Єдина технологія обслуговування незайнятого населення. Організація функціонально-просторових секторів. Порядок прийому клієнтів спеціалістами центру зайнятості (ЦЗ)

Основна мета Єдиної технології обслуговування незайнятого населення (ЄТОН) — створення нової, адаптованої до умов ринкової економіки системи соціального захисту та самозахисту населення і підвищення ефективності роботи державної служби зайнятості щодо надання соціальних послуг клієнтам, які шукають роботу, та роботодавцям (рис. 1).

ЄТОН діє з 2000 р. і базується на загальновизнаних принципах діяльності служб зайнятості європейських країн. Основними з них є такі:

· пріоритетність інтересів і потреб клієнтів служби зайнятості;

· урахування мотивів людини як особистості, її обставин, нахилів та здібностей;

· співробітництво клієнта і служби зайнятості — найефективніший і найкоротший шлях до працевлаштування;

· пріоритетність послуг центру зайнятості, пов'язаних з пошуком і підбором роботи, перед іншими видами послуг.

 

 

Рис. 1. Схема єдиної технології обслуговування незайнятого населення.

Основні засади ЄТОН у центрах зайнятості України:

· активізація власних зусиль клієнтів щодо влаштування свого життя, підвищення відповідальності людини перед собою, своєю сім'єю та суспільством;

· підвищення відповідальності фахівців ЦЗ за ефективність вжитих заходів та кінцеві результати роботи з клієнтами;

· зміцнення взаємодії з роботодавцями — основи підвищення ефективності діяльності центрів зайнятості;

· раціоналізація розподілу персоналу служби зайнятості та використання його робочого часу;

· поділ потоків клієнтів залежно від мети відвідування центру зайнятості;

· поділ приміщень ЦЗ на функціональні сектори, в яких незалежно від площі приміщень, особливостей будинку ЦЗ здійснюються процедури і операції щодо обслуговування клієнтів.

Найважливішою засадою побудови ЄТОН є поділ клієнтів центру зайнятості на певні категорії:

· Працездатні громадяни працездатного віку, які не мають роботи і вперше звернулися до центру зайнятості або перебували на обліку і були зняті з обліку у зв'язку з працевлаштуванням та повторно звернулися до центру зайнятості.

· Громадяни, які зареєстровані як такі, що шукають роботу, і звернулися до центру зайнятості в призначений день.

· Громадяни, які раніше перебували на обліку в центрі зайнятості як безробітні, були зняті з обліку за власною заявою або у зв'язку з невідвідуванням центру зайнятості більше одного місяця, не працевлаштувалися і повторно звернулися до центру зайнятості протягом двох років з моменту першої реєстрації.

· Громадяни, які зареєстровані як безробітні і звернулися до центру зайнятості в призначений час.

· Громадяни, які працюють і бажають змінити місце роботи або шукають додаткову зайнятість (додатковий заробіток).

· Інваліди, які бажають працевлаштуватися.

· Громадяни, які звернулися до центру зайнятості за довідками.

· Керівники, які звернулися до центру зайнятості з метою реєстрації підприємств як платників внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (ФЗДССУВБ).

· Керівники та працівники кадрових служб підприємств, які звернулися до центру зайнятості по допомогу в підборі персоналу.

· Роботодавці, які не мають прав юридичної особи та звернулися до центру зайнятості щодо реєстрації трудових договорів між працівником та фізичною особою.

Такий підхід зумовлений відмінністю у змісті технологічних процедур і операцій, що виконують конкретні фахівці центрів зайнятості при наданні тієї чи іншої послуги. Запропонований поділ клієнтів дає змогу запроваджувати цілеспрямовані дії спеціалістів центру зайнятості насамперед залежно від потреб клієнтів і ознак ситуації.

Враховуючи те, що центри зайнятості України розташовані в різних за площею, плануванням та іншими умовами приміщеннях, неможливо передбачити їх уніфіковане просторове розміщення. Однак, незалежно від цього, за ЄТОН у кожному центрі зайнятості створюється 8 функціональних секторів, з яких основними є перші п'ять (рис. 2):

· довідково-консультаційний сектор;

· сектор самостійного пошуку вакансій;

· профорієнтаційний сектор;

· реєстраційно-приймальний сектор;

· сектор активної підтримки безробітних;

· сектор взаємодії з роботодавцями;

· сектор навчання та психологічного розвантаження персоналу;

· адміністративно-господарський сектор.

Входячи до центру зайнятості, клієнти центру потрапляють у довідково-консультаційний сектор, що включає стенди, плакати з інформацією про права та обов'язки безробітних, а також зразки оформлення різних документів (для великих міст — карту району, який обслуговує цей центр зайнятості, із зазначенням транспортних маршрутів). У цьому секторі розташоване робоче місце спеціаліста, який виконує диспетчерсько-консультативні функції. Тут можуть бути розміщені персональний комп'ютер, стенд з інформацією, що вказує клієнтам напрямок руху залежно від послуг, які вони потребують, а також розташування приміщень, де ці послуги надаються.

Сектор самостійного пошуку вакансій. Завдання цього сектора полягає у наданні клієнтові можливості самостійно користуватись інформацією про вільні робочі місця і знаходити собі найкращі варіанти працевлаштування.

Рис. 2. Рух клієнта по функціональних секторах.

У цьому секторі розміщують стенди, на яких міститься систематизована за ознаками груп професій та територій інформація про вільні робочі місця, вакансії.

Самостійний пошук роботи за допомогою інформації, що міститься на стендах вакансій є обов'язковою процедурою під час кожного відвідування клієнтом центру зайнятості, а також передує будь-яким наступним технологічним операціям.

У профорієнтаційному секторі розміщуються профорієнтаційні матеріали: інформаційна література з описом професій (спеціальностей); довідкові матеріали про навчальні заклади, що здійснюють професійне навчання; перелік професій, за якими організовує навчання центр зайнятості, відео-матеріали про зміст окремих професій, а також паспорти організацій з інформацією про історію підприємства, його виробничу діяльність, соціально-побутову сферу та інші матеріали, що можуть зацікавити відвідувача. У цьому секторі розташоване робоче місце спеціаліста, який здійснює функції з профорієнтації.

У реєстраційно-приймальному секторі проводяться співбесіди під час реєстрації клієнтів, а також під час їхнього повторного відвідування. Технологією передбачено, що співбесіда, а не відмітка в персональній картці є найважливішою процедурою в роботі центру зайнятості щодо сприяння працевлаштуванню клієнта у найкоротший термін. Під час співбесіди спеціаліст має допомогти клієнтові в розробленні особистого плану самостійного пошуку роботи.

Принциповою є вимога щодо пріоритетності дій з працевлаштування у пошуку й підборі роботи клієнту перед іншими, наступними діями. Мається на увазі орієнтація клієнта спочатку на самостійний пошук інформації на стендах вакансій у центрі зайнятості, а вже потім при необхідності інформацію щодо вільних робочих місць підбирає спеціаліст, який здійснює функції працевлаштування.

У секторі активної підтримки безробітних розміщуються робочі місця спеціалістів, які здійснюють підтримку клієнