Міжнародний рух товарів як ознака світового рівня

Міжнародний рух товарів як ознака світового рівня

Головною зовнішньою ознакою існування світового ринку є пере­сування товарів та послуг між країнами.Міжнародна торгівля — це сфера міжнародних товарно-грошо­вих* відносин, яка є сукупністю зовнішньої торгівлі усіх країн світу.Стосовно однієї країни зазвичай використовується термін зов­нішня торгівля держави* стосовно торгівлі двох країн — міждер­жавна, взаємна, двостороння торгівля, а щодо торгівлі усіх країн одна з одною — міжнародна, або світова, торгівля.Часто під міжнародною торгівлею розуміють торгівлю як това­рами у матеріально-речовому вигляді ("видимі товари"), так і по­слугами ("невидимі блага"), які відрізняються від видимих товарів деякими параметрами.Міжнародна торгівля складається із двох зустрічних потоків то­варів — експорту та імпорту і характеризується торговим сальдо та торговим оборотом.Експорт — це продаж та вивезення товару за кордон.Імпорт — це купівля та ввезення товару з-за кордону.Зовнішньоторговельне сальдо — різниця вартісних обсягів екс­порту та імпорту.Зовнішньоторговельний оборот — сума вартісних обсягів експорту та імпорту.

За прийнятими у світі стандартами статистики міжнародної тор­гівлі головною ознакою для визнання торгівлі міжнародною, про­дажу товару — експортом, а купівлі — імпортом є перетин товаром митного кордону держави та фіксація цього факту у відповідніймитній звітності. Наприклад, якщо обладнання продано (а за суттю, передано) американським підрозділом Coca-Cola українському підрозділу, то це вважається експортом США та імпортом України, навіть незважаючи на те, що власником товару залишилась амери­канська компанія Coca-Cola.Експорт та імпорт є двома ключовими поняттями, які характе­ризують міжнародний рух товарів і використовуються для всебічного аналізу міжнародної торгівлі та для практичних потреб. Торго­вельне сальдо та оборот, як їх похідні, мають вужче аналітичне та практичне значення. Отже, світовий ринок — це сфера сталих товарно-грошових відно­син між країнами, які базуються на міжнародному поділі праці та інших факторів виробництва. Світовий ринок проявляється через міжнародну торгівлю, яка є сукупністю зовнішньої торгівлі усіх країн світу та складається із двох зустрічних потоків товарів — експорту та імпорту. Найпростіша модель світового ринку, яка на­зивається моделлю часткової рівноваги, показує основні функціо­нальні взаємозв'язки між внутрішнім попитом і пропозицією та попитом і пропозицією товарів на світовому ринку, визначає кількісні обсяги експорту та імпорту, а також рівноважну ціну, за якою здійснюється торгівля

Історія розвитку митної справи

Митні відносини виникли на території України ще в її ранню історію. Перші писемні згадки про це були у знаменитій праці Геродота "Скіфія" (V ст. до н.е.). Згодом прото-українські племена антів вели жваву торгівлю із сусідами, про що описують візантійські джерела. У той же час власні джерела про митну справувиникають лише у Х ст., що у подальшому наклало відбиток на наукові дослідження цієї проблеми. Перші згадки про митну справу на території України пов'язані з Киівською Русю, тому, що Київ був важливим торговельним пунктом на північному розгалуженні Великого Шовкового Шляху. Митна справа у польсько-литовський період характеризується періодом становлення цехової торгівлі. Митна справа України за часів Російської імперії характеризувалася наступними ознаками: зняття мита на внутрішню торгівлю; ліквідація української митної автономії; збільшення податків на зовнішню торгівлю; винесення митних процедур на лінію державного кордону. За часів тоталітарної радянської системи відбулося згортання митної справи, лише у 20-30хх роках розбудовується митна система, але вона віддзеркалювала соціалістичний погляд на товарне виробництво. На початку 1986 року проводиться реформа і митних органів. Державне митне управління Міністерства зовнішньої торгівлі реорганізоване в Головне управління державного митного контролю при Раді Міністрів СРСР. Головним поворотним моментом у зміні моделі зовнішньоекономічної діяльності стала постанова Ради Міністрів СРСР від 1989 року № 191, яка юридично закріпила відхід від принципу державної монополії зовнішньої торгівлі та поставила завдання формування новоїмитної політики, сучасного механізму митного контролю. 16 липня 1990 року ВРУ проголосила державний суверенітет. В VI розділі відповідного документа зазначалося: "Українська РСР самостійно створює банкову (включаючи зовнішньоекономічний банк), цінову, фінансову, митну, податкову системи, формує державний бюджет, а при необхідності впроваджує свою грошову одиницю." 16 квітня 1991 р. приймається закон України № 959-ХІІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність", в якому стаття 13 передбачала самостійне митне регулювання ЗЕД. 25 червня 1991 року приймається Закон УРСР "Про митну справу в Українській РСР" де фіксує всі поточні наробки з митного питання.

