Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Вибір потужності і розміщення компенсувальних пристроївСодержание книги
Поиск на нашем сайте
На першому етапі виконання проекту необхідну потужність компенсувальних пристроїв (КУ) орієнтовно визначимо з рівняння балансу (2.5) для режиму найбільших навантажень , (2.6) . Якщо електрична віддаленість підстанцій від джерела живлення приблизно однакова, то розміщення КУ можна здійснювати за умовою рівності коефіцієнтів потужності навантаження на шинах вторинної напруги підстанцій. Середній коефіцієнт реактивної потужності визначаємо з умови балансу потужностей за формулою [1] , (2.7) Визначимо необхідну потужність КУ на кожній підстанції з врахуванням середнього значення tg φ ср: Проводимо перевірку балансу . Потужність навантаження підстанцій 1, 2 з врахуванням встановленої потужності КУ визначимо за формулою , (2.8) при цьому одержимо: Розрахункові потужності підстанцій 1, 2 з врахуванням компенсації становлять ВИБІР СХЕМИ РАЙОННОЇ МЕРЕЖІ Вибір економічно доцільної схеми електричної мережі є однією з основних задач проекту. Ця задача вирішується на підставі техніко-економічного порівняння ряду намічених варіантів. Розроблення варіантів мережі передбачає комплексне вирішення низки питань: вибір конфігурації мережі, номінальної напруги і схем електричних сполучень підстанцій, вибір перерізу проводів і кількості кіл повітряних ліній, вибір основного обладнання підстанцій. Під час вибору варіантів схем мережі слід керуватись такими основними принципами [2]: - мережа повинна забезпечувати необхідну надійність електропостачання споживачів; - передача електроенергії до споживачів повинна здійснюватись по найкоротшому шляху; - конфігурація мережі і схеми електричних сполучень підстанцій повинні бути простими. На підставі заданого геометричного розміщення споживачів електроенергії та центра живлення, а також даних про навантаження і категорійність електроприймачів, намітимо раціональні варіанти схем електричної мережі. При цьому необхідно врахувати, що споживачі І категорії надійності повинні забезпечуватись резервним живленням. Живлення споживачів бажано забезпечувати при найменшій кількості трансформацій електричної енергії. Застосування двох номінальних напруг для окремих частин електричної мережі може бути економічно виправдане тільки у випадку великої довжини і завантаження ліній. Можливі варіанти схем районної мережі зображені на рисунку 3.1. Для намічених варіантів мережі проведемо попередній вибір номінальної напруги. Спочатку для кожної схеми визначимо наближений розподіл потужностей в режимі найбільших навантажень без урахування втрат потужності в лініях. У замкнених мережах розподіл потужностей можна визначити через довжини ліній в припущенні, що мережа є однорідною.
1 – кільцева мережа; 2 – магістральна мережа Рисунок 3.1 – Варіанти схем районної мережі
Для вибору номінальних напруг використаємо дані про пропускну здатність ліній, наведені в таблиці 3.1. Таблиця 3.1 - Пропускна здатність ліній електропередавання
Варіант 1. Кільцева мережа. Визначимо розподіл потужностей в кільцевій мережі, умовно розімкнувши її в центрі живлення А (рисунок 3.2). Довжини ділянок: l А-1= 41 км; l А-2= 42 км; l 1-2= 22 км.
Рисунок 3.2 - Кільцева мережа Потужності головних ділянок розрахуємо за правилом моментів:
Згідно з таблицею 3.1, враховуючи розрахункові навантаження головних ділянок і та відповідні довжини ліній, вибираємо номінальну напругу кільцевої мережі 110 кВ. Потужність навантаження на ділянці 1-2 визначимо з балансу потужностей для вузла 1 . Варіант 2. Магістральна мережа. Визначимо розподіл потужностей для магістральної мережі (рисунок 3.3).
Рисунок 3.3 - Магістральна мережа
Згідно з таблицею 3.1 вибираємо для двоколової лінії А–1 номінальну напругу 110 кВ, а для двоколової лінії 1-2 – напругу 35 кВ.
|
||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; просмотров: 207; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.226.226.151 (0.008 с.) |