Основи економіки та менеджменту

ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

(методичні рекомендації до практичних занять

та самостійної роботи)

 

 

Дніпропетровськ - 2010

 

Методичні рекомендації до практичних занять і самостійної роботи з дисципліни «Основи економіка та менеджменту» / Дніпропетр. держ. аграр. ун-т. – Дніпропетровськ, 2010. – 45 с.

 

Надаються методичні поради до виконання практичних завдань, самостійної роботи.

Для студентів із спеціальності

6.091901– Механізація сільського господарства

 

Укладачі – професор ДДАУ І.І. Вініченко

к.е.н., доцент А.О.Сітковська

ас. Н.М. Іванченко

 

Рецензенти –

К.е.н., доцент Мещерський Р.Г..

К.е.н., ст. науковий співробітник Рибка В.С.

 

 

Затверджено на засіданні кафедри економічної теорії та економіки сільського господарства, протокол №, від 2010 року.

 

Схвалено методичною радою факультету механізації сільського господарства, протокол № від 2010 року.

ЗМІСТ

 

Вступ 4

Підприємство як основна ланка ринкової економіки 5

Земельні ресурси та ефективність їх використання 7

Персонал підприємств і продуктивність праці 11

Основні фонди підприємства 14

Оборотний капітал підприємств 16

Капітальні вкладення та інвестиції сільськогосподарських

підприємств 18

Ціноутворення на продукцію і якість продукції аграрних підприємств 20

Витрати виробництва і собівартість продукції аграрних підприємств 24

Результати діяльності аграрних підприємств та

оцінка їх ринкової позиції 28

Інтенсифікація виробництва та розширене відтворення

В аграрних підприємствах 30

Функція планування в менеджменті 36

Організація як функція менеджменту 37

Особистість в системі менеджменту 39

Лідерство: сутність та стилі 40

Методи прийняття рішень в менеджменті 41

Список використаної літератури 44

 

ВСТУП

В Україні господарюючим суб’єктам в умовах ринку надані широкі права і можливості щодо реалізації економічних інтересів, вибору способів організації виробництва, збуту продукції. При цьому підприємства виходять із власних ресурсних можливостей з урахуванням широкого спектра чинників, що впливають на ефективність використання виробничого потенціалу. Одним з головних чинників, який здійснює влив на результативність економіки є менеджмент. Менеджмент як діяльність і як предмет сформувався еволюційним шляхом внаслідок розвитку економіки в умовах плюралістичної ринкової системи господарювання.

Менеджер, що працює професійно, обов'язково використовує всі досягнення науки з метою удосконалення процесів, методів, форм управлінської діяльності, що підвищують ефективність підприємництва.

Оскільки завданням менеджменту є досягнення мети, важливо правильно її визначити. Мистецтво вибору і формулювання правильної мсти, управління процесом її реалізації, включаючи оцінку досягнутої міри реалізації, відрізняють дійсно вмілого керівника.

Мета вивчення дисципліни формування системи фундаментальних знань з економіки та менеджменту, основних теоретичних і практичних питань розвитку галузі, застосування економічних методів дослідження ефективності використання ресурсного потенціалу, розробки пропозицій щодо підвищення його економічної ефективності, способів, механізмів та інструментарію системного управління організацією.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен:

- знати: основні категорії науки економіки та управління, показники ефективності використання економічних ресурсів, результатів діяльності, моделі і методи прийняття управлінських рішень, методи та стилі менеджменту, вплив різних факторів на ефективність системи управління організацією.

- вміти: приймати науково обґрунтовані господарсько-управлінські рішення в умовах ринкової економіки.

Предмет дисципліни - закономірності формування і функціонування система виробничих відносин у взаємозв'язку з продуктивними силами у сільському господарстві та закономірності формування і функціонування системи управління організацією.

ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ

ТЕМА 1.

ПІДПРИЄМСТВО ЯК ОСНОВНА ЛАНКА

РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Підприємства в Україні функціонують відповідно до їх правового статусу, визначеного законами «Про підприємства в Україні», «Про підприємництво», «Про фермерське господарство», «Про господарські товариства», «Про сільськогосподарську кооперацію», господарським кодексом.

