Група структурних підрозділів які здійснюють експлуатацію теплотехнічного господарства

2.1. Підрозділ який здійснює технічну експлуатацію газового господарства

Найменування професій операційних працівників	Нормативна потреба у операційних працівниках	Потреба у операційному персоналі організації яка має	Фактична чисельність у вихідному періоді
1000 га. ріллі і споживає 0,7 млн. м^3 газу за рік	5114 га. ріллі і споживає 3,68 млн. м^3 газу за рік
до заокруг-лення	після заокруг-лення	до заокруг-лення	після заокруг-лення	В абс. одиницях виміру	в % до графи 6
Слюсарі-газовики	один на 0,8 млн. м^3	0,8	0,8	4,45	4,0		50,0

2.2. Підрозділ який здійснює технічну експлуатацію котельних установок (КУ) та теплотехнічного обладнання (ТТО)

Найменування професій операційних працівників	Нормативна потреба у операційних працівниках	Потреба у операційному персоналі організації яка має	Фактична чисельність у вихідному періоді
1000 га. ріллі і потужність ТТО 25 г. кал. год.	5114 га. ріллі і потужність ТТО 127,85 г. кал. год.
до заокруг-лення	після заокруг-лення	до заокруг-лення	після заокруг-лення	в абс. одиницях виміру	в % до графи 6
Оператори котельних установок	Один на 40 г. кал. год.	0,63		3,2			66,7

Продовження таблиці 3.14.

2.3. Підрозділ який здійснює технічну експлуатацію холодильного обладнання (ХО)

Найменування професій операційних працівників	Нормативна потреба у операційних працівниках	Потреба у операційному персоналі організації яка має	Фактична чисельність у вихідному періоді
1000 га. ріллі і потужність холодильного обладнання 28 т.	5114 га. ріллі і потужність холодильного обладнання 143,3 т.
до заокруг-лення	після заокруг-лення	до заокруг-лення	після заокруг-лення	в абс. одиницях виміру	в % до графи 6
Потужність холодильного обладнання, т:
для м’яса	Х			15,34		-	-
для плодів, ягід, овочів, картоплі	Х			127,85		-	-
Оператори холодильного обладнання для м’яса	один на 6 т.	0,5	0,5	2,56	2,5	-	-
Оператори холодильного обладнання для плодів, ягід, овочів, картоплі	один на 50 т.	0,5	0,5	2,56	2,5	-	-
Разом у підрозділах які здійснюють технічну експлуатацію холодильного обладнання	Х			5,12		-	-

Продовження таблиці 3.14.

2.4. Підрозділи які здійснюють технічну експлуатацію водозабірних споруд.

Найменування професій операційних працівників	Нормативна потреба у операційних працівниках	Потреба у операційному персоналі організації яка має	Фактична чисельність у вихідному періоді
1000 га. ріллі і потужність водозабірних споруд 0,25 тис. м^3/доба	5114 га. ріллі і потужність водозабірних споруд 1,28 тис. м^3/доба
до заокруг-лення	після заокруг-лення	до заокруг-лення	після заокруг-лення	в абс. одиницях виміру	в % до графи 6
Оператори-сантехніки водозабірних споруд	один на 0,25 тис. м^3/доба	0,42	0,5	5,12			80,0

2.5. Підрозділи які здійснюють технічну експлуатацію каналізаційних споруд

Найменування професій операційних працівників	Нормативна потреба у операційних працівниках	Потреба у операційному персоналі організації яка має	Фактична чисельність у вихідному періоді
1000 га. ріллі і потужність каналізаційних споруд 0,35 тис. м^3/доба	5114 га. ріллі і потужність каналізаційних споруд 1,79 тис. м^3/доба
до заокруг-лення	після заокруг-лення	до заокруг-лення	після заокруг-лення	в абс. одиницях виміру	в % до графи 6
Оператори-сантехніки каналізаційних споруд	один на 0,35 тис. м^3/доба	0,23	0,25	5,11		-	-

Продовження таблиці 3.14.

