Велика роль у їх становленні засновника або групи засновників.

Відображення способу життя великих регіонів, різних станів, каст, народностей, націй.

6. Чітко виражений прозелітизм -глибока прихильність до своєї віри, намаганні навернути до неї якомога більше послідовників інших віровчень.

Наявність за певних історичних умов етнічного забарвлення, етнічної та релігійної приналежності.

Християнство – найбільша за кількістю послідовників релігія. Християнство в світі сповідує майже 1,9 млрд осіб або ¼ людства. Виникло понад 2000 р. тому і сягає корінням у культуру давнього Сходу. Це віра, що заснована на «Христі», яким є Ісус (Ієшуа) з Назарету (І ст.. н.е.) християни вірують в те, що ві н був одночасно Богом, людиною, єднанням Небес і Землі. Християнство зародилося як іудейська течія на Близькому Сході. Ісус Христос був іудеєм, який мешкав на території Римської імперії приблизно з 4 р. до н.е. до 33 р. н.е. він став засновником віри, яка згодом розповсюдилася на всю Римську імперію, а у 4 ст. н.е. була визнана офіційною.

Ідейними джерелами християнства були більш давній іудаїзм та релігії східних народів Римської імперії, філософські вчення Філона і Сенеки. З іудаїзму запозичене вчення про Єдиного Бога, пришестя месії, про створення та кінець світу тощо.

На етапі раннього християнства сформувалася священня книга християн – Біблія – збірник творів, що складається з двох частин – Старий Завіт та Новий Завіт. Старий Завіт успадкований з іудаїзму. Новий Завіт сформувався в І-ІІ ст.. н.е.

Для хритиян священним є знак хреста, який існував ще до виникнення християнства. Так наші предки поклонялися хресту як символу вогню (перехрещені палиці дерева). Таким чином знак хреста запозичений з язичництва.

Головним християнським символом є образ Ісуса Христа, що страждав. Віруючі носять хрест як священний амулет, що оберігає людину. Велике значення має жест «хресного знамення».

Основні положення християнства називають догмами. Центральне місце посідає догмат воскресіння Ісуса Христа. Християни вірять у те, що після смерті на людину чекає вічне життя. У християнстві Бог як Трійця: Отець, Син, Святий Дух. Ісус – визволитель гріхів людства. Він – Бог, що став людиною, а його смерть на хресті принесла прощення і можливість духовних відносин з Богом.

Християнство недовго залишалося єдиним. Після розпаду у 4 ст. Римської імперії відокремилося православʼя. Але формальний розподіл на православну і католицьку церкви відбувся у ХІ ст.. На відміну від католицизму, православʼя не має єдиного центру. Крім того, католика церква має єдині канони, обряди, світа, а в православʼї простежуються національні особливості.

У 16 ст. з католицизму відокремився протестантизм. Це відбулося в період Реформації, коли римо-католицька церква переживала глибоку кризу. Реформатори виступили за реформування католицької церкви, в результаті чого виникли три головні протестантські конфесії – лютеранство, кальвінізм, англіканство, які існують і донині.

Днем зародження лютеранства вважається 31 жовтня 1517 р., коли монах-августинець Мартин Лютер прибив до дверей церкви у Вітенберзі листи паперу з викладеними на них 95 тезами. В них він назвав відпущення гріхів за гроші (індульгенцію) кощунством, а також відрікся від багатьох культових атрибутів католицизму. Так виникла лютеранська церква, яка стверджує, що божественна благодать доступна кожному без посередництва церкви, звільняє культ від ікон, монашества, обрядів тощо.

Кальвінізм виник у 1536 р.. Засновник - француз Жан Кальвін, який видав працю «Настанови до християнської віри».

Майже одночасно з кальвінізмом виникла й англіканська церква, яка ознаменувала Реформацію в Англії. На відміну від лютеранства та кальвінізму, англіканство виникло не «знизу», а «зверху». Приводом до розриву з Римом став шлюборозлучний процес короля Генріха VIІІ зі своєю дружиною Катериною Арагонською. Це було замислене для того, щоб Генріх міг одружитися вдруге на фрейліні королеви Анні Болейн. Не зважаючи на заборону Папи Римського, англійський парламент схволив це розлучення і новий шлюб. В тому ж 1534 р. парламент проголосив англіканську церкву незалежною від Риму, а короля – її головою. Віднині король став іменуватися «протектором та верховним головою англіканської церкви та її духовенства».

