Модуль1.Світовий історико-філософський процес.

Семінарське заняття №1

Філософія, її людські виміри і смисл.

План

1. Основні проблеми філософії. Специфіка філософського знання.

2. Світогляд, його суть і структура.

3. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.

4. Функції філософії.

Література:

Петрушенко В. Л. Філософія: Курс лекцій. К., 2001.

Філософія. Підручник / За ред. Горлача М. І., Кременя В. Г., Рибалка В. К. – Харків: Консум, 2000.

Бибихин В.В. Философия и религия. — Вопросы философии, 1992, №7.

Забужко О. Філософія і культурна притомність нації. — Сучасність, 1994, №3.

Заїченко Г. Долі філософії та культури наприкінці XX сторіччя.- Філософ і соціол. думка, 1994, №1-2.

Філософія: Підручник / Заїченко Г.А. та ін. — К., 1995. — С.б-19.

Нестеренко В.Г.Вступ до філософії: онтологія людини. Навч. посібник. — К., 1995.

Філософія та її місце в сучасній культурі. — Філософ. і соціол.думка, 1993, №4.

Питання для самостійної роботи.

.

1. Визначте, чи є світогляд тільки системою поглядів на світ? Розкрийте роль світогляду в житті людини, людства
2. Де, коли, чому і як виникла філософія?
3. Проаналізуйте, що спільного та відмінного між історичними типами світогляду.
4. Проаналізуйте взаємозв’язок філософії та науки.
5. Розкрийте специфічність предмету філософії.
6. Соціальні умови формування філософії.
7. Духовні джерела філософії.

Методичні вказівки

В першому питанні потрібно вказати на специфіку філософського знання, яка докорінно відрізняє його від конкретно-наукового знання. При цьому потрібно роз’яснити його загальнозначущість, поліфонічність та плюралістичність, відтак – показати, що філософське знання є знання «софійне», зрозуміле як мудрість. Потрібно розкрити сутність мудрості і показати, що науково-об’єктивний підхід до пізнання дійсності поєднується з оціночним. Далі потрібно показати, що специфіка філософського знання в значній мірі визначається тими проблемами, які досліджуються в філософії. Тому необхідно сформулювати найважливіші проблеми філософії, і показати, чому неможливо дати на них однозначні і вичерпні відповіді і чому кожне нове покоління пробує відшукати своє власне тлумачення цих життєвосмислових проблем людського існування.

В другому питанні, розкриваючи сутність світогляду, потрібно показати його інтегративний, цілісний характер. Разом з тим у світогляді виділяються відносно самостійні компоненти. До найважливіших з них відносяться: знання, цінності, почуття, переконання, оцінка минулого та віра в майбутнє, воля. Потрібно розкрити зміст зазначених компонентів і показати їх роль в функціонуванні світогляду. Окремо слід розглянути самосвідомість, як один із найістотніших компонентів свідомості, який полягає в усвідомленні себе в якості суб’єкта практичної і пізнавальної діяльності.

В третьому питанні слід звернути увагу на історичному характері світогляду, який змінюється з поступом людства. Потрібно охарактеризувати такі його історичні типи, як міфологія, релігія і філософія. Потрібно розкрити сутність кожного з історичних типів, показати відмінність одного від іншого, а також – що між ними спільного. Потрібно зазначити, що реально різні типи світогляду співіснують, хоча історично попередній тип світогляду відсувається на задній план, він, все ж таки виконує підпорядковуючу роль в порівнянні із домінуючою формою.

В четвертому питанні потрібно вказати на те, що філософія як сфера духовної культури виконує певні функції. До них належать світоглядна, методологічна, гносеологічна, онтологічна, критично-рефлексивна, аксіологічна. Потрібно розкрити сутність даних функцій філософії і показати їх взаємозв’язок..

Реферат.

1. Філософія в системі культури.
2. Людина як віща цінність в системі філософського знання.
3. Філософія і світогляд.

Філософський словник до теми: філософія, світогляд, релігія, міфологія, міф, методологія, метод, картина світу, рефлексія, світ, світовідношення, світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння, функція, мудрість.

Семінарське заняття №2

Антична філософія.

План.

1. Загальна характеристика античної філософії.

2. Досократична філософія.

3. Класичний період розвитку античної філософії.