2.6. Підрозділи які здійснюють технічну експлуатації зовнішніх водовідних та каналізаційних мереж

Найменування професій операційних працівників	Нормативна потреба у операційних працівниках	Потреба у операційному персоналі організації яка має	Фактична чисельність у вихідному періоді
1000 га. ріллі та довжину зовнішніх водовідних та каналізаційних мереж 7,5 км	5114 га. ріллі та довжину зовнішніх водовідних та каналізаційних мереж 38,36 км
до заокруг-лення	після заокруг-лення	до заокруг-лення	після заокруг-лення	в абс. одиницях виміру	в % до графи 6
Оператори-сантехніки зовнішніх водовідних та каналізаційних мереж	Один на 6,5 км	0,5	0,5	5,9		-	-
Разом у групі підрозділів які здійснюють експлуатацію теплотехнічного обладнання	18,65			44,4

 

Таблиця 3.15.

Загальна потреба функціонального блоку “Експлуатація енергетичного господарства у операційному персоналі та його структура”

Найменування функціональних блоків другого і третього порядків	Операційний персонал згідно з проектом	Фактична чисельність операційних працівників у вихідному періоді
чол.	в % до підсумку	чол.	в % до підсумку
1. Група структурних підрозділів які здійснюють експлуатацію електротехнічного обладнання (ЕО)
1.1. Підрозділи які здійснюють проведення технічного обслуговування і ремонту ЕО		13,34		31,4
1.2. Сектор експлуатації СП		4,44	-	-
1.3. Підрозділи які здійснюють монтаж ЕО		6,67	-	-
1.4. Підрозділи які здійснюють технічну експлуатацію електросилового господарства		44,45		45,7
Разом у групі структурних підрозділів які здійснюють експлуатацію ЕО		68,9		77,1
2. Група структурних підрозділів які здійснюють експлуатацію теплотехнічного обладнання:
2.1. Експлуатацію ГГ		4,44		5,7
2.2. Експлуатацію КУ і ТТО		3,33		5,7
2.3. Експлуатацію холодильного обладнання		5,55	-	-
2.4. Експлуатацію водозабірних споруд		5,55		11,5
2.5. Експлуатацію каналізаційних споруд		5,55	-	-
2.6. Експлуатацію зовнішніх водовідних та каналізаційних мереж		6,67	-	-
Разом по групі структурних підрозділів які здійснюють експлуатації теплотехнічного обладнання		31,09		22,9
Разом у функціональному блоці “Експлуатація енергетичного господарства”

Таблиця 3.16.

Зведена інформація про оптимальну та існуючу виробничу структуру СТОВ Агрофірма “Зоря Нова”

Найменування функціональних блоків першого порядку	Виробнича структура
Оптимальна	Існуюча
операційні працівники, чол.	в % до підсумку	операційні працівники, чол.	в % до підсумку	в % до графи 2	Відхилення від потреби в операційних працівниках, чол.
Матеріальне виробництво
Основне виробництво
1. Виробництво сирої продукції рослинництва		16,9		20,9	41,8	-71
2. Виробництво сирої продукції тваринництва		18,6		4,5	8,3	-121
Основне виробництво разом		35,5		25,4	24,4	-191
Доповнююче виробництво
3. Промислове підсобне виробництво		8,9		1,6	6,3	-60
4. Виробництво будівельної продукції		4,4		10,7	81,3	-6
Доповнюючи виробництво разом		13,3		12,3	30,6	-68
Матеріальне виробництво разом		48,8		37,7	26,3	-260
Інфраструктура
5. Надання соціально-побутових послуг		12,9		15,7	40,9	-55
6. Надання ветеринарних послуг		0,7	-	-	-	-5
7. Надання господарських послуг		7,8		10,2	44,6	-31
8. Надання транспортних та спеціальних послуг		11,1		13,5	42,9	-47

Продовження таблиці 3.16.

9. Технічна експлуатація машин та обладнання		6,22		8,6	46,7	-24
10. Експлуатація енергетичного господарства		11,1		14,3	32,4	-47
Інфраструктура разом		51,2		62,3	39,6	-219
СТОВ Агрофірма “Зоря Нова” разом					33,2	-479

 

 

Третім важливим здобутком освоєння оптимальної виробничої структури СТОВ Агрофірма “Зоря Нова” буде забезпечення об’єктивно необхідної для даних умов внутрішньої пропорційності та ресурсної збалансованості. Це сприятиме з одного боку пониженню обсягу поточних витрат, а з іншого боку – підвищенню обсягу реалізації за рахунок ресурсовіддачі.

У табл. 3.17. приведена інформація про величини та показники, які підтверджують ефективність оптимальної виробничої структури СТОВ Агрофірма “Зоря Нова”.

