Основні параметри сільської агломерації на яку базується об’єкт проектних пророблень

ЗМІСТ

 

Вступ 7

1. Основні параметри сільської агломерації на яку базується об’єкт проектних пророблень 14

1.1. Схематична карта землекористувань в межах Зеленокутської сільської агломерації 16

1.2. Величини та показники, які характеризують соціальну структуру населення Зеленокутської сільської агломерації 19

1.3. Величина та показники, які характеризують забезпечення господарських організацій Зеленокутської сільської агломерації площею ріллі та персоналом 19

1.4. Величина та показники, які характеризують забезпечення господарських організацій Зеленокутської сільської агломерації поголів’ям сільськогосподарських тварин 24

1.5. Динаміка витрат частини бюджету Зеленокутської сільської Ради за період 2002-2004 років 27

2. Визначення потреби об’єкта проектних пророблень у матеріальних ресурсах 30

2.1. Визначення потреби у поголів’ї сільськогосподарських тварин 31

2.1.1. Визначення загальної потреби у поголів’ї сільськогосподарських тварин 31

2.1.2. Прийняття рішень про видовий склад поголів’я сільськогосподарських тварин 32

2.1.3. Визначення чисельності поголів’я свиней 33

2.1.4. Визначення чисельності поголів’я великої рогатої худоби та його структури 33

2.2. Визначення обсягу будівельно-монтажних робіт які виконуються господарським способом 37

2.3. Визначення потреби у тракторах, складних самохідних сільськогосподарських машинах (СГМ) та автомобілях усіх марок 37

2.4. Визначення потреби у автомобільному рухомому складі 42

2.5. Визначення потреби у потужностях енергетичного господарства 43

3. Визначення потреби функціональних зон (блоків) об’єкта проектних пророблень у операційному персоналі 45

3.1. Визначення потреби функціонального блоку “Виробництво сирої продукції рослинництва” у операційних працівниках на перспективу 47

3.2. Визначення потреби функціонального блоку “Виробництво сирої продукції тваринництва” у операційних працівниках на перспективу 47

3.3. Визначення потреби функціонального блоку “Промислове підсобне господарство” у операційних працівниках на перспективу 47

3.4. Визначення потреби функціонального блоку “Виробництво будівельної продукції” у операційних працівниках на перспективу 47

3.5. Визначення потреби функціонального блоку “Надання соціально-побутових послуг” у операційних працівниках на перспективу 47

3.6. Визначення потреби функціонального блоку “Надання ветеринарних послуг” у операційних працівниках на перспективу 56

3.7. Визначення потреби функціонального блоку “Надання господарських послуг” у операційних працівниках на перспективу 56

3.8. Визначення потреби функціонального блоку “Надання транспортних та спеціальних послуг” у операційних працівниках на перспективу 58

3.9. Визначення потреби функціонального блоку “Технічна експлуатація машин та обладнання” у операційних працівниках на перспективу 58

3.10. Визначення потреби функціонального блоку “Експлуатація енергетичного господарства” у операційних працівниках на перспективу 68

3.11. Визначення основних параметрів виробничої структури СТОВ Агрофірма “Зоря Нова” у періоді після освоєння проекту 76

4. Комплектування формальних груп в межах функціональних зон (блоків) об’єкта проектних пророблень 90

4.1. Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку “Виробництво сирої продукції рослинництва” 95

4.2. Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку “Виробництво сирої продукції тваринництва” 104

4.3. Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку “Промислове підсобне виробництво” 117

4.4. Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку “Виробництво будівельної продукції” 121

4.5. Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку “Надання соціально-побутових послуг” 122

4.6. Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку “Надання ветеринарних послуг” 124

4.7. Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку “Надання господарських послуг” 131

4.8. Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку “Надання транспортних та спеціальних послуг” 131

4.9. Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку “Технічна експлуатація машин та обладнання” 135

4.10. Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку “Експлуатація енергетичного господарства” 137

4.10.1. Комплектування формальних груп в межах електротехнічної служби 140

4.10.2 Комплектування формальних груп в межах теплотехнічної служби 140

4.10.3 Визначення структури операційного персоналу цеху експлуатації енергетичного господарства 142

4.11. Зведена інформація про оптимальну організаційну структуру операційного персоналу СТОВ Агрофірма “Зоря Нова”, запропонована на перспективу 146

 

ВСТУП

 

Загальновідомо, що стратегічна (довгострокова) організаційно-економічна реструктуризація є важливим напрямком ринкової трансформації організації аграрного сектора [5,15,16,19]. Як видно з рис.01, механізм стратегічної (довгострокової) організаційно-економічної реструктуризації орієнтований з одного боку на оптимізацію блоку структурних змінних, а з іншого боку – на становлення та розвиток локальної інтегрованої виробничої системи (сільського АПК) в межах сільської агломерації на яку базується реформована організація аграрного сектора.

Тут і далі сільська агломерація (територія) – це конгломерат господарюючих суб’єктів різних організаційно-правових форм і розмірів які у адміністративному плані підпорядковані конкретній сільській (селищній) раді. Вона є просторовим базисом для стратегічних зон господарювання (СЗГ) та зон стратегічних ресурсів (ЗСР) [18], розташованих по відношенню до реформованої організації найближче від будь яких інших аналогічних компонентів зовнішнього середовища.

Цілком зрозуміло, що ринкова трансформація організацій аграрного сектора багато в чому залежить від теоретико-методологічного обґрунтування та практичного визначення основних напрямків здійснення стратегічної (довгострокової) організаційно-економічної реструктуризації, у розробленні методичного інструментарію для реалізацій цілей цієї останньої в організаціях аграрного сектора Лівобережного Лісостепу України. Особливо актуальними були і все ще залишаються такими проблеми пов’язані із структурними перетвореннями в аграрному секторі АПК, проблеми корекції структурних змінних зокрема. Адже вирішення цих проблем є обов’язковою передумовою становлення та ефективного функціонування малих та середніх суб’єктів підприємництва.

При цьому обов’язково треба ураховувати двовекторність процесу стратегічної (довгострокової)організаційно-економічної реструктуризації організацій аграрного сектора. З одного боку він орієнтований на

 

Рис. 01. Блок-схема стратегічної (довгострокової) організаційно-економічної реструктуризації

формування внутрішньогосподарського підприємницького середовища, а з іншого - на формування локального міжгосподарського підприємницького середовища в межах сільських агломерацій, на які ці організації базуються.

Дослідження проведені на кафедрі організації виробництва, бізнесу і менеджменту Харківського національного технічного університету сільського господарства, які були складовою частиною тематикою науково-дослідних робіт “Адаптація організаційно-економічного механізму агропромислового комплексу до ринкових умов” (номер державної реєстрації 0103U008436). Згадані дослідження дозволили прийти до висновку про те, що первинною, низовою одиницею спостереження аграрного сектора, як це традиційно вважалось до останнього часу. Первинною, низовою ланкою (одиницею) реформування має бути сільська агломерація на яку базуються окремі господарські організації.

Загальновідомо, що успіх вирішення будь-яких організаційно-економічних проблем визначається перш за все обґрунтованістю методологічних підходів, принципів, методів які при цьому використовуються. При укладанні даного навчального посібника були використані методичні підходи які базувались на системному, комплексному, інтегральному, нормативному та маркетинговому науковими підходах.

Як відомо [7], системний науковий підхід вимагає розглядати досліджуваний об’єкт як сукупність взаємозалежних та взаємопов’язаних елементів, яка має вхід, вихід, зв’язок із зовнішнім середовищем та зворотній зв’язок. Досліджуваними об’єктами в даному випадку є господарські організації аграрного сектора, які співіснують з іншими господарськими та негосподарськими організаціями в межах конкретних сільських агломерацій. Тому найпершим завданням ринкової трансформації організацій аграрного сектора є визначення ролі кожної з них у життєдіяльності цих останніх.

