Характеристика видів кошторисні відповідно до бюджетної класифікації

Кошториси поділяються на:

1) загальні - складається для утримання однотипних неве- І іші нч установ, які обслуговуються централізованими бухгалтері- |»чи (її яких розшифровується обсяг фінансування за статтями на

іи*ну установу окремо) (наприклад, школа, бібліотека, клуб);

2) індивідуальні - складаються за відповідними параграфа- Р*н бюджетної класифікації (наприклад, Міністерство складає

мигорис на централізовані заходи, такі як проведення нарад, спііференцій). Цей вид кошторису відображає вимоги у коштах»ніжної окремої бюджетної установи з урахуванням специфіки її • нкціонування;

3) зведені - вміщують усі видатки на утримання установ, що ні ігіорядковані одному міністерству. Зведені кошториси - це зве- (рііня показників індивідуальних кошторисів розпорядників кош­ті бюджету нижчого рівня, що складаються головним розпоряд­ником для подання Мінфіну, Міністерству фінансів Автономної 1'< аіубліки Крим, місцевим фінансовим органом. Такі кошториси Об'єднують усі індивідуальні, загальні кошториси та кошториси Нй централізовані заходи. Вони містять інформацію щодо всіх розпорядників бюджетних коштів, які фінансуються через ГОЛОВ­НОЮ розпорядника бюджетних коштів, такі кошториси не зат­верджуються.

Усі види кошторисів складаються відповідно до бюджетної і шісифікації. Відповідно до ст. 10 Бюджетного кодексу України видатки бюджету класифікуються за:

1) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки (функ­ціональна класифікація видатків);

2) економічною характеристикою операцій, при проведенні иміх здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків);

3) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (ві- домча класифікація видатків);

4) за бюджетними програмами (програмна класифікація ви­датків).

Процес складання кошторису має назву кошторисного про­цесу та складається з етапів (стадій), які є юридичними діями і врегульовуються нормативними актами.

Стадії кошторисного процесу - це відокремлено самостійні пі кінчені етапи діяльності державних органів (посадових осіб), у результаті проходження яких індивідуальний фінансовий план переходить з одного якісного стану в інший.

1. Складання кошторису: здійснюється кошторисно-бюд- жетне планування, у результаті якого створюється проект кошто­рису.

2. Затвердження кошторису: кошторис набуває ваги офіцій­ного акта.

3. Виконання: відбувається реалізація в життя положень кошторису.

Проекти кошторисів складаються усіма установами на нас­тупний бюджетний рік, якщо ці установи функціонували до поча­тку року, на який плануються видатки. У разі, коли установи у творені не з початку року, кошториси складаються і затверджу­ються для кожної установи з часу її утворення до кінця бюджет­ного року в загальному порядку.

Формування дохідної частини спеціального фонду проекту кошторису здійснюється на підставі розрахунків доходів, які складаються за кожним джерелом доходів, що плануються на нас­тупний рік.

Під час визначення обсягів видатків розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну по­требу в коштах кожної установи, виходячи з її основних вироб­ничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дош­кільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чи­сельності, необхідності реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення'витрат у плановому періоді.

Після затвердження державного та місцевих бюджетів проек­ти зведених кошторисів приводяться відповідно до показників цих бюджетів.

Стадії кошторисного процесу (поетапно):

Стадія 1. Порядок складання проектів кошторисів.

Етап 1. Мінфін, Міністерство фінансів Автономної Респуб ліки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розію рядників відомості про граничні обсяги видатків загального фон ду проекту відповідного бюджету на наступний рік, що є піде і і вою (етап 2) для складання проектів кошторисів. Наприклад, Мім фін повідомляє голову ДПА України, що на 2006 рік плануєтьої виділити для ДПС України 920 млн гривень. Але в ДІІС складаю 11, проект кошторису на 940 млн гривень й розписують використан ня цих коштів у кошторисі (кажуть, що менше не можна, а і о ДПС не буде нормально фунціонувати).

Етап 3. На основі проектів зведених кошторисів головні розпорядники формують бюджетні запити, які (етап 4) подаються Мінфіну, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам для включення до проектів відпо відних бюджетів. Наприклад, у запиті зазначено: "Ви нам планує те дати 920 млн гривень, а нам треба 940 млн".

Мінфін розглядає бюджетні запити і вносить їх до проекту бюджету. Подивились й дали не 940, а 938 млн, бо більше не ви­тримує видаткового навантаження дохідна частина бюджету.

Стадія 2. Порядок розгляду і затвердження кошторисів

Етап 5. У тижневий термін після опублікування закону про Державний бюджет України, відповідного рішення Верховної Ра­ди Автономної Республіки Крим, місцевих рад Мінфін, Міністер­ство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників лімітні довідки про бюджетні асигнування. Держбюджет затвердив для ДГІС не 938, а 935 млн гривень.

Етап 6. Головні розпорядники у двотижневий термін після одержання лімітних довідок подають Мінфіну, Міністерству фі­нансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим орга­нам уточнені проекти зведених кошторисів та проекти зведених планів асигнувань для складання і затвердження річного розпису асигнувань відповідних бюджетів. Уточнені проекти кошторисів та складені проекти планів асигнувань повинні відповідати певним шмітним довідкам. ДПА України переписує старий проект кош­торису (де було 940 млн) на новий (де вже 935 млн).

Етап 7. Кошториси, плани асигнувань і штатні розписи за­тверджуються керівником відповідної вищої установи - загальне правило затвердження кошторисів.

За винятком кошторисів - специфічні правила затвердження кошторисів.

Стадія 3. Порядок виконання кошторисів (етап 8).

Для здійснення контролю за відповідністю асигнувань, ви­значених у кошторисах і планах асигнувань розпорядників, асиг­нуванням, затвердженим річним розписом асигнувань державно­го бюджету та помісячним розписом асигнувань загального фон­ту державного бюджету, органи Державного казначейства прово­дять реєстрацію та ведуть облік зведених кошторисів і планів асигнувань розпорядників вищого рівня у розрізі розпорядників нижчого рівня та одержувачів.

Органи Державного казначейства здійснюють контроль за відповідністю розподілу показників зведених кошторисів і планів асигнувань даним казначейського обліку. Органи Державного ка­значейства здійснюють операції з розрахунково-касового обслуго­вування розпорядників коштів державного бюджету тільки відпо­відно до затверджених та зареєстрованих у обліку відповідних ор­ганів Державного казначейства кошторисів і планів асигнувань.