Все сказане вище дозволяє прийти до наступних висновків:

1. Запропонована в даному навчальному посібнику методика проектування оптимальної виробничої структури дозволяє визначити економічно та соціально ефективне співвідношення між функціональними блоками за якого інфраструктурне навантаження одного зайнятого у матеріальному виробництві понижується на 33,3% (див. табл. 3.17.).

2. За оптимальної виробничої структури рівень продуктивності праці операційних працівників підвищиться як мінімум на 5,1% проти вихідного періоду: з 119,3 тис. грн. до 125,1 тис. грн.

3. За оптимальної виробничої структури відбудуться суттєві зрушення у соціальній сфері. По-перше з’явиться можливість підвищення оплати праці та виплат з чистого прибутку у розрахунку на одного операційного працівника до 6,0 тис. грн. за місяць і більше. По-друге вдасться, як вже згадувалось вище, покінчити з безробіттям в межах Зеленокутської сільської агломерації на яку базується СТОВ Агрофірма “Зоря Нова”.

4 Проектні пророблення про які йшла мова в даному розділі навчального посібника мають прислужитись в якості основи для проектних пророблень щодо оптимізації виробничої структури СТОВ Агрофірма “Зоря Нова”, яка представлена на рис. 3.2. Їх головним завданням має бути комплектування формальних груп в межах формальних зон (блоків) основні параметри яких були визначені в даному розділі. Про методичні підходи до вирішення цього завдання та про результати їх реалізації мова піде у наступному розділі 4.

Таблиця 3.17.

Величини та показники, які підтверджують ефективність запроектованої на перспективу виробничої структури СТОВ Агрофірма “Зоря Нова”

Найменування величин та показників	Значення величин та показників
У вихідному періоді	Згідно з проектом
в абс. од. виміру	в % до графи 2
1. Загальна чисельність операційних працівників, чол.			296,3
1.1. В тому числі зайнятих у матеріальному виробництві			429,3
1.1.1. З них зайнятих у основному виробництві			409,7
1.2. В тому числі зайнятих у функціональних блоках інфраструктури			244,08
2.1. Інфраструктурне навантаження одного зайнятого у матеріальному виробництві (рядок 1.2.: рядок 1.1.), чол.	1,65	1,054	63,88
3. обсяг реалізації на один га. ріллі	5,69	18,0	316,2
4. Загальний обсяг реалізації (рядок 3^.5114 га.), тис. грн.			317,0
5. Обсяг реалізації на одного операційного працівника (рядок 4: рядок 1), тис. грн.	119,3	127,3	106,7

 

 

 

Рис 3.2. Схема оптимальної виробничої структури СТОВ “Зоря Нова”, що запроектована на перспективу

КОМПЛЕКТУВАННЯ ФОРМАЛЬНИХ ГРУП В МЕЖАХ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗОН (БЛОКІВ) ОБ’ЄКТА ПРОЕКТНИХ ПРОРОБЛЕНЬ

 

Структурна змінна “Організаційна структура” відіграє важливу роль у життєдіяльності організації аграрного сектора. З одного боку, вона покликана створити організаційно-правові умови для реалізації позитивного потенціалу оптимальної виробничої структури. З другого боку оптимальна організаційна структура покликана створити умови для формування максимально простої, гнучкої, надійної та економічної організаційної структури управління і для успішного її функціонування. У зв’язку з цим проблема оптимізації організаційної структури стала предметом досліджень як складова частина тематики науково-дослідних робіт Харківського національного технічного університету сільського господарства (ХНТУСГ) “Адаптація організаційно-економічного механізму агропромислового комплексу до ринкових умов”. (номер державної реєстрації: 0103U008436).

SWOT – аналіз сучасного стану організаційної структури організацій аграрного сектора Харківщини свідчить про те, що в багатьох з них організаційна структура в силу цілого ряду причин є неоптимальною. Вона не розрахована на освоєння внутрішньогосподарського комерційного розрахунку та підприємництва (інтрапренерства). Тому треба переходити на підприємницькі (дивізіональні) варіанти організаційної структури [7,9,18,19].

Світовий досвід свідчить про те, що перехід підприємницькі варіанти організаційної структури є необхідною передумовою освоєння організаціями аграрного сектора так званої моделі менеджменту XXI століття. Сутність цієї останньої формулюється не як “досягнення заданого”, а як “безкомпромісне досягнення можливого” [1,7,8,10,12,19,20]. Наука і практика виробили ряд спрямованих організаційних форм запровадження внутрішньогосподарського підприємництва та освоєння внутрішньогосподарського комерційного розрахунку [8,18,19]. До числа таких форм відносяться виробничі відділення або “дивіжі” (Divisions), стратегічні господарські підрозділи (СГП), центри прибутку (ЦП) та інші [8,18,19].

