Критичний огляд наукових публікацій

Критичний огляд публікацій виконується студентом за темою, яка обрана для виконання обов’язкового завдання аналітичного характеру, тобто є логічним його продовженням.

Інформаційну базу для виконання цього завдання становлять аналітичні та статистичні матеріали, почерпнуті з довідникової, монографічної, навчальної літератури, видань науково-дослідних інститутів, центрів, служб, агенцій, Інтернет-мережі. Кількість використаних публікацій повинна бути не меншою 5. Метою критичного огляду наукових публікацій є доповнення висновків, зроблених за результатами виконання завдання дослідницького характеру, а також аналіз і оцінка підходів науковців до розгляду і вирішення певної проблеми за темою дослідження. Обсяг дослідження не повинен перевищувати 5-7 сторінок.

Обговорення та представлення результатів виконаної роботи відбувається під час аудиторних занять або ІКР.

Оцінювання якості підготовлених матеріалів здійснюється за системою критеріїв:

Критерії	Максимальна кількість балів
Достатня кількість використаних наукових публікацій
Наявність зв’язку з темою завдання аналітичного характеру
Наявність власних узагальнень за результатами аналізу наукових публікацій
Всього

 

2.3. Модульні завдання, які входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студента, складаються з виконання письмових завдань під час проведення контрольних робіт і тестових вправ.

З науки “Міжнародна економіка” передбачається виконання 2 модульних завдань. Оцінка всіх модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить максимум 12 балів із 50 балів, якими оцінюється вся робота, винесена на поточний контроль.

Перше модульне завдання передбачає проведення письмової контрольної роботи, що триває 20-25 хвилин і містить, на вибір викладача, 2 теоретичних питання навчального курсу або одне теоретичне і одне розрахункове завдання по Темах 1 і 2. Оцінювання першого модульного завдання проходить за шкалою від 0 до 3 балів (0,1,2,3 балів) за кожне питання і проводиться на першому семінарському занятті.

Друге модульнезавдання складається з тестових вправ за Темами 3-14 даного курсу. Студент проходить тестування (що тривають 20-25 хвилин) по кожній із восьми вищенаведених тем, результати якого зводяться у загальну оцінку від 0 до 6 балів (0,1,2,3,4,5,6 балів ) і проводиться на восьмому, останньому, семінарському занятті.

2.4. Студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — у роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 8 балів. При цьому загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 50 балів.

3. Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання:

Об’єктом поточного контролю знань студентів заочного факультету є виконання індивідуального завдання, яке здійснюється за варіантами відповідно до порядкового номеру студента в журналі успішності. Варіанти реферату розміщені на внутрішньому сайті КНЕУ:

(ftp://10.1.1.66/Metodicum/mizhnar_econ/k_mizhnar_econ/MIZHN_ECONOM/ файл «CONTR_mizhnar_econ.doc»).

Індивідуальне завдання виконується студентом з метою ґрунтовного опрацювання вибраної проблеми з курсу міжнародної економіки. Індивідуальне завдання повинно обов’язково містити теоретичні засади досліджуваної проблеми та включати аналітичну оцінку статистичного і фактичного матеріалу, що її характеризує (змістовне наповнення кожної теми наведено в навчально-методичному посібнику для самостійного вивчення науки - Міжнародна економіка: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / А.М.Поручник, Я.М.Столярчук, О.Д.Павловська та ін. – К.: КНЕУ, 2005).

Виконання індивідуального завдання потребує використання інформаційно-довідкових матеріалів:

– аналітичних звітів міжнародних фінансово-економічних організацій таких як МФВ, Світовий банк, різноманітних організацій системи ООН тощо;

– статей загальновідомих західних і вітчизняних науковців, які аналізують зміст, поняття та основні категорії поставленої перед студентом проблематики;

– статистичних даних авторитетних дослідницьких центрів та міжнародних статистичних баз даних: інформаційної бази СБ, Heritage Foundation, Центру міжнародної конкурентоспроможності, Міжнародного економічного форуму та інших.

