Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Інвестиційні, лізингові, факторингові компанії

Поиск

Факторингова компанія це фінансова установа, яка здійснює в інтересах третіх осіб за власний рахунок або за рахунок цих осіб, операції з придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Факторингова діяльність не підлягає ліцензуванню. У випадку, якщо факторингова компанія здійснює не тільки послуги факторингу, а й інші фінансові послуги, які підлягають обов’язковому ліцензуванню, фактор. комп.повинна отрим.відповідну ліцензію.

До видів діяльності факторингової компанії, які не підлягають ліцензуванню, належать такі види фінансових послуг:

- факторинг (факторингові послуги) - надання фінансових кредитів (за рахунок власних коштів)

- фінансовий лізинг - надання порук

- надання гарантій - надання позик

залучення фінансових активів юридичних осіб із зобов’язанням щодо наступного їх повернення

інші операції з фінансовими активами, які здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок, за рахунок цих осіб або за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, здійснення яких відповідно до Законів України можливе без отримання ліцензій/дозволів.

До фінансових послуг, які можуть поєднуватися з послугами факторингу, але підлягають обов’язковому ліцензуванню, належать такі види фінансових послуг:

-переказ коштів - обмін валют

Факторингові послуги передбачають сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів і похідних цінних паперів) як:

фінансування клієнтів - суб’єктів господарювання, які уклали договір з правом грошової вимоги;

отримання уступки права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників-суб’єктів господарювання за договором, за яким виникає відступлення права вимоги;

отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, згідно якого виникає відступлення права вимоги;

Якщо операція з фінанс. активами не містить в собі сукупн.вищевикл. операцій вона не є факторинговою.

Фактор. комп.не можуть здійсн. наступну діяльн.:

- надання кредитів за рахунок прямо або опосередковано залучених коштів;

-довірче управління фінансовими активами;

- управління Фондом фінансування будівництва.

Лізингові компанії - установи, які купують предмети довгострокового кредитування (машини, обладнання, споруди виробничого призначення, транспортні засоби тощо) і надають їх в довгострокову оренду (на 5-8 років і більше) фірмі-орендарю, яка поступово сплачує лізинговій компанії вартість взятого в оренду майна. Таке майно є власністю лізингодавця або набувається ним у власн. за доруч. і погодженням з лізингоодержувачем у відп. продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем період. лізинг. платежів.

Практика лізингових відносин зафіксувала такі види лізингових операцій.

Лізинг з неповною оплатою - це угода, яка уклад. на строк, менший, ніж необхідний для повного фіз.. зносу обладнання. Прикладом є оперативний лізинг, при якому зобов'язання лізингодавача, крім фінансування купівельної ціни обладнання, містять і зобов'язання із обслуговування, ремонту, техн. консультування лізингоотримувача. Лізинг зі спеціальним обслуговуванням - це угода, при якій лізингодавач бере на себе абсолютну відповідальність за ремонт, обслуговування та інші зобов'яз., пов'яз.з правом власності. Лізинг з повною оплатою - це угода, яка уклад. на строк, що дорівнює циклу життя машин або обладнання, а лізингодавач отрим. повну купівельну варт. його протягом базового періоду.

Роздільний лізинг - це форма фінансового лізингу, коли лізингова фірма фінансує частину операції, будучи власником майна та зберігаючи за собою право власності. Друга частина фін. коштів забезп. позичками банку або іншого позичкодавача

Поворотний лізинг - власник продає майно лізинговій фірмі, а потім бере його в оренду на умовах фінансового лізингу.

Лізингові угоди оформляються контрактом, у якому визначають основні права і зобов'язання сторін. Реальна тривалість такого контракту 3-5 років. Лізингові контракти є так званими незавершеними угодами і не включаються у баланс обох партнерів. Це означає, що виплати внесків лізингоотримувачем не дебетуються на його рахунок як зобов'язання, а у лізингодавача - не значаться як вимоги. Обопільному розрахунку підлягають лише несплачені внески.

Лізингові компанії беруть на себе функції, подібні до функцій банків. Вони надають орендарю фінансові кошти, яких не вистачає. Такі компанії займаються, як правило, лізингом машин і обладнання з порівняно тривалим строком служби, а також деяких видів нерухомості. Лізинг вигідний для підприємця, оскільки дає можливість придбати складне, а часом і рідкісне обладнання, яке за договором обслуговуватиметься лізингодавачем краще, ніж це може зробити сам підприємець. Ця форма підпр. діяльності не набула у нас ще значного поширення.