Разом з тим кожна окрема господарська організація аграрного сектора уявляє собою систему внутрішніх змінних серед яких провідну роль відіграє блок структурних змінних – виробничої структури, організаційної структури та організаційної структури управління [15,16]. Виробнича структура – це певним чином упорядкована сукупність функціональних зон (областей або блоків). Від складу цих сукупностей залежить не лише повнота задоволення всіх потреб персоналу кожної даної окремої господарської організації, але і потреб інших господарських організацій разом з якими вона базується на конкретну сільську агломерацію, утворюючи з ними локальну інтегровану виробничу систему.

Однією з негативних особливостей сучасного етапу ринкової трансформації економіки АПК України є недостатньо послідовне використання системного підходу до менеджменту, так званої концепції
“7-S” зокрема. Згадана концепція передбачає теоретичне обґрунтування, емпіричну перевірку та формулювання різних типових практичних рішень в області організації виробництва і менеджменту, систем внутрішньогосподарського планування та бухгалтерського, інформаційно-обчислювальних систем, в підборі кадрів стосовно до кожної типової управлінської ситуації. Авторами концепції “7-S” є Атос Е., Паскаль Р., Пітерс Т. і Уотерман Р. Ця концепція відома як модель Мак-Кінсі “7-S”яка включає сім взаємопов’язаних змінних, назви яких в англійській мові починаються з літери “S”:

1. Стратегія (strategy).

2. Структура (structure).

3. Система управління (systems).

4. Персонал (staff).

5. Кваліфікація співробітників (skill).

6. Цінності (shared values).

7. Стиль (style).

Серед них важливе місце займає змінна “структура (structure)”. Нагадаємо, що у буквальному перекладі з латинської мови структура – взаєморазташування та зв’язок складових частин будь-чого. У даному випадку йде мова про такі складові частини внутрішнього середовища організацій аграрного профілю як функціональні зони (області або блоки), формальні групи та органи управління. Кожна з них уявляє собою організаційне утворення ієрархічного типу і має свою специфічну побудову. Це виробнича структура (ВС), організаційна структура (ОС) і організаційна структура управління (ОСУ). Теоретично, кожна з них на різних етапах життєвого циклу господарських організацій можуть бути оптимальними, або неоптимальними [4,5,9]. У відповідності з вимогами нової парадигми управління і моделі менеджменту XXI століття оптимальною структурою господарської організації аграрного сектора можна вважати лише за умови здатності її сприяти безкомпромісному досягненню нею можливого. Формальною ознакою оптимальної структури організації є її приналежність до числа підприємницьких, тобто таких, які дозволяють освоїти внутрішньогосподарське підприємництво (інтрапренерство), внутрішньогосподарський комерційний розрахунок, а також здатні сприяти повному подоланню такого ганебного явища яким є безробіття в сільських агломераціях.

Основним методом вирішення проблеми оптимізації структури господарюючих суб’єктів аграрного сектора АПК має бути метод “сценаріїв майбутнього”. Вихідним пунктом опрацювання “сценаріїв майбутнього” завжди має бути точна оцінка існуючої структурної ситуації господарської організації та міри її відповідності системі оптимальних величин та показників які характеризують оптимальну структуру організації.

Комплексний науковий підхід вимагає від усіх причетних до вирішення проблем, пов’язаних із здійсненням стратегічної (довгострокової) організаційно-економічної реструктуризації господарських організацій аграрного сектора ураховувати об’єктивну необхідність задоволення потреб персоналу окремих господарських організацій і населення даної сільської агломерації як у продукції функціональних блоків матеріального виробництва, так і в наданні послуг функціональними блоками які репрезентують соціальну та виробничу інфраструктуру.

Інтегральний науковий підхід передбачає можливість та доцільність перерозподілу функціональних блоків між окремими учасниками локальних інтегрованих виробничих систем з метою підвищення рівня концентрації виробництва та пониження інфраструктурного навантаження.

