Управліня ризиками венчурного підприємства

УПРАВЛІНЯ РИЗИКАМИ ВЕНЧУРНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Особливості управління ризиками у діяльності венчурних підприємств

Оцінювання ринкового ризику при реалізації венчурних проектів

Рис. 2.3. Модель управління ризиками у венчурному бізнесі

 

Охарактеризуємо кожен із методів як з боку підприємства, так і з боку інвестора.

Методи мінімізації ризику для венчурних підприємств полягають в удосконаленні та підвищенні ефективності функціонування внутрішніх систем підприємства, які можуть суттєво вплинути на його позиції у зовнішньому середовищі. Таким чином венчурний підприємець може 1) удосконалювати власну маркетингову стратегію, оновлювати або ж і розробляти у випадку її відсутності.

До управлінських механізмів зниження ризиків венчурної фірми також належать і 2) скорочення періоду входження на ринок, що, у свою чергу, може досягатись за рахунок: а) пришвидшення термінів виконання НДВКР чи розробки інноваційної частини проекту, б) пришвидшення технічних процедур виведення новинки на ринок та її комерціалізації, в) усунення вхідних бар’єрів шляхом додаткових вливань коштів, отримання державних дотацій тощо.

Іншим методом, що є наявним в арсеналі венчурного підприємства з метою мінімізації ризиків, є 3) розширення мережі посередницьких послуг, що є своєрідною диверсифікацією ризиків між організаціями посередниками.

Як один із методів венчурне підприємство може застосовувати 4) механізм зниження цін на продукцію, проте, очевидно, що такий метод, незважаючи на його суттєву дієвість, повинен бути добре обґрунтованим та виправданим, щоб не дозволити підприємству переступити поріг прибутковості, за яким проект виявиться нерентабельним.

Щодо методів мінімізації ризику для венчурних інвесторів, то основними серед них виділяють наступні.

Одним зі способів зниження інноваційного ризику є 1) диверсифікованість інноваційної підприємницької діяльності, що полягає в розподілі зусиль розробників (дослідників) і капіталовкладень для здійснення різноманітних інноваційних проектів, безпосередньо не пов’язаних один з одним. Якщо в результаті настання непередбачених подій один із проектів буде збитковим, то інші проекти можуть виявитися успішними і будуть приносити прибуток.

Наступний метод мінімізації ризику, насамперед в інноваційній діяльності, це трансфер ризику шляхом 2) укладення контракту. Як показує практика, трансфер здійснюється шляхом укладення таких контрактів: будівельні контракти, оренда машин і обладнання, контракти на перевезення й зберігання вантажів, контракти продажу, обслуговування, постачання, договори підряду тощо.

Чи не найважливішим методом зниження ризику є 3) страхування. Страхування - це система економічних відносин, що включає створення спеціального грошового фонду і його використання для подолання й відшкодування різного роду втрат, збитків, викликаних несприятливими подіями шляхом виплати страхового відшкодування й страхових сум. З усіх форм передачі ризику страхування найбільш повно відповідає ідеальним умовам, запропонованим до трансферу ризику, тому що ресурси для покриття втрат інноваційної фірми виходять із страхових організацій швидше, ніж з будь-якого іншого джерела. Однак, як правило, страхування ризику використовують для ситуацій, коли існує статистична закономірність їхнього виникнення, тобто визначена ймовірність настання страхового випадку (збитку).

У сучасних умовах для підприємств найбільш ефективною можливістю запобігання негативних наслідків є ще й такий метод зниження інвестиційного ризику як: 4) застосування прямого управлінського впливу. Наприклад, такі дії, як: перевірка потенційних партнерів, підбір кваліфікованого персоналу, ретельний аналіз і оцінка здійснюваних інноваційних заходів тощо. При цьому важливим фактором зниження ризику є планування й прогнозування інноваційної діяльності підприємства. Для успішної інноваційної діяльності велике значення має «інноваційний настрій» менеджерів усіх рівнів управління, стимулювання різних ініціатив, мотиваційні заходи тощо. Зокрема, значну роль для зниження інноваційного ризику грає захист комерційної таємниці на підприємстві, тому що в деяких випадках технічна і комерційна інформація про розроблювальний на фірмі інноваційний проект може «підштовхнути» конкурентів до паралельних розробок.