Інвестиційна компанія — це інститут колективного інвестування, який за своїм головним функціон. призначенням є установою, що об’єднує індивід.заощадження і надає своїм пайовикам, у тому числі і тим, хто не має значних заощаджень, можливість вкласти їх у цінні папери та інші активи. Ця установа виступає в ролі інституту, який забезпечує управління інвестиціями багатьох індивідуальних власників капіталу.

Організаційна структура інвестиційних компаній, як правило, пов’язана з акціонерною формою, або з формою товариства з обмеженою відповідальністю. Та нерідко це може бути й організація, що створюється на основі угоди контрактного типу.

Відповідно до цієї угоди власник капіталу (інвестор) передає свої заощадження інвестиційній компанії, купуючи на суму свого внеску інвестиційні сертифікати, або акції цієї компанії.

Інвестиційні компанії бувають відкритого й закритого типу. Компанії закритого типу — це організації, які випускають чітко визначену кількість інвестиційних сертифікатів, що продаються інвесторам. Зазначені цінні папери інвестор не може повернути інвестиційній компанії для їх погашення, через це такі інвестиційні сертифікати і акції є неліквідними.

Інвестиційні компанії відкритого типу відрізняються від закритих тим, що вони у встановлений термін, а досить часто і в будь-який момент часу можуть придбати випущені ними в обіг інвестиційні сертифікати, або акції.

Інвестиційні компанії як закритого, так і відкритого типу розміщують акумульовані грошові кошти на ринку цінних паперів.

Закриті інвестиційні компанії, реалізувавши свої сертифікати, розміщують кошти в ринкові активи, проводячи при цьому досить незалежну інвестиційну стратегію.

Відкриті інвестиційні компанії менш вільні у реалізації довгострокової інвестиційної стратегії, бо вони змушені підтримувати високий ступінь ліквідності випущених ними сертифікатів.

Кредитні спілки.

Кредитні спілки — це корпоративні ощадні інститути, які утворюються групою осіб, об’єднаних загальними матеріальними інтересами.

Кредитні спілки створюються як установи, що забезпечують кредитування своїх членів-пайовиків. Капітал кредитної спілки використовується для видачі кредитів під придбання споживчих товарів або оплати послуг, які надаються членам кредитної спілки.

Особливістю кредитних спілок є те, що її члени, як правило, добре знають один одного, через це отримання позики не супроводжується такою самою процедурою з’ясування платоспроможності і надійності позичальника, яка є неодмінною ознакою організації банківського кредиту. Це значно спрощує і здешевлює операції щодо оформлення кредитних відносин.

Важливою перевагою кредитних спілок є.те, що кошти останніх утворюються за рахунок пайових внесків їх членів, а це забезпечує високу ліквідність їхніх активів.

Приймаючи внески своїх членів і внески за тими позиками, що повертаються, кредитна спілка одночасно видає й кредити своїм членам. Витрати з кредитних операцій спілки відносно невеликі, а в поєднанні зі звільненням цих спілок від податкових платежів, що практикується в багатьох країнах, здійснення процесу надання позики є маловитратним. Ставки відсотка за позиками, що надають кредитні спілки, значно нижчі, ніж за банківськими кредитами.

З розвитком суспільного виробництва кредитні спілки набувають подальшого розширення. Це обумовлюється тією обставиною, що кредитні спілки можуть надавати своїм членам широкий спектр послуг, які пов’язані з різноманітними і досить часто індивідуалізованими потребами особи. Серед найбільш поширених слід назвати кредити під купівлю або будівництво житла, придбання автомобіля, оплату навчання, організацію відпочинку і т. ін. Кредитні спілки надають також різного роду консультативні послуги, часто організовують різні заходи для своїх пайовиків. Останнє пов’язано з тим, що кредитні спілки — це не тільки фінансові заклади, а й певні суспільні організації.