В умовах ринкової економіки підприємство не може ефективно працювати, якщо не матиме економічної свободи у виборі видів діяльності та ринків збуту своєї продукції, партнерів (постачальників, споживачів, страхових компаній, банків та ін.), найму працівників і встановленні ціни. Але економічна свобода підприємств може бути реалізована повною мірою лише за умови забезпечення економічної свободи людини у виборі сфери своєї діяльності і способу отримання доходу, наприклад, через одержання заробітної плати, дивідендів на цінні папери, банківських процентів за збереження в банку грошових коштів, здачу в оренду майна і землі, через одержання підприємницького доходу. Підприємства працюють в умовах конкуренції, яка є необхідною властивістю ринкової економіки.

Роль підприємств в економіці полягає насамперед у тому, щов них здійснюється поєднання засобів виробництва з робочою силою.

Підприємства беруть на себе функцію задоволення значної частки соціальних потреб своїх працівників (часткове забезпечення житлом, безплатними або пільговими путівками, створення мережі дошкільних закладів для дітей своїх працівників тощо).

Підприємства відіграють вирішальну роль у формуванні державного і місцевих бюджетів, оскільки є об’єктом оподаткування. Тому держава, місцеві органи влади заінтересовані в ефективній роботі підприємств, зростанні прибутків, створюючи для цього через законодавчі акти необхідні умови.

 

САМОСТІЙНА РОБОТА

Теми рефератів

1. Правові основи функціонування підприємств

2. Переваги і недоліки акціонерних товариств.

3. Розвиток сільськогосподарських кооперативів в Україні

4. Розвиток приватних підприємств в аграрній сфері

 

Завдання 1.

Порівняйте в динаміці показники господарської та фінансово-економічної діяльності, які є результатом взаємодії підприємства із суб’єктами зовнішнього середовища: споживачами, банківськими та іншими кредитними установами, державними органами.

Методика виконання.

Аналіз результатів взаємодії підприємства зі споживачами характеризує реалізація основних види продукції, особливо тих надходження від яких має найбільшу питому вагу в загальній грошовій виручці підприємства.

 

Таблиця 1

Реалізація основних видів продукції в господарстві

Вид продукції	Реалізовано продукції, ц	Грошова виручка від реалізації продукції, тис. грн.
20__	20__	20__ у % до 20__	20__	20__	20__ у % до 20__
Зернові, всього
Соняшник
Ріпак
Овочі
Молоко

 

Для порівняння темпів зростання (зниження) обсягу реалізації окремих видів продукції в натуральному і вартісному виразах, визначимо коефіцієнт випередження (темп зростання обсягу продажу у вартісному виразі ділиться на темп зростання обсягу продажу в натурі). Якщо цей коефіцієнт більше одиниці, то це свідчить про зростання попиту на товар і ціни реалізації.

 

Завдання 2.

Здійснити оцінку стану підприємства за допомогою індексу Альтмана з погляду можливості його банкрутства.

Методика виконання.

Індекс Альтмана (Z) розраховується за формулою:

,

де K ₁ — норма прибутку на авансований капітал.

K ₁ – це ділення прибутку від звичайної діяльності до оподаткування на авансований капітал підприємства;

K ₂ — віддача авансованого капіталу за товарною продукцією.

K ₂ - це ділення товарної продукції на величину цього капіталу (активи);

K ₃ — коефіцієнт фінансового лівериджу.

K ₃ – це ділення позичкового капіталу на власний капітал;

K ₄ — величина реінвестованого прибутку на авансований капітал.

K ₄ – це ділення прибутку підприємства, що направлений на збільшення статутного капіталу підприємства, а також його резервного капіталу на активи підприємства;

K ₅ — питома вага власних оборотних засобів в авансованому капіталі.

K ₅ – це ділення власних оборотних засобів на авансований капітал підприємства.

Сума власних оборотних засобів розраховується відніманням від оборотних активів (ІІ розділ активу балансу, що відображається по формі № 1, код 260, графа 4) усіх короткострокових (поточних) зобов’язань підприємства (код 620, графа 4, форма № 1).

Коефіцієнти 3,3; 1,0; 0,6; 1,4; 1,2 є коефіцієнтами зважування, що відображають «вагу» (значущість) кожного з показників у формуванні величини показника Z.

При цьому фактичне значення індексу Альтмана порівнюють з його критичним значенням, яке становить 2,675. Якщо Z_факт. < 2,675, то є реальна загроза банкрутства підприємства. За умови, що Z_факт. ≥ Z_крит., фінансово-економічний стан підприємства задовільний. Слід зазначити, що така оцінка є орієнтовною, оскільки коефіцієнти при економічних показниках індексу розраховані Альтманом в іншому ринковому середовищі і для інших типів підприємств.