Студент повинен проаналізувати дані з інформаційно-довідкових матеріалів в динаміці не менше ніж за останні 5 років за допомогою статистичних показників, серед яких повинні бути абсолютні, відносні (темп росту, приросту, індекси), середні величини, показники варіації тощо. На підставі аналізу статистичних даних студент повинен виявити тенденції і встановити їх причини. Результати досліджень повинні бути представлені у вигляді нових таблиць, діаграм, графіків, що є обов’язковою вимогою до виконання завдання. Висновки, зроблені за результатами дослідження, повинні супроводжуватися посиланнями на таблиці, на підставі яких вони робляться.

Структура індивідуального завдання наступна: титульний аркуш, зміст (план), вступ, основна частина, заключна частина (висновки), список використаної літератури, додатки (таблиці, схеми, графіки, діаграми тощо).

Обсяг індивідуального завдання має бути в межах 15-20 сторінок друкованого тексту. Приблизний обсяг складових індивідуального завдання (кількість сторінок): вступ – 1 с., основна частина – 12-16 с., заключна частина (висновки) – 1-2 с.

У вступі (1с.) розкривається актуальність теми, визначається предмет, мета і завдання індивідуального завдання. Огляд актуальності повинен бути коротким, змістовним і лаконічним. Обов’язковим елементом вступу є формулювання об’єкта і предмета дослідження (об’єкт – це відносини або процес чи явище, що породжує проблемну ситуацію і обраний для вивчення; предмет – міститься в межах об’єкта).

Основна частина індивідуального завдання (12-16 с.) повинна складатися з параграфів (2-3).

У висновках (1 с.) стисло підсумовуються результати досліджуємої проблеми. Заключна частина передбачає і власну оцінку здійсненого дослідження.

Список літератури включає не менше 10-15 джерел.

Оцінювання виконання індивідуального завдання студентами здійснюється за системою критеріїв:

Критерії	Максимальна кількість балів
Повнота обґрунтування теоретичних засад питання: історія, сутність, точки зору різних вчених, форми та види, особливості різних форм та ін.
Наявність статистичної бази: широта та новизна даних, динаміка та ін. Графічне та ілюстративне оформлення.
Відповідність вимогам оформлення
Логічність зв’язку між окремими питаннями письмової роботи
Всього

 

Результати поточного контролю знань студентів вносяться до заліково-екзаменаційної відомості без переведення їх у 4-х бальну систему.

В разі невиконання поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього практичного (семінарського) заняття. Порядок складання визначає викладач.

Завдання

для поточного контролю знань студентів заочної форми навчання

з науки “ Міжнародна економіка ”

 

Студент обирає тему індивідуального завдання (реферату) з запропонованого кафедрою переліку та узгоджує її з лектором. Дублювання тем рефератів (вибір студентами однакових тем) забороняється.

 

Тематика рефератів

1. Основні тенденції розвитку сучасного світового господарства.

2. Стратегії розвитку національних економік у світовому господарстві.

3. Рівень інтернаціоналізації економіки України.

4. Мотивація вибору форм міжнародного бізнесу.

5. Сучасні тенденції інтернаціоналізації міжнародного бізнесу.

6. Розвиток виробничої кооперації в міжнародному бізнесі.

7. Роль ТНК в міжнародному бізнесі.

8. Вплив екстернальних та інтернальних чинників на розвиток ТНК.

9. Стратегічні альянси у світовій економіці.

10. Злиття і поглинання у міжнародному бізнесі.

11. Проблеми захисту інтелектуальної власності в міжнародному бізнесі.

12. Особливості зовнішньоторговельної політики в Україні.

13. Репрезентація економічних інтересів країн в системі СОТ.

14. Переваги та недоліки участі України у СОТ.

15. Характеристика особливостей та проблем зовнішньої торгівлі України.

16. Принципи діяльності та інструменти СОТ.

17. Приховані методи торгівельної політики, їх економічний сенс. Приклади застосування даних методів в Україні.

18. Характеристика ролі демпінгу в міжнародній торгівлі. Участь України в антидемпінгових процесах.

19. Характеристика методів торгівельної політики, які дозволені і заборонені міжнародними угодами. Приклади застосування даних методів в Україні.

20. Макроекономічний аналіз зовнішньої торгівлі провідних країн світу.

21. Кон’юнктура міжнародних товарних ринків.

22. Україна на світовому ринку товарів і послуг.

23. Сучасні світові товарні ринки і Україна.

24. Сучасні тенденції та особливості розвитку міжнародного інвестиційного ринку.

