Державна політика зайнятості.

Зайнятість нас -ня являє собою діяльність частини нас-ня щодо створення суспільного продукту. Соціальна сутність зайнятості відображає потребу людини в самовираженні, а також у задоволенні матеріальних і духовних потреб через дохід, який особа отримує за свою працю. В сучасному світі ек-ка вільної конкуренції не спроможна впоратись із низкою ек-х і соц-х проблем, тому створення механізму функціонування РП з елементами державного рег-ня є необхідністю.

Рег-ня РП здійснюється для забезпечення відповідності між попитом і пропозицією за обсягом і структурою, та має на меті досягнення їх ефективної збалансованості. И саме створення дійової системи рег-ня сфери зайнятості є одним з основних соц-х заходів розвитку суспільства.

Державне регулювання зайнятості в Україні здійснюється на підставі законодавчих актів, основними з яких є ЗУ “Про зайнятість населення” та програми зайнятості населення. Програма зайнятості населення визначає заходи держави щодо надання допомоги громадянам у працевлаштуванні, організації роботи з професійної підготовки кадрів, сприяння створенню нових робочих місць. Згідно з ЗУ “Про зайнятість населення” основні функції з регулювання РП в Україні здійснює міністерство праці і соціальної політики.

Законодавство гарантує всім працездатним особам працездатного віку:

1) право здійснювати будь-яку законну ек-ну д-сть,

2) захист від дискримінаційної практики найму на роботу і звільнення,

3) безкоштовну допомогу в пошуках роботи відповідно до інтересів,

4) вихідну грошову допомогу у разі втрати постійної роботи,

5) безкоштовне навчання й перенавчання безробітних.

Залежно від стану ек-ки на РП передбачається здійснення активних та пасивних заходів рег-ня зайнятості.

15. Активні та пасивні заходи рег-ня з-ті населення.

Зайнятість населення являє собою діяльність частини населення щодо створення суспільного продукту. Соціальна сутність зайнятості відображає потребу людини в самовираженні, а також у задоволенні матеріальних і духовних потреб через дохід, який особа отримує за свою працю. Залежно від стану ек-ки та стану РП передбачається здійснення активних та пасивних заходів регулювання з-ті населення.

До активних заходів належать:

1. Створення додаткових сфер зайнятості (ре структуризація ек-ки, додаткові роб. місця на державних під-х, створення нових роб. місць у приватному секторі, організація громадських робіт, сприяння розвитку малого бізнесу, створення умов для іноземних інвестицій та для самозайнятості громадян).

2. Професійна організація населення, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів.

3. Посилення мобільності роб. сили.

4. Субсидіювання частини витрат під-в на з/п.

5. Надання допомоги з працевлаштуванні.

6. Надання допомоги в разі трудової міграції.

7. Розвиток служби зайнятості тощо.

До пасивних заходів рег-ня з-ті відносять асигнування коштів та часткове відшкодування безробітним утрати доходів, на забезпечення дострокового виходу на пенсію та інші грошові допомоги. На відміну від активних заходів, ці заходи не впливають на регулювання попиту і пропозицію робочої сили.

 

16. Безробіття (Б)

Безробіття - це ек-на категорія, яка відбиває ек-ні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення. Розрізняють відкрите й приховане безробіття.

Відкрите безробіття означає існування явно незайнятого населення, приховане — наявність формально зайнятого населення..

Виділяють такі види Б:

1.Фрикційне Б пов'язане з переміщенням людей з однієї роботи на іншу, а також із однієї місцевості в іншу. В умовах ринкової ек-ки цей вид Б завжди існує.

2. Структурне Б пов'язане зі структурними зрушеннями в ек-ці. Причиною є територіальна і кваліфікаційна невідповідність між вільними робочими місцями і безробітними. У СБ виокремлюють:

· Технологічне Б пов'язане з переходом до нової техніки і технології, з механізацією та автоматизацією виробництва, що супроводжується вивільненням роб. сили і найманням працівників принципово нових спеціальностей та кваліфікації

· Конверсійне Б спричиняється скороченням чисельності армії і зайнятих у галузях оборонної промисловості.