 

 

ТЕМА 2.

Завдання 1.

Визначити склад і структуру земельних угідь, виявити основні тенденції їх продуктивного використання (таблиця 2; 3)

Весь земельний масив, який використовується в господарстві, складає земельний фонд його. За цільовим призначенням до нього входять як сільськогосподарські так і інші угіддя. До сільськогосподарських угідь належать:

рілля – розорані землі, які використовуються під посіви сільськогосподарських культур;

культурні багаторічні насадження – землі, зайняті садами, виноградниками та ягідниками;

сінокоси – ділянки, що використовуються для одержання сіна, сінажу і сінного борошна;

пасовища – землі, відведені для випасання худоби.

Таблиця 2

Завдання 2.

Визначити економічну ефективність використання землі (табл.4).

Економічна ефективність використання земельних ресурсів визначається системою натуральних і вартісних показників, які характеризують рівень виробництва сільськогосподарської продукції та прибутку з відповідних земельних угідь.

Таблиця 4

ТЕМА 3.

Завдання 1.

Розрахувати показники рівня використання трудових ресурсів: трудозабезпеченість господарства, запас праці, коефіцієнт використання робочого часу, рівень трудової активності (табл. 5).

Таблиця 5

Рівень використання трудових ресурсів

Показник	20_	20_	20_ у % до 20_
Середньорічна кількість робітників, чол.
Ними відпрацьовано за рік, тис. люд.-год.
Відпрацьовано одним робітником за рік, люд.-год.
Нормативний запас праці, тис. люд-год.
Коефіцієнт використання робочого фонду часу
Трудозабезпеченість

Нормативний запас праці – це загальний фонд праці за умови, якщо кожний працівник відпрацює нормативну кількість днів (за винятком святкових – 8, вихідних – 52, відпусток і невиходів на роботу по хворобі – 30 днів, тобто 275 днів на рік).

Трудозабезпеченість господарства визначається середньорічною кількістю працівників, що припадає на 100 га с.-г. угідь.

 

Завдання 2.

Визначити рівень продуктивності праці (табл. 6,7 самостійна робота)

Під продуктивністю праці розуміють здатність конкретної праці виробляти за одиницю робочого часу певну кількість продукції.

Рівень продуктивності праці визначають системою основних і додаткових показників. Перші відображають співвідношення між кількістю продукції і робочим часом, затраченим на їх виробництво. Другі характеризують співвідношення обсягу виконаних робіт і конкретних затрат праці. Основні показники, в залежності від способу виміру виробленої продукції, поділяються на натуральні і вартісні.

За допомогою вартісних показників визначають рівень продуктивності праці в галузях, які виробляють однорідну продукцію. Розраховують такі натуральні показники продуктивності праці: обсяг виробленої продукції (ц, кг, шт.) з розрахунку на 1 люд.-год., на середньорічного робітника.

Вартісними показниками продуктивності праці є: вартість всієї валової продукції сільського господарства (грн.) з розрахунку на 1 люд.-год., затрачену в галузці або в цілому по господарству; з розрахунку на середньорічного робітника. Всі наведені основні показники продуктивності праці розраховуються тільки в кінці року, коли є остаточні дані про обсяг валової продукції та про затрати праці на її виробництво.

Додаткові показники продуктивності праці характеризують затрати праці на виконання певного обсягу робіт (обсяг виконаної роботи за робочий день чи годину, кількість обслуговуваних тварин тощо). Дані показники мають важливе значення для здійснення контролю за рівнем продуктивності праці при виконанні різних технологічних процесів протягом року.

Для характеристики продуктивності праці в сільському господарстві використовують ряд показників. Основні з них такі:

Таблиця 6

Натуральні показники продуктивності праці

Показники	Вироблено продукції, тис. ц	Прямі затрати праці, тис. люд.-год.	Продуктивність праці, люд.-год.
20__	20__	20__	20__	20__	20__.	%
Зерно без кукурудзи
Кукурудза на зерно
Соняшник
Овочі
Молоко
Приріст живої маси:
велика рогата худоба
свині
вівці
птиця
Вовна
Яйця, тис. шт.