25. Оцінка потенційних і реальних умов залучення іноземних інвестицій в економіку України.

26. Україна на міжнародному інвестиційному ринку

27. Мотивація та стратегія залучення іноземних інвестицій у глобальному середовищі.

28. Динаміка розвитку міжнародних інвестиційних процесів в світі (2000 – 2011 рр.)

29. Проблеми та перспективи формування сприятливого інвестиційного клімату в Україні.

30. Міжнародні інвестиційні стратегії ТНК в умовах глобалізації

31. Роль ТНК в активізації процесів міжнародного інвестування в Україні.

32. Проблеми та суперечності розвитку спільних підприємств в Україні.

33. Особливості сучасного етапу міжнародного руху капіталу.

34. Основні закономірності міжнародного руху капіталу у світовому господарстві.

35. Порівняльна характеристика джерел зовнішнього фінансування країн (на конкретному прикладі).

36. Глобальна фінансова криза: її причини та довготермінові наслідки для розвитку національних економік.

37. Бенчмаркінг антикризової політики національних урядів в умовах глобальної фінансово-економічної кризи.

38. Причини сучасної світової фінансової кризи та її наслідки для розвитку економіки України.

39. Стратегія розвитку фінансової системи в Україні (в контексті світового досвіду).

40. Особливості сучасного етапу розвитку європейського сегменту світового фінансового ринку.

41. Проблема зовнішньої заборгованості країн та можливі шляхи її розв’язання.

42. Порівняльна характеристика кредитів МВФ, МБРР та ЄБРР – “за” і “проти”.

43. Основні напрямки взаємодії України з міжнародними фінансово-кредитними організаціями

44. Стратегія співробітництва України зі Світовим банком у контексті оптимізації зовнішнього боргу.

45. Проблеми та шляхи вирішення проблеми зовнішньої заборгованості України.

46. Кредити міжнародних фінансових організацій та їх вплив на розвиток національних економік.

47. Кредитна політика міжнародних фінансових організацій.

48. Міжнародне кредитування української економіки.

49. Концепції транснаціоналізації капіталу та їх відображення у стратегіях ТНК.

50. Специфіка фінансових стратегій ТНК щодо приймаючих країн та країн базування.

51. Стратегія взаємодії України з фінансовими організаціями.

52. Соціально-економічні наслідки міграції для країн-експортерів (на прикладі конкретної країни або групи країн).

53. Соціально-економічні наслідки міграції для країн-імпортерів (на прикладі конкретної країни або групи країн).

54. Особливості формування світових ринків робочої сили з характеристикою окремих регіонів.

55. Україна в процесах міжнародної трудової міграції.

56. Соціально-економічні наслідки “відпливу інтелекту” для країн світу.

57. Загострення демографічної проблеми світової економіки.

58. Боротьба з торгівлею людьми та нелегальною міграцією.

59. Управління людськими ресурсами в міжнародних компаніях та ТНК.

60. Міграційні процеси в Європі: тенденції та перспективи

61. Аналіз проблем розвитку сучасної світової валютної системи.

62. Тенденції розвитку світового валютного ринку.

63. Проблеми доларизації національних економік.

64. Особливості функціонування ринку золота. Джерела попиту та пропозиції на ринках золота.

65. Соціально-економічні наслідки введення євро для країн світу.

66. Проблеми та перспективи функціонування Єврозони в умовах глобальної валютно-фінансової кризи.

67. Проблема конвертованості гривні та шляхи її розв’язання.

68. Етапи становлення та розвитку валютного ринку України.

69. Сучасний стан розвитку та параметри функціонування валютного ринку України.

70. Валютні ризики та методи їх страхування в Україні.

71. Міжнародний банківський бізнес в Україні.

72. Міжнародні міжбанківські операції та їх розвиток в Україні.

73. Методи регулювання платіжного балансу та їх вплив на макроекономічну рівновагу.

74. Міжнародні дисбаланси платіжних балансів, як фактор еволюції світової валютної системи

75. Оцінка стану, структури, динаміки розвитку та особливостей регулювання платіжного балансу України

76. Інструменти та механізми забезпечення коротко-, середньо- та довгострокової рівноваги платіжного балансу.

77. Платіжний баланс України, стан, структура, динаміка.

