*30*3,0	Б	III	3,0
	40*25*3,0	В	II	3,5
	50*20*4,0	Д	IV	4,0
	30*25*4,5	А	III	4,5
	60*30*4,0	Б	II	5,0
	50*30*3,5	В	IV	5,5
	35*35*3,0	Г	V	6,0
	65*20*4,5	В	V	6,5
	45*25*4,5	Д	ІV	2,0
	30*30*3,5	А	III	2,5

Запитання для самоперевірки

1. Які технічні засоби використовують для пожежогасіння на підприємствах по зберіганню і переробки зерна та виготовлення хліба та хлібобулочних виробів? Призначення систем пожежогасіння.

2. Які існують основні вимоги до утримання та використання систем протипожежного водопостачання?

3. Навести основні складові системи організаційно-технічних заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об’єктів.

4. Які основні заходи та засоби щодо попередження утворення вибухо-пожежонебезпечного середовища?

Література

1. Законодавство України про охорону праці (збірник нормативних документів (трьохтомник), К.: Основа, 2006 р.

2. Правила безпеки для виробництва хліба, хлібобулочних та макаронних виробів. ДНАОП 1.8.10-1.27-2002. Харків, 2002.

3. Правила безпеки для кондитерського виробництва. ДНАОП 1.8.10-1.14-97. Київ, 1997.

4. Купчик М.П., Ганзюк М.П., Степанець І.Ф., Вендичанський В.Н., Литвиненко А.М., Іваненко О.В. Основи охорони праці. – К.: Основа, 2000. – 416с.

5. Никитин В.С., Бурашков Ю.М. Охрана труда на предприятиях пищевой промышленности. – М.: Агропромиздат, 1991. – 350.

6. Середа Д.Г., Дашевский В.И. Охрана труда в пищевой промышленности. – М.: легкая и пищевая пром-сть, 1983. – 344.

Додаткова література:

7. Правила охорони праці для підприємств громадського харчування. НПАОП 55.0-1.02-96. Київ, 2007.