Дослідження проведені на кафедрі організації виробництва та менеджменту ХНТУСГ підтвердили припущення про те, що перехід організацій аграрного сектора Харківщини на підприємницькі варіанти організаційної структури створить всі необхідні умови для освоєння згаданої вище моделі менеджера XXI століття. Були опрацьовані 10 основних заходів щодо освоєння підприємницької організаційної структури і переходу на модель менеджменту XXI століття. Було встановлено, що в якості головного аспекту поняття “можливе” є підстави розглядати максимальне наближення рівня продуктивності праці та рівня добробуту зайнятих у аграрному секторі Харківщини, в тому числі і у СТОВ Агрофірма “Зоря Нова” рівня аналогічних показників розвинених країн Заходу [14-19].

Ця інформація яка міститься в публікаціях з проблематики оптимізації організаційної структури звичайно заслуговує схвалення, але не можна не помітити також в них і деяких “білих плям”. До числа останніх відноситься перш за все недостатнє висвітлення питань методології та методики практичної реалізації завдання оптимізації організаційної структури. Тому виникає необхідність у вирішенні цих питань на прикладі конкретних організацій аграрного сектора. В даному випадку ці питання відпрацьовувались за допомогою методики яка базувалась на системному, комплексному, інтеграційному і нормативному наукових підходах.

У попередньому розділі 3 була встановлена об’єктивно необхідна чисельність операційних працівників для 10 основних функціональних блоків першого порядку. Завданням же даного розділу навчального посібника є визначення оптимальної кількості формальних груп в межах кожного з функціональних блоків першого порядку. При цьому треба пам’ятати, що у практичному житті можливі три варіанти співвідношення між функціональними блоками та формальними групами:

1) в межах функціонального блоку створюється декілька формальних груп. Їх сукупність може одержувати різні форми – від плоскої (один структурний рівень) до ієрархічних (декілька структурних рівнів);

2) в межах функціонального блоку створюється одна формальна група;

3) декілька функціональних блоків об’єднуються у складі однієї формальної групи.

Перший варіант є притаманний крупно-технологічним господарським організаціям. Другий варіант одержав розповсюдження у господарських організаціях відносно невеликого розміру. Третій варіант спостерігається у господарських організаціях малого розміру. Оскільки СТОВ Агрофірма “Зоря Нова” є крупно-технологічною організацією великого розміру у даному розділі навчального посібника відпрацьовуватиметься перший варіант співвідношення між функціональними блоками та формальними групами. У зв’язку з цим даний розділ поділено на 11 підрозділів:

4.1. Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку “Виробництво сирої продукції рослинництва”.

4.2. Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку “Виробництво сирої продукції тваринництва”.

4.3. Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку “Промислове підсобне виробництво”.

4.4. Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку “Виробництво будівельної продукції”.

4.5. Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку “Надання соціально-побутових послуг”.

4.6. Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку “Надання ветеринарних послуг”.

4.7. Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку “Надання господарських послуг”.

4.8. Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку “Надання транспортних та спеціальних послуг”.

4.9. Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку “Технічна експлуатація машин та обладнання”.

4.10. Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку “Експлуатація енергетичного господарства”.

4.11. Зведена інформація про оптимальну структуру операційного персоналу СТОВ Агрофірма “Зоря Нова”, запроектовану на перспективу.

У зв’язку з тим, що у практичному житті, а також, навіть, і в спеціальній літературі має місце плутанина в назвах структурних підрозділів, на рис. 4.1. запропоновані їх назви, які є підстави вважати найбільш прийнятними. В якості ознаки структурних підрозділів за якої вони мають бути надані цим останнім взята чисельність операційних працівників:

1. Цех і прирівняні до нього підрозділи: наприклад, тваринницькі комплекси, рухомий склад автопарку та ін. Нараховує більше 31 операційних працівників. У крупно-технологічних організаціях великого розміру може включати виробничі відділення з чисельністю операційних працівників більше 31 чол.