Загалом, ефективність методів мінімізації венчурних ризиків визначається шляхом виконання послідовності таких етапів:

1) оцінювання та аналізування найбільш впливового ризику;

2) визначення втрат за даним ризиком із урахуванням імовірності його настання;

3) визначення можливих конкретних заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу ризикової події;

4) визначення додаткових витрат на реалізацію запропонованих заходів;

5) визначення ефективності протиризикових заходів шляхом зіставлення розрахованої величини витрат на реалізацію запропонованих заходів з величиною можливих втрат унаслідок настання ризику;

6) прийняття рішення щодо необхідності реалізації протиризикових заходів.

Одним зі специфічних способів мінімізації ризику у венчурному бізнесі для інвестора є оцінка й визнання інтелектуальної власності. Важливими при цьому є такі аспекти як: можливість захисту об’єктів інтелектуальної власності (ОІВ), їх відповідність вимогам щодо захисту, кількість та статус розробників або форми власності на ОІВ тощо. Відомо, що інтелектуальні продукти, а саме: їх наявність, обсяг, вартість, темпи створення та застосування є вагомими чинниками, що впливають на зростання капіталізації компанії, що їх застосовує. Компанії з більшою, у порівнянні з іншими, часткою нематеріальних активів у своєму капіталі, є більш дорожчими з позицій ринкової вартості. Все це, очевидно, обумовлює особливу актуальність таких питань, як захист прав на об’єкти інтелектуальної власності та зниження ризику неправомірного використання інноваційних продуктів. Правовласники повинні мати можливість запобіг­ти можливому порушенню прав і компенсувати втрати, що виникають унаслідок їх порушення.

ДОСВІД СТВОРЕННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ВЕНЧУРНИМИ КОМПАНІЯМИ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

Досвід компанії «Техінвест»

Досвід компанії «Apple Computer»

Досвід компанії «ABBYY»

ДОСВІД КОМПАНІЇ «ТЕХІНВЕСТ»

Сучасний досвід розвитку венчурного інвестування в Україні можна розглянути через діяльність одного з найбільш успішних вітчизняних венчурних підприємств – компанії «ТЕХІНВЕСТ».

За роки своєї діяльності компанія «ТЕХІНВЕСТ» стала лідером у сфері комерціалізації технологій та довела привабливість венчурного бізнесу в Україні. За допомогою підтримки, яку надав холдинг «AVentures Group» на початку діяльності «ТЕХІНВЕСТУ», компанії вдалося протягом 2003-2006 років примножити інвестиції своїх партнерів у 2,5 рази [57].

ВК «ТЕХІНВЕСТ» була заснована в 2004 році талановитим інноваційним підприємцем-менеджером Сергієм Лобойко. Компанія «AVentures Group», яка має 10-річний досвід успішної роботи в українському бізнесі високих технологій, підтримала новостворену венчурну компанію «ТЕХІНВЕСТ» шляхом передачі їй своїх напрацювань в сфері венчурного бізнесу. Цей процес виявився досить довготривалим, що пов’язано зі специфікою інвестиційного бізнесу.

«ТЕХІНВЕСТ» досяг успіхів у побудові успішного міжнародного бізнесу на основі українських інновацій та талантів. Зокрема, була створена міжнародна ІТ-компанія «United Software Corporation», яка надає послуги з НДВКР та побудови центрів розробки для клієнтів із США, ЄС, Ізраїлю, а також здійснює розробку власних ІТ-продуктів. «USC Inc.», зареєстрована в 2004 році в Каліфорнії [57].

«USC Inc.» - перша українська IT - компанія, що одержала статус постачальника для компанії «IBM», а саме - здійснює НДВКР для дослідницького центра Т. Уотсона компанії «IBM». На думку експертів Швейцарії та США, розробки «USC» у сфері контролінгу за мінімізацією та ліквідацією ймовірних наслідків надзвичайних ситуацій та геоінформаційних систем є одними із провідних у світі [64]. Одним з її клієнтів є компанія «Sonopia», яку очолює екс-віце-президент «Microsoft».