4. Філософія елліністичного періоду.

Література:

Асмус В.Ф. Античная философия. — М.,1976.

Богомолов А.С. Античная философия. — М., 1985.

Введение в философию». — М., 1989. — 4.1. — Гл.2, 1-3.

История философии в кратком изложении. — М., 1991.

Причепій Є.М., Черній А.М.Філософія: посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: «Академія», 2001. (Альма-матер)

Філософія: навч.посіб./Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний та ін.; 5 вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2005. (Вища освіта ХХІ ст.)

Чаньшев А.Н.Курс лекций по древней философии. — М., 1981.

Дао й даосизм в Китае. — М., 1982.

Дайсзцу Судзуки. Две лекции о дзэн-буддизме. — Иностранная литература, 1991, №1.

Питання для самостійної роботи.

1. Своєрідність східної культури.
2. Філософія стародавньої Індії.
3. Філософські вчення стародавнього Китаю.
4. Назвіть відомі вам давньогрецькі школи та напрямки.
5. Яку головну проблему і як саме вирішувала Мілетська школа?
6. В чому полягає сутність діалектики Геракліта?
7. Охарактеризуйте апорії Зенона.
8. Хто такі софісти і що характерно для їх поглядів?
9. В чому сутність теорії ідей Платона?
10. В чому сутність вчення Аристотеля?

Методичні вказівки

В першому питанні слід звернути увагу на те, що філософія Стародавньої Греції започатковує європейську філософію і розробляє той стиль філософствування і ту проблематику, які визначили подальший розвиток західноєвропейської цивілізації. Потрібно звернути увагу на такі характерні риси античної філософії, як наявність в ній значної кількості міфологічних та епічних образів, присутність елементів антропоморфізму, наївний пантеїзм, тобто ототожнення богів з силами природи, пов’язування природних процесів з моральною проблематикою, і оцінку їх в категоріях «добра», «зла», «справедливості», «блага» тощо, в акцентуванні уваги на пошуках первоначала всього сущого, що пізніше постало як проблема субстанції.

В другому питанні потрібно показати, як і з чого виникає філософія, які проблеми реального життя вона розв’язує. Відтак потрібно розкрити сутність філософських систем Фалеса Мілетського, Анаксімандра, Анаксімена, Емпедокла, Геракліта Ефеського, Парменіда, Піфагора та Демокріта. На прикладі даних філософських систем потрібно прослідкувати логіку і специфіку розгляду і розв’язання головних світоглядних проблем стародавніх греків, найголовніші з яких – проблема походження та структури Космосу, питання про сутність світу, про першооснову всього існуючого.

В третьому питанні слід розкрити сутність антропологічного перевороту, здійсненого Сократом у філософії. Далі слід розкрити сутність об’єктивного ідеалізму Платона, його вчення про ідеї, про державу. Розглядаючи філософію Аристотеля, звертаємо увагу на його вчення про матерію і форму, про душу, про категорії та систему логіки. З’ясовуємо, в чому полягає класичність даного періоду, і як вирішуються проблема пізнання людини, людської свідомості, поведінки, людських пізнавальних можливостей.

В четвертому питанні розглядаємо розвиток філософії античності в період поступово наростаючої кризи рабовласницького суспільства. Потрібно обґрунтувати морально-етичну проблематику, яка виходить із настроїв відчаю і песимізму, пануючих у світосприйнятті. Перш за все зміщення акцентів філософствування в сторону з’ясування проблеми сутності щастя, шляхів його досягнення, та проблема достотності людського буття. Потрібно розглянути способи вирішення даних проблем в рамках основних течій епохи еллінізму: стоїцизму, епікуреїзму та скептицизму.

Реферат.

1.Сократ: проблема людини та діалогічної природи філософського знання.

2. Проблема знання у філософії Аристотеля.

Філософський словник до теми: апорія, архе, атом, гілозоїзм, діалектика, категорія, логос, ідея, матерія, метафізика, пантеїзм, софізм, атараксія, апатія, евдемонія.

Семінарське заняття №3

Західноєвропейська філософія Нового часу

План

1. Особливості філософії Нового часу.

2. Проблема методу пізнання (Ф.Бекон, Р.Декарт).

3. Вчення про субстанцію (Б.Спіноза, Г.Лейбніц).

