Правовий режим державних цільових позабюджетних фондів коштів

Централізовані спеціальні фонди утворюють особливу ланку фінансової системи держави. Вони, як правило, мають конкретне цільове призначення та визначену законодавством самостійність. Характерною рисою централізованих фондів є чітко визначені джерела формування і напрями використання коштів. Створення гиких фондів визначається конкретними потребами, що стоять пгрсд державою, тому їх склад та включення до бюджетів є різ­ним Кошти, що надходять до цільових фондів, переважно спря-, мпвані на проведення соціальної політики держави - фінансуван­ня забезпечення зайнятості населення, державного страхування ни випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працез- ли тості та витратами, зумовленими народженням та похован­ням, виплати державних пенсій тощо.

Отже, основним призначенням державних цільових фондів є шГіезпечення соціального захисту населення шляхом виплат пен- і їй, субсидій, фінансування інфраструктури, а також фінансуван­ня природоохоронних заходів та сприяння розвиткові національ­ного виробника шляхом розміщення мобілізованих до фондів ре- t урив у національну економіку (у тому числі шляхом фінансуван­ня. кредитування, надання субсидій). Створення та діяльність ці­лісних фондів регулюються відповідними законами та норматив- пи правовими актами, прийнятими на виконання таких законів. Кошти, що мобілізуються до цільових фондів, необхідні державі NK гарантія постійного та реального фінансового забезпечення фі­нансування певних її потреб та завдань, що мають особливе значен­ня і гарантуються законодавством, в першу чергу Конституцією V країни.

З 2001 p., з моменту набрання чинності Бюджетного кодексу України, створення позабюджетних фондів органами державної и лади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається (ч. 4 ст. 13).

За способами утворення цільові фонди поділяються на такі, ЩО включені до бюджету (цільові фонди, утворені Верховною

Радою АРК, органами місцевого самоврядування та місцем, влади) та такі, що мають власний апарат управління (наприкл.і < Пенсійний фонд України). Джерелами формування доходів д<-р жавних цільових фондів є бюджетне фінансування, обов'язкоц. відрахування юридичних та фізичних осіб, доходи від інвесі \ вання власних коштів, добровільні внески та спонсорська доію мога тощо.

За цільовим призначенням фонди можна поділити на екоію мічні та соціальні. До соціальних фондів, зокрема, належать І Ієн сійний фонд України, Фонд загальнообов'язкового державної" соціального страхування на випадок безробіття, Фонд соціально го страхування від нещасних випадків на виробництві та проі|и сійних захворювань, Фонд соціального страхування з тимчасовії втрати працездатності. Фонд для здійснення заходів щодо лікиї дації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захт ту населення.

1. Пенсійний фонд України є найбільшим позабюджетним цільовим фондом. У своїй діяльності він керується законодавчії ми і нормативними актами, які окреслюють його завдання та фуи кції, зокрема збирання і акумуляцію обов'язкових страхових шн­еків, призначених для пенсійного забезпечення й виплат допомп ги, і їх виплати, у тому числі пенсій відповідно до законів Укрні ни про пенсійне забезпечення та про статус і соціальний захіп і громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастро фи, пенсій військовослужбовцям і працівникам органів внутрі шніх справ, допомоги на дітей та інших витрат, які, згідно з чи нним законодавством, фінансуються за рахунок Пенсійного фон ду, а також перевірку правильності їх призначення і виплат, і Іпі сійний фонд також бере участь у фінансуванні державних і реї іо нальних програм соціальної підтримки пенсіонерів й організову' міжнародне співробітництво у сфері пенсійного забезпечення.

Пенсійний фонд розробляє проект кошторису, складає зпі про його виконання і разом з відділом соціального страхуванн і Міністерства праці і соціальної політики України подає Кабінм \ Міністрів України пропозиції щодо тарифів внесків до держаній > го соціального страхування з урахуванням необхідних виплат н.і

пенсії, допомоги та інші витрати, що здійснюються за рахунок коштів соціального страхування, а також бере участь у підготовці пропозицій щодо вдосконалення законодавства, у розробці проек­ті нормативних актів з цих питань.