 

А) кількість продукції, виробленої за одиницю робочого часу (люд.-год., люд.-день) визначається за формулою:

 

де, Пп – продуктивність праці;

t – час, затрачений на виробництво продукції;

ВП – кількість виробленої продукції (в натуральному чи грошовому виражені);

Б) кількість часу, затраченого на виробництво продукції (трудомісткість виробництва - Т), визначається рівнянням

В) обсяг валової продукції, виробленої на середньорічного робітника, визначається формулою:

де, СР – середньорічна кількість працівників

Таблиця 7

Рівень річної продуктивності праці

Показники	20__	20__	20__ в % до 20__
Валова продукція в порівняних цінах -всього, тис. грн.
в т.ч. рослинництва
тваринництва
Затрати праці – всього, тис. люд.-год.
в т.ч. рослинництва
тваринництва
Вироблено за 1 люд.-год. – всього, грн.
в т.ч. рослинництва
тваринництва
Середньорічна кількість працівників зайнятих в сільському господарстві, чол.
Вироблено продукції на 1 середньорічного працівника за рік – всього, грн.
в т.ч. рослинництві
тваринництві

ТЕМА 4.

ОСНОВНІ ФОНДИ ПІДПИЄМСТВ

Завдання 1.

Визначити енерго- та електрозабезпеченість, енерго- та електроозброєність праці (табл. 8. 9).

У сільськогосподарських підприємствах усі машини поділяються на два види: двигуни і робочі машини. У деяких машинах поєднується енергетичне та виробниче устаткування (наприклад, у самохідних зернозбиральних машинах). Наявність енергетичного устаткування визначають за натуральними (фізичними) одиницями, а також з урахуванням потужності. Потужність енергоресурсів раніше вимірювалась в кінських силах. Але згідно з Міжнародною системою одиниць (СІ), основною одиницею потужності вважається кіловат.

Перерахунок потужності з кінських сил у кіловати здійснюється за коефіцієнтом 0,736, а з кіловатної у кінські сили – 1,36. Потужність деяких двигунів вимірюється в кіловат-амперах (1 кВт-А= 0,8 кВт). Середні потужності 1 кінської сили – 0,55 кВТ, волів – 0,37 кВт.

Таблиця 8

Енергетичні потужності і їх структура

Види енергоресурсів	20 __	20__	20__ у % до 20__
потужність	%	потужність	%
Енергетичні потужності, к.с.
в т.ч. тракторів
комбайнів
атомобілів
електродвигунів
Енергетичні потужності, тис. кВт
Спожита електроенергія тис. кВт
в т.ч. на виробничі цілі

 

Енергетичні ресурси підприємства це сумарна потужність двигунів тракторів, автомобілів, моторів комбайнів, стаціонарних двигунів і електроустановок, живої тяглової сили, що виражені у механічних кінських силах (м.к.с.), або кВт.

Енергозабезпеченість господарства дорівнює відношенню сумарної потужності енергоресурсів до посівної площі.

Енергозабезпеченість галузей господарства обчислюють також: рослинництва в розрахунку на 100 га ріллі, тваринництва - на 100 умовних голів худоби.

 

Таблиця 9

Енергоозброєність праці та енергозабезпеченість

Показники	20 __	20__	20__ у % до 20__
Енергоозброєність праці: припадає енергоресурсів на одного середньорічного працівника, к. с.
використано електроенергії на одного середньорічного працівника, кВт.
Енерго-, електрозабезпеченість: припадає на 100 га посівної площі, к.с.
використано електроенергії на 100 га с.-г. угідь, кВт

Завдання 2.

Визначити фондозабезпеченність і фондозброєність (табл. 10).

 

Основні фонди – економічна форма сукупності матеріально-речових цінностей, що діють протягом тривалого часу як знаряддя праці.

Засоби виробництва та виробничі фонди в економічному розумінні різняться між собою. Засоби виробництва – це матеріально-речові елементи виробничого процесу. Виробничі фонди – грошовий вираз вартості засобів виробництва.

Основні засоби обліковують у натуральному і вартісному вираженні. Вартісна оцінка дає змогу визначити загальний обсяг і структуру основних засобів, проаналізувати їх відтворення.