Митна система Ураїни в 17-20 століттях

Чітку систему митної справи мала славна Козацько-гетьманська держава. Починаючи від Богдана Хмельницького, Державний скарб (так іменувалась тоді фінансово-банківська і митна служба України) збирав пограничне мито: евеку (вивізне) і інфуку (ввізне) мито.

В універсалі гетьмана Богдана Хмельницького, датованому 1654 р., встановлювалися митні платежі за товари, що ввозилися на територію Української держави. Як свідчив архідияконПавло Алепський у своїх записках про подорож до України у 1654 і 1656 рр., митні збори на кордонах щороку приносили у державну скарбницю 100000 червоних золотих.

Керівником митної справи в Україні спеціальним Універсалом Богдана Хмельницького від 28 квітня 1654 року призначено дозорця Астматія (Остматенка), який чимало зробив для організації митної служби Української держави.

9 січня 1918 року Центральна Рада Української Народної Республіки прийняла IV Універсал, яким проголосила Україну «самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу». IV Універсал визначав основні засади самовизначення, державного ладу і перспективи державотворення в Україні, в тому числі, в економічній, торгівельній і податковій сфері. «Однині Народна Українська Республіка, — зазначалось в Універсалі, — бере в свої руки найважливіші галузі торгівлі і всі доходи з неї повертатиме на користь народу. Торг товарами, які будуть привозитись з-за кордону і вивозитись за кордон, буде вести сама держава наша».

На початок 19 століття митний кордон співпадав з державним кордоном Російської імперії. За статутом 1857р на території У країни створено 7 митних округів та 23 митниці а також Севастопольска митниця, яка мала статус митного відділу. 25червня 1991року прийнято ЗУ «Про митну справу в Україні».12 грудня 1991 року мприйнято постанову про введення в дію Митного Кодексу України. 29 листопада 1996 Указом Президента України створену державну митну службу України.

 

Митна політика сучасної україни. фактори впливу.

Митна політика України є різновидом політики її головне функціональне завдання – забезпечення ззахисту національних інтересів та національної безпеки України в політичній, економічній, соціальній, екологічних та інших сфер.

Зміст митної політики держави грунтується на об’єктивних факторах:

Економічні фактори- загальний стан економіки країни, особливості розвитку окремих галузей, існуючі зовнішньоекономічні зв’язки,стан світових економічних відносин.

Ідеологічні та політичні фактори- забезпечується програми уряду щодо захисту внутрішнього ринку та окремих його сфер, економічної безпеки, охорони моралі та духовності

Міжнародні фактори- членство держави в міжнародних організаціях, політика уряду щодоо надання преференцій окремим державам

 

Функції митної політики.

Функції митної політики – призначення й сукупність обов’язків по відношенню до держави

До основних функцій митної політики належать:

1)Фіскальна- наповнення державного бюджету за рахунок стягнення мит, ПДВ, акцизного збору та інших платежів при переміщенні товарів через митний кордон.

2)Регулятивна-вплив з боку держави на зовнішньо-економічні відносини, виконання міжнародно-правових зобов’язань держави

3)Захисна-захист національної безпеки держави,захист внутрішнього ринку,забезпечення економічної безпеки.

Класифікація мит.

І. За способом збирання:

адвалорні (вартісні);(нараховуються у процентах до митної вартості товару.)

специфічні;(нараховуються у встановленому розмірі з якої-небудь фізичної характеристики товару, наприклад з обсягу, одиниці товару.)

комбіновані.(поєднують два попередніх види — адвалорний та специфічний. Одночасно збирається мито, нараховане у вигляді процента від митної вартості і з одиниці фізичної міри товару.)

ІІ. За об’єктом оподаткування:

-імпортні(накладаються на імпортні товари під час їх завезення у країну. Мета — захист національних виробників від іноземної конкуренції.)

експортні(мита накладаються на експортні товари під час їх вивезення за межі митної території держави. Застосовуються у разі значних відмінностей у рівні внутрішніх регульованих цін і вільних цін світового ринку на окремі товари. Їхня мета — скоротити експорт і поповнити бюджет.)