Лютеранство найбільш розповсюдилося на своїй батьківщині – у Німеччині. Причому Захід та Південь Німеччини залишилися католицькими, а Північ та середня полоса Німеччини стали протестантськими. Пізніше лютеранство просунулося на схід до Чехії, Угорщині та Речі Посполитої, а також на північ – до Данії, Швеції, Норвегії, Ісландії, Фінляндії.

Кальвінізм зі Швейцарії проникнув в до Нідерландів, Франції (хоча у Франції він не набув статусу єдиною панівної релігії, але зумовив розкол суспільства).

Англіканство поширювало свою сферу впливу головним чином на території Англії, де в кінці XVI ст. вже сформувалося два основні напрямки англіканства: пресвітеріанство та громади індепендентів.

На сучасному етапі в християнстві нараховується понад 20 тис. різних конфесій або церков. Християнську церкву умовна поділяють на Східну (Близький Схід та Східна Європа, де переважає православʼя) та Західну (рещта світу, де переважають католицизм і протестантизм).

Отже, головними конфесіями християнства є:

1. Католицизм (переважає римо-католицька церква) - (1,1 млрд. послідовників) – 3/5 всіх християн Найбільш католицьким регіоном світу нині є Латинська Америка, де католики складають понад 90 % населення. Католицизм також поширений у Західній Європі (Франція, Італія, Португалія, Бельгія тощо), в Прибалтиці, в Північній Америці. Католицизм представлений РКЦ, уніатами, ГКЦ, старокатолицькою церквою та іншими конфесіями.

2. Протестантизм (610 млн. осіб) – 1/3 всіх християн. Протестантизм дуже мозаїчний: баптизм, методизм, адвентизм, Армія Спасіння, лютеранство, кальвінізм, англіканство, меннонітсво, пресвітеріанство тощо. Серед протестантських церков найбільшою є Англіканська церква (80 млн. адептів). Протестантизм поширений в Німеччині, Швецарії, Великій Британії, скандинавських країнах, Канаді, США, Австралії, Південній Африці тощо.

3. Православʼя (170 млн. послідовників).- 1/10 всіх християн. Православʼя поширене у Східній Єсропі иа на Близькому Сході. Є окремі осередки православʼя в Африці (Ефіопія – Коптська Церква). В складі православʼя виокремлюють Східні православні церкви, Стародавні Східні православні церкви, Афтокефальну православну церкву, Вірменьку ПЦ, Коптську та ін...

Католицизм	Православʼя	Протестантизм
Римо-католицька церква	Східні православні церкви: Константинопольська православна церква (ПЦ) Александрійська ПЦ Єрусалимська ПЦ Руська ПЦ Українська ПЦ Грузинська ПЦ та інші	Баптизм
Уніатство	Методизм
Греко-католицька церква (мелькітська)	Стародавні Східні ПЦ: - несторіанство - монофазіатство	Адвентизм
Старокатолицька церква	Автокефальна православна церква ПЦ	Армія Спасіння
Маронітська церква	Вірменська ПЦ	Лютеранство
Халдейська	Коптська ПЦ	Кальвінізм
Сирійська церква	Сирійська ПЦ	Англіканство
Католики Словацького обряду	Ассирійська ПЦ Сходу тощо	Меннонітство
католики Італо-Албанського обряду	Коптська ПЦ	Пресвітеріанство
Католики Болгарсько-Візантійського обряду тощо	Ефіопська ПЦ та інші	Церква Ісуса Христа Святих останніх днів (мормони) тощо

Іслам сповідує близько понад 1,4 млрд. осіб або близько 20 % населення світу і кількість віруючих постійно зростає. Це наймолодша зі світових релігій, яка виникла в 7 ст. н.е. на території сучасної Саудівської Аравії, де розташовані священні міста мусульман – Мекка та Медина.

На початку 7 ст. (622 р.) в Аравії зʼявився пророк Муххамед (переселився з Мекки до Медини), який проголосив себе посланцем Бога. З цього року і ведуть мусульмани своє літочислення. Пророцтва та одкровення Муххамеда пізніше були зібрані в священній книзі мусульман – Корані. Іслам в собі поєднав багато постулатів іудаїзму, християнства, давньоарабської міфології тощо.

Основні постулати ісламу:

- людина – слабка істота,

- уповання на милість Бога.

- покірність Аллаху і владі,

- активне втручання в усі сфери життєдіяльності тощо.

Зображення Бога у мусульман немає. Хоча б раз в житті мусульмани повинні здійснити паломництво у святе місто Мекку. Це паломництво називається Хадж.

