Організаційно-економічна характеристика Зимнівської сільської ради. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Організаційно-економічна характеристика Зимнівської сільської ради.



Вступ

 

Метою виробничої практики є закріплення, розширення і поглиблення знань основ фінансового, бухгалтерського обліку та аналізу, опанування практичними навичками із складання бухгалтерських записів по проведеним господарським операціям, відображення господарських операцій в регістрах бухгалтерського обліку, проведення бухгалтерських розрахунків.

Для досягнення поставленої мети були поставлені та вирішені наступні завдання:

- здійснено організаційно-економічна характеристику Рожнівської сільської ради;

- розкрито облік фінансування грошових коштів і видатків загального фонду, облік розрахунків з оплати праці, облік розрахунків з бюджетом та різними дебіторами та кредиторами, облік необоротних активів, облік матеріальних цінностей, облік доходів і видатків спеціального фонду, проаналізовано звітність бюджетних установ;

- здійснено аналіз господарської діяльності, зокрема визначено предмет, зміст і завдання аналізу господарської діяльності Рожнівської сільської ради, здійснено аналіз ресурсозабезпечення та виконання кошторису видатків, аналіз кадрового забезпечення, аналіз організаційно-технічного розвитку, аналіз використання матеріальних ресурсів, аналіз фінансового стану.

Об’єктом практики виступає майно Рожнівської сільської ради, її капітал, зобов’язання та господарські операції, що викликають зміни в складі засобів установи та джерел їх утворення.

Суб’єктом практики є сама установа.

При обробці матеріалів практики я застосовувала такі основні методи: документація та інвентаризація, оцінка і калькуляція, рахунки і подвійний запис, баланс і звітність. Аналіз проведено за допомогою групування та графічного методу.

Інформаційною базою дослідження є офіційні документи (нормативні документи України); статистичні джерела (звіти та офіційні дані органів державної статистики, фінансова й статистична звітність підприємств), інформація з Інтернет-мережі, а також результати досліджень, виконаних особисто.

 

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

2.1. Облік фінансування грошових коштів і видатків загального фонду

Бюджетними установами та організаціями вважаються такі, що повністю або частково фінансуються за рахунок коштів бюджету (державного чи місцевого) і здійснюють свої видатки відповідно до кошторису як головного планового і фінансового документа.

Головні принципи бюджетного фінансування:

- безповоротність надання коштів, тобто отримані бюджетною організацією кошти не повертаються до джерела фінансування, адже бюджетна організація не має; власних доходів дія повернення отриманих сум;

- цільове призначення наданих коштів, тобто отримані 'І бюджету кошти повинні витрачатися суворо відповідно до передбачених у кошторисі статей економічної класифікації видатків бюджетних установ;

- систематичний суворий контроль за використанням наданих коштів за їх цільовим призначенням здійснюють органи державного казначейства, місцеві фінансові органи, вищі розпорядники коштів, контролюючі органи;

- зв'язок обсягу фінансування з виконанням плану бюджетною установою, тобто бюджетна установа отримує кошти не під план (заплановані заходи), а відповідно до фактичного виконання плану. При цьому чергова сума надходжень грошових коштів повністю залежить від якісного та раціонального використання попередньо наданих коштів і дотримання установою фінансової дисципліни.

Поняття бюджетного фінансування тісно пов'язане з поняттям розпорядника коштів. Розпорядниками коштів є керівники різного рівня (від міністра до керівника установи), яким надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями в межах сум, виділених на проведення відповідних заходів або здійснення відповідної діяльності. Залежно від ступеня підпорядкованості та обсягу наданих прав вони поділяються на головних та нижчих.

Головні розпорядники коштів мають право використовувати надані їм бюджетні кошти на утримання своїх установ, відповідні централізовані заходи у межах "свого" відомства, а також розподіляти їх між підвідомчими розпорядниками коштів.

Нижчі розпорядники коштів поділяються на розпорядників коштів другого і третього рівня (ступеня). До розпорядників коштів другого рівня належать такі керівники, які одержують кошти як на утримання своєї установи, так і для переказу безпосередньо їм підпорядкованим установам (розпорядникам коштів). Розпорядники коштів третього рівня отримують і використовують кошти тільки на утримання очолюваної ними установи.

Відкриттю фінансування передує доведення обсягу асигнувань та затвердження кошторису видатків.