Нормативний науковий підхід передбачає встановлення та широке використання нормативів які визначають оптимальність підсистем господарської організації – цільової та контролю, функціональної (або перероблюючої) та забезпечуючої. У навчальному посібнику “Менеджмент в АПК”, підготовленому колективом авторів який очолював Королев Ю.Б. [7] приведено перелік нормативів для згаданих підсистем:

· для підсистеми цільової та контролю – нормативи якості та ресурсоємності продукції, параметри ринку, показники організаційно-технічного рівня виробництва, соціального розвитку колективу, охорони довкілля;

· для функціональної підсистеми – нормативи якості планів, якості менеджменту, стимулювання якісної праці;

· для забезпечуючої підсистеми – нормативи забезпеченості окремих виконавців та формальних груп всім необхідним для нормальної роботи, виконання поставлених перед ними завдань та нормативи ефективності використання виробничих ресурсів;

Разом з тим, обов’язковим є визначення нормативів функціонування елементів зовнішнього середовища та створення їх банку з тим, щоб забезпечити їх додержання.

Маркетинговий науковий підхід, як наголошується у згаданому вище навчальному посібнику [7] передбачає орієнтацію підсистеми управління організації аграрного сектора при вирішенні будь-яких задач на споживача. Першочергової уваги при цьому заслуговують наступні пріоритетні напрямки діяльності:

· підвищення якості праці персоналу організації до рівня за якого вона відповідала б інтересам задоволення потреб споживачів;

· забезпечення економії ресурсів завдяки раціональному їх використанні;

· підвищення якості менеджменту.

Останній напрямок діяльності є особливо важливим у періоді ринкової трансформації організацій аграрного сектора. Він передбачає перш за все використання надбань нової парадигми управління яка одержала назву “тиха управлінська революція”. Не може бути й мови про перехід до моделі менеджменту XXI століття. Ця остання, як відомо [2,5,7], покликана продемонструвати принципово новий критерій якості менеджменту: не як “досягнення заданого”, а як “безкомпромісне досягнення можливого”.

Основними параметрами цього “можливого” для господарських організацій аграрного сектора Лівобережного Лісостепу України можна вважати наступні [15-17]:

· забезпеченість основними засобами без урахування вартості землі 21-22 тис. грн. на один га. ріллі;

· забезпеченість оборотними коштами 6,4-6,5 тис. грн. на один га. ріллі;

· обсяг реалізації у розрахунку на один га. ріллі 18,0 тис. грн.;

· рівень рентабельності за собівартістю 35-40%;

· темп розширеного відтворення 2,5-3,5%;

· оплата праці та виплати з чистого прибутку у розрахунку на одного працюючого 6,0-6,5 тис. грн. за місяць.

Все сказане вище було покладено в основу конструювання архітектоніки даного навчального посібника, який включає чотири розділи.

1. Основні параметри сільської агломерації на яку базується об’єкт проектних пророблень.

2. Визначення потреби об’єкта проектних пророблень у матеріальних ресурсах.

3. визначення потреби функціональних зон (блоків) об’єкта проектних пророблень у операційному персоналі.

4. Комплектування формальних груп в межах функціональних зон (блоків) об’єкта проектних пророблень.

ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗОН (БЛОКІВ) ОБ’ЄКТА ПРОЕКТНИХ ПРОРОБЛЕНЬ У ОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРСОНАЛІ

 

Загальновідомо, що виробнича структура уявляє собою ієрархічну сукупність галузевих утворень усередині господарської організації, її функціональних зон (блоків). SWOT – аналіз сучасного стану виробничої структури організацій аграрного сектора України свідчить про те, що в багатьох з них вона все ще залишається неоптимальною і не відповідає вимогам об’єктивно необхідної внутрішньої пропорційності та ресурсної збалансованості. А це обумовлює необхідність її оптимізації. Тому оптимізація виробничої структури організацій аграрного сектора є важливим напрямком їх організаційно-економічної реструктуризації.

