Земельні ресурси та ефективність їх використання

 

Найважливішою складовою природних ресурсів, поряд з іншими, є земля. Земельні ресурси необхідні всім галузям народного господарства, але їх роль у різних сферах суспільного виробництва на однакова. Якщо в промисловості земля є лише просторовим базисом, то в сільському господарстві вона – головний засіб виробництва. Роль землі в сільськогосподарському виробництві визначається тим, що їй притаманна специфічна унікальна властивість – родючість. завдяки цій властивості земля активно впливає на процес сільськогосподарського виробництва. Родючість визначається здатністю ґрунту нагромаджувати і трансформувати вологу та пожнивні речовини в доступній для рослин формі.

При вмілому використанні землі родючість ґрунту зростає, а при недбалому – вона деградує, руйнується і вибуває з господарського обігу. Отже, завдання полягає в найбільш обґрунтованому використанні наявної площі землі в певних господарських цілях і підвищення її ефективності використання, тобто збільшення виходу продукції з розрахунку на одиницю площі.

 

Завдання 1.

Визначити склад і структуру земельних угідь, виявити основні тенденції їх продуктивного використання (таблиця 2; 3)

Весь земельний масив, який використовується в господарстві, складає земельний фонд його. За цільовим призначенням до нього входять як сільськогосподарські так і інші угіддя. До сільськогосподарських угідь належать:

рілля – розорані землі, які використовуються під посіви сільськогосподарських культур;

культурні багаторічні насадження – землі, зайняті садами, виноградниками та ягідниками;

сінокоси – ділянки, що використовуються для одержання сіна, сінажу і сінного борошна;

пасовища – землі, відведені для випасання худоби.

Таблиця 2

Склад і структура земельних угідь, землезабезпеченість

Показники	20__	20__	20_ у % до 20_
га	%	га	%
Загальна земельна площа
в т.ч. с.-г. угіддя
з них: рілля
сінокоси
пасовища
культурні багаторічні насадження
Ставки та водойми
Інші земельні угіддя
Коефіцієнт с.-г. освоєння землі
Коефіцієнт розораності землі
Кількість робітників, чол.
Припадає на одного робітника:
с.-г. угідь
ріллі

Структура угідь - це процентне співвідношення різних угідь у складі земельного фонду і сільськогосподарських угідь. Переведення одних угідь в інші називається трансформацією. Рівень використання земельного фонду характеризують:

– коефіцієнт освоєння землі – відношення площі с.-г. угідь до загальної земельної площі;

- коефіцієнт розораності землі – відношення площі ріллі до площі сільськогосподарських угідь;

Землезабезпеченість – площа сільськогосподарських угідь та ріллі з розрахунку на одного середньорічного робітника.

Таблиця 3

Структура посівної площі підприємства

Культура	20__	20__	20_. у % до 20_
га	%	га	%
Зернові і бобові без кукурудзи
Кукурудза на зерно
Цукровий буряк
Соняшник
Картопля
Овочі відкритого ґрунту
Кормові коренеплоди
Багаторічні трави
Однорічні трави
Кукурудза на силос і зелений корм
Загальна посівна площа

Завдання 2.

Визначити економічну ефективність використання землі (табл.4).

Економічна ефективність використання земельних ресурсів визначається системою натуральних і вартісних показників, які характеризують рівень виробництва сільськогосподарської продукції та прибутку з відповідних земельних угідь.

Таблиця 4

Ефективність використання землі

Показники	Всього	На 100га	20_ у % до 20_
20_	20_	20_	20_
Натуральні, ц:
зерно
соняшник
овочі
молоко
вовна
приріст живої маси тварин, всього, ц
в т.ч. свиней, ц
яйця, тис. шт.
Вартісні, тис. грн.:
валова продукція
товарна продукція
валовий дохід
прибуток

Примітка:

– молоко, вовна, приріст живої маси тварин і вартісні показники розраховуються на 100 га с.-г. угідь;

– продукція рослинництва, приріст живої маси свиней – на 100 га ріллі;

– продукція птахівництва на 100 га посіву зернових.

 

Завдання 3. Визначити грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення (самостійна робота).

Вихідні дані: господарство має площу ріллі 3400 га, у тому числі площу першої агровиробничої групи ґрунтів 1100 га, другої 1300 га, третьої – 1000га. Визначити грошову оцінку 1 га кожної агровиробничої групи ґрунтів і середню грошову оцінку 1 га ріллі по підприємству.

Диференціальний рентний дохід по кадастровому району становить 10 ц зерна, бал оцінки ораних земель по цьому кадастровому району – 65. Бал економічної оцінки кожної агровиробничої групи ґрунтів господарства становить: першої – 40 балів, другої – 45, третьої - 55. Ціна 1 ц зерна 60 грн.