Розпорядники коштів усіх рівнів складають кошториси доходів і видатків, подають їх на затвердження керівникам вищих органів, а потім один примірник затвердженого кошторису подають у відповідні органи Державного казначейства.

При фінансуванні за відомчою структурою Головне управління Державного казначейства (ГУ ДКУ) перераховує бюджетні кошти на поточні бюджетні рахунки головних розпорядників коштів на підставі поданих останніми розподілів бюджетних коштів. Головний розпорядник частину одержаних коштів перераховує розпоряднику коштів другого рівня, а останній — теж частину отриманих коштів перераховує нижчому розпоряднику коштів третього рівня.

Фінансування бюджетних установ за відомчою структурою здійснюється через поточні бюджетні рахунки в уповноважених відділеннях комерційних банків. При фінансуванні через територіальні органи Державного казначейства поточні рахунки бюджетних установ у комерційних банках закриваються, а натомість розпорядникам коштів відкриваються реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства.

Для обліку бюджетного фінансування та наявності і руху бюджетних коштів на рахунках їх розпорядників в уповноважених банках планом рахунків для бюджетних організацій призначені синтетичні рахунки:

70 "Доходи загального фонду";

68 "Внутрішні розрахунки";

31 "Рахунки у банках".

При фінансуванні за відомчою структурою рахунок 70 використовують лише головні розпорядники коштів. До цього рахунка передбачено 2 субрахунки. У кредит цих субрахунків записують:суми бюджетних коштів, що надійшли на видатки установи, передбачені загальним фондом кошторису згідно із затвердженим бюджетом; суми лишків матеріальних цінностей і грошей, виявлених при проведенні інвентаризації.

За дебетом цих субрахунків відображають:суми відкликаних коштів; суми фактичних асигнувань, що списуються наприкінці року на рахунок результатів виконання кошторису; суми списаних недостач матеріальних цінностей. У кінці року рахунок 70 закривається і сальдо не має.

Рахунок 68 "Внутрішні розрахунки" використовують головні розпорядники коштів для відображення суми бюджетних асигнувань, перерахованих підвідомчим установам. У кінці року рахунок 68 закривається рахунком 43 "Результати виконання кошторису".

Аналітичний облік асигнувань бюджету ведеться у спеціальних регістрах:

-картка аналітичного обліку отриманих асигнувань;

-книга аналітичного обліку асигнувань, перерахованих підвідомчим установам. Остання відкривається на рік у розрізі підвідомчих установ. Для кожного коду функціональної класифікації видатків відкривають окрему книгу. Записи у ці регістри здійснюють на підставі виписок банку з поточних рахунків за кодами економічної класифікації видатків бюджету.

Рахунок 31 "Рахунки у банках" ведуть РК усіх ступенів. Це активний грошовий рахунок. Записи за дебетом і кредитом субрахунків 311 і 312 здійснюють на підставі виписок з поточних рахунків, які видаються установою банку в погоджені з підприємством терміни та обов'язково на перше число місяця.

Бюджетні установи, що утримуються за рахунок Державного бюджету, фінансуються, ж правило, через органи Державного казначейства України, яким в установах НБУ та уповноважених установах комерційних банків відкриваються єдині казначейські рахунки.

При фінансуванні РК через територіальні органи ДКУ всі поточні рахунки бюджетних установ в уповноважених банках закриваються, а в органах ДКУ їм відкриваються реєстраційні рахунки відповідно до інструкції ГУ ДКУ "Про відкриття реєстраційних рахунків органами Державного казначейства".

Відповідно до "Порядку касового виконання державного бюджету за видатками", РК в органах ДКУ відкривають такі реєстраційні рахунки:

- зведені особові рахунки РК для зарахування коштів без зазначення КФК видатків, що підлягають подальшому перерахуванню на особові і реєстраційні рахунки;

- особові рахунки РК для зарахування коштів, що підлягають подальшому розподілу та перерахуванню конкретному розпоряднику бюджетних коштів;

- реєстраційні рахунки РК та одержувачів коштів державного бюджету для обліку операцій за коштами загального фонду бюджету.

