Виникнення і розвиток некласичних філософських

Вчень (ХІХ-ХХ ст.)

План.

1. Соціально-практична орієнтація марксистської філософії.

2. «Філософія життя». Ф.Ніцше.

3. Філософія неопозитивізму і постпозитивізму.

4. Онтологія людського буття в психоаналізі.

5. Проблема людини в екзистенціалізмі.

6. Неотомізм — головний напрямок сучасної релігійної філософії. П.Тейяр де Шарден.

Література:

Губман Б.Л. Современная католическая философия: человек история.—М., 1988.

Іщенко Ю. Класичне та некласичне у філософії Маркса. — Філос. та соціол. думка, 1995, №1-2.

Камю А. Миф о Сизифе // Творчество й свобода. — М., 1990.

Ницше Ф. Антихристианин // Сумерки богов. — М., 1989.

Проблема человека в западной философии. — М., 1988.

Сартр Ж.-П. Зкзистенциализм — зто гуманизм // Сумерки Богов— М., 1989.

Філософія. Підручник / За ред. Горлача М. І., Кременя В. Г., Рибалка В. К. – Харків: Консум, 2000..

Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г. та ін.- К.: 1994. — Лекція 8.

Фром Е. Душа человека. — М., 1992.

Питання для самостійної роботи.

1. Розкрийте основні принципи теорії пізнання І.Канта.
2. Проаналізуйте етичні погляди І.Канта. В чому полягає сутність категоричного імперативу?
3. Покажіть суперечність між методом та системою Г.Гегеля.
4. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.
5. Охарактеризуйте основні теоретичні положення діалектичного матеріалізму.
6. Охарактеризуйте засадові принципи «філософії життя»
7. Що є основним критерієм істини в прагматизмі?
8. Розуміння віри і розуму в неотомізмі.
9. Проаналізуйте процес становлення й розвитку позитивізму.
10. Як розглядається людина в екзистенціалізмі?

Методичні вказівки

В першому питанні слід звернути увагу на марксизм як систему, яка запропонувала якісно новий спосіб філософствування і ознаменувала початок виходу за межі класичного стилю мислення. Виявляється це в зверненні до практики як найефективнішого способу розв’язання соціальних проблем. Потрібно показати матеріалізм марксистської концепції, особливо – теорію матеріалістичного розуміння історії, діалектичність та історичну долю марксизму.

При розгляді другого питання потрібно роз’яснити сутність ірраціоналізму в осягненні світу і показати, як на зміну «філософії розуму» приходить «філософія життя». Потрібно показати відмітну особливість «філософії життя», яка на противагу класичній традиції, що розглядає дійсність як жорстко детерміновану певним упорядковуючим началом, оцінює навколишній світ як «хаотичний потік життя», активний життєвий універсум і відводить свідомості лише другорядну, упорядковуючи роль. Відтак – охарактеризувати філософські концепції найбільш яскравих представників ірраціоналізму – А.Шопенгауера та Ф.Ніцше.

В третьому питанні приступаємо до розгляду сцієнтистських концепцій, зокрема позитивізму. З’ясовуємо сутність позитивізму та його еволюцію (емпіріокритицизм, неопозитивізм, пост позитивізм). Розглядаємо позитивістску методику в отриманні істини (маніпулювання достеменними фактами на основі логічної теорії, принцип верифікації, принцип фальсифікації та принцип зв’язку наукового знання з історичним соціокультурним середовищем)

В четвертому питанні розглядаємо психоаналітичні концепції З.Фрейда, К.Г.Юнга та Е.Фромма. Звертаємо увагу на розгляд ними психіки людини як самостійної субстанції, що існує незалежно від суспільства і тлумачення індивідуального життя та історії суспільства як прояв несвідомих потягів людини і цілих народів. Розглядаємо розроблену З.Фрейдом структуру людської психіки, вчення про «архетипи» К.Г.Юнга та концепцію особистості Е.Фромма, що виходить з проблем гуманізму та заснована на загальнолюдських цінностях.

В п’ятому питанні розглядаємо екзистенціальну тенденцію в сучасній філософії, зокрема в чому полягає сутність екзистенціалізму та відмінність від інших течій. Потрібно пояснити, чому в екзистенціалізмі справжнього онтологічного статусу надається індивідуальній екзистенції, а не сутності. Потрібно розкрити погляди представників екзистенціалізму на проблему свободи, негативні наслідки «стандартизації» «масової» людини, абсурдність людського існування а також показати гуманістичний характер екзистенціалізму.

В шостому питанні розглядаємо найвпливовішу течію сучасної релігійної філософії – неотомізм, найбільш яскраво представлену П.Тейяр де Шарденом. Слід простежити зв'язок даної течії з філософією Ф.Аквінського (томізм), зокрема з його концепцією подвійної істини. Далі виясняємо точку зору на проблему природи людини, її походження, сенс буття та своєрідність тлумачення еволюції.

Реферат.

1.Людина як предмет філософії в раціоналістичних та ірраціоналістичних вченнях західноєвропейської філософії.

2.З.Фрейд: теоретичні та світоглядні аспекти вчення.

3.Екзистенційна тенденція в сучасній філософії.

