Тема 1. Сутність та функції грошей

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 3Следующая ⇒

ТЕМА 1. СУТНІСТЬ ТА ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ

1. Походження та сутність грошей.

2. Форми грошей та їх еволюція.

3. Формування цінності неповноцінних грошей.

4. Функції грошей

5. Якісні властивості грошей.

1. Походження та сутність грошей.

n До основних причин виникнення грошей можна віднести:

nрозвиток товарного обміну;

nсуспільний поділ праці;

nрозвиток відносин власності.

Суспільний обмін товарами можливий у двох форма: найпростіша бартерна (товарна) та грошова.

Грошовий обмін виникає на противагу бартерному і його перевагами є:

nЗабезпечення багатоплановості обміну;

nСкорочення трансакційних витрат обміну;

nСкорочення комерційних обмінних ризиків;

nСтворення умов асинхронізації обмінних процесів у часі.

Інструмент, що має ознаки грошей

Øмає загальне (суспільне) значення;

Øє засобом збереження вартості;

Øвиступає як загальний еквівалент обміну товарів (вимірює та виражає вартість інших товарів);

Øвиступає як посередник обміну товарів та послуг.

Існує дві основні концепції походження грошей.

Ø Раціоналістична концепція. Представники: П. Самуельсон, Дж. Гелбрейт, Дж. Кейнс.

За даною концепцією гроші виникли внаслідок угод між людьми або були запроваджені законодавчими актами держави для полегшення обміну товарами.

Роль держави – трасформуюча.

Держава:

vвизначає та змінює зразки купюр та їх захисні ознаки;

vстворює умови обігу грошей;

vвизначає потребу в грошах виходячи не з власних інтересів, а з потреб товарообігу;

vвпливає на форму та якісні властивості грошей з метою ефективного їх функціонування.

Еволюційна концепція підкреслює об’єктивний характер виникнення грошей.

Її представники А. Сміт, Д. Рікардо, К.Маркс.

Згідно з цією концепцією гроші є продуктом суспільного розвитку товарного виробництва та обміну.

Гроші принципово відрізняються від звичайних товарів:

nГроші мають не конкретну, а загальну споживну вартість, тобто здатні задовольнити будь-яку потребу людини

nУ грошей здатність до обміну (мінова вартість) набуває абсолютного виразу і ринок сприймає їх як загальну цінність, незалежно від конкретних поточних потреб (здатність накопичувати гроші)

nГроші виступають мірилом цінності всіх інших товарів і є безпосереднім втіленням багатства взагалі

«Гроші як гроші» та «гроші як капітал»

2. Форми грошей та їх еволюція

Ø Повноцінні гроші - це гроші які мають внутрішню субстанціональну вартість, основу формування якої становить вартість того матеріалу з якого вони виготовлені.
субстанція – матеріал з якого виготовлені повноцінні гроші – золото, срібло.

Недоліки повноцінних грошей:

nвисокі витрати на їх виготовлення:

nвтрати від зносу в процесі обігу:

nнизька піддатливість регулюючому впливу держави;

nобмеженість запасів дорогоцінних металі порівняно із усезростаючими потребами обороту у грошовій масі (товарів много – золота мало);

nнезручності у використанні

Ø Неповноцінні гроші - це грошові знаки які не мають самостійної субстанціональної вартості, замінюють в обігу дійсні гроші та наділяються примусовим курсом або номіналом.

Формування цінності неповноцінних грошей

Трудова вартість формується під впливом виробничих (трудових) витрат (собівартість), а цінність формується під впливом чинників граничної корисності.

Цінність мають ті предмети які не є продуктами праці.(Звичайним товарам притаманна і вартість і цінність). Саме таким предметом є неповноцінні гроші, які мають корисність, хоча не мають трудової вартості.

Трудова вартість і цінність притаманна тільки повноцінним (металевим) грошам, хоча провідне місце належить цінності.

Забезпечення довіри до неповноцінних грошей як грошей надає їм специфічну форму цінності – купівельну спроможність.

Забезпечення довіри до неповноцінних грошей як грошей надає їм специфічну форму цінності – купівельну спроможність.

Цінність грошей формується безпосередньо в процесі обігу і виступає як явище об’єктивне

Функції грошей

n Міра вартості – забезпечення виміру вартості товарів, надаючи їм форму ціни

n Засіб обігу – забезпечення обігу товарів

n Засіб платежу – погашення боргових зобов'язань (розрив платежу в часі)

n Засіб нагромадження – обслуговування нагромадження вартості в процесі розширеного відтворення

n Світові гроші – обслуговування руху вартості в міжнародному економічному обороті

Властивості грошей

n Стабільність вартості

Тема 2. Грошовий оборот та грошова маса

1. Поняття та економічна основа грошового обороту.

2. Грошові потоки та порядок їх балансування.

3. Структура грошового обороту.

4. Маса грошей, що вимірює грошовий оборот.

5. Швидкість обігу грошей (самостійно).

6. Закон кількості грошей (самостійно).

7. Механізм поповнення маси грошей в обороті.

Поняття та економічна основа грошового обороту.