Для обліку наявності та руху коштів, виділених РК па утримання установи за загальним фондом та па централізовані заходи, призначений субрахунок 321 "Реєстраційні рахунки" до синтетичного рахунка 32 "Рахунки у казначействі". При цьому субрахунок 681 не застосовується, а виділення коштів І бюджетів усім РК обліковується на субрахунках 701 та/або 702.

Для обліку коштів, призначених для перерахування на реєстраційні рахунки підвідомчих установ або одержувачів бюджетних коштів, ГРК і РК II ступеня використовують субрахунок 322 "Особові рахунки".

Бухгалтерські записи з обліку надходження коштів і доходів загального фонду при фінансуванні через органи ДКУ наведено у табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Облік надходження коштів і доходів загального фонду при фінансуванні через органи ДКУ

Зміст Дт Кт
     
1. Одержані асигнування із загального фонду бюджету: - на утримання установи та інші цілі - для перерозподілу підвідомчим установам для ГРК та РК II ступеня)     701,702 701,702
2. Відкликані кошти з реєстраційних рахунків РК 701, 702 321,322
3. Отримання грошей в касу з реєстраційних рахунків на виплату заробітної плати, стипендій тощо    
4. Перерахування сум постачальникам за матеріальні цінності та надані послуги: - у порядку планових платежів - попередня оплата - після одержання матеріальних цінностей    
5. Придбання талонів на бензин, поштових марок тощо і т. ін    

Бюджетні установи та організації, як і підприємства виробничої сфери, більшість грошових розрахунків здійснюють у безготівковій формі, а свої вільні кошти зобов'язані зберігати па поточних рахунках у банках або реєстраційних (спеціальних реєстраційних.) рахунках в органах Державного казначейства.

Для обліку наявності цих коштів та операцій з ними у плані рахунків бюджетних установ передбачені синтетичні рахунки 31 "Рахунки у банках" та 32 "Рахунки в казначействі". Перший використовують установи, що фінансуються за відомчою структурою і відкривають поточні рахунки у банках, а другий — установи, що обслуговуються в органах ДКУ.

Безготівкові розрахунки здійснюються за різними формами, що зумовлює використання річних видів розрахункових документів. Відповідно до "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті" [8], безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами розрахункових документів: платіжні доручення, платіжні вимоги –доручення, розрахункові чеки, акредитиви, документи у системі "клієнт - банк".

Облік операцій за рухом грошових коштів на рахунках у банках та органах ДКУ ведуть у меморіальному ордері № 2 — за коштами загального фонду [дод. Б 25] та у меморіальному ордері № 3 — за коштами спеціального фонду [дод Б. 24].

Кореспонденція бухгалтерського обліку за витратами коштів з рахунків у банку та органах ДКУ наведено у табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Облік за витратами коштів з рахунків у банку та органах ДКУ

Зміст Дт Кт
     
1. Перерахування коштів постачальникам за матеріальні цінності та надані послуги: у порядку планових платежів попередня оплата оплата після одержати матеріальних цінностей, послуг     311,313,314, 316-319, 321,323,324, 326
2. Перераховано кошти за електроенергію та комунальні послуги   311,313,314, 316,321,323, 324, 326
3. Одержання у банку лімітованої чекової книжки, придбання талонів на бензин, харчування, поштових марок і т. ін.   311,313,321, 323
4. Одержання в кассу готівки за чеками з поточних, реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків 301, 302 311,313-319, 321, 323- 326
5. Надходження коштів від реалізації необоротних активів 313, 323 364,675,711
6 Відшкодовані витрати спеціального фонду коштами загального фонду: перерахування коштів загального фонду зарахування коштів на відновлення доходів спеціального фонду 313,314,316, 323, 324, 326 311,321 711-713
7. Перерахування податку на додану вартість та Інших податків, передбачених чинним законодавством   313,323
8. Перерахування внесків на обов'язкове пенсійне та соціальне страхування 651,652,653. 654 311,313,314. 316,321,323, 324,326
9. Перерахування інших відрахувань із заробітної плати працюючих І т. Ні. 663,664,665, 666, 667, 668 311.313,321, 323

2.2 Облік розрахунків з оплати праці, соціального страхування.

Держава здійснює регулювання оплати праці працівників бюджетних установ шляхом: встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій; встановлення умов і розмірів оплати праці на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах асигнувань за рахунок загального та спеціального фондів; оподаткування доходів працівників.