Неоптимальна виробнича структура тягне за собою ряд негативних наслідків. По-перше вона обумовлює неоптимальнсть організаційної структури господарських організацій. По-друге, неоптимальна виробнича структура викликає розбухання обсягу поточних витрат та значні недобори та втрати товарної продукції. Все це викликає пониження рентабельності господарської діяльності.

Першим кроком на шляху оптимізації виробничої структури організацій аграрного сектора завжди було і залишається науково обґрунтоване визначення потреби функціональних блоків у операційному персоналі. Цілком зрозуміло, що таке визначення є можливим лише за умови попереднього визначення потреби об’єкта проектних пророблень у матеріальних ресурсах в таких обсягах, які необхідні для реалізації критерію моделі менеджменту XXI століття “безкомпромісне досягнення можливого”. Саме таке визначення було здійснене у попередньому розділі 2 даного навчального посібника для СТОВ Агрофірма “Зоря Нова”.

Отже і обсяг, і структура об’єктивно необхідних для ефективного та продуктивного функціонування об’єкта продуктивних пророблень нам відомі і тому завданням даного розділу навчального посібника є їх використання при визначенні потреби основних функціональних блоків цієї організації у операційному персоналі. У попередньому розділі 2 було встановлено, що таких блоків є 11. у складі одинадцятого блоку “Блок центрального корегування та центрального регулювання” операційні працівники відсутні. Тому в даному розділі розрахунки проводились для 10 підрозділів:

3.1. Визначення потреби функціонального блоку “Виробництво сирої продукції рослинництва” у операційних працівниках на перспективу.

3.2. Визначення потреби функціонального блоку “Виробництво сирої продукції тваринництва” у операційних працівниках на перспективу.

3.3. Визначення потреби функціонального блоку “Промислове підсобне виробництво” у операційних працівниках на перспективу.

3.4. Визначення потреби функціонального блоку “Виробництво будівельної продукції” у операційних працівниках на перспективу.

3.5. Визначення потреби функціонального блоку “надання соціально-побутових послуг” у операційних працівниках на перспективу.

3.6. Визначення потреби функціонального блоку “Надання ветеринарних послуг” у операційних працівниках на перспективу.

3.7. Визначення потреби функціонального блоку “Надання господарських послуг” у операційних працівниках на перспективу.

3.8. Визначення потреби функціонального блоку “Надання транспортних та спеціальних послуг” у операційних працівниках на перспективу.

3.9. Визначення потреби функціонального блоку “Технічна експлуатація машин та обладнання” у операційних працівниках на перспективу.

3.10. Визначення потреби функціонального блоку “Експлуатація енергетичного господарства” у операційних працівниках на перспективу.

У підрозділі 3.11. здійснено визначення основних параметрів виробничої структури СТОВ Агрофірма “Зоря Нова” у періоді після освоєння проекту.

Продовження таблиці 3.8.

Частина 2

Пункт технічного обслуговування автомобілів (ПТОА)

Найменування професій операційних працівників	Потреба у операційних працівниках, чол.	Фактична чисельність у вихідному періоді
Нормативна на один автомобіль	Розрахункова на 83 автомобіля
До заокруглення	Після заокруглення	в абсолютних одиницях виміру	в % до графи 4
2.1. Контрольно-технічний пункт
Майстри-контролери	0,02	1,66		-	-
2.2. Сектор миття
Слюсарі-мийники	00,1	0,83		-	-
2.3. Сектор зберігання (стоянка)
Слюсарі сектора зберігання	0,01	0,83		-	-
2.4. Профілакторій
2.4.1. Пост технічного обслуговування і поточного ремонту (ТО і ПР)
а) в районах де є станція технічного обслуговування автомобілів (СТОА)
Слюсарі-наладники	0,01	0,83		-	-
б) в районах де СТОА відсутня
Майстри-наладники	0,01	0,83
Слюсарі-наладники	0,01	0,83		-	-
У Першотравневому районі СТОА відсутня. Тому розрахунок проведемо по варіанту “б”
Разом у на посту ТО і Р	0,02	1,66			50,0
2.4.2. Пост обслуговування електрообладнання
Електрослюсарі- акумуляторщики	0,02	1,66			50,0

Продовження таблиці 3.8.

