Процедури спеціального перегляду

Рішення Суду не обов'язково є останнім словом у справі. По-перше, якщо треті сторони відчувають, що їхні права були порушені певним рішенням, вони можуть оскаржити його на підставах, вказаних в ст. 97 Процедурних правил. По-друге, якщо виявляються факти, які б могли істотно вплинути на рішення, зацікавлена сторона може звернутися з вимогою переглянути рішення Суду (ст. 98, 99 Процедурних правил).

Способи тлумачення

Існує кілька способів, якими користується Суд при тлумаченні положень права Співтовариства. Перший — це спосіб буквального тлумачення, за допомогою якого значення тексту розкривається більше з його змісту, ніж з його екстралінгвістичного контексту. Використання цього методу пояснюється Судом двома основними причинами. Перша полягає в тому, що положення законодавства Співтовариства є рівно аутентичними всіма мовами Співтовариства, а розбіжності між мовними версіями документів, очевидно, перешкоджають одноманітному їх тлумаченню. По-друге, норми законодавства Співтовариства дуже часто формулюються в широкому значенні, що ускладнює розуміння Судом їх справжнього значення. Наприклад, як Суд повинен розуміти термін працівник у ст. 48 ДЗЄС?

Саме тому в багатьох випадках Суд застосовує спосіб, який більше базується на контексті й має назву телеологічного методу. При його використанні Суд намагається встановити наміри органу, котрий видав норму, про яку йдеться. Цей метод найкраще висвітлено в рішенні у справі CJLFIT, в якому Суд пояснює, що:

будь-яке положення права Співтовариства має бути визначено у своєму контексті й витлумачено з огляду на положення права Співтовариства в цілому, з урахуванням його цілей і стану змін з того часу, з якого це положення застосовується.

Функції та повноваження

Основна мета Суду ЄС полягає в "забезпеченні застосування права Співтовариства при однаковому тлумаченні й застосуванні цього Договору". СЄС виконує це завдання лід час судових процесів, які проводяться в ньому. Вони охоплюють як безпосередньо процеси, в яких позивач порушує справу в суді на підставах, зазначених у Договорі, так і випадки непрямого звернення, в яких національний суд просить у СЄС роз'яснень з питань права Співтовариства. Такі питання постають перед ним під час судових розглядів. Це висвітлено детальніше в розділі про засоби судового захисту (див. с. 135). Суд також виконує інші функції, наприклад, є апеляційною інстанцією щодо рішень, які приймає СПІ.

Чи відіграє Суд "політичну" роль?

Суд часто в цьому звинувачують, але є чимало доказів, які спростовують таке обвинувачення. Та все ж іноді Суд сам надає привід для подібних нарікань, бо й справді відхиляється від судових принципів на догоду так званій політичній доцільності. Так, у справі Van Duyn виникла підозра, що на Суд вплинув референдум, який мав відбутися щодо членства Великобританії в Співтоваристві, і, таким чином, він виніс вердикт на користь британського уряду в спосіб, який суперечить всім принципам тлумачення. Однак такі випадки рідкісні, і вони ні в якому разі не вказують на суттєве відхилення від судової ортодоксії заради політичної доцільності (див. с. 337).

З іншого боку, необхідно також погодитися з тим, що Суд несе відповідальність за розвиток нових концепцій і теорій, які надають зовсім іншого виміру праву Співтовариства. Прикладом цього є спосіб, за допомогою якого Суд розвиває принцип прямої дії (див. с. 114). Однак у багатьох випадках у Суду немає іншого вибору, крім того, щоб робити так. Дуже часто положення права Співтовариства мають надто широке тлумачення, іноді настільки невизначене, що Суд змушений виявити певну міру творчості для того, щоб знайти рішення. Це повністю відповідає континентальній практиці, й дуже важливо, що навряд чи будь-яке звинувачення щодо цього надійде з континенту.

Економічний і соціальний комітет (ЕСК)

Вступ

Одразу ж після Другої світової війни були засновані органи, призначення яких полягало в забезпеченні представництва найбільших соціальних і економічних груп суспільства, таких як профспілки та організації підприємців. Поштовхом до цього стали нарікання на парламентське представництво, яке іноді неадекватно відображає суспільство в усіх його аспектах. Ці органи були засновані не тільки на національному рівні (наприклад створення у Франції Міністерства економічної та соціальної політики (Counseil economique et social)), а й на рівні міжнародних організацій. В ООН, наприклад, була створена Економічна і Соціальна Рада.

Після заснування Співтовариства були висловлені побажання включити до Його інституційної структури подібний орган. Так з'явився Економічний і соціальний комітет (згідно зі ст. 193—198 ДЗЄС). Оскільки Європейський Парламент зараз звільнився від свого попереднього скромного статусу радника, можна сказати, що Економічний і соціальний комітет є найважливішим консультативним органом Співтовариства. Засідає він у Брюсселі.

