Які є способи захисту цих прав?

Стаття 11 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»:

Україна гарантує своїм громадянам реалізацію

екологічних прав, наданих їм законодавством.

Ради, спеціально уповноважені державні органи управління в

галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів зобов'язані подавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності, враховувати їх пропозиції щодо поліпшення стану навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, залучати громадян до участі у вирішенні питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

Порушені права громадян у галузі охорони навколишнього

природного середовища мають бути поновлені, а їх захист

здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства

України.

Тобто, є адміністративний і судовий способи захисту цих прав.

Які особливості відшкодування шкоди завданої здоров’ю людини?

Чч. 1, 2 ст. 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»:

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для

відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

 

 

Задача 3

Визначити види правовідносин, що виникли.

Відносини в сфері екологічної безпеки.

Проаналізувати правомірність дій кожного з учасників ситуації.

Пп. г, д, ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»:

Громадські природоохоронні об'єднання мають право:

г) проводити громадську екологічну експертизу, обнародувати її результати і передавати їх органам, уповноваженим приймати рішення;

д) вільного доступу до екологічної інформації;

Абз. 3 ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про інформацію»: 1. Інформація про стан довкілля (екологічна інформація) - відомості та/або дані про:

фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля (речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні, угоди в галузі навколишнього природного середовища, політику, законодавство, плани і програми).

Ч. 3 ст. 13 цього ЗУ: Інформація про стан довкілля, крім інформації про місце розташування військових об'єктів, не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом.

Абз. 4 ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»:

Інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) - це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі про:

джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію,

фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Ч. 1 ст.25¹ ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»:

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, діяльність яких може негативно вплинути або впливає на стан навколишнього природного середовища, життя і здоров'я людей, зобов'язані забезпечувати вільний доступ населення до інформації про стан навколишнього природного середовища.

Абз. 7 ч. 1 Переліку відомостей, що не становлять комерційної таємниці:

комерційну таємницю не становлять:

інформація про забруднення навколишнього природного

середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків.

П. 1 ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»:

До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють інформацією про стан довкілля.

П. 1 ч. 1 ст. 22 цього ЗУ: Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний

відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

Отже, дії громадської організації є правомірними, а розпорядників інформації – ні.

Якими мають бути у даному випадку дії організації «Екологія-Право-Людина», спрямовані на збір необхідної для проведення громадської екологічної експертизи інформації і її проведення?

Ч. 1 ст. 23 «Про доступ до публічної інформації»: Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

П. 3 ч. 2 ст. 23 цього ЗУ: Запитувач має право оскаржити:

ненадання відповіді на запит на інформацію.

П. «і» ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»:

Громадські природоохоронні об'єднання мають право:

і) оскаржувати в установленому законом порядку рішення про відмову чи несвоєчасне надання за запитом екологічної інформації або неправомірне відхилення запиту та його неповне задоволення.

Задача 4

Визначити види правовідносин, що виникли.

Відносини у галузі використання природокористувачами екологічних об'єктів та відносини охорони навко­лишнього природного середовища з метою задоволення екологічних та інших інтересів.

Дати характеристику екологічних прав, про які йдеться в задачі.

Право на здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів.

Розглянути варіант, коли зазначені дії відбувалися у приміській зеленій зоні.

Ст. 51 Земельного кодексу України: До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців,

дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

Ч. 2 ст. 60 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»: Природні території та об'єкти, що підлягають особливій охороні, утворюють єдину територіальну систему і включають території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні та інші типи територій та об'єктів, що визначаються законодавством України.

Ст. 63 цього ЗУ: Рекреаційними зонами є ділянки суші і водного простору, призначені для організованого масового відпочинку населення і туризму.

На території рекреаційних зон забороняються:

а) господарська та інша діяльність, що негативно впливає на

навколишнє природне середовище або може перешкодити використанню їх за цільовим призначенням;

б) зміни природного ландшафту та проведення інших дій, що

суперечать використанню цих зон за прямим призначенням.

Режим використання цих територій визначається Верховною

Радою Автономної Республіки Крим, місцевими Радами відповідно до законодавства України та Автономної Республіки Крим.

Отже, за таких умов дії відпочивальників були б правомірними (за умови наявності дозволу купатися і рибалити у цій зоні).

Вирішити справу.

Абз. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України»: До природно-заповідного фонду України належать:

природні території та об'єкти - природні заповідники,

біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища.

Ч. 2 ст. 24 цього ЗУ: Проект організації території регіонального ландшафтного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів і порядок його реалізації затверджуються державним органом, який прийняв рішення про організацію парку.

Ст. 63 ЗУ«Про природно-заповідний фондУкраїни»:

Громадський контроль за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища, які проводять свою діяльність відповідно до Положення про громадський контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Чч. 1, 2 ст. 64 цього ЗУ: Порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або

кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про

природно-заповідний фонд несуть особи, винні у:

а) нецільовому використанні територій та об'єктів

природно-заповідного фонду, порушенні вимог проектів створення та організації територій природно-заповідного фонду.

Ст. 65 вказаного ЗУ: Розміри шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначаються на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об'єктів, що проводиться відповідно до цього Закону, та спеціальних такс, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Отже, дії інспектора районної екологічної інспекції є правомірними.

Задача 5

1. Які екологічні права громадян порушені?

Порушено право громадян на вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, становлених законом, та право на безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище

2. Які правові наслідки цих порушень?

У жителів села виникають права на подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище та оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого

самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом.

Крім цього, мешканцям с. Грибовичі заподіяно шкоду здоров’ю.

3. Складіть запит про надання екологічної інформації.

Ст. 19 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»:

4. Письмовий запит подається в довільній формі.

5. Запит на інформацію має містити:

1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу

електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи

зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це

відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

 

 

Задача 6