2.4.3. Пост обслуговування системи живлення
Слюсарі-наладники	0,01	0,83		-	-
2.4.4. Пост обслуговування шин
Слюсарі-вулканізаторщики	0,02	1,66
Разом у профілакторії	0,09	7,47			57,1
У СТОВ Агрофірма “Зоря Нова” варіант “б”
Разом на ПТОА	0,13	10,79			36,4

Частина 3

Структура операційного персоналу функціонального блока “Надання транспортних та спеціальних послуг”

Основні складові функціонального блоку “Надання транспортних та спеціальних послуг”	Потреба в операційному персоналі згідно з проектом	Фактична чисельність у вихідному періоді
Інших функціональ-них блоків	Функціонального блоку “Надання транспортних та спеціальних послуг”	чол.	в % до підсумку	в % до графи 3
чол.	в % до підсумку
1. Автомобільний рухомий склад переданий в оренду іншим функціональним блокам		-	-	-	-	-
2. Автомобільний рухомий склад, підпорядкований керівництву функціонального блоку “Надання транспортних та спеціальних послуг”	-		59,2		78,8	56,5
3. Підрозділ надання спеціальних послуг	-				9,1	13,0
4. ПТОА	-		14,8		12,1	36,4
Разом						41,3

 

Центральний машинний двір (ЦМД) (сектор зберігання) не має внутрішньої організації.

Сектор прийому, зберігання та роздачі нафтопродуктів (нафтогосподарство) має включати:

3.1 Склад нафтопродуктів.

3.2 Рухомий склад механізованих заправних агрегатів (МЗА) на шасі автомобілів

Така різноманітність функціонального призначення згаданих вище функціональних блоків другого і третього порядку обумовлює різноманітну відповідність нормостворюючих величин та показників які перераховані у табл. 3.9.

Як видно з табл. 3.9., вона не містить даних про
об’єктивно необхідну загальну місткість ємностей для відстою та зберігання нафтопродуктів. Там лише є посилання на
табл. 3.10. Розрахунок згаданої нормостворюючої величини
зручно здійснити в формі, яка представлена нижче у вигляді
табл. 3.10. Після цього з’явиться можливість здійснити
розрахунки потреби функціонального блоку “Технічна
експлуатація машин та обладнання” на період після освоєння проекту у табл. 3.11.

Оскільки табл. 3.11. має декілька складових частин назви граф які не співпадають одні з іншими, то виникла потреба у побудові підсумкової табл. 3.12.

Таблиця 3.9.

Інформація про нормостворюючі величини та показники для визначення чисельності операційних працівників функціонального блоку “Технічна експлуатація машин та обладнання”

Найменування функціональних блоків другого та третього порядку	Найменування нормостворюючих величин та показників	Джерело інформації	Значення нормостворюючих величин та показників
1. Центральна ремонтна майстерня (ЦРММ)
1.1. Сектор технічного обслуговування (ТО) і технічного діагностування (ТД)	Кількість тракторів з відповідним шлейфом СГМ	Розділ 2, табл. 2.3.
1.2. Сектор експлуатаційного ремонту (ЕР)	Кількість ПРМ	Розділ 2, табл. 2.4.
1.3. Сектор ремонту тракторів та складних СГМ	Кількість тракторів з відповідним шлейфом СГМ	Розділ 2, табл. 2.3.
1.4. Сектор технічного обслуговування та ремонту тваринницького обладнання (ПТОР ТО)	Кількість ПРМ Т	Розділ 2, табл. 2.4.
2. Сектор зберігання – центральний машинний двір (ЦМД)	Кількість тракторів з відповідним шлейфом СГМ	Розділ 2, табл. 2.3.
3. Сектор прийому, зберігання та роздачі нафтопродуктів (нафтогосподарство)
3.1. Склад нафтопродуктів	Загальна місткість ємностей для відстою та зберігання нафтопродуктів	Спеціальний розрахунок у табл. 3.10.
3.2. Група доставки та роздачі нафтопродуктів	Кількість спеціалізованих автомобілів-цистерн	Розділ 2 табл. 2.4.