транзитні(накладаються на товари, що перевозяться транзитом через територію країни. Є засобом торговельної війни)

ІІІ. За характером:

сезонні(діють у визначену пору року або у різні пори року, мають різну величину. Їх застосовують у рамках митного тарифу.)

антидемпінгові(застосовуються, якщо на територію країни товари ввозяться за демпінговою ціною, тобто за ціною більш низькою, ніж їх нормальна ціна в країні-експортері, якщо такий імпорт завдає шкоди місцевим виробникам аналогічних товарів або перешкоджає організації та розширенню національного виробництва таких товарів.)

компенсаційні.(накладаються на імпорт тих товарів, під час виробництва яких прямо чи непрямо використовувалися субсидії, якщо їх імпорт завдає шкоди національним товаровиробникам аналогічних товарів.)

IV. За походженням:

автономні(встановлюються на основі односторонніх рішень державної влади країни поза залежністю від існуючих договорів і угод та інших міжнародних зобов´язань)

конвенційні (договірні)(встановлюються і закріплюються в рамках двосторонніх або багатосторонніх угод (ГАТТ/ВТО).)

преференційні.(це пільгові мита, які встановлюються на основі багатосторонніх угод на товари, що походять з країн, які розвиваються.)

V. За типами ставок:

постійні(митний тариф, ставки якого встановлені органами державної влади і не можуть змінюватись залежно від обставин. Більшість країн мають такі мита.)

змінні(митний тариф, ставки якого можуть змінюватись у встановлених органами державної влади випадках)

VI. За способом обчислення:

номінальні(тарифні ставки, зазначені у митному тарифі.)

ефективні.(реальний рівень мит на кінцеві товари, розраховані з урахуванням рівня мит на імпортні вузли і деталі цих товарів)

Міжнародний рух товарів як ознака світового рівня

Головною зовнішньою ознакою існування світового ринку є пере­сування товарів та послуг між країнами.Міжнародна торгівля — це сфера міжнародних товарно-грошо­вих* відносин, яка є сукупністю зовнішньої торгівлі усіх країн світу.Стосовно однієї країни зазвичай використовується термін зов­нішня торгівля держави* стосовно торгівлі двох країн — міждер­жавна, взаємна, двостороння торгівля, а щодо торгівлі усіх країн одна з одною — міжнародна, або світова, торгівля.Часто під міжнародною торгівлею розуміють торгівлю як това­рами у матеріально-речовому вигляді ("видимі товари"), так і по­слугами ("невидимі блага"), які відрізняються від видимих товарів деякими параметрами.Міжнародна торгівля складається із двох зустрічних потоків то­варів — експорту та імпорту і характеризується торговим сальдо та торговим оборотом.Експорт — це продаж та вивезення товару за кордон.Імпорт — це купівля та ввезення товару з-за кордону.Зовнішньоторговельне сальдо — різниця вартісних обсягів екс­порту та імпорту.Зовнішньоторговельний оборот — сума вартісних обсягів експорту та імпорту.

За прийнятими у світі стандартами статистики міжнародної тор­гівлі головною ознакою для визнання торгівлі міжнародною, про­дажу товару — експортом, а купівлі — імпортом є перетин товаром митного кордону держави та фіксація цього факту у відповідніймитній звітності. Наприклад, якщо обладнання продано (а за суттю, передано) американським підрозділом Coca-Cola українському підрозділу, то це вважається експортом США та імпортом України, навіть незважаючи на те, що власником товару залишилась амери­канська компанія Coca-Cola.Експорт та імпорт є двома ключовими поняттями, які характе­ризують міжнародний рух товарів і використовуються для всебічного аналізу міжнародної торгівлі та для практичних потреб. Торго­вельне сальдо та оборот, як їх похідні, мають вужче аналітичне та практичне значення. Отже, світовий ринок — це сфера сталих товарно-грошових відно­син між країнами, які базуються на міжнародному поділі праці та інших факторів виробництва. Світовий ринок проявляється через міжнародну торгівлю, яка є сукупністю зовнішньої торгівлі усіх країн світу та складається із двох зустрічних потоків товарів — експорту та імпорту. Найпростіша модель світового ринку, яка на­зивається моделлю часткової рівноваги, показує основні функціо­нальні взаємозв'язки між внутрішнім попитом і пропозицією та попитом і пропозицією товарів на світовому ринку, визначає кількісні обсяги експорту та імпорту, а також рівноважну ціну, за якою здійснюється торгівля