Відповідальність за порушення податкового законодавства

1. Поняття податкового правопорушення та його склад.

2. Поняття податкового боргу.

3. Види санкцій за порушення податкового законодавства.

Рішення КСУ № 7\201 від 30.05.01

Поняття податкового правопорушення та його склад.

Податкове правопорушення - протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників та податкових агентів, їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призволи до невиконання або неналежного виконання вимог встановлених податковим кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.

Об'єктом податкового правопорушення - суспільні відносини, що виникають з приводу сплати податків та інших податкових платежів до бюджету. В залежності від об'єкту правопорушення поділяють на:

-- Правопорушення в сфері податкового контролю

-- Правопорушення проти порядку обчислення, сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Об'єктивна сторона - протиправні дії чи бездіяльність суб'єкта податкових правовідносин, за що встановлена юридична відповідальність.

Порушення строку порядку подання інформації про відкриття\закриття банківських рахунків.

Неподання або несвоєчасне подання податкової звітності.

Порушення встановлених законодавством строку зберігання документів з питань обчислення та сплати податків.

Відчуження майна, яке перебуває в заставі.

Порушення правил сплати або перерахування податку.

Суб'єкт правопорушення - платники податків, податкові агенти, представники платника податку, фінансові установи (банки), державні органи.

Суб'єктивна сторона - вина не з’ясовується, особа притягується до відповідальності не залежно від вини.

Податковий борг

Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) самостійно узгодженого платником податку або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлені строки, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг = сума податку+штраф (фінансова санкція)+пеня.

Види санкцій

За порушення норм податкового права - правопорушник може бути притягнутий до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної та фінансової відповідальності.

Банківське право України

Правове регулювання банківської діяльності

1. Поняття банківської системи України.

2. Поняття банку та банківської діяльності.

3. Правовий статус НБУ.

4. Поняття банківського права та банківського законодавства.

НПА:

Конституція України ст. 99, 100

ЗУ "Про банки і банківську діяльність" 07.12.00

ЗУ "Про Національний Банк України" 20.05.99

ЗУ "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" 05.04.01

ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" 12.07.01

ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" 23.02.12

Поняття банківської системи України

Станом на 1 січня 2013 року в державному реєстрі банків, який ведеться НБУ було зареєстровано 177 банків.

Станом на 01.03.2013 банківську ліцензую мало 176 банків.

21 банк знаходиться в стані ліквідації.

Дворівнева банківська система: взаємовідносини між банками відбуваються як по горизонталі так і по вертикалі.

По вертикалі складаються відносини підлеглості між центральним банком та низовими банками. По горизонталі відносини складаються за принципами рівного партнерства між центральним банком та іншими банками.

В Україні діє дворівнева банківська система (ЗУ "Про банк і банківську діяльність", ЗУ "Про національний банк України")

Банківська система України складається з НБУ та інших банків:

-- НБУ

-- Інші банки

-- Філії іноземних банків

-- Окремі небанківські фінансові установи.

-- Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Поняття банків та банківської діяльності.

Банк - це юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесено до державного реєстру банків.

Банк може розпочати свою діяльність за умови державної реєстрації (внесення до державного реєстру банку) та отримання банківської ліцензії. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.

До банківських послуг належать:

-- Залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмежного кола осіб.

-- Відкриття та ведення поточних кореспондентських рахунків в Україні.

-- Розміщення залучених у вклади (депозити) у тому числі на поточні, рахунки коштів (банківських металів) від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

 

Вище зазначені послуги мають право надавати тільки банки.

Крім банківських послуг банк може надавати і фінансові послуги (переказ коштів, надання гарантій та поручительства, видача банківських карток, залучення фінансових активів, зберігання цінностей, інкасація коштів, здійснення інвестицій).

Банківська ліцензія - ліцензія, яка видається НБУ, документи, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність на території України.

За характером здійснення діяльності банки можуть бути:

-- Універсальні

-- Спеціалізовані - банк, який виконує тільки окремі операції на ринку:

а) Іпотечні

б) Ощадні

в) Інвестиційні

г) Розрахункові

Банк вважається спеціалізований якщо більше 50% його активів - активи одного типу.

Фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону може надавати фінансові послуги

Фінансові установи: банки, кредитні пілки, інвестиційні фонди, ломбарди тощо.

Правовий статус НБУ

НБУ має подвійну природу:

1) Юридична особа, яка виступає, як суб'єкт цивільно-правових відносин.

2) Особливий центральний орган державного управління.

Функції НБУ:

-- Визначає та проводить грошово-кредитну політику (відповідно до розроблених радою НБУ Основних засад грошової політики.)

-- НБУ здійснює емісію національної валюти та організує готівковий грошовий обіг.

-- Регулює діяльність платіжних систем (систем розрахунків в Україні, визначає порядок та форми платежів, в тому числі між банками)

-- Здійснює банківське регулювання та нагляд

-- Представляє інтереси України в центральних банках інших держав та інших установах.

-- Забезпечує накопичення та зберігання цінних паперів, металів тощо.

 

Голова НБУ призначається на посаду строком на 5 років Верховною Радою, за поданням Президента. Голова керує діяльність НБУ, головує на засіданнях управління НБУ, підписує протоколи, постанови, розпорядження. Одноосібно несе відповідальність перед ВРУ та Президентом України.

Правління НБУ приймає рішення щодо емісії, щодо вилучення з обігу банкнот і монет, зміна процентних ставок НБУ (облікова ставка), мінімальні розміри золотовалютних резервів України, умови допуску іноземного капіталу, розподілу прибутку.

Керівним органом НБУ є Рада НБУ (ст. 85 КУ). 7 членів ради призначаються та звільняються ВРУ, 7 осіб призначаються та звільняються Президентом України. Голова НБУ входить до Ради НБУ за посадою.

Рада розробляє "Основні засади грошово-кредитної політики", який подає до ВРУ до 15 вересня, затверджує кошторис НБУ. здійснює контроль за проведенням грошово-кредитної політики, приймає рішення про збільшення

статутного капіталу НБУ.

Банківське право та банківське законодавства

Банківському праву притаманний імперативний та диспозитивний метод.

Банківське законодавство - акти, які є формою вираження правових норм, які спрямовані на регулювання прав, свобод та обов'язків сторін у правовідносинах за участю банків.

Риси банківського законодавства:

-- Банківське законодавство має власну мету і завдання правового регулювання стосовно банківської діяльності функціонування фінансових установ

-- Банківське законодавства включає джерела публічного та приватного права.

-- Безпосередньо пов'язане з регулюванням статусу грошей, цінних паперів, банківської діяльності та банківської справи.