2. Виробничі відділення які є складовим цехів та прирівняних до них підрозділів з чисельністю операційних працівників 41 і більше. Нараховують 31 операційних працівників і більше. В автопарку крупно технологічних організацій великого розміру це вантажний рухомий склад, спеціальний рухомий склад і пасажирський рухомий склад.

3. Виробничі дільниці і прирівняні до них підрозділи, наприклад, бригади, загони у автопарку та інші. Нараховують від 11 до 30 включно операційних працівників.

4. Ланка та прирівняні до неї підрозділи, наприклад, група, сектор, секція і бригада в автопарку та інші. Нараховують від 2 до 10 включно операційних працівників. Ланки бувають двох типів – з внутрішньою організацією і без внутрішньої організації. У першому випадку ланка включає групи, сектори, секції і т. п., які нараховують від 2 до 5 операційних працівників. Наприклад, дві групи по 4 операційних працівників утворюють ланку з чисельністю 8 операційних працівників.

 

 

 

Рис. 4.1. Найбільш вірогідні варіанти організаційної структури цеху крупно-технологічної організації аграрного сектора.

Враховуючи те, що у автогосподарствах традиційно вживаються специфічні назви структурних підрозділів, ці назви та характеристики їх носіїв – структурних підрозділів автопарків представлені на рис. 4.2. А на рис. 4.3. представлена принципова схема системи критеріїв для віднесення формальних груп до числа відповідних ієрархічних рівнів організації аграрного сектора.

 

4.1. Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку “Виробництво сирої продукції рослинництва”

 

Загальновідомо, що комплектування формальних груп в межах функціонального блоку “Виробництво сирої продукції рослинництва” господарюючих суб’єктів аграрного сектора залежить від характера організації їх території. Як видно з рис. 1.1. (див. розділ 1 даного навчального посібника) організація території СТОВ Агрофірма “Зоря Нова”, яка була запроваджена ще у другій половині 70-х років минулого століття, передбачає її поділ між чотирма відділками. Інформація про основні параметри цих формальних груп міститься у табл. 4.1.

Як видно з цієї таблиці, у вихідному періоді правопопередник СТОВ Агрофірма “Зоря Нова” КСП “Зоря” мало відділково-територіальну організаційну структуру. Кожний з чотирьох відділків включав як формальні групи рослинників, так і формальні групи тваринників. Рослинництво мало чітко виражений зерново-буряківничо-соняшниковий напрямок. Питома вага зернових складала 50-52% цукрових буряків – 12-13%, соняшнику – 10,0% і чистих парів – 10%. У 2001 році питома вага згаданих культур складала:

· зернових – 55,0%;

· цукрових буряків – 4,0%

· соняшнику – 14,0%;

· чистих парів – 22,0%, в тому числі площі які випали з господарського обороту.

 

 

Рис 4.2. Традиційна організаційна структура рухомого складу автопарку

 

Рис 4.3. Система критеріїв для віднесення формальних груп до числа відповідних ієрархічних рівнів організацій аграрного сектора

Таблиця 4.1.

Організація території правопопередника СТОВ Агрофірма “Зоря Нова” КСП “Зоря” та сучасна організаційна структура функціонального блоку “Виробництво сирої продукції рослинництва”

	Відділки	Разом по господарству
1-й	2-й	3-й	4-й
Населені пункти	Село Світле та хутір Шевське	Село Вербівка	Північна частина села Зелений кут	Південна частина села Зелений кут	Х
Системи сівозмін, га	1199,0 га.	1308,0 га.	1100,2 га.	1506,8 га.	5114,0 га.
В тому числі: Польові сівозміни Кормові сівозміни
№1 = 993,0 га	№2 = 1308 га	№3 = 985,2 га	№4 = 1252,4 га	4538,6
№1 = 206,0 га		№2 = 115,0 га	№3 = 254,4 га	575,4
Існуючі у СТОВ Агрофірма “Зоря Нова” формальні групи задіяні у рослинництві, чол.	Тракторно-рільнича бригада 1	Тракторно-рільнича бригада 2	Тракторно-рільнича бригада 3	Тракторно-рільнича бригада 4	Чотири тракторно-рільничі бригади
Разом
В тому числі механізатори-оператори

 

Починаючи з 1990 року на площі освоєних у попередньому періоді сівозмінах раціональних схем чергування сільськогосподарських культур в господарстві не додержувались так же як і інших вимог зональної системи ведення землеробства.