3. Сезонне Б стосується тих видів виробництва, які мають сезонний характер і в яких протягом року відбуваються різкі коливання попиту на працю (с/г, будівництво тощо).

4. Циклічне Б — постійно змінюється за своїми масштабами, тривалістю і складом, що пов'язано з циклом ділової кон'юнктури.

5. Інституціональне Б —породжується правовими нормами, що впливають на попит і пропозицію праці.

Соціально-економічні наслідки:

1) зменшення ВНП, значне його відставання від потенційного ВНП;

2) звуження споживчого ринку та нарощування елементів кризи надвиробництва;

3) люди, що перебувають у стані Б-х, втрачають набуті професійні навички;

4) Суттєва соціальна напруга в суспільстві

Сутність закону Оукена.

Спробу визначення кількісного зв’язку між безробіттям і відхиленням фактично виробленого внутрішнього валового продукту (ВВП) від потенційного здійснив американський вчений Артур Оукен. Він вивів закон, згідно з яким при перевищенні природного рівня безробіття (3-5%) на 1%, відставання обсягу валового національного продукту становить 2,5%.

З цього закону можна зробити практичний висновок – необхідно щорічно не менше 2,5-3% ВНП спрямовувати на створення нових робочих місць.

Економічними збитками від безробіття є також звуження споживчого ринку, нарощування елементів кризи надвиробництва. Крім того, люди, які перебувають у статусі безробітних, втрачають професійні навички, стереотипи ьрудової поведінки.

17. Показники, які хар-ть рівень безробіття.

Безробіття - це ек-на категорія, яка відбиває ек-ні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення. Розрізняють відкрите й приховане безробіття.

Показники, що хар-ть рівень б-тя (у визначенні МОП) є:

де Рб — рівень безробіття, %;

Б — кількість безробітних у віці 15—70 років;

Е_а — кількість економічно активного населення;

Б₃ — кількість безробітних, зареєстрованих у державній служ­бі зайнятості;

Чп.н — кількість працездатного населення у працездатному віці.

Число безробітних (за визначенням МОП) у середньому за 2001 р. зменшилось на 190,7 тис. і становило 2,5 млн осіб. Серед­ньомісячний рівень безробіття (за методологією МОП) у 2001 р. скоротився порівняно з попереднім роком на 0,6 відсоткового пункту та становив 11,1 % економічно активного населення у віці 15—70 років. Серед осіб працездатного віку цей показник знизи­вся на 0,7 відсоткового пункту та становив 11,8 % економічно ак­тивного населення відповідного віку.

19. Сутність соціального партнерства та його роль у ф-ні ринкової ек-ки.

Соціальне партнерство (СП) – такий тип і система відносин між роботодавцями і працівниками, за якого в межах соціального миру забезпечується узгодження їхніх соц.-трудових відносин. Функціонування СП здійснюється на основі трип артизму (держава, профспілки, роботодавці ). Мета СП – прагнення держави, роботодавців і найм. працівників досягти загального блага в суспільстві через підвищення прод-ті праці, розвиток НТП, збільшення ВНП, підвищ. рівня життя. Згідно МОП СП мають грунтуватись на: свободі, справедливості, плюралізму.

Правовою основою системи соціального партнерства є Кон­ституція України, Закони України «Про колективні договори і угоди», «Про професійні союзи, їх права і гарантії діяльності» інші закони і нормативні правові акти, що регулюють трудові відносини, положення і рекомендації МОП.

Держава забезпечує правове регулювання, організовує переговори, встановлює, гарантує і контролює дотримання норм у сфері праці і СТВ. Роботодавці вбачають можливість проведення погодженої технічної, ек-ї політики без різких потрясінь і конфліктів. Вони несуть відповідальність за результати господарювання, забезпечення належних умов праці і розмірів її оплати та фін-го забезпечення соц-го захисту працівників. Профспілки покликані виборювати і захищати соціальні, ек-ні та професійні права працівників, боротися за соц-ну справедливість, сприяти створенню належних умов праці і життя. Функції СП: організаційна (гласність і чіткий порядок укладання угод); захисна (вирівнювання шансів працівників, недопущення змін умов праці не на користь працівника); миротворча (на період дії угоди не допускаються трудові конфлікти, не висовуються нові вимоги).