Філософський словник до теми: агностицизм, «річ у собі», антиномія, апріорі, апостеріорі, категоричний імператив, абсолютна ідея, зняття, трансцендентальний, трансцендентний, феномен, ноумен, суперечність, тотожність, відчуження, суспільно-економічна формація, практика, базис, надбудова, прагматизм, феноменологія, герменевтика, позитивізм, психоаналіз, екзистенціалізм, неотомізм, структуралізм, інтенційність, інтерпретація, герменевтичне коло, верифікація, фальсифікація, парадигма.

Семінарське заняття №5

Українська філософія класичного періоду.

План

1. Філософія Києво-Могилянської академії.
2. Г.С.Сковорода — видатний представник філософії українського Просвітництва.
3. Соціально-філософські погляди Т.Шевченка, М.Костомарова М.Драгоманова.
4. «Філософія серця» П.Юркевича.

Література:

Горський В. Історія Української філософії. — К.1996 — С.25-44.

Горський В.Філософська думка Київської Русі (XII — середина XIII ст.). — Вісник НАН України, 1993, №3-4.

Закидальський Т.Поняття серця в українській філософській думці.—Філософ. і соціол. думка, 1991, №8.

Історія філософії на Україні. — Т.1. — К., 1087.

Кушаков В. Філософська культура східних слов'ян ХІ-ХУІІ століть.

— Філософ, і соціол. думка, 1993, №9-10.

Філософія. Підручник / За ред. Горлача М. І., Кременя В. Г., Рибалка В. К. – Харків: Консум, 2000..

Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г. та ін.- К.: 1994.— Лекція 10.

Драч І.Ф., Кримський С.В., Попович М.В. Григорій Сковорода.К.,1984.

Шинкарук В. Проблеми філософії культури у творчості Г.С.Сковороди. — Філософ, і соціол. думка, 1995, №1-2.

Питання для самостійної роботи.

1. Витоки і особливості філософії Київської Русі.
2. Морально-етична спрямованість філософії давніх русичів.
3. Розвиток української філософії в 14-16 ст. Братства.
4. Охарактеризуйте «філософію серця» П.Юркевича.
5. Розкрийте особливості філософських поглядів І.Я.Франка.
6. Охарактеризуйте концепцію ноосфери В.І.Вернадського.

Методичні вказівки

В першому питанні звертаємо увагу на те, що при вирішенні проблем буття діячі Києво-Могилянської академії виходили з релігійних позицій, тобто розглядали Бога як начало і абсолютна основа існування Всесвіту. Проте відношення Бога і світу тлумачилось неоднаково. В зв’язку з цим потрібно проаналізувати деїстичний та пантеїстичний підхід до вирішення даних проблем, а також показати, як розвивалась в академії натурфілософія, зокрема проблема матерії.

При висвітленні другого питання потрібно звернути увагу на те, що головною проблемою філософії Г.Сковороди є проблема людини. Тому його філософія має практичний характер і є самим життям. Потрібно розглянути онтологію Г.Сковороди (вчення про три світи і дві натури) причому потрібно проаналізувати, як кожна із натур поєднана в кожному із світів. Особливу увагу слід звернути на символічний світ. Далі потрібно розкрити вчення про «сродну» працю як спосіб самореалізації особистості, шляхи досягнення людиною щастя та положення про нерівну усім рівність. Оскільки філософія, за Сковородою, є самим життям, то варто, також, розглянути його біографію.

В третьому питанні звертаємо увагу на соціально-історичний контекст, який обумовив саме соціально-філософське осмислення проблем дійсності. Відтак, відзначаємо антикріпосницьку спрямованість творчості Т.Шевченка, його непримиренну боротьбу проти самодержавної політики національного гноблення народів, пробудження почуття національної гідності. Далі звертаємо увагу на спробу М.Костомарова проаналізувати основні риси української духовності у порівнянні з російською. Аналізуючи соціально-філософські погляди М.Драгоманова, звертаємо увагу на те, основною одиницею суспільства він вважав людську особу, і розробив відповідний соціологічний метод, який передбачав аналіз основних елементів кожного соціального явища, розкриття суті їх взаємозв’язку і взаємодії.

В четвертому питанні слід зазначити, що філософія П.Юркевича протистоїть панлогізму і панраціоналізму, які утвердились на початку ХІХ ст.. у європейські традиції і намагались все духовне життя людини звести до логічного мислення, яке нібито є підґрунтям всіх інших духовних здатностей людини. Тому потрібно показати, як в його «філософії серця» розкривається істинна природа людини, її духовність, моральність, які не можна пояснити раціонально. Потрібно, також, звернути увагу на плюралістичну онтологію П.Юркевича, яка являє собою єдність трьох сфер.

Реферат.

1.Філософсько-духовна спадщина Г.Сковороди.

2.Духовний потенціал української ідеї.

3.Соціально-філософські ідеї М.Драгоманова.

4.Місце І.Франка в історії української філософської думки.

Філософський словник до теми: антеїзм, кордоцентризм, софі стичність, «сродна праця», «дві натури», «три світи», «нерівна рівність», «філософія серця», конкордизм, біосфера, ноосфера, коеволюція.