Венчурна компанія «ТЕХІНІВЕСТ» разом з компанією «Draper Fisher Jurvetson» працюють над створенням венчурного фонду «DFJ Techinvest». «DFJ Techinvest» - перший на території України венчурний фонд, сфокусований на інвестуванні в хай-тек.

 

 

Про компанію

«ТЕХІНВЕСТ»- українська венчурна компанія, що має широку міжнародну мережу технологічних та інвестиційних партнерів та спеціалізується на інвестуванні на ранніх стадіях у побудову міжнародних технологічних компаній на основі українських інновацій і інженерних талантів.

Основне завдання компанії – розкривати справжню вартість українського високотехнологічного сектору та його потенціал виходу на глобальний ринок, шляхом здійснення венчурних інвестицій та надання менеджмент-консалтингової підтримки вітчизняним хай-тек компаніям з високим експортним потенціалом. Команда «ТЕХІНВЕСТа» досягла успіху в управлінні коштами приватних інвесторів, побудові успішних на міжнародному ринку сервісного та продуктового бізнесу.

Компанія «ТЕХІНВЕСТ» була визнана представником провідних міжнародних технологічних компаній та фондів, а у 2005 р. стала партнером венчурної компанії «Draper Fisher Jurvetson» (DFJ).

Компанія «ТЕХІНВЕСТ» залучає інвестиційні ресурси партнерів і інвестує в створення міжнародних компаній на основі перспективних українських технологічних проектів. «ТЕХІНВЕСТ» є співвласником проінвестованих компаній і бере в управління частки власності своїх партнерів у таких компаніях.

Компанія «ТЕХІНВЕСТ» висуває наступні критерії інвестування:

1. Наявність згуртованої команди розробників, яка здатна розвивати власну технологію, знає основні ринки, конкурентів, розуміє цінність вкладень венчурного інвестора.

2. Наявність технології, що має значні техніко-економічні переваги порівняно з кращими у світі технологіями-конкурентами.

3. Проект має бути націлений на зростаючий міжнародний ринок обсягом не менше, ніж 300 млн. дол. США.

4. Відсутність юридичних перешкод для передачі інтелектуальної власності створюваної компанії й патентування технології.

«ТЕХІНВЕСТ» пропонує комплексне вирішення проблем і ставить собі за ціль сприяння розвитку молодих технологічних компаній з метою підвищення їхньої вартості, що забезпечить їхню інвестиційну привабливість.

Основні функції компанії у процесі венчурного співробітництва та просування проектів на міжнародному ринку:

- створення представницького офісу для реалізації проекту в США;

- формування успішної бізнес-стратегії розвитку створюваної міжнародної компанії;

- побудова легальної структури бізнесу;

- правильний захист інтелектуальної власності;

- організація ефективної на світовому ринку системи маркетингу і продажу;

- пошук великих інвестиційних партнерів для розвитку виробництва й збуту;

- пошук потенційних партнерів, клієнтів і керівників з міжнародним досвідом;

- розробка ефективної схеми організації виробництва.

Пріоритетними технологічними напрямками для пошуку перспективних проектів компанія визначає:

- інформаційно-комунікаційні технології;

- нанотехнології та розробка нових матеріалів;

- біо- і медичні технології;

- енергетичні технології.

Компанією «ТЕХІНВЕСТ» ще у 2005 році було прийнято рішення про продаж своєї частки венчурним капіталістам зарубіжних компаній. Внаслідок цього «ТЕХІНВЕСТ» отримала суму, яка в чотири рази перевищила розмір першочергових вкладень.

Пізніше компанією було сформовано ефективну систему венчурного інвестування, що включає наступні елементи:

- управління економічними ризиками;

- інформаційна мережа взаємодії із партнерами (міжнародна співпраця з інвестиційними та технологічними партнерами);

- прогнозування та моніторинг показників фінансового стану підприємств;

- пошук та відбір перспективних проектів, зокрема у тих технологічних сферах, що є пріоритетними для вітчизняної економіки (медицина, енергетичні та нанотехнології, інформаційні технології) [64] тощо.

УПРАВЛІНЯ РИЗИКАМИ ВЕНЧУРНОГО ПІДПРИЄМСТВА