Таблиця 10

Основні виробничі фонди. Фондозабезпеченість і фондоозброєність праці

Показники	20 __	20__	20__ у % до 20__
Вартість	%	Вартість	%
Середньорічна вартість основних фондів – всього, тис. грн.
в т.ч. виробничі: с.-г. призначення
інших галузей
Невиробничі
Фондооснащеність		Х		Х
Фондоозброєність		Х		Х

Завдання 4.

Визначити ефективність використання основних виробничих фондів с.-г. призначення (таблиця 11).

Норма прибутку (НП) – відношення чистого прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних засобів.

Таблиця 11

ТЕМА 5.

Завдання 1.

Визначити фондооснащеність і співвідношення між оборотними і основними фондами, а також показники ефективності використання оборотного капіталу (табл. 12).

Фондооснащеність виробництва оборотним капіталом визначається діленням його вартості на кінець року на площу сільськогосподарських угідь, а співвідношення між основними і оборотними фондами – як частка від ділення оборотних фондів підприємства на основні виробничі фонди.

Коефіцієнт обороту оборотного капіталу (Ко) визначається формулою:

де Тп – товарна продукція підприємства (грошова виручка від реалізації продукції);

Вто – вартість молодняка, переведеного в основне стадо;

Вос – виручка від реалізації вибракуваного основного стада;

Ок – середньорічна вартість оборотного капіталу.

Оскільки в бухгалтерському звіті відсутні дані по Вто і Вос, то в розрахунках можна обмежитись лише товарною продукцією.

Для поглибленого аналізу швидкості обороту оборотного капіталу доцільно розрахувати коефіцієнт обороту лише оборотних фондів (Ко.ф.) за формулою:

де МВ – матеріальні витрати;

Офп і Фок – відповідно вартість оборотних фондів на початок і на кінець року (сума кодів 100-140).

Коефіцієнт завантаженості визначається як зворотний показник коефіцієнту обороту, а період одного обороту – діленням кількості днів у році на коефіцієнт обороту.

Таблиця 12

ТЕМА 6.

Завдання 1.

Визначити економічну ефективність капітальних вкладень від реконструкції діючого підприємства або будівництва нового. (табл. 13).

Таблиця 13

Економічна ефективність капітальних вкладень

Показники	Діюче підприємство	Нове підприємство
до реконструкції	після реконструкції
Річний обсяг випуску продукції, шт.
Собівартість одиниці продукції, грн.
Ціна одиниці продукції, грн.
Капітальні вкладення, грн.	-
Коефіцієнт ефективності капітальних вкладень

Нормативний коефіцієнт ефективності інвестицій 0,15.

Завдання 2.

На основі оцінки майбутньої вартості грошей визначити, чи буде підприємство мати достатньо власних коштів для закупівлі через чотири роки нового комплексу ґрунтообробної техніки вартістю 500 тис. грн., чи йому доведеться брати кредит.

Вихідна інформація: З метою нагромадження коштів підприємство поклало на депозит 140 тис. грн. під 10% річних. Щорічно підприємство в змозі виділити 50 тис. грн. із поточних доходів для нагромадження коштів з метою майбутніх інвестицій. Перший внесок воно спроможне зробити на початку другого року, другий – на початку третього і т.д.

Методика виконання: майбутня вартість грошей (МВГ) визначається за формулою:

МВГ = ПВГ х (1 + і) ⁿ

Де – ПВГ – поточна вартість грошей;

і – банківська процентна ставка;

n – період, за який визначається вартість грошей.

Для суми грошей, що покладена на початку звітного періоду, n = 4 роки, що на початку другого періоду n = 3, на початку третього періоду – n = 2, четвертого періоду – n = 1.

Визначену майбутню вартість грошей за всі періоди підсумовують і, таким чином, обчислюють, яку суму вільних грошей матиме підприємство на кінець четвертого року.

Відповідь: 1) підприємству не потрібен кредит;

2) підприємству потрібен кредит на суму, тис. грн.:

Завдання 3.

Визначити економічну ефективність капітальних вкладень (табл. 14).

Економічну ефективність капітальних вкладень визначають за показниками:

- приріст валової продукції і прибутку на 1 грн. вартості основних фондів і на 1 грн. додаткових капітальних вкладень,

- збільшення виробництва і надходження коштів в розрахунку на 1 га земельних угідь та на 1 працівника,

- термін окупності капітальних вкладень.