78. Порівняльна характеристика економічних факторів, що впливають на платіжний баланс держави.

79. Головні протиріччя процесів глобалізації та регіоналізації.

80. Місце і роль інтеграційних угруповань у системі розвитку світогосподарських зв’язків.

81. Дезінтеграційні процеси у сучасному світі: причини, масштаби, наслідки.

82. Етапи розвитку Європейського Союзу.

83. Особливості інтеграції Країн Центральної та Східної Європи.

84. Динаміка макроекономічного розвитку країн Центральної та Східної Європи після приєднання до ЄС.

85. Стратегічні та політичні зрушення в системі європейської інтеграції.

86. Реалії та проблеми інтеграції України у світове господарство.

87. Світ і Україна у ХХІ столітті: взаємозв’язок і співвідношення глобального та національного розвитку.

88. Стратегічний вибір України у ХХІ столітті: інтеграційний аспект.

89. Потенціал розвитку економічних відносин між Україною та ЄС.

90. Потенціал та напрямки розвитку економічних відносин України з НАФТА.

91. Шляхи розвитку загальноамериканської економічної інтеграції (Великої американської зони вільної торгівлі).

92. Особливості та напрямки розвитку інтеграційних процесів в Азійсько-Тихоокеанському економічному співробітництві.

93. Безпекові та економічні аспекти співпраці країн Шанхайської організації співробітництва.

94. Інтеграційні перспективи арабських країн.

95. Перспективи інтеграції України у світогосподарську систему.

96. Особливості і проблеми інтеграції в межах СНД.

97. Перспективи розвитку загальноєвропейської економічної інтеграції.

98. Регіональна та структурна політика ЄС.

99. Суперечливість сучасного процесу глобалізації.

100. Економічний глобалізм і його сучасні виміри.

101. Загострення демографічної проблеми світової економіки.

102. Шляхи розв’язання продовольчої та сировинної проблем світової економіки.

103. Проблема роззброєння та її значення для економічного розвитку.

104. Наслідки глобалізації для країн, що розвиваються.

105. Проблеми формування глобального середовища.

106. Альтернативні концепції глобалізації у контексті посилення конкуренції у світі.

107. Роль глобалізації у трансформації функцій міжнародних інститутів регулювання глобальних проблем людства.

108. Сучасні прояви фінансових дисбалансів, як індикатор глобальної економічної кризи.

109. Інституційна репрезентація суспільних інтересів у міжнародному конкурентному середовищі.

110. Роль і місце ТНК у трансформації “Інтеграція – Глобалізація”. Ступінь еволюційності даного процесу.

111. Глобалізація як основа транснаціоналізації світової економіки.

112. Концепції транснаціоналізації капіталу та їх відображення у стратегіях ТНК.

113. Конкурентні переваги ТНК.

114. Критерії та стратегії успішного інтегрування націй-держав у глобальному просторі.

115. Виклики та ризики глобалізації.

116. Соціальні та економічні наслідки збільшення розриву у показниках ВВП й рівнях життя багатих та бідних країн.

117. Транснаціоналізація капіталу як основа формування нової глобальної економіки (її риси та механізми функціонування).

118. Специфіка фінансових стратегій ТНК щодо приймаючих країн та країн базування.

119. Стратегія економічного співробітництва з Росією.

120. Особливості торгівлі товарами та послугами України з Російською Федерацією.

121. Механізм адаптації країн до стандартів СОТ.

122. Стратегія взаємодії України з фінансовими організаціями.

123. Валютний ринок України з урахування критеріїв глобалізації.

124. Діяльність ТНК на ринках України.

125. Цивілізаційні аспекти формування регіональних співтовариств.

126. Геополітичні та геоекономічні фактори створення ЄС.

127. Реалізація транзитної складової національної економіки України в контексті поглиблення співпраці України з ЄС.

128. Економічні аспекти безпекової політики України в контексті зближення з ЄС.

129. Особливості науково-технологічного співробітництва України з Російською Федерацією.

130. Участь України в Організації Чорноморського економічного співробітництва.

 

 

ІСПИТ З НАУКИ “МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА”

 

Іспит проводиться виключно в межах екзаменаційної сесії в процесі підсумкового оцінювання знань студентів. Підсумкове оцінювання знань студентів за межами сесії не допускається.