Склад і призначення

Комітет складається з представників різних категорій економічної діяльності, зокрема "представників виробників, фермерів, працівників транспорту, комерсантів, ремісників, представників вільних професій та широкої громадськості" (ст. 193 ДЗЄС). Цей перелік ніколи не вважався вичерпним, але він досить гнучкий для того, щоб дозволити новим категоріям, наприклад, членам організацій захисту прав споживачів і груп захисту навколишнього середовища, отримати представництво. На практиці структура ЕС К включає три складові: організації підприємців, профспілки і представників "інших інтересів". Це відповідає поняттю соціального партнерства, яке стало однією з ключових концепцій у соціальній політиці Європейського Союзу.

Тепер ЕСК налічує 222 місця, які поділені між державами-членами відповідно до стандарту, вказаного в ст. 194 ДЗЄС. Надаючи Люксембургу можливість мати 6 членів і Німеччині 24, він являє собою приклад найменш пропорційного співвідношення між кількістю населення і представництвом у комітеті. Члени ЕСК призначаються Радою на підставі одноголосно прийнятого рішення терміном на чотири роки (ст. 194, абз. 2 ДЗЄС). Члени ЕСК не отримують заробітної плати за виконання своїх обов'язків, однак Рада, приймаючи рішення кваліфікованою більшістю голосів^ встановлює відшкодування дорожніх витрат і витрат, пов'язаних з відрядженнями (ст. 194, абз. 4 ДЗЄС).

Функції

Економічний і соціальний комітет має надавати консультації з різних питань, якщо це прямо передбачається в ДЗЄС. Серед прикладів таких обов'язкових консультацій можна згадати ст. 43 (заходи щодо створення і втілення в життя Спільної сільськогосподарської політики), ст. 49 (директиви, спрямовані на забезпечення свободи пересування працівників), ст. 54 (заходи щодо свободи облаштування), ст. 75 (заходи щодо спільної транспортної політики) та ін. Амстердамський договір також вимагає проведення консультацій з ЕСК, які є обов'язковими з питань найму на роботу, охорони здоров'я та соціальних питань. Треба додати, що ЕСК також може надавати консультації іншим інституціям у разі необхідності, навіть якщо договір не містить будь-яких зобов'язань щодо цього. Амстердамський договір офіційно підтверджує право Європейського Парламенту консультуватися з ЕСК.

Члени ЕСК більше представляють інтереси своїх соціальних і економічних груп, аніж свої країни. Вони не можуть бути зв'язані ніякими зобов'язувальними інструкціями. Відповідно, вони є повністю незалежними у виконанні своїх обов'язків, діючи в інтересах усього Співтовариства (ст. 194, абз. З ДЗЄС).

Комітет регіонів

Цей орган був створений відповідно до Договору про Європейський Союз і має структуру і цілі, схожі з ЕСК. Він консультує Раду або Комісію у випадках, коли це прямо передбачено договором, а також в усіх інших випадках, коли одна з цих інституцій вважатиме за доцільне (ст. 198с ДЗЄС). З прийняттям Амстердамського договору Європейський Парламент також дістав право консультуватися з цим Комітетом.

2.9. Палата аудиторів (Рахункова палата)

Загальні питання

Палата аудиторів заснована в і977 p., коли було вирішено, що фінанси Співтовариства мають перебувати під контролем спеціальної установи. Вона отримала рівний з іншими інституціями Співтовариства статус після того, як була введена в Договір про заснування Європейського Співтовариства Договором про Європейський Союз.

Склад і призначення

Палата складається з 15 членів (ст. 188Ь(1) ДЗЄС), які працювали чи працюють у незалежних аудиторських органах на національному рівні або мають високу кваліфікацію, необхідну для такої роботи (ст. 188Ь(2) ДЗЄС). Членів Палати аудиторів призначає Рада терміном на шість років після консультацій з Європейським Парламентом (ст. 188Ь(3) ДЗЄС). Діяльність членів палати підлягає деяким обмеженням, які гарантують їм незалежність у виконанні своїх обов'язків. Так, їм заборонено приймати інструкції від будь-яких урядів та інших органів, вони повинні утримуватися віддій, не сумісних з їхніми обов'язками (ст. 188Ь (4) ДЗЄС). Вони також не можуть брати участь у будь-якій іншій діяльності, незалежно від того, виконується вона за винагороду чи ні (ст. 188Ь (5) ДЗЄС).

Функції і повноваження

Від Палати аудиторів вимагається перевіряти звіти про всі доходи і видатки Співтовариства та всіх органів, заснованих Співтовариством. Вона надає Європейському Парламенту і Раді декларацію, яка підтверджує правильність ведення рахунків, а також законність і правильність фінансових операцій, які лежать в їх основі (ст. 88с() ДЗЄС, після доповнення Амстердамським договором). Крім того палата перевіряє, чи були отримані доходи й здійснені витрати законно та правильно, чи здійснювалося належним чином управління фінансами, вона також повідомляє про кожен випадок порушень (ст. 188с(2) ДЗЄС, після доповнення Амстердамським договором).

По закінченні кожного фінансового року Палата аудиторів готує щорічний звіт, який направляється іншим інституціям Співтовариства і публікується разом з відповідями цих інституцій на зауваження Рахункової палати в Офіційному віснику Європейського Співтовариства. Палата також може в будь-який час представити свої зауваження у вигляді спеціальної доповіді щодо окремих питань і надати висновки на вимогу тієї чи іншої інституції Співтовариства (ст. 188с(4) ДЗЄС).