Методика виконання: спочатку треба поділити диференціальний рентний дохід по кадастровому району на бал родючості орної землі цього району. В результаті одержують величину вказаного доходу на 1 бал родючості. Далі розраховують сукупний рентний дохід по кожній агровиробничій групі ґрунтів за формулою:

СРД_j=ДР_б ·Б_j + АРД,

 

де, СРД_j – сукупний рентний дохід – диференціальний і абсолютний – по j-й агровиробничій групі ґрунтів;

ДР_б – величина диференціального рентного доходу на 1 бал економічної родючості землі;

Б_j – бал економічної родючості землі по j-й агровиробничій групі ґрунтів;

АРД – абсолютний рентний дохід (1,6 ц зерна).

Грошова оцінка 1 га орних земель відповідної агрогрупи здійснюється за формулою:

Ц_з=СРД_j ·Ц ·2,41· Т,

де, Ц – ціна 1 ц зерна;

Т – строк капіталізації рентного доходу (33 роки);

2,41 – поправочний коефіцієнт до ціни у зв'язку із зростанням курсу долара в 2003 році до гривні в порівнянні з 1995 роком.

Після цього грошову оцінку 1 га відповідної агрогрупи потрібно помножити на її фізичну площу, підсумувати одержані результати і поділити на площу ріллі підприємства. В результаті одержують середню грошову оцінку 1 га ріллі підприємства.

ТЕМА 3.

ТРУДОВІ РЕСУРСИ І ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ

Праця в сільському господарстві — це цілеспрямована діяльність людини, спрямована на видозміну і пристосування предметів природи для задоволення своїх потреб. Люди, їх майстерність, освіта є найбільш важливим складовим елементом продуктивних сил, що визначально впливає на стан економічного розвитку підприємств та конкурентоспроможність їх продукції.

Персонал— сукупності працівників, які мають необхідний фізичний розвиток, знання, практичні навички для управління виробництвом, якісного і своєчасного виконання передбачених технологією робіт у сфері агропромислового виробництва.

В Україні персонал (трудові ресурси) – це населення в працездатному віці (чоловіки від 16 до 60 років, жінки від 16 до 55 років), особи пенсійного віку та підлітки до 16 років, а також інваліди І та ІІ груп, які беруть участь в суспільному виробництві.

Завдання 1.

Розрахувати показники рівня використання трудових ресурсів: трудозабезпеченість господарства, запас праці, коефіцієнт використання робочого часу, рівень трудової активності (табл. 5).

Таблиця 5

Рівень використання трудових ресурсів

Показник	20_	20_	20_ у % до 20_
Середньорічна кількість робітників, чол.
Ними відпрацьовано за рік, тис. люд.-год.
Відпрацьовано одним робітником за рік, люд.-год.
Нормативний запас праці, тис. люд-год.
Коефіцієнт використання робочого фонду часу
Трудозабезпеченість

Нормативний запас праці – це загальний фонд праці за умови, якщо кожний працівник відпрацює нормативну кількість днів (за винятком святкових – 8, вихідних – 52, відпусток і невиходів на роботу по хворобі – 30 днів, тобто 275 днів на рік).

Трудозабезпеченість господарства визначається середньорічною кількістю працівників, що припадає на 100 га с.-г. угідь.

 

Завдання 2.

Визначити рівень продуктивності праці (табл. 6,7 самостійна робота)

Під продуктивністю праці розуміють здатність конкретної праці виробляти за одиницю робочого часу певну кількість продукції.

Рівень продуктивності праці визначають системою основних і додаткових показників. Перші відображають співвідношення між кількістю продукції і робочим часом, затраченим на їх виробництво. Другі характеризують співвідношення обсягу виконаних робіт і конкретних затрат праці. Основні показники, в залежності від способу виміру виробленої продукції, поділяються на натуральні і вартісні.

За допомогою вартісних показників визначають рівень продуктивності праці в галузях, які виробляють однорідну продукцію. Розраховують такі натуральні показники продуктивності праці: обсяг виробленої продукції (ц, кг, шт.) з розрахунку на 1 люд.-год., на середньорічного робітника.

Вартісними показниками продуктивності праці є: вартість всієї валової продукції сільського господарства (грн.) з розрахунку на 1 люд.-год., затрачену в галузці або в цілому по господарству; з розрахунку на середньорічного робітника. Всі наведені основні показники продуктивності праці розраховуються тільки в кінці року, коли є остаточні дані про обсяг валової продукції та про затрати праці на її виробництво.

Додаткові показники продуктивності праці характеризують затрати праці на виконання певного обсягу робіт (обсяг виконаної роботи за робочий день чи годину, кількість обслуговуваних тварин тощо). Дані показники мають важливе значення для здійснення контролю за рівнем продуктивності праці при виконанні різних технологічних процесів протягом року.

Для характеристики продуктивності праці в сільському господарстві використовують ряд показників. Основні з них такі:

Таблиця 6

Натуральні показники продуктивності праці

Показники	Вироблено продукції, тис. ц	Прямі затрати праці, тис. люд.-год.	Продуктивність праці, люд.-год.
20__	20__	20__	20__	20__	20__.	%
Зерно без кукурудзи
Кукурудза на зерно
Соняшник
Овочі
Молоко
Приріст живої маси:
велика рогата худоба
свині
вівці
птиця
Вовна
Яйця, тис. шт.