4. Проблема людини в філософії Просвітництва (Ж.Ламетрі Ж.-Ж.Руссо).

Література:

Августин Аврелий. Исповедь. — М., 1991.

История диалектики ХУІ-ХУШ ст. — М., 1974.

История философии в кратком изложении. — М., 1991. Кузнецов В.., Мееровский Б.В., Грязнов А.Ф. Западно-европейская философия XVIII века. — М., 1986.

Петрушенко В. Л. Філософія: Курс лекцій. К., 2001.

Філософія // За ред. Горлача М. І., Кременя В. Г., Рибалка В. К. – Харків, 2000.

Соколов В.В. Европейская философия ХУ-ХУ III веков. — М., 1984.

Причепій Є.М., Черній А.М.Філософія: посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: «Академія», 2001. (Альма-матер)

Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г. та ін.- К.: 1994.

Питання для самостійної роботи.

1. Релігійний характер філософської думки Середньовіччя
2. Християнсько-середньовічна апологетика і патристика
3. Середньовічна схоластика. Реалізм і номіналізм.
4. Філософія Ф.Аквінського.
5. У чому полягає дуалізм філософії Р.Декарта?
6. Що таке Просвітництво і які ідеї воно репрезентувало?

Методичні вказівки

При розгляді першого питання слід вказати на визначальну особливість Нового часу – зародження і утвердження буржуазного суспільного устрою, який висуває і обґрунтовує нові цінності і засади людського буття у порівнянні з феодалізмом. В центрі нового світогляду уже не віра, а розум. Потрібно розтлумачити основні парадигми Нового часу: «Знання – то сила»; «опануй природою в ім’я користі і успіху самого життя», а також – звідки постає проблема методу наукових досліджень.

В другому питанні слід розкрити філософську систему Ф.Бекона, викладену в його праці «Новий Органон». Зокрема пояснити, чому головну увагу Бекон приділяє проблематиці науки, знання і пізнання, як засобу розв’язання соціальних проблем і суперечностей сучасного йому суспільства. Потрібно звернути увагу на те, що «Новий Органон» - перша спроба в філософії Нового часу реалізувати загальний методологічний підхід до одержання наукових знань, що мають практичне застосування на основі емпіризму. Потрібно розглянути суть його індуктивного методу. Розглядаючи філософію Р.Декарта, слід звернути увагу на його метод раціоналістичної дедукції, на набір правил, яких потрібно дотримуватись при побудові суджень, розтлумачити сутність раціоналізму та вирішення проблеми субстанції з позиції дуалізму.

В третьому питанні розглядаємо внесок, який здійснили у розробку проблеми субстанції Б.Спіноза та Г.Лейбніц. Зокрема – як з позицій монізму Б.Спіноза долає дуалізм Р.Декарта, проголошуючи існування однієї субстанції та її атрибутів. Розглядаємо етику Б.Спінози, його формулу свободи як пізнаної необхідності та детермінізм у здійсненні світового процесу. Як альтернативу монізму Б.Спінози розглядаємо плюралізм Г.Лейбніца, зокрема його вчення про монади, викладене в творі «Монадологія».

В четвертому питанні з’ясовуємо, як теза про розумність світу трансформується в ХVІІІ ст. в ідею Просвітництва як головної рушійної сили історії, джерела і головного засобу досягнення людством рівності, братерства і свободи, тобто стану відповідності вимогам розуму. Потрібно показати, як на розумних засадах просвітники прагнуть перебудувати світ таким чином, щоб він наслідував закони довершеності, які панують у природі. В зв’язку з цим розглядаємо філософію Ж.Ламетрі і Ж.-Ж. Руссо, в яких найбільш чітко і повно репрезентовані дані погляди.

Реферат.

1.Емпіризм: сутність та проблеми.

2.Принцип універсального сумніву Р.Декарта і сучасна наука.

3.Головні риси ідеології Просвітництва.

Філософський словник до теми: апологетика, патристика, схоластика, номіналізм, реалізм, деїзм, пантеїзм, теологія, індукція, дедукція, емпіризм, раціоналізм, інтуїція, монада, субстанція, атрибут, акциденція, сенсуалізм, метафізичний матеріалізм, механіцизм.

Семінарське заняття №4