Деяке покращення справ у рослинництві намітилось у 2001 році, коли на Харківщині почалась реалізація Комплексної програми розвитку сільського господарства Харківської області у 2001 – 2005 роках та на період до 2010 року.[6]. Вона передбачає здійснення формування територій всіх господарських організацій аграрного сектора Харківщини протягом 2001-2005 років і оновлення плановокартографічних матеріалів. На їх основі складатимуться проекти землеустрою з контурно-меліоративною організацією території всіх господарських організацій аграрного сектора.

Першочерговим завданням є запровадження науково-обгрунтованих сівозмін з диференційованим підходом щодо використання ріллі. Необхідними умовами впровадження сівозмін та підвищення родючості ґрунтів є контурно меліоративна організація території [6,8,18,20].

Землі, що виводитимуться із орних угідь повинні використовуватися для довгострокового залуження багаторічними бобово-злаковими травосумішами, наближеними до природних фітоценозів.

Природні кормові угіддя (сіножаті, пасовища) не можна буде використовувати інакше як не в системі сінокосо- і пасовищезмін.

Для запровадження рекомендуються польові сівозміни трьох типів:

· I – й тип 10-типільні в яких зернові займатимуть 56%, а чисті пари - 10,0%;

· II – й тип 10-типільні в яких зернові займатимуть 45%, багаторічні трави 20% і чисті пари - 10,0%;

· III – й тип 9-типільні в яких зернові займатимуть 77,0%, а чисті пари – 11,0%.

Для умов СТОВ Агрофірма “Зоря Нова” у періоді після освоєння проекта найбільш прийнятним буде II-й тип польових сівозмін.

Але постійне загострення енергетичної кризи вимагає цей тип сівозмін дещо скоректувати шляхом введення 11-го поля яке має бути відведені під посіви рапсу – джерела сировини для виробництва дизельного топлива.

На територіях колишніх відділків доцільно сформувати чотири сівозмінні механізовані дільниці. За кожною з них мають бути закріплені одна польова і одна ґрунтозахисна сівозміни. За сівозмінними механізованими дільницями на території яких будуть розміщені тваринницькі комплекси, доцільно закріпити ще й кормові сівозміни.

У табл. 4.2. містяться дані про результати проектних пророблень щодо комплектування формальних груп в межах функціонального блоку “Виробництва сирої продукції рослинництва ”. Як видно з цієї таблиці наявність чотирьох сівозмінних механізованих дільниць обумовлює доцільність створення в СТОВ Агрофірма “Зоря Нова” формальної групи вищого рівня – цеху рослинництва. Схема його організаційної структури представлена нижче на рис. 4.4. На цтму рисунку використані наступні умовні позначення:

· РП – ручна праця;

· ТО – технічне обслуговування;

· Р – ремонт;

· МД – машинний двір.

─ чисельність операційних працівників.

У зв’язку з обмеженістю поля рис. 4.4. на ньому не вдалося відтворити первинні формальні технологічні спеціалізовані групи механізаторів-операторів. Тому це було зроблено у табл. 4.3.

Таблиця 4.2.

Результати комплектування формальних груп в межах функціонального блоку “Виробництво сирої продукції рослинництва”

Найменування професій операційних працівників

Дані графи 5 табл. 3.1. на 5114 га.

Норматив на 1000 га. ріллі, чол.

Цех рослинництва

Сівозмінні механізовані дільниці

чол.

в % до підсумку

1=1199 га.

2=1308 га.

3=1100,2 га.

4=1506,8 га.

Чисельність операційних працівників

до заокруглення

після заокруглення

до заокруглення

після заокруглення

до заокруглення

після заокруглення

до заокруглення

після заокруглення

1. Механізатори-оператори

83,6

26,2

30,14

2. Працівники ручної праці

8,2

2,4

2,6

2,2

Персонал ПТО разом

8,2

2,4

2,6

2,2

В тому числі:

· майстри-наладники

Х

0,67

Х

0,5

Х

Х

0,5

Х

· слюсарі-наладники

Х

0,67

Х

0,5

Х

Х

0,5

Х

· слюсарі-ремонтники

Х

0,34

Х

0,5

Х

0,5

Х

0,5

Х

0,5

· слюсарі машинного двору

Х

0,34

Х

0,5

Х

0,5

Х

0,5

Х

0,5

Разом

28,8

31,4

26,4

36,14

 

Рис. 4.4. Схема організаційної структури цеху рослинництва запропонованої на перспективу

Таблиця 4.3.