 

Таблиця 3.10.

Частина 1. ЦРММ і ЦМД

Найменування професій операційних працівників	Нормативна потреба у операційних працівниках на фізичний трактор	Потреба у операційному персоналі ЦРММ організації, яка має:	Фактична чисельність у вихідному періоді
1000 га. ріллі та 20 тракторів	5114 га. ріллі та 102 трактора	в абсо-лютних одиницях виміру	в % до графи 6
до заокру-глення	після заокру-глення	до заокру-глення	після заокру-глення
1. Центральна ремонтно-механічна майстерня (ЦРММ)
1.1. Сектор технічного обслуговування (ТО) і технічного діагностування (ТД)
Майстри-діагности	0,02	0,42	0,5	2,14		-	-
Слюсарі-діагности	0,02	0,42	0,5	2,14		-	-
Разом	Х	0,82		4,28		-	-
1.2. Сектор експлуатаційного ремонту (ЕР), оснащені пересувними ремонтними майстернями (ПРМ)
Старший слюсар-ремонтник, завідувач ПРМ	0,02	0,42	0,5	2,14			50,0
Слюсар-ремонтник-шофер	0,02	0,42	0,5	2,14			50,0
Газоелектрозварник	0,02	0,42	0,5	2,14			50,0
Разом	Х	1,26	1,5	6,42			50,0
1.3. Сектор ремонту (СР) тракторів та складних СГМ
Слюсарі-ремонтники	0,12	2,52	2,5	12,84			130,8

Продовження таблиці 3.11.

1.4. Сектор технічного обслуговування та ремонту тваринницького обладнання (ПРМ Т)
Найменування професій операційних працівників	Потреба у операційному персоналі ЦРММ організації яка має	Фактична чисельність у вихідному періоді
750 ум. голів	1500 ум. голів	4863 ум. голів	в абс. один. виміру	в % до графи 6
до заокруг-лення	після заокруг-лення
Старший слюсар-ремонтник, завідувач ПРМ Т	0,5		3,24		-	-
Слюсар-ремонтник	0,5		3,24		-	-
Слюсар-ремонтник-шофер	0,5		3,24		-	-
Газоелектрозварник	0,5		3,24		-	-
Разом			12,97		-	-
Разом потреба ЦРММ	Х	4,08		36,61
2. Центральний машинний двір (ЦМД)
Слюсарі машинного двору	0,028	0,588	0,59	3,02		-	-

 

Продовження таблиці 3.11.

Частина 2.

Розрахунок потреби у операційних працівниках для сектору прийому, зберігання та роздачі нафтопродуктів

	Найменування професій операційних працівників	Нормостворюючі показники	Нормативна потреба у операційних працівниках	Фактична чисельність у вихідному періоді
	Найменування	Значення	На одиницю нормоство-рюючого показника	Разом на обсяг нормостворюючого показника
	до заокруглення	після заокруглення	в абс. од. виміру	в % до графи 6
	Технічні працівники нафтоскладів	Потреба у ємностях для нафтопродуктів, м^3	300,3	0,008 працівника на один м^3 ємностей	2,4		-	-
Працівник-заправник-шофер МЗА	Потреба у МЗА		Один на МЗА				20,2
Разом у секторі прийому, зберігання та роздачі нафтопродуктів	Х	Х	Х	7,4			14,3

Таблиця 3.12.