В ісламі є два основні напрямки: сунізм та шиїзм. Основні розбіжності між ними – у право спадкоємності тих, хто замінив Мухаммеда після його смерті. Переважає сунізм – поширений від Індонезії (де 90 % - суніти) до Африки, від Середньої Азії і до Близького Сходу.

Джихад — священна боротьба за торжество ісламських принципів справедливості в усьому світі

Мусульмани становлять більшість населення у 30 країнах світу. Найбільш поширений іслам у Південно-Західній Азії, у Північній Африці та у Центральній Азії.

Поширення ісламу отримало назву «ісламізація». Саме поняття «ісламізації» розуміється в двох аспектах:

4. Як політична програма в низці ісламських країн (Пакистан, Іран, Лівія);

5. Як поширення ісламу в інші райони (Азія, Африка, Індія, Далекий Схід)

Останнім часом часто висловлюється занепокоєння з приводу ісламізації Західної Європи, Росії та інших регіонів світу. Так, наприклад, тільки за офіційними даними, у Бельгії мусульман 300 тисяч, за неофіційними -- близько 1 млн.. Вони об'єднані в численні ісламські організації, які діють у всій країні. У Брюсселі кожен п'ятий мешканець - мусульманин. Це вихідці з Близького Сходу і Північної Африки: турки, іракці, марокканці, суданці.

Буддизм – найдавніша серед світових релігій. Її сповідує понад 1,4 млн. адептів. Найбільш поширений буддизм в на півострові Індостан, в Індокитаї, в Монголії, Китаї. Виник у 6-5 ст. до.н.е. у Північній Індії і отримав розповсюдження в Європі та Америці, де продовжує зростати кількість прихильників буддизму.

Засновник буддизму – цесаревич Сиддхартха Ґаутама, який згодом отримав імʼя Будда, що в перекладі означає «просвітлений». Учення Будди виникло на території Індії і стало популярним серед народу, адже проголошувало ідею рівності всіх людей. Священною книгою буддистів є Трипітака («Три корзини»). Буддизму притаманна висока філософська насиченість. Не існує єдиної централізованої церкви.

Буддизм – це свого роду загадка: релігія без Бога. Духовно етичний шлях людини. Етична система буддизму базується на основних нормах загальнолюдської моралі. Основні постулати буддизму:

- любов та милосердя до усього живого;

- не можна платити за зло злом;

- відмова від усякої власності тощо.

Основа вчення – люди звʼязані циклом народжень, життя і смерті; причини цього – плотські бажання. Цікавою є віра у переродження (сансару) та перевтілення душі. Людина може народжуватися незлічену кількість разів на різних духовних рівнях існування. Існує можливість вирватися із циклу перероджень та досягти стану свободи і умиротворіння – нірвани («місце прохолоди»), тобто стану, коли вогонь пристрастей та алчності вже згаслий – це і є вічна насолода.

Буддисти вірять, що дії людини народжують карму (відплату, віддяку, подіку). Вони не визнають касти.

Вчення Будди – це шлях (драхма) для всіх буддистів.

В буддизмі виокремлюють дів регіональні школи:

ü махаяна – найбільш чисельна школа буддизму (понад 1300 млн. послідовників) – «велика колісниця» або «великий шлях» - всі можуть досягти спасіння. В рамках махаони існує багато шкіл і напрямків. Махаяна є основною конфесією у Китаї, Японії, Кореї, Монголії, Непалі, Вʼєтнамі.

ü тхеравада – вказуєш лях до спасіння – хинаяма («мала колісниця» або «вузький шлях»), який вибирають монахи. Ця школа менш чисельна ніж махаона. Поширена головним чином на Шрі-Ланці, в Мʼянмі, Камбоджі, Лаосі, Тайланді.

Тхеравада також практикується меншинами у Китаї, Вʼєтнамі, Малайзії та Індонезії. З недавніх часів набуває популярності у Сингапурі, та у Західіній Європі, а протягом останніх десятиліть стала вкорінюватися в Індії.

До локальних конфесій буддизму належить ламаїзм (духовний наставник – Далай-лама), поширений у Тибеті, Бурятії (пд. та сх.. узб. оз. Байкал – центр – Улан-Уде), Калмикії (зх.. узб. Каспіського моря – цент. – м. Еліста), Туві (Тиві) – на.

У Японії поширена ще одна локальна конфесія буддизму – дзен-буддизм, у якому стверджується, що людина повинна перейти межі слів, щоб усвідомити зміст буття.