Відповідно до прийнятого Закону «Про Державний бюджет України на 2016 рік» [3] встановлюються такі розміри мінімальної заробітної плати на 2016 рік:

- у місячному розмірі: з 01.01.2013 – 30.11.2013 – 1147 грн; з 01.12.2016 – 31.12.2016 – 1218 грн.

- у погодинному розмірі: з 01.01.2013 – 30.11.2013 – 6,88 грн; з 01.12.2013 – 31.12.2013 – 7,3 грн.

Оплата праці в бюджетних установах має два різновиди: штатно-окладна і погодинна. При штатно-окладній формі оплати праці кожному працівникові встановлюється місячний посадовий оклад згідно зі штатним розкладом, посадою, освітою, науковим ступенем, вченим званням, категорією тощо.Погодинна оплата праці передбачає наявність погодинних ставок. Сума оплати праці залежить від кількості відпрацьованих годин і визначається множенням відпрацьованих годин на погодинну ставку.

Облік праці та розрахунків щодо зарплати є однією з найважливіших ділянок облікової роботи в бюджетних установах. Його завдання такі:

— контроль за дотриманням штатної дисципліни і використанням фонду заробітної плати;

— правильне обчислення витрат робочого часу та контроль за його раціональним використанням;

— своєчасне і достовірне нарахування заробітної плати і допомоги за тимчасовою непрацездатністю;

— здійснення своєчасних і достовірних розрахунків щодо заробітної плати;

— контроль за використанням виділених на зарплату коштів загального і спеціального фондів;

— своєчасне складання необхідної звітності і забезпечення користувачів інформацією про працю і заробітну плату.

Облік персоналу бюджетних установ ведуть за професіями і спеціальностями. Загальна чисельність фактично працюючих відповідно до штатного розкладу бюджетної установи становить їх спискову чисельність. У той же час для виконання окремих робіт тимчасово можуть залучатися працівники, що не перебувають у штаті установи і працюють за трудовою угодою. Таких працівників зараховують до нештатного (неспискового) складу.

Оперативний облік наявності та складу персоналу установи веде відділ кадрів на підставі первинних документів типових форм:

П—1 "Наказ (розпорядження) про прийом на роботу";

П—5 "Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу";

П—6 "Наказ (розпорядження) про надання відпустки"[дод. В 5];

П-8 "Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору".

Основним джерелом інформації про використання робочого часу є дані табельного обліку, які знаходять відображення у "Табелі обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати" [дод. В 2].

Нарахування заробітної плати працівникам бюджетної установи являє собою розрахунок заробітку за місяць з урахуванням посадового окладу, різних доплат і надбавок, премій, допомоги, оплати відпусток за мінусом відрахувань. Нарахування зарплати здійснюється на підставі первинних документів з обліку виробітку, фактично відпрацьованого часу, доплатних листків, наказів, документів про присвоєння вчених звань та наукових ступенів тощо.

Якщо працівнику встановлено місячний посадовий оклад, то сума заробітку визначається діленням суми окладу на кількість робочих днів (годин) за нормативної тривалості місяця і множенням на кількість фактично відпрацьованих днів (годин).

Працівники бюджетних установ, як і всі громадяни України, мають право на щорічну відпустку, а також на додаткові, творчі та соціальні відпустки згідно із законодавством. Для оплати щорічної відпустки обчислюється середня заробітна плата за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки. Для визначення оплати за час відпустки суму зарплати за 12 місяців (або за менший фактично відпрацьований період) ділять на кількість календарних днів у взятому для розрахунку періоді (за вирахуванням святкових і неробочих днів згідно із законодавством) і одержаний середній денний заробіток множать на кількість календарних днів відпустки. При цьому святкові і неробочі дні, що припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються..

Допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок загального захворювання, не пов'язаного з нещасним випадком на виробництві, призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням" [5]. Сума допомоги залежить від розміру середньої заробітної плати працівника, тривалості хвороби та страхового стажу.

Тривалість хвороби для розрахунку допомоги визначається кількістю робочих днів, що припадають на час хвороби. При цьому сума допомоги визначається множенням середньоденного заробітку на кількість робочих днів хвороби та на розмір допомоги залежно від страхового стажу: 60% — при страховому стажі до 5 років; 80% — при стажі від 5 до 8 років; 100% середньої зарплати — при страховому стажі понад 8 років, а також ветеранам війни та громадянам, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, незалежно від страхового стажу.