Пенсійний фонд має 27 територіальних відділень, включаю­чи ті, що розміщені в містах і районах та взаємодіють з органами илади і управління, підприємствами та установами.

У межах чинного законодавства України Пенсійному фонду і и його органам на місцях надано право отримувати від підпри- і мств, установ і організацій, а також громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність, інформацію й документи щодо нара-, лунання і сплати обов'язкових страхових платежів до Пенсійного фонду, перевіряти їх, вимагати від юридичних і фізичних осіб усунення порушень законодавства щодо сплати внесків і викори- і гання коштів Пенсійного фонду, одержувати від органів держав­ної виконавчої влади інформацію для виконання своїх функцій; і гягувати у безсгіірному порядку не внесені до фонду обов'язкові п рахові внески разом з нарахованою пенею та застосовувати ін­ші фінансові санкції; перевіряти правильність призначення й ви­нна ги пенсій і допомоги, витрачання коштів фонду і здійснення Інших заходів, додержання порядку сплати обов'язкових страхо­ти внесків до Пенсійного фонду та інших платежів. Пенсійний фонд має право порушувати питання про притягнення до відпові­дальності службових осіб і громадян, винних у порушенні чинно- Г»> порядку, внесення обов'язкових платежів та внесків до фонду і мнграчання його коштів, а також у несвоєчасному поданні вста- ІИ Піненої звітності.

З 1997 р. бюджет Пенсійного фонду виведений із складу Державного бюджету України. Згідно з чинним законодавством України кошти фонду формуються за рахунок обов'язкових стра­вних внесків, які платять роботодавці (підприємства, установи, орі инізації усіх форм власності) і наймані працівники; відраху- шіііь з державного і місцевих бюджетів; сум, які відшкодовують- і и ні регресійними вимогами; сум фінансових санкцій.

Нині спостерігається велике навантаження на Пенсійний фонд, оскільки в Україні налічується понад 14 млн пенсіонерів, а ІКкож понад 1,3 млн отримувачів допомоги на дітей.

тщл

Кошти Пенсійного фонду спрямовуються на такі основні цілі

- фінансування виплат державних пенсій, соціальних нн плат, які, згідно з чинним законодавством України, здійснюють«■> за рахунок його коштів, у тому числі громадянам, що виїхали и і постійне місце проживання за кордон;

- реалізацію державних, регіональних і міських, районнії \ програм соціального захисту населення.

2. Конституцією України проголошено право кожного гро мадянина на працю. Держава зобов'язана створювати умови для повного здійснення громадянами цього права, гарантувати рінні можливості у виборі професії та виду трудової діяльності, реалі зовувати програми професійно-технічного навчання, підготовки и перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Конституційне право громадян на працю забезпечується органами державної влади й управління, у тому числі фондом загальнообов'язкового державного соціального страхуванімі України на випадок безробіття. Цей фонд є цільовим централі зованим страховим фондом, кошти якого не входять до складу Державного бюджету України, він був створений згідно із Зако ном України "Про загальнообов'язкове державне соціальне стра хування на випадок безробіття", що набрав чинності з 1 січня 2001 р. Фонд є правонаступником Державного фонду сприянні«зайнятості населення (Фонду зайнятості), який діяв з 1991 р спочатку як самостійна структура, а з 1996 р. був включений до Державного бюджету.

За рахунок коштів Фонду зайнятості фінансувалися заходи, передбачені державними та територіальними програмами зайня­тості; основним джерелом доходів Фонду були обов'язкові внес­ки підприємств і організацій.

Відповідно до Закону "Про зайнятість населення" право на отримання грошової допомоги у зв'язку з безробіттям мають гро­мадяни зі статусом безробітних. Грошова допомога нараховується на основі довідки з останнього місця роботи, де зазначено розмір заробітної плати і категорію безробітного.