 

Таблиця 14

Визначення економічної ефективності капітальних вкладень в зрошення (приклад умовний)

Показники	На богарі	При зрошенні
Вихідні данні: Сума капіталовкладень на 1 га, грн.	-
Урожайність, ц/га
Затрати праці, люд-год.на 1 га
Виробничі витрати на 1 га, грн..
Середня ціна реалізації 1 ц., грн..
Ефективність капіталовкладень: Трудомісткість, люд-год/ц
Собівартість 1 ц, грн..
Вартість валової продукції з 1 га, грн..
Чистий прибуток з 1 га, грн..
Додатковий чистий прибуток від зрошення, грн..	х
Рівень рентабельності, %
Термін окупності капіталовкладень, років	х

ТЕМА 7.

Рівень цін залежить від ціноутворюючих факторів вищого рівня (співвідношення між попитом і пропозицією, зміна курсу валюти, купівельна спроможність населення тощо) і нижнього рівня, які виявляються в процесі безпосередніх відносин суб’єктів ринку (умови поставки товару, канали дистриб’юції тощо).

В ринковій економіці ціна є тим орієнтиром, який дає змогу товаровиробникам приймати зважені рішення стосовно того, що саме виробляти, коли виробляти і скільки, а також що саме і в якій кількості купувати. Ціни повинні бути адаптованими, тобто оперативно реагувати на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища.

На ціну суттєво впливає якість продукції. В умовах ринкової економіки лише та продукція знаходить збут, яка повніше задовольняє потреби споживачів. Чим вище ступінь такого задоволення, тим краще функціональна якість товару, яка може бути низькою і за умови надання товару надмірних з точки зору споживача властивостей (параметрів якості, за які він повинен платити, купуючи його за вищою ціною). Найімовірніше, що такий товар буде проігнорований покупцем і підприємство понесе економічні втрати.

Завдання 1.

Розрахувати в базовому і звітному році середню ціну реалізації і повну собівартість 1 ц продукції зерна пшениці, кукурудзи, соняшнику, а також визначити вплив цих факторів на цінову конкурентоспроможність даних видів продукції.

Для визначення повної собівартості 1 ц продукції, собівартість усієї реалізованої продукції відповідного виду (зерно, соняшник, молоко тощо) ділять на кількість реалізованих центнерів цієї продукції. Середня ціна розраховується діленням виручки від реалізації продукції на обсяг її продажу. Ці дані потрібно визначити за базовий і звітний роки. Їх використовують для розрахунку ступеня цінової конкурентоспроможності, про яку свідчить рентабельність продажу (Рп ), що визначається за формулою:

Тп -Пс П

Рп = ---------- х 100=------х100,

Тп Тп

 

де, Тп – виручка від реалізації продукції, тис. грн.;

Пс – повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн.;

П - прибуток від реалізації продукції.

Кількісний вплив ціни реалізації і повної собівартості 1 ц продукції на ступінь її цінової конкурентоспроможності розраховують з виразу:

 

(Сц1 – Пс1): Сц1 (Сц1-Пс1): Сц1 (Сц0 – Пс1): Сц0

----------------------- = --------------------- х ------------------------

(Сцо –Псо):Сцо (Сцо-Пс1): Сцо (Сцо – Псо): Сто

 

де, Сц1,Сцо – середньореалізаційна ціна 1 ц продукції в звітному і базовому роках, грн. зА 1 ц;

Пс1 і Псо – повна собівартість 1 ц продукції відповідно в звітному і базовому роках, грн. за 1 ц.

Ліва частина формули відображає загальний індекс цінової конкурентоспроможності продукції. Якщо від чисельника цього індексу відняти його знаменник, то одержимо зміну цінової конкурентоспроможності у звітному році в порівнянні з базовим. Наприклад, якщо у звітному ступінь цінової конкурентоспроможності становив 0,65(або 65%), а в базовому - 0,46 (або 46%), то зміна цього показника становитиме 0,19 (0,65 – 0,46), тобто 19 %. Рентабельність продажу в звітному році зросла на 19 процентних пункти.

Перший частковий індекс фіксує вплив на цінову конкурентноспроможність середньої реалізаційної ціни, а другий – вплив повної собівартості. Різниця між чисельником і знаменником цих часткових індексів вказує на абсолютний вплив досліджуваних факторів на зміну цінової конкурентоспроможності у звітному році порівняно з базовим. Сума вказаних різниць повинна дорівнювати загальній зміні цінової конкурентоспроможності.