До обов'язкових відрахувань належать:

1) податок з доходів фізичних осіб — відраховується щомісячно із загального оподатковуваного доходу як за місцем основної роботи, так і з доходу, отриманого від роботи за сумісництвом. Податкова соціальна пільга надається згідно із законодавством лише за одним місцем нарахування доходу. Платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року. Кожен громадянин, що має право на податковий кредит, зобов'язаний вести облік доходів та витрат і після закінчення року подати до податкового органу за місцем проживання декларацію про суму сукупного доходу та понесені витрати, підтверджені відповідними документами;

2) ЄСВ –єдиний соціаляний внесок, який становить 3,6% від суми заробітної плати.

3) членські профспілкові внески 1% від суми заробітної плати;

У розрахункових (розрахунково-платіжних) відомостях та в особових рахунках відображають суми нарахованої зарплати за видами оплат, усі доплати, премії, допомоги, суми всіх відрахувань і визначають суму до видачі на руки за кожним табельним номером і в цілому за структурним підрозділом чи установою.

Аналітичний облік розрахунків з депонентами за субрахунком 671 ведеться у книзі аналітичного обліку депонованої зарплати і стипендій, а сум, відрахованих із зарплати — за кожною організацією, якій призначені відраховані суми, у картках або в книзі аналітичного обліку розрахунків.

Для обліку розрахунків з працівниками за всіма видами оплати праці і допомоги за тимчасовою непрацездатністю у плані рахунків передбачено пасивний субрахунок 661 "Розрахунки із заробітної плати" до синтетичного рахунка 66 "Розрахунки з оплати праці". За кредитом цього субрахунка відображаються нараховані суми, а за дебетом — відрахування, виплати, суми депонованої зарплати.

Бухгалтерські записи на суми нарахованої заробітної плати і відрахування з неї на підставі розрахункових (розрахунково-платіжних) відомостей [дод. В 3] відображають у "Меморіальному ордері № 5 — Зведенні розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій"[дод. В 10].

Основні господарські операції з нарахування заробітної плати, відрахувань та виплати зарплати наведено у табл. 2.3

Таблиця 2.3

Таблиця 2.4

Таблиця 2.5.

Таблиця 2.6

Рис. 2.1. Класифікацій звітності бюджетних установ

Звітність бюджетних установ досить різноманітна і глибоко деталізована. Це має своє об'єктивне пояснення, адже на цій підставі контролюється виконання бюджетів за видатками, перевіряється доцільність витрачання бюджетних коштів відповідно до кошторисних передбачень, аналізується повнота і доцільність використання майна, своєчасність і повнота платежів, стан розрахунків і т. ін. Цим можна пояснити і те, що бухгалтерська звітність бюджетних установ суворо регламентована як за змістом, так і за термінами подання.

Установи та організації, що утримуються за кошти бюджету, щомісячно і щоквартально складають фінансові звіти про виконання кошторису доходів та видатків і подають їх вищим організаціям та органам Державного казначейства у терміни, передбачені нормативними документами. Так, бюджетні установи подають місячний звіт про використання бюджетних асигнувань не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, квартальний — не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, а річний — не пізніше 22 січня наступного за звітним року [13].

Квартальна звітність бюджетних установ включає такі форми:

— № 1 "Баланс" [дод. Б 1, 2];

— № 2д, № 2м "Звіт про надходження та використання коштів загального фонду" [дод. Б 11-14];

— № 4-1д, N° 4-1м "Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами [дод. З 1, 2];

— № 4-2д, № 4-2м "Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ";

— № 4-3д, № 4-3м "Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду";

— N° 4-3д.І, № 4-Зм. І "Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (позики міжнародних фінансових організацій)";

— N° 4-4д "Звіт про надходження і використання коштів, отриманих на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів";

— № 7д, № 7м "Звіт про заборгованість за бюджетними коштами" [дод. Б 15, 16];

— N° 7д.1, № 7м. 1 "Звіт про заборгованість за окремими програмами".

Звіт за ф. № 2 складають всі установи, які одержують кошти загального фонду Державного бюджету України або місцевих бюджетів.

Звіти за ф. № 4 складаються у розрізі видів спеціальних коштів: плата за послуги, суми за дорученнями, депозитні суми та ін.