Державою передбачається захист громадян, які закінчили очні вищі або середні спеціальні заклади та професійно-технічні 214

училища і протягом місяця звернулися до служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, а також захист громадян, звіль­нених з дійсної військової служби в усіх родах військ та форму- іпііь, які протягом трьох місяців звернулися до служби зайнятості їй сприянням у працевлаштуванні. Грошова допомога у зв'язку з - безробіттям зазначених категорій громадян не може бути нижчою мінімальної заробітної плати.

Період одержання громадянами допомоги у зв'язку з безро- Аі ітям включається до неперервного стажу роботи.

За рахунок фонду фінансуються:

- на державному рівні - розвиток центрів підготовки на- ічання і професійної орієнтації вивільнених працівників та не- іийнятого населення, утримання інформаційно-обчислювальних центрів, поліграфічної бази, власних підприємств служби зайня- і ост і, забезпечення житлом осіб без певного місця проживання; ідійснення наукових досліджень і розробок з проблем ринку пра­ці та зайнятості населення; забезпечення міжнародного співробі- іництва у вирішенні проблем зайнятості населення; надання до­помоги державним центрам зайнятості;

- на місцевому рівні - заходи щодо професійного орієнту- ншіня та працевлаштування населення; підвищення кваліфікації і а перепідготовки вивільнених працівників і безробітних; органі- іація додаткових робочих місць у галузях народного господарст- иа; залучення безробітних, до виконання оплачуваних громадсь­ких робіт; надання безпроцентної позики безробітним для зайнят­ій підприємницькою діяльністю; виплата допомоги у зв'язку з (іезробіттям та надання матеріальної допомоги членам сім'ї без­робітного, які перебувають на його утриманні, а також громадя­нам, які втратили право на отримання допомоги у зв'язку з без­робіттям; видання спеціальних інформаційних бюлетенів про по- іреби територій у кадрах і можливості працевлаштування. Ство­рення позабюджетного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття пов'язане із зага­льною реформою в Україні системи страхування і спрямоване на вдосконалення системи матеріального забезпечення і соціальних послуг, що надаються безробітним.

3. Фонд соціального страхування з тимчасової вірнім працездатності належить до цільових позабюджетних страховії* фондів. Закон про створення цього фонду набрав чинності з І г І чня 2001 р. Фонд є правонаступником Фонду соціального cip.iv вання України, який було створено в 1991 р. як державний цілі.о вий позабюджетний фонд. У Фонді акумулювалися збори, з ньою фінансувалися виплати на обов'язкове соціальне страхування

Керівним органом фонду було правління, до складу якої" входили переважно члени профспілок. Діяльність фонду ЗДІІІі нювалася у взаємодії з профспілками всіх рівнів.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати праце здатності є некомерційною самоврядною організацією. Упранлін ня фондом здійснюється на паритетній основі державою, пр< і ставниками застрахованих осіб і роботодавців. Представнинами застрахованих осіб є профспілки, їх об'єднання або інші уповію важені найманими працівниками органи.

До джерел формування коштів фонду належать такі:

- страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахо ваних осіб;

- благодійні внески підприємств, установ, організацій та фі зичних осіб;

- асигнування з Державного бюджету України;

- штрафи, пені та інші фінансові санкції, що застосовую 11. и до страхувальників;

- інші надходження відповідно до законодавства України За рахунок коштів фонду здійснюються:

- виплата допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатнії тю, вагітністю та пологами, при народженні дитини та у зв'язку і доглядом за нею до досягнення трирічного віку, на поховання,

- фінансування санаторно-курортного лікування та оздороп лення застрахованих осіб і членів їх сімей;

- утворення резерву страхових коштів у розрахунку на мі сяць для фінансування матеріального забезпечення застрахованії осіб. Платниками страхових внесків є страхувальники-роботодли ці й застраховані особи - наймані працівники.

Органи фонду здійснюють персоніфікований облік сплати мнесків.

Розмір страхових внесків встановлює Верховна Рада Украї­ни щорічно у відсотках: для роботодавців - до сум фактичних ви­трат на оплату праці найманих працівників, які підлягають об­кладенню прибутковим податком з громадян; для найманих гіра- іііпників - до сум оплати праці, які підлягають обкладенню при­бутковим податком з громадян.

