Індивідуальне навчально-дослідне завдання.

Мета завдання розвинути творче мислення і активізувати пошук відповідей на складні світоглядні проблеми. Студентам пропонується написати філософські есе.

1.Охарактеризуйте своє розуміння категорії „світ”

2.Охарактеризуйте соціально-культурне призначення філософії.

3.Що різнить філософію і науку?

4.”Філософія не є наука, не є наукою навіть про сутність, а є творчим осмисленням духом сенсу людського існування” (М.Бердяєв).

5.„Філософія є найбільш незахищеною сферою культури. Постійно піддається сумніву сама можливість філософії. Філософія піддається ворожим атакам зверху і знизу, з боку релігії й науки”. (М.Бердяєв)

6 Що різнить філософію і релігію?

7.Що являють собою софійний та епістемний способи філософствування?

8.Рзкрийте поняття „інь” і „янь” китайської філософії.

9. В чому суть філософського аспекту буддизму?

10. Охарактеризуйте вислів Сократа – „людино пізнай сама себе”

11. Чому Платон вважає, що – „тіло є тюрмою для душі”?

12. Як Августин Блаженний розглядає категорію „час”?

13.Гуманізм чи антигуманізм Відродження. Ілюзія людини як творця.

14.Наукова революція XVI – XVIIст. Та її вплив на розвиток філософії.

15. В чому суть концепції нової науки Ф.Бекона?

16 Що означає вислів Рене Декарта – „ я мислю, отже існую”?

17. Розкрийте зміст тези Т.Гоббса – „держава це чудовисько, левіафан”

18.Як ви розумієте тезу І.Канта – „зоряне небо наді мною і моральний закон в мені”?

19.”Недолугість римської імперії виправдана недолугістю її підлеглих. Що розумне то дійсне, а що дійсне то розумне”(Г. Гегель)

20. Що таке Просвітництво і які ідеї воно репрезентувало?

21.Ф.Ніцше – „воля до влади” – основа права сильного, а це вище всіх моральних, релігійних і інших встановлених норм”, розкрийте зміст цієї тези.

22.А.Шопенгауер – „держава і право разом виконують роль намордника, який дозволяє стримувати найбільш руйнівні прояви людської природи. Культура тільки вчить людину смиренню і лицемірству”. Чи погоджуєтесь ви з судженням автора.

23. Охарактеризуйте основні теоретичні положення діалектичного матеріалізму.

24.Альбер Камю - Міф про Сізіфа. Охарактеризуйте працю автора.

25.Альбер Камю – „головне питання філософії – це питання про життя, чи варте воно того, щоб бути прожитим чи ні?

26.Мартин Гайдеггер – „Співбуття в світі перетворює людину в одиницю натовпу”. Як ви розумієте співбуття людини?

27.М.Бердяєв – „…ненависть до всього геніального, до благородства і вічності є пафос комунізму”.

28.Культура і цивілізація і їх суттєва відмінність. Шляхи подолання антикультури та бездуховності.

29. Які історичні джерела та характерні особливості формування філософської культури Київської Русі.

30. Соціально-культурна ситуація в Україні першої половини XIX ст.

31. Розкрийте основні ідеї Миколи Костомарова в праці „Книга буття українського народу”.

32. Університетська філософія кінця XIX – початку XX ст.

33.Памфіл Юркевич – „Серце та його значення у духовному житті людини, згідно з ученням слова Божого”.

34. Охарактеризуйте таку властивість матерії, як відображення.

35. Розкрийте діалектику взаємодії суспільства та особистості.

36. В чому специфіка соціального пізнання?

37. Які основні сфери життєдіяльності людей і в чому їх специфіка?

38. Розкрийте сутність соціального прогресу, його критерії та типи.

39. Буття Бога у філософській інтерпретації

40.Свобода та справедливість як загальнолюдські цінності.

41. Культура і цивілізація. Сучасна цивілізація, її особливості і суперечності, шляхи їх подолання.

42.З яких складових утворюється духовне життя суспільства?

 

Методи навчання: лекції з використанням сучасних інформаційних технологій, інтерактивні методи в процесі обговорення питань семінарського заняття (мікрофон, прес метод)

Методи оцінювання: поточне оцінювання під час семінарських занять, оцінка за реферат, ІНДЗ, підсумковий контроль.

 

Методичне забезпечення: опорні конспекти лекцій, нормативні документи, навчально-методичні посібники, методичні рекомендації.

Контрольні питання для опрацювання матеріалу

З курсу «Філософія»

1. Специфіка філософського знання і його основна проблематика.

2. Філософія і світогляд.

3. Функції філософії.

4. Цінність філософії для особистості і суспільства.