Звіт за ф. № 4-2 складають установи, що отримують кошти від юридичних, фізичних осіб та благодійних фондів для виконання окремих доручень згідно із затвердженим кошторисом.

Звіт за ф. № 7 складають всі бюджетні установи та одержувачі бюджетних коштів на підставі даних бухгалтерського обліку про фактичну дебіторську і кредиторську заборгованість на звітну дату, що виникла як за видатками, так і за нарахованими доходами.

Річний фінансовий звіт бюджетних установ, крім тих форм, що подаються у складі квартальної звітності, додатково містить форми:

— № 5 "Звіт про рух необоротних активів";

— № 6 "Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування";

— № 9 "Звіт про результати фінансової діяльності" [дод. Б 17, 18];

— № 15 "Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів і матеріальних цінностей в бюджетних установах".

У звіті за ф. № 5 відображається вартість необоротних активів установи на початок і кінець звітного року та їх рух протягом року. Складають цей звіт на підставі даних окремих субрахунків до синтетичних рахунків 10, 11 і 12.

Звіт за ф. № 6 характеризує рух за рік окремих, видів матеріалів і продуктів харчування та їх залишки на початок і кінець року.

У звіті за ф. № 9 відображають доходи і видатки, а також операції, внаслідок яких ці доходи (видатки) збільшуються або зменшуються. Звіт складається з двох частин: загальний фонд і спеціальний фонд.

У звіті за ф. № 15 відображають виявлені протягом звітного року суми недостач, втрат і крадіжок грошей та матеріальних цінностей після заходів, вжитих для усунення їх наслідків: віднесено на винних осіб за рішенням суду, стягнено з винних осіб, списано за рахунок установи, знаходиться у слідчих органах.

Установи та організації, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань, є платниками окремих податків і зборів, передбачених Законом України "Про систему оподаткування", а тому вони повинні складати і подавати відповідним органам податкову та соціальну звітність. Перелік форм звітності й терміни її подання наведено у табл. 2.20.

Таблиця 2.20

Таблиця 2.21

Таблиця 2.22

Вступ

 

Метою виробничої практики є закріплення, розширення і поглиблення знань основ фінансового, бухгалтерського обліку та аналізу, опанування практичними навичками із складання бухгалтерських записів по проведеним господарським операціям, відображення господарських операцій в регістрах бухгалтерського обліку, проведення бухгалтерських розрахунків.

Для досягнення поставленої мети були поставлені та вирішені наступні завдання:

- здійснено організаційно-економічна характеристику Рожнівської сільської ради;

- розкрито облік фінансування грошових коштів і видатків загального фонду, облік розрахунків з оплати праці, облік розрахунків з бюджетом та різними дебіторами та кредиторами, облік необоротних активів, облік матеріальних цінностей, облік доходів і видатків спеціального фонду, проаналізовано звітність бюджетних установ;

- здійснено аналіз господарської діяльності, зокрема визначено предмет, зміст і завдання аналізу господарської діяльності Рожнівської сільської ради, здійснено аналіз ресурсозабезпечення та виконання кошторису видатків, аналіз кадрового забезпечення, аналіз організаційно-технічного розвитку, аналіз використання матеріальних ресурсів, аналіз фінансового стану.

Об’єктом практики виступає майно Рожнівської сільської ради, її капітал, зобов’язання та господарські операції, що викликають зміни в складі засобів установи та джерел їх утворення.

Суб’єктом практики є сама установа.

При обробці матеріалів практики я застосовувала такі основні методи: документація та інвентаризація, оцінка і калькуляція, рахунки і подвійний запис, баланс і звітність. Аналіз проведено за допомогою групування та графічного методу.

Інформаційною базою дослідження є офіційні документи (нормативні документи України); статистичні джерела (звіти та офіційні дані органів державної статистики, фінансова й статистична звітність підприємств), інформація з Інтернет-мережі, а також результати досліджень, виконаних особисто.

 

Організаційно-економічна характеристика Зимнівської сільської ради.

Зимнівська сільська рада є бюджетною установою, яка діє на підставі Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», який визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Згідно з Законом «Про місцеве самоврядування в Україні», система місцевого самоврядування включає:

- територіальну громаду;

- сільську, селищну, міську раду;

- сільського, селищного, міського голову;

- виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

- районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси

- територіальних громад сіл, селищ, міст;

- органи самоорганізації населення.