Іспит проводиться за завданнями, складеними в повній відповідності з програмою науки, які доводяться до студентів на початку навчального року.

Іспит проводиться потоком в письмовій формі за розкладом, що доводиться до студентів за місяць до початку екзаменаційної сесії. До іспиту допускаються всі студенти незалежно від кількості балів за результатами проміжних контрольних заходів.

Тривалість іспиту – три астрономічні години.

Іспит проводиться комісією, в склад якої входять лектор потоку, викладачі, що проводять заняття, співробітники кафедри, які необхідні для організації іспиту. Склад комісії затверджується кафедрою міжнародної економіки.

Екзаменаційний білет для студентів денної форми навчання містить 6 рівноцінних завдань, тоді як для студентів заочної форми навчання 10 рівноцінних завдань. Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється окремо за такою шкалою: 10; 8; 6; 0 балів. Якщо студент на іспиті набирає менше 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку.

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у традиційну 4-бальну систему (оцінка «незадовільно» — менше 60 балів; оцінка «задовільно» — 60-69 балів; оцінка «добре» — 70-89 балів; оцінка «відмінно» — 90-100 балів). Максимальна кількість балів, яку студент може набрати за результатами поточної успішності та підсумкового контролю складає відповідно 50 і 60 балів.

Загальна підсумкова оцінка складається з суми балів за результатами проміжних контрольних заходів та за виконання індивідуального завдання на іспиті (за умови, що студент набрав 30 балів і вище).

 

Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-и бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

Оцінка ECTS	Оцінка за шкалою КНЕУ	Оцінка за 4-бальною шкалою
А	90-100	5 (відмінно)
В	89-80	4 (добре)
С	70-79
D	69-66	3 (задовільно)
Е	65-60
FX	59-21	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання
F	20-0	2 незадовільно) з обов’язковим повторним вивчення науки

 

Для оцінювання відповідей студентів на екзаменаційні питання використовуються такі критерії:

ü відмінному рівню (10 балів) відповідає правильна і вичерпна відповідь на поставлене питання, в якій студент показав всебічне системне знання програмного матеріалу; засвоєння основної та додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, вивчення яких передбачене програмами наук; уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ;

ü рівню «добре» (8 балів) відповідає у цілому правильна відповідь на поставлене запитання, в якій студент показав достатній рівень знань з основного програмного матеріалу, але не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання літературних джерел

ü задовільному рівню (6 балів) відповідає у цілому правильна та неповна відповідь на поставлене запитання, в якій студент показав задовільний рівень знань з основного програмного матеріалу, але не спромігся аргументувати свою відповідь, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання літературних джерел;

незадовільному рівню (0 балів) відповідає неправильна або неповна відповідь на запитання, в якій студент продемонстрував значні прогалини у знаннях з основного програмного матеріалу; ухилився від аргументувань; показав незадовільні знання понятійного апарату і спеціальної літератури чи взагалі.

Для оцінювання відповідей студентів на тестові екзаменаційні питання використовуються такі критерії:

ü відмінному рівню (10 балів) відповідає правильна відповідь на 9-10 тестових питань;

ü рівню «добре» (8 балів) відповідає правильна відповідь на 7-8 питань;

ü задовільному рівню (6 балів) відповідає правильна відповідь на 5-6 тестових питань;

ü незадовільному рівню (0 балів) відповідає правильна відповідь на 0-4 тестових питання.

Для оцінювання відповідей студентів на екзаменаційні питання у формі задач використовуються такі критерії:

ü відмінному рівню (10 балів) відповідає правильна відповідь, в якій студент логічно, послідовно і правильно розв’язав задачу, зробив необхідні визначення, пояснення та висновки, що випливають з одержаного результату (розв’язку);

ü рівню «добре» (8 балів) відповідає правильна відповідь, в якій студент логічно і вірно розв’язав задачу, але неточно сформулював визначення та не обґрунтував висновки, що випливають з одержаного результату.

ü задовільному рівню (6 балів) відповідає у цілому правильна відповідь, в якій студент при розв’язанні завдань в цілому правильно визначав хід розв’язання, але допустив помилку;

ü незадовільному рівню (0 балів) відповідає неправильна відповідь, в якій студент не розв’язав задачі; не зробив основних розрахунків та необхідних визначень, висновків.»