4. Фонд соціального страхування від нещасних випадків ни виробництві га професійних захворювань

Державним комітетом з нагляду за охороною праці України й межах програми „Трансформ" за допомогою Міністерства праці ні соціального захисту Федеративної Республіки Німеччини було опрацьовано проект Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на вироб­ництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІУ, який наб- рнв чинності з 01.04.2001р.

Протягом 2000 року було створено Правління фонду та його виконавчу дирекцію і обраховані розміри страхових тарифів.

Для надання допомоги працівникам фонду в організації їх роботи в межах Проекту ТАСІБ ЕБІЖ 9801 "Сприяння у забез­печенні охорони праці (з метою підвищення рівня продуктивнос- и)" було організовано та проведено навчання працівників вико­навчої дирекції фонду, надано допомогу у створенні її структури н» опрацьовано ряд методичних документів для страхових експе­рті з охорони праці.

Правлінням і виконавчою дирекцією Фонду проведена вели­кі і кропігка робота зі створення в Автономній Республіці Крим, напастях, містах Києві та Севастополі 27 управлінь та 425 район­нії ч та міських відділень виконавчої дирекції, їх матеріально- ігчпічному, кадровому, нормативно-правовому та іншому забез­печенню.

Система загальнообов'язкового державного соціального и рахування, яка створена в Україні, базується на вимогах Євро­пейського кодексу соціального забезпечення (1964 р.) та рекоме- нопціях Міжнародної організації праці № 67 (1944 р.)

Закон України про загальнообов'язкове державне соці» < ■■ страхування від нещасного випадку на виробництві визначим і₍., головних завдання Фонду:

1) проведення профілактичних заходів, спрямованих на у. \ нення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобії.иі ня нещасним випадкам на виробництві, професійним захворіи ванням;

2) відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на ми робництві від нещасних випадків або професійних захворювань

3) відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрп хованим і членам їх сімей.

Управління фондом було запроваджено на паритетній осіш ві державою, представниками застрахованих осіб і роботодавці!' (принцип трипартизму) по 15 членів правління від кожної сторо ни. У результаті забезпечено баланс інтересів кожної із сторін соціального партнерства, що створило умови для розвитку сусін льних відносин у зазначеній сфері діяльності.

Страхування від нещасного випадку на виробництві та про фесійного захворювання є єдиним видом загальнообов'язковою державного соціального страхування, що не передбачає сплати страхових внесків найманими працівниками. Кошти фонду фор­муються виключно за рахунок страхових внесків роботодавців.

Фінансування фонду здійснюється за рахунок:

- внесків роботодавців:

для підприємств - з віднесенням на валові витрати вироб ництва;

для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виді лених на їх утримання та забезпечення;

- капіталізованих платежів, що надійшли у випадках лікві ­дації страхувальників;

- прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів фон­ду на депозитних рахунках;

- коштів, одержаних від стягнення відповідно до законо­давства штрафів і пені з підприємств, а також штрафів з праців­ників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці;

- добровільних внесків та інших надходжень, отримання иких не суперечить законодавству.

Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від не­щасного випадку.

Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні трав­матизму, професійної захворюваності та неналежний стан охоро­ни праці).

Страхові тарифи, диференційовані по групах галузей еконо­міки (видах робіт) залежно від класу професійного ризику вироб­ництва, встановлюються законом.

Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підпри­ємства провадиться фондом соціального страхування від нещас­них випадків відповідно до порядку визначення страхових тари­фів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'яз­кове соціальне страхування від нещасного випадку на виробницт­ві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Якщо на страхувальника протягом календарного року на­кладався штраф за порушення законодавства про охорону праці, він втрачає право на знижку страхового тарифу.

Суми надбавок до страхових тарифів і штрафів сплачуються страхувальником із суми прибутку, а при відсутності прибутку відносяться на валові витрати виробництва; для бюджетних уста­нов та організацій - із кошт.