Грошовий оборот – процес безперервного руху грошей в готівковій та безготівковій формах між економічними суб'єктами в процесі розширеного відтворення.

Економічна основа грошового обороту – це процес суспільного відтворення на макро- і мікрорівнях.

Порівняння суспільного відтворення

Мікрорівень

lГроші обслуговують рух індивідуального капіталу

lГроші обслуговують окремі стадії суспільного відтворення

lГроші виступають як одна з функціональних форм капіталу

lЦе власні кошти

lМеханізм поповнення грошей – на грошовому ринку

Макрорівень

lГроші обслуговують рух сукупного капіталу

lГроші обслуговують всі стадії суспільного відтворення

lГроші виступають як гроші, вони не є капітал (збільшення грошей призводить до знецінення грошей)

lЦе наявна грошова маса

lМеханізм поповнення - додаткова емісія

2. Грошові потоки та порядок їх балансування.

Грошовий потік – це рух грошей у динаміці.

Грошовий запас – кількість грошей на певну дату.

Балансування грошових потоків відбувається за напрямками:

lБалансування за суб'єктами;

lБалансування за ринками;

lБалансування за потоками втрат та ін'єкцій.

Головним механізмом балансування виступає грошовий ринок.

За суб'єктами:

lВхідні потоки;

lВихідні потоки;

lБалансуючі потоки.

Суб'єктами виступають:

-Населення;

-Підприємства;

-Держава.

Структура грошового обороту в залежності від форми платіжних засобів

Готівковий оборот – обслуговується готівковими знаками вартості, знаходиться поза банківською системою, обслуговує придбання товарів та послуг фізичними особами.

Безготівковий оборот – обслуговується депозитними та електронними грошима, знаходиться в банківській системі, обслуговує юридичних осіб.

Структура грошового обороту в залежності від економічного призначення

Грошовий обіг – обслуговує реалізацію вартості, носить еквівалентний характер, безповоротній.

Фінанси (фіскально-бюджетний) – відображає відносини розподілу вартості, нееквівалентний характер, безповоротній рух.

Кредит – відображає економічні відносини перерозподілу вартості, нееквівалентний характер, поворотній.

ТЕМА 3: ГРОШОВИЙ РИНОК

Сутність грошового ринку

Інституційна модель та структура грошового ринку

Попит на гроші

Пропозиція грошей

Графічна модель грошового ринку

Заощадження та інвестиції на грошовому ринку

Сутність грошового ринку

Грошовий ринок – це особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж специфічного товару

Специфіка даного товару як об’єкта даного ринку полягає в тому, що гроші мають абсолютну ліквідність.

Особливості грошового ринку:

lГрошовий ринок – умовний ринок

l Об’єктом угод виступають гроші, а інструментом виступають специфічні фінансові інструменти

lПроцес купівлі продажу грошей не є еквівалентною операцією

lГроші використовується для отримання доходу

lРух грошей носить зворотній характер

l За продавцем грошей зберігається право власності на гроші

l Покупець грошей набуває право користування, розпорядження

Попит на гроші.

Попит на гроші – це запас грошей, який бажають мати в своєму розпорядженні суб’єкти на певний момент.

Особливості попиту на гроші

lце є явище запасу, а не динаміки, тобто потоку. Суб’єкти бажають мати запас грошей на певну дату.

lце є запас грошей, який суб’єкти бажають мати в ліквідній форм і;

lзадовольнити попит на гроші можна наступним чином:

Øвідкладати частину доходу в запас;

Øпродажею частини активів (акцій, облігацій)

Øкупівлею грошей на грошовому ринку.

.

lпопит на гроші пов’язаний зі швидкістю обігу грошей обернено протилежною залежністю. При зростанні попиту на гроші кожна грошова одиниця буде довше залишатися в розпорядженні суб’єкта.

.

Пропозиція грошей.

Пропозиція грошей – це певний запас грошей, що мають економічні суб’єкти у будь-який момент у своєму розпорядженні і який вони готові за сприятливих умов спрямувати в оборот.

Особливості пропозиції:

l Пропозиція грошей, як і попит на гроші є явищем залишку.

l Пропозиція грошей – це використання грошей, (попит на гроші – це бажання мати певний запас грошей).

l Формується у зовнішньому (екзогенному) середовищі, (на відміну від попиту який формується виходячи із внутрішніх уявлень економічного суб’єкта).

lФормується на базі наявної грошової маси в обороті і емісійної діяльності банківської системи.

lСучасній пропозиції грошей притаманний кредитний характер.

lДинаміка зміни пропозиції грошей підпорядковується динаміки зміни попиту на гроші.

Пропозицію грошей можна розглядати на мікро- та макрорівні.

Мікрорівень - пропозиція грошей буде збільшуватися якщо буде зростати дохідність фінансових активів.

Макрорівень - Мs = m *ГБ

m - коефіцієнт грошово-кредитного мультиплікатору;

ГБ - грошова база.

.