.

Виконавчими органами сільських рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Сільський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села. Він обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.

Виключно на пленарних засіданнях сільської ради вирішуються такі питання:

1) затвердження регламенту ради;

2) утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій;

3) утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск;

4) обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом;

5) затвердження за пропозицією сільського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання;

6) утворення за поданням сільського, селищного, міського голови інших виконавчих органів ради;

7) затвердження плану роботи ради та заслуховування звіту про його виконання з урахуванням вимог статті 32 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";

8) заснування засобів масової інформації відповідної ради, призначення і звільнення їх керівників;

9) заслуховування звіту сільського, селищного, міського голови про діяльність виконавчих органів ради, у тому числі щорічного звіту про здійснення державної регуляторної політики виконавчими органами відповідної ради;

10) прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові;

11) заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує;

12) заслуховування повідомлень депутатів про роботу в раді,

виконання ними доручень ради;

13) розгляд запитів депутатів, прийняття рішень по запитах;

14) прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради в порядку, встановленому законом;

15) скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень;

Організаційна структура управління - це впорядкована сукупність взаємопов'язаних елементів, що знаходяться між собою у стійких взаємостосунках, які забезпечують їх функціонування і розвиток як єдиного цілого.

Елементами структури можуть бути як окремі працівники, служби так і окремі ланки апарату управління, а взаємозв'язки між ними підтримуються через горизонтальні і вертикальні зв'язки, які носять лінійний і функціональний характер.

Організаційна структура управління Зимнівської сільської ради.

Сільський голова (керівник)

Для бюджетних установ основним фінансовим документом є кошторис доходів і видатків, який підтверджує повноваження на отримання доходів та здійснення видатків та який визначає обсяг та напрями коштів для виконання відповідих функцій.

Основним документом, який визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні для всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, є Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Бюджетні установи належать до одного з різновидів організацій некомерційного характеру, для яких одержання прибутку не є їх основною метою.

Організації, заклади та установи, для яких одержання прибутку не є основною метою їх діяльності, належать до групи організацій, які не займаються підприємницькою діяльністю. Основою для них є діяльність з надання просвітницьких, культурних, наукових, освітніх та інших подібних послуг для суспільного споживання, послуг зі створення системи соціального самозабезпечення громадян та здійснення інших цілей, передбачених статутними документами.

Сутність бюджетного обліку найбільш повно проявляється в його функціях:

· функція нагляду використовується в процесі створення і використання грошових коштів держави – бюджету як за доходами, так і видатками;

· функція відображення базується на тому, що всі операції, які виконуються за рахунок бюджетних коштів, відображаються у відповідних документах, на рахунках та ін.;

· функція узагальнення проводиться при здійсненні всіх операцій за розрахунками, результатом яких є баланс доходів і видатків як бухгалтерський звіт;

· функція контролю виявляє себе при проведенні бюджетного обліку надходжень доходів за їх видами та обліком виконання видаткової частини бюджету у відповідних галузях, установах і організаціях, які фінансуються з бюджету;

· функція управління і керівництва процесом виконання бюджету і забезпечення планування бюджету;

· функція забезпечення збереження коштів бюджету як державної власності.

Зазначені функції деталізуються у вигляді відповідних завдань.

Завданнями бухгалтерського обліку бюджетних установ є:

1) забезпечити правильну організацію обліку, точність і своєчасність відображення всіх господарських операцій з виконання кошторисів (облік фінансування, грошових коштів, видатків, розрахунків, матеріальних цінностей, фондів тощо);

2) забезпечити раціональне та ефективне використання коштів бюджетної установи за цільовим призначенням відповідно до затвердженого кошторису;

3) забезпечити повноту і своєчасність проведення інвентаризації матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків;

4) забезпечити повноту та достовірність складання звітності;

5) забезпечити контроль за виконанням зобов’язань, наявністю і рухом майна, використанням матеріальних і фінансових ресурсів відповідно до затверджених нормативів і кошторисів;

6) своєчасне запобігання негативним явищам у фінансово-господарській діяльності, виявлення і мобілізація внутрігосподарських резервів;



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; просмотров: 292; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.21.231.245 (0.123 с.)