 

А) кількість продукції, виробленої за одиницю робочого часу (люд.-год., люд.-день) визначається за формулою:

 

де, Пп – продуктивність праці;

t – час, затрачений на виробництво продукції;

ВП – кількість виробленої продукції (в натуральному чи грошовому виражені);

Б) кількість часу, затраченого на виробництво продукції (трудомісткість виробництва - Т), визначається рівнянням

В) обсяг валової продукції, виробленої на середньорічного робітника, визначається формулою:

де, СР – середньорічна кількість працівників

Таблиця 7

Рівень річної продуктивності праці

Показники	20__	20__	20__ в % до 20__
Валова продукція в порівняних цінах -всього, тис. грн.
в т.ч. рослинництва
тваринництва
Затрати праці – всього, тис. люд.-год.
в т.ч. рослинництва
тваринництва
Вироблено за 1 люд.-год. – всього, грн.
в т.ч. рослинництва
тваринництва
Середньорічна кількість працівників зайнятих в сільському господарстві, чол.
Вироблено продукції на 1 середньорічного працівника за рік – всього, грн.
в т.ч. рослинництві
тваринництві

ТЕМА 4.

ОСНОВНІ ФОНДИ ПІДПИЄМСТВ

Завдання 1.

Визначити енерго- та електрозабезпеченість, енерго- та електроозброєність праці (табл. 8. 9).

У сільськогосподарських підприємствах усі машини поділяються на два види: двигуни і робочі машини. У деяких машинах поєднується енергетичне та виробниче устаткування (наприклад, у самохідних зернозбиральних машинах). Наявність енергетичного устаткування визначають за натуральними (фізичними) одиницями, а також з урахуванням потужності. Потужність енергоресурсів раніше вимірювалась в кінських силах. Але згідно з Міжнародною системою одиниць (СІ), основною одиницею потужності вважається кіловат.

Перерахунок потужності з кінських сил у кіловати здійснюється за коефіцієнтом 0,736, а з кіловатної у кінські сили – 1,36. Потужність деяких двигунів вимірюється в кіловат-амперах (1 кВт-А= 0,8 кВт). Середні потужності 1 кінської сили – 0,55 кВТ, волів – 0,37 кВт.

Таблиця 8

Енергетичні потужності і їх структура

Види енергоресурсів	20 __	20__	20__ у % до 20__
потужність	%	потужність	%
Енергетичні потужності, к.с.
в т.ч. тракторів
комбайнів
атомобілів
електродвигунів
Енергетичні потужності, тис. кВт
Спожита електроенергія тис. кВт
в т.ч. на виробничі цілі

 

Енергетичні ресурси підприємства це сумарна потужність двигунів тракторів, автомобілів, моторів комбайнів, стаціонарних двигунів і електроустановок, живої тяглової сили, що виражені у механічних кінських силах (м.к.с.), або кВт.

Енергозабезпеченість господарства дорівнює відношенню сумарної потужності енергоресурсів до посівної площі.

Енергозабезпеченість галузей господарства обчислюють також: рослинництва в розрахунку на 100 га ріллі, тваринництва - на 100 умовних голів худоби.

 

Таблиця 9

Енергоозброєність праці та енергозабезпеченість

Показники	20 __	20__	20__ у % до 20__
Енергоозброєність праці: припадає енергоресурсів на одного середньорічного працівника, к. с.
використано електроенергії на одного середньорічного працівника, кВт.
Енерго-, електрозабезпеченість: припадає на 100 га посівної площі, к.с.
використано електроенергії на 100 га с.-г. угідь, кВт

Завдання 2.

Визначити фондозабезпеченність і фондозброєність (табл. 10).

 

Основні фонди – економічна форма сукупності матеріально-речових цінностей, що діють протягом тривалого часу як знаряддя праці.

Засоби виробництва та виробничі фонди в економічному розумінні різняться між собою. Засоби виробництва – це матеріально-речові елементи виробничого процесу. Виробничі фонди – грошовий вираз вартості засобів виробництва.

Основні засоби обліковують у натуральному і вартісному вираженні. Вартісна оцінка дає змогу визначити загальний обсяг і структуру основних засобів, проаналізувати їх відтворення.

Таблиця 10

Основні виробничі фонди. Фондозабезпеченість і фондоозброєність праці

Показники	20 __	20__	20__ у % до 20__
Вартість	%	Вартість	%
Середньорічна вартість основних фондів – всього, тис. грн.
в т.ч. виробничі: с.-г. призначення
інших галузей
Невиробничі
Фондооснащеність		Х		Х
Фондоозброєність		Х		Х

Завдання 4.

Визначити ефективність використання основних виробничих фондів с.-г. призначення (таблиця 11).

Норма прибутку (НП) – відношення чистого прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних засобів.

Таблиця 11