Рестрикційна політика

політика дефляції - різке скорочення пропозиції грошей, гроші "дорожчають", сукупний попит скорочується, провокуючи зниження рівня цін і різке падіння економічної активності

політика рефляції - повільне і незначне скорочення пропозиції грошей та рівня процента, що м'яко гальмує економічну активність, без глибокого спаду виробництва

Пряме втручання - обмеження (заморожування) цін і доходів з метою гальмування високої інфляції; раціонування споживання.

Об'єктами монетарної політики є:

nгрошова маса;

nставка процента;

nвалютний курс;

nшвидкість обігу грошей та ін.

Види кредиту.

В залежності від суб’єктів кредитних відносин виділяють такі види:

n1. Банківський;

n2. Міжгосподарський;

n3. Державний;

n4. Міжнародний;

n5. Споживчий (приватний).

В залежності від сфери використання виділяють:

n- споживчій кредит;

n- виробничий кредит.

За терміном використання виділяють:

nкоротко строковий

nсередньо строковий;

nдовгостроковий.

В залежності від цільового призначення виділяють:

n- на формування оборотного капіталу;

n- на формування основного капіталу;

n- кредити, пов’язані з виникненням тимчасових розривів у платежах.

Банківський кредит

Забороняється використання банківського кредиту на:

nпокриття збитків

nна формування і збільшення статутного фонду банків,

nна придбання цінних паперів будь-яких підприємств.

Банківський кредит можна класифікувати за наступними ознаками.

За призначенням і характером використання:

nдля фінансування інвестиційних проектів

nдля фінансування комерційних контрактів (угод)

За цільовим спрямуванням:

nВиробничий

nСпоживчий

За характером забезпечення

nЗабезпечені заставою

nГарантовані

nНезабезпечені (бланкові)

Функції кредиту.

Ø Перерозподільна.

Ø Емісійна

Ø Контрольно-стимулююча

Ø Функція капіталізації вільних грошових коштів

Призначення ЦБ - це

Управляння грошовим оборотом з метою забезпечення стабільного неінфляційного розвитку економіки

Статус ЦБ

Øце банківська установа

Øдержавний орган управління

Активні операції

Це операції з розміщення та використання ресурсів з метою отримання прибутку і підтримання ліквідності.

Види активних операцій:

Ø Кредитні (надання кредитів)

Ø Інвестиційні (вкладання коштів у цінні папери)

6. Стабільність банку

означає його постійну здатність:

1) відповідати за своїми зобов’язаннями
2) забезпечувати прибуток на достатньому рівні

Функції банківської системи

lТрансформаційна

lЕмісійна - створення платіжних засобів та регулювання грошового обороту

lСтабілізаційна - забезпечення стабільності банківської діяльності та грошового ринку

Загальні риси банківської системи

lПоєднання багатьох однотипних елементів (у всіх банків однакові цілі – прибутковість, ліквідність)

lДинамічність системи (банківська система постійно розвивається, адаптуючись до змін в середовищі)

lЗакритість системи (банкам заборонено займатися виробничою діяльністю, торгівлею, страхуванням)

lСаморегуляція

Пенсійні фонди

lНа договірній основі акумулюють кошти юридичних і фізичних осіб у цільові фонди, з яких проводять пенсійні виплати громадянам після досягнення певного віку.

Існують державні і приватні пенсійні фонди.

Ломбарди

lСпеціалізуються на видачі позичок населенню під заставу рухомого майна.

Кошти ломбардів формуються із внесків засновників, прибутку та виручки заставленого майна.

Лізингові компанії

lСпеціалізуються на придбанні предметів тривалого використання та переданні їх в оренду фірмам-орендарям для використанні у виробничій діяльності.

Ресурси формуються з власного капіталу та банківських позичок.

Факторингові компанії

lСпеціалізуються на купівлі у фірм права на вимогу боргу. Присутні елементи кредитування та посередництва.

Інвестиційні фінансово кредитні установи
Інвестиційні фонди (компанії) – спеціалізуються на управлінні вільними грошовими коштами інвестиційного призначення (акумулюють грошові кошти шляхом випуску власних цінних паперів, а потім розміщують їх в дохідні цінні папери)

Фінансові компанії

lМобілізують кошти через продаж своїх цінних паперів, а потім направляють у позички фізичним та юридичним особам для придбання товарів виробничого або споживчого призначення.

Валютний курс.

Класифікація валют

За емітентом

lнаціональна

lіноземна

lколективна

За режимом використання

-неконвертовані

-конвертовані

Конвертованість валюти

l За повнотою конвертації:
- повна конвертованість;
- часткова конвертованість.

l За видами суб'єктів:
- зовнішня;
- внутрішня.

l За характером економічних операцій, що обслуговуються валютою:
- за поточними операціями;
- за переміщенням капіталу.

Валюта обслуговує зовнішньоекономічні відносини.

Учасники валютних відносин

§уряд та його структури

§центральний банк

§юридичні особи

§фізичні особи

§міжнародні організації

Мета валютного регулювання

§ лібералізація валютних відносин в країні

§ забезпечення збалансованості платіжного балансу

§ забезпечення високого рівня конвертованості національної валюти

§ захист іноземних та національних інвестицій в країні

§ забезпечення стабільності курсу національної валюти