5. Поняття світогляду.

6. Історичні типи світогляду.

7. Роль філософії в сучасному світі.

8. Місце філософії серед інших форм світогляду.

9. Предмет, специфіка та структура сучасного філософського знання.

10. Категорії філософії як відображення універсальних зв’язків буття.

11. Генезис філософії (єдність та різноманітність філософського знання).

12. Українська філософія. Життєві корені та етнічні особливості.

13. Філософія Китаю.

14. Філософія Індії.

15. Антична філософія. Космоцентризм.

16. Класичний період розвитку античної філософії.

17. Філософська думка епохи еллінізму.

18. Теоцентризм філософії середньовіччя.

19. Християнсько-середньовічні апологетика і патристика.

20. Схоластика. Номіналізм та реалізм.

21. Філософія Ф.Аквінського.

22. Антропоцентризм епохи Відродження.

23. Ренесансна натурфілософія. Деїзм та пантеїзм.

24. Розвиток соціальної філософії в ХVII–XVIII ст.

25. Філософія Просвітництва Франції.

26. Раціоналізм і емпіризм у філософії Нового часу.

27. Німецька класична філософія.

28. Гносеологія та етика І. Канта.

29. Філософська система Г. В. Ф. Гегеля.

30. Антропологізм Л. Фейєрбаха.

31. Формування ї розвиток марксистської філософії. Марксистська філософія, її історична доля.

32. Основні риси та тенденції розвитку сучасної філософії Заходу.

33. Проблема науки у філософії XX ст. Позитивізм.

34. Проблема людини в новітній філософії. Екзистенціалізм.

35. Релігійна філософія в XX ст. Неотомізм.

36. Ірраціоналістична тенденція в сучасній філософії.

37. Становлення і розвиток філософської думки в Х-ХІ ст. Тип мислення в Київській Русі.

38. Гуманістичні та реформаційні ідеї у філософській думці України. Києво-Могилянська академія.

39. Філософія Г. С. Сковороди.

40. Київська релігійно-філософська школа. П. Д. Юркевич.

41. Початок розробки української ідеї. Кирило-Мефодіївське товариство.

42. Розвиток філософії в Україні кінця XIX – початку XX ст.

43. Витоки та зміст категорії буття.

44. Поняття матерії, його історичний генезис.

45. Ґенеза форм відображення – передумова свідомості.

46. Походження та сутність свідомості як філософська проблема.

47. Соціокультурна сутність свідомості.

48. Поняття рух, простір, час. Рух і розвиток.

49. Буденна та теоретична свідомість.

50. Структура свідомості, її основні рівні.

51. Суспільна свідомість, її структура.

52. Суспільна психологія та ідеологія.

53. Ідеальне, його природа.

54. Пізнання: предмет, об’єкт, суб’єкт пізнання.

55. Взаємозв'язок чуттєвого та раціонального в пізнанні.

56. Діалектика як система. Принципи, закони, категорії діалектики.

57. Діалектика процесу пізнання.

58. Методологія наукового знання. Методи та форми наукового пізнання.

59. Істина та її критерії.

60. Практика. Роль практики у пізнанні.

61. Скептицизм і агностицизм. Проблема пізнання світу.

62. Діалектика та метафізика.

63. Матеріалізм та ідеалізм. Їх форми та різновиди.

64. Альтернативи діалектики: софістика, метафізика, еклектика.

65. Творчість як конструктивний принцип пізнання.

66. Поняття «суспільство» та його історичний розвиток. Особливості соціальної детермінації.

67. Основні фактори антропосоціогенезу.

68. Людина та її місце у світі.

69. Природне та соціальне в людині.

70. Співвідношення понять «індивід», «індивідуальність», «особистість».

71. Поняття суб'єкта суспільного розвитку. Соціальна структура суспільства.

72. Основні сфери життєдіяльності людей і суспільні відносини. Функції суспільства.

73. Проблема особистості в сучасній філософії.

74. Історична необхідність і свобода особистості.

75. Цінності в житті людини та суспільства. Ієрархія цінностей людського буття.

76. Єдність та багатоманітність історії. Сенс історії.

77. Поняття культури в філософії.

78. Суспільно-економічна формація та цивілізація.

79. Культура і цивілізація.

80. Людинотворча сутність культури.

81. Сутність духовного життя суспільства.

82. Наукове знання: специфіка, структура, рівні.

83. Соціальні функції науки.

84. Поняття «друга природа».

85. Філософія та наука.

86. Сцієнтизм та антисцієнтизм.

87. Суть та соціальні наслідки НТР.

88. Наука як феномен культури.

89. Космічно-природна основа людського буття.

90. Людство на шляху до нової цивілізації.