Держава, як правило, створює всі необхідні умови для організації і функціонування кредитних спілок, оскільки в умовах ринкової економіки вона завжди зацікавлена у системі самофінансування населення. Особливо швидко розвиток кредитних спілок відбувається на початку XX ст. Сьогодні кредитні спілки існують більш ніж у 80-ти країнах світу. Існує також Всесвітня Рада кредитних спілок, членом якої є Національна асоціація кредитних спілок України.

Основні принципи

-добровільності вступу та свободи виходу з кредитної спілки — членство в кредитній спілці є відкритим для всіх, хто відповідає вимогам певної спільноти, хоче користуватись послугами спілки, готовий прийняти членську відповідальність;

-рівноправності членів кредитної спілки — усі члени кредитної спілки мають рівні права, в тому числі у разі голосування на загальних зборах, незалежно від розміру пайового та вступного внесків.

-самоврядування — забороняється будь-яке втручання в діяльність кредитної спілки, за винятком випадків, передбачених законом;

-гласності — загальні збори членів кредитної спілки заслуховують та затверджують річні звіти діяльності органів управління та контролю кредитної спілки.

-наданні послуг для поліпшення економічного та соціального захисту членів спілки — кредитна спілка діє з метою задоволення потреб її членів у кредитуванні за рахунок об'єднаних грошових внесків;

-неприбутковості — кредитна спілка не має на меті отримання прибутку, для подальшого його розподілу між засновниками.

-розподілу фінансового результату між членами — нерозподілений дохід, що залишається за результатами фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів);

-зміцнення фінансової стабільності — кредитна спілка формує резерви та фонди в розмірах встановлених чинним законодавством.

-співпраці між кредитними спілками — з метою координації своєї діяльності, надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів кредитні спілки мають право на добровільних засадах створювати асоціації кредитних спілок.

 

Ломбарди.

Ломбарди – це кредитні установи, що надають кредити під заставу рухомого майна, тобто короткострокові (до трьох місяців) кредити населенню на споживчі цілі.

Ломбарди видають позики на строк до трьох місяців у розмірі 75 % від вартості оцінки заставлених речей і до 90 % вартості виробів з дорогоцінних металів, каміння, годинників у золотій оправі тощо. Оцінка речей, що здаються на зберігання або під заставу для одержання позики, здійснюється за домовленістю сторін, а вироби з дорогоцінних металів – за державними розцінками. Для розвитку своїх операцій ломбарди можуть користуватися банківським кредитом.

Ломбард створюватиметься у формі повного товариства або державного чи комунального підприємства. Повне та скорочене найменування ломбарду повинне буде містити слово "ломбард", посилання на його організаційно-правову форму та інші відомості згідно з вимогами, встановленими законодавством.

Мін. розмір статутного капіталу ломбарду встановл. у сумі, еквівалентній 30000 євро.

Резервний фонд ломбарду створюватиметься у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 процентів статутного (складеного) капіталу.

Фінансові кредити фізичним особам під заклад надаватимуться за рахунок власних та/або залучених від учасників ломбарду коштів на підставі договорів фінансового кредиту і застави.

Діяльність ломбарду провадитиметься відповідно до правил ломбардної діяльності, які встановлюватимуться: для ломбарду, утвореного у формі повного товариства, - зборами учасників, для ломбарду у формі державного чи комунального підприємства - органом, до сфери управління якого належить ломбард. Такі правила повинні бути доступні для ознайомлення клієнтів ломбарду і розміщені на видному місці у його приміщенні.

- Залежно від спеціалізації, у ломбардах приймають дорогоцінний метал, побутові речі, також можна закласти нерухомість. Здаючи річ у ломбард, її можна викупити, але й можна втратити назавжди.

За кілька хвилин працівник ломбарду оцінить техніку чи коштовність, складе контракт-розписку та виплатить гроші. Після експертизи речей клієнту називають суму, яку може виплатити ломбард і, якщо вона задовольняє клієнта, укладають договір.

У документі зазначається річ, яка заставляється, її оціночна вартість, термін застави, сума, яку позичальник має заплатити через обумовлений час. Залежно від виду застави у контракт-розписку вносять додаткові пункти.

Ломбард нараховує певні відсотки на надану у кредит суму. У залежності від ломбарду, до відсоткової ставки може входити сума користування позикою, зберігання, страхування. Позичальник, здаючи у ломбард свою річ, має змогу викупити її через деякий час.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; просмотров: 263; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.15.218.44 (0.008 с.)