Для підприємства важливо, щоб загальний індекс цінової конкурентоспроможності був більший за одиницю, оскільки це свідчитиме про зростання даного показника, а отже, про зміцнення позиції підприємства на ринку. Якщо різниця між чисельником і знаменником першого часткового індексу має позитивне значення, то це вказує на підвищення цінової конкурентоспроможності продукції за рахунок цінового фактору. За умови, що різниця між чисельником і знаменником має від’ємне значення, це свідчитиме, що даний фактор знизив цінову конкурентноспроможність продукції на величину цієї різниці.

 

Завдання 2.

Визначити вплив якості продукції на грошову виручку (табл. 15, самостійна робота).

Визначити залікову масу і коефіцієнт заліковності зерна озимої пшениці та молока, а також коефіцієнт сортності по цих видах продукції. При визначенні коефіцієнта заліковності по озимій пшениці до уваги беруться вологість зерна і сміттєві домішки, а при його визначенні по молоку лише його жирність. Яку грошову виручку отримає підприємство від цих видів продукції і яка її середньореалізаційна ціна.

Вихідна інформація.

Умови для озимої пшениці

Підприємство реалізувало 20 тис. ц. зерна озимої пшениці, в т.ч. третього класу – 13500 ц, четвертого -5100 ц, п’ятого -2400 ц. за ціною реалізації 1 ц відповідно 70, 62 і 48. Базисні норми поставки зерна озимої пшениці, згідно яких здійснюються грошові розрахунки з виробником, наступні: вологості зерна – 14,5 %, смітні домішки – 1 %, зернові домішки – 3 %. Фактично зерно було поставлено вологістю 18%.смітні домішки становили 3% і зернові домішки – 3%.

б) Умови для молока

Підприємство реалізувало 8 тис. ц. молока, в т.ч. першого сорту 5900 ц, другого – 1700 ц і нестандартного-400 ц, за цінами 1 ц відповідно 80, 66 і 45. Базова жирність молока, за якою ведуться грошові розрахунки, становить 3,6 %, фактична – 4,2 %.

Розв’язок. Коефіцієнт заліковності визначається як частка від ділення залікової маси продукції на її фізичну масу. Залікова маса зерна визначається так: його фізична маса зменшується (збільшується) на стільки процентних пунктів, на скільки процентних пунктів відхиляються фактичні норми поставки за вологістю і засміченістю від базових. Наприклад, залікова маса (З_м) молока розраховується:

де – З_м залікова маса молока,ц;

Фм фізична маса молока,ц;

Жф і Ж б відповідно фактична і базисна жирність молока.

 

Коефіцієнт сортності визначається за формулою:

де Q – обсяг реалізації продукції і-го сорту;

Кроз.- коефіцієнт розмірності і-го сорту (розраховується відношенням обсягу реалізованої продукції і-го сорту до обсягу реалізації продукції першого сорту).

Даний показник має інформативний характер для менеджерів підприємства. Його порівняння в динаміці дозволяє судити про тенденцію в зміні якості відповідного виду продукції, а її всебічна оцінка - вжити необхідних заходів, що забезпечують підвищення цього показника до його максимального значення одиниці.

Грошова виручка від реалізації зерна і молока розраховується окремо як сума добутків обсягу проданої продукції відповідного класу (сорту) на відповідну цьому класу (сорту) ціну з наступним корегуванням результату на коефіцієнт заліковності. Середня реалізаційна ціна визначається як середня арифметична зважена величина.

 

 

Таблиця 15

Вплив якості продукції на грошову виручку

Показники	Зерно озимої пшениці
Фізична маса продукції, тис. ц
Коефіцієнт заліковості
Залікова маса продукції, тис. ц
Коефіцієнт сортності
Грошова виручка від реалізації, грн.
Середня ціна реалізації, грн. за 1 ц
Втрати від нижчої якості, тис. грн.

 

Втрати від нижчої якості продукції викликані головним чином різницею в ціні на продукцію вищих і нижчих категорій якості з урахуванням витрат, необхідних для забезпечення виробництва більш якісної продукції. Величину цих втрат (Вт) можна визначити за формулою:

Вт = (Q1 +Q2 + … Qi)х (Цв – Ці)- Вя,

де - Q1,Q2….Qi –обсяг реалізованої продукції і-ої нижчої якості;