Тема 7. Фінансові посередники грошового ринку

1. Сутність та призначення фінансового посередництва.

2. Банки як провідні суб’єкти фінансового посередництва.

3. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції.

4. Небанківські фінансово-кредитні установи. Характеристика основних видів.

 

 

1. Сутність та призначення фінансового посередництва

Фінансовий посередник формує власні зобов'язання та вимоги і на цій підставі емітує власні фінансові інструменти, які стають об'єктом торгівлі на грошовому ринку.

 

Призначення фінансових посередників

l кредитор розміщує вільні кошти в дохідні активи, позичальник - мобілізує кошти для вирішення завдань.

lскорочення витрат суб'єктів грошового ринку на формування вільних коштів, розміщення їх у дохідні активи та запозичення додаткових коштів.

lпослаблення фінансових ризиків для суб'єктів грошового ринку.

lнадання додаткових послуг для кредиторів і позичальників

Види фінансових посередників

l Банки (через грошово-кредитний мультиплікатор здатні впливати на пропозицію грошей)

l Небанківські фінансово-кредитні установи (не мають можливості впливати на пропозицію грошей)

 

2. Банки як провідні суб’єкти фінансового посередництва

До банківської діяльності можна віднести комплекс із трьох посередницьких операцій:

l- приймати грошові вклади від клієнтів;

l- надавати клієнтам позички і створювати нові платіжні засоби;

l- здійснювати розрахунки між клієнтами.

Функції банків

l трансформаційна

l емісійна

Трансформаційна функція: це зміна (трансформація) якісних характеристик грошових потоків, що проходять через банки.

Напрями цієї функції:

l трансформація ризиків -диверсифікація активних операцій, створення резервів, диференціація процентних ставок залежно від ризикованості кредитів, страхування депозитів тощо

l трансформація строків - короткострокові кошти спрямовуються в довгострокові позички

l трансформація обсягів - мобілізація великих обсягів дрібних вкладів для реалізації масштабних проектів.

l просторова трансформація - акумуляція ресурсів з багатьох регіонів і навіть з інших країн та спрямувати на фінансування проектів одного регіону, однієї країни, одного об'єкта.

Емісійна функція

lПолягає у створенні додаткових платіжних засобів і спрямуванні їх в оборот, збільшуючи пропозицію грошей, або ж вилучати їх з обороту, зменшуючи пропозицію грошей.

l Цю функцію виконує як центральний банк, емітуючи готівкові гроші, так і комерційні банки, емітуючи депозитні гроші через механізм грошово-кредитного мультиплікатора.

Основні види операцій сучасного універсального банку

lДепозитні операції

lКонсультаційні послуги

lЛізингові послуги

lВалютні операції

lБрокерські послуги

lТрастові послуги

lРозрахунково-платіжні операції

lІнвестиційні операції

lКредитні операції

lІнші послуги

 

3. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції

l Банківська система – законодавчо визначена, структурована та виділена в самостійну економічну структуру сукупність фінансових посередників, що здійснюють банківську діяльність.

Цілі

lЦіль окремого банку- отримання прибутку.

 

l Цілі банківської системи:

-Забезпечення суспільного нагляду і регулювання банківської діяльності з метою узгодження інтересів банків із загальносуспільними інтересами;

-Забезпечення надійності і стабільності як окремих банків, так і банківської системи в цілому для стабільності грошей і безперебійного обслуговування економіки.

Функції банківської системи

lТрансформаційна

lЕмісійна - створення платіжних засобів та регулювання грошового обороту

lСтабілізаційна - забезпечення стабільності банківської діяльності та грошового ринку

Загальні риси банківської системи

lПоєднання багатьох однотипних елементів (у всіх банків однакові цілі – прибутковість, ліквідність)

lДинамічність системи (банківська система постійно розвивається, адаптуючись до змін в середовищі)

lЗакритість системи (банкам заборонено займатися виробничою діяльністю, торгівлею, страхуванням)

lСаморегуляція

 

Специфічні риси банківської системи

lДворівнева побудова

lЦентралізоване регулювання діяльності кожного банку окремо і банківської системи в цілому

lНаявність загальносистемної інфраструктури, що забезпечує функціональну взаємодію окремих банків

lЦентралізований механізм контролю

lПоєднання централізованого управління банківської системи зі збереженням економічної самостійності кожного банку

 

 

4. Небанківські фінансово-кредитні установи

Договірні фінансово-кредитні інститути

 

l Страхові компанії – продаючи страхові поліси, мобілізують певні суми коштів, які розміщують в доходні активи.

Вони є головним постачальником довгострокових капіталів на грошовому ринку.

Пенсійні фонди

lНа договірній основі акумулюють кошти юридичних і фізичних осіб у цільові фонди, з яких проводять пенсійні виплати громадянам після досягнення певного віку.

Існують державні і приватні пенсійні фонди.

Ломбарди

lСпеціалізуються на видачі позичок населенню під заставу рухомого майна.

Кошти ломбардів формуються із внесків засновників, прибутку та виручки заставленого майна.

Лізингові компанії

lСпеціалізуються на придбанні предметів тривалого використання та переданні їх в оренду фірмам-орендарям для використанні у виробничій діяльності.

Ресурси формуються з власного капіталу та банківських позичок.

Факторингові компанії

lСпеціалізуються на купівлі у фірм права на вимогу боргу. Присутні елементи кредитування та посередництва.

Інвестиційні фінансово кредитні установи
Інвестиційні фонди (компанії) – спеціалізуються на управлінні вільними грошовими коштами інвестиційного призначення (акумулюють грошові кошти шляхом випуску власних цінних паперів, а потім розміщують їх в дохідні цінні папери)

Фінансові компанії

lМобілізують кошти через продаж своїх цінних паперів, а потім направляють у позички фізичним та юридичним особам для придбання товарів виробничого або споживчого призначення.

Кредитні товариства (спілки)

lСпеціалізуються на задоволенні потреб у кредиті своїх членів.

Ресурси формуються шляхом продажу паїв своїм членам, стягування з них спеціальних внесків, одержання позичок у банків, одержання доходів від поточної діяльності.

Позички своїм членам даються під проценти, нижчі від банківських.

 

 

Тема 8. Валютний ринок та валютні відносини

Поняття валюти та конвертованість валюти.

Загальна характеристика та структура валютного ринку. Види операцій на валютному ринку.

Валютний курс.

Валютна політика та валютне регулювання.

5. Платіжний баланс та золотовалютні резерви в механізмі валютного регулювання. (самостійно)

6. Валютні системи, поняття, призначення, елементи. (самостійно)

1. Поняття валюти та конвертованість валюти

Класифікація валют

За емітентом

lнаціональна

lіноземна

lколективна

За режимом використання

-неконвертовані

-конвертовані

Конвертованість валюти

l За повнотою конвертації:
- повна конвертованість;
- часткова конвертованість.

l За видами суб'єктів:
- зовнішня;
- внутрішня.

l За характером економічних операцій, що обслуговуються валютою:
- за поточними операціями;
- за переміщенням капіталу.

Валюта обслуговує зовнішньоекономічні відносини.

Валютний ринок є елементом грошового ринку.

На валютному ринку формуються та використовуються інструменти: валютний курс, платіжний баланс, золотовалютні резерви.

Учасники валютних відносин

§уряд та його структури

§центральний банк

§юридичні особи

§фізичні особи

§міжнародні організації