Загальна потреба функціонального блоку “Технічна експлуатація машин та обладнання у операційному персоналі та його структура”

Найменування величин та показників	1. ЦРММ	2.центра-льний машинний двір	3. Сектор прийому, зберігання та роздачі нафтопродуктів	Разом у функціональному блоці
Сектор ТО і ТД	Сектор ЕР	Сектор Р	Сектор технічного обслуговування та ремонту тваринницького обладнання (ПТОР ТО)	Разом в ЦРММ
Операційний персонал згідно з проектом: чол.
в % до загальної чисельності	8,9	13,3	28,9	26,6	77,7	6,7	15,6
Фактична чисельність у вихідному періоді: чол. в % до загальної чисельності	-			-		-
-	14,3	80,95	-	95,2	-	4,8

 

В свою чергу виконати всі необхідні розрахунки у табл. 3.14. неможливо без інформації про нормостворюючі величини та показники для визначення операційних працівників функціонального блоку “Експлуатація енергетичного господарства”. Ці величини та показники представлені у табл. 3.13.

Як видно з табл. 3.13., функціональний блок першого порядку “Експлуатація енергетичного господарства” включає два блоки другого порядку:

1. Групу підрозділів які здійснюють експлуатацію електро-технічного обладнання (ЕО).

2. Групу підрозділів які здійснюють експлуатацію тепло-технічного обладнання.

В свою чергу, група підрозділів які здійснюють експлуатацію електро-технічного обладнання (ЕО) включає чотири функціональних блоки третього порядку:

1.1. Підрозділи які здійснюють технічне обслуговування та експлуатаційний ремонт ЕО оснащені пересувними ремонтними майстернями ПРМ ЕО.

1.2. Підрозділи які здійснюють проведення технічного обслуговування слабкострумових пристроїв, приладів та засобів, оснащені пересувними ремонтними майстернями ПРМ СП.

1.3. Підрозділи які здійснюють монтаж ЕО.

1.4. Підрозділи які здійснюють експлуатацію електросилового господарства.

Група підрозділів які здійснюють експлуатацію теплотехнічного обладнання включає наступні п’ять функціональних блоків третього порядку:

2.1. Підрозділи які здійснюють експлуатацію газового господарства (ГГ).

2.2. Підрозділи які здійснюють експлуатацію котельних установок (КУ) і теплотехнічного обладнання (ТТО).

2.3. Підрозділи які здійснюють експлуатацію холодильного обладнання.

Таблиця 3.13.

Інформація про нормостворюючі величини та показники для визначення чисельності операційних працівників функціонального блоку “Експлуатація енергетичного господарства”

Найменування функціональних блоків другого та третього порядку	Найменування нормостворюючих величин та показників	Джерело інформації	Значення нормостворюючих величин та показників
1. Група структурних підрозділів які здійснюють експлуатацію електротехнічного обладнання (ЕО)
1.1. Підрозділи які здійснюють проведення технічного обслуговування і ремонту електричного обладнання:
· сектор експлуатаційного ремонту (ЕР)	Кількість умовних одиниць	Розділ 2, табл. 25
· сектор контрольно-вимірювальних приладів і автоматизації та поточного ремонту	Кількість ПРМ ЕО, шт.	Розділ 2, табл. 24
1.2. Підрозділи які здійснюють проведення технічне обслуговування слабкострумових пристроїв, приладів та засобів	Кількість ПРМ СП, шт.	Розділ 2, табл. 24
1.3. Підрозділи які здійснюють монтаж електротехнічного обладнання	Кількість умовних одиниць	Розділ 2, табл. 25
1.4. Підрозділи які здійснюють технічну експлуатацію електросилового господарства	Кількість умовних одиниць	Розділ 2, табл. 25
2. Група структурних підрозділів які здійснюють експлуатацію теплотехнічного господарства
2.1. Підрозділ який здійснює технічну експлуатацію газового господарства	Спожите газове паливо, млн. м^3	Розділ 2, табл. 25	3,68
2.2. Підрозділ який здійснює технічну експлуатацію котельних установок і теплотехнічного обладнання	Потужність котельних установок, г. кал. год.	Розділ 2, табл. 25	127,85

Продовження таблиці 3.13.

2.3. Підрозділ який здійснює технічну експлуатацію холодильного обладнання	Обсяг холодильників, т	Розділ 2, табл. 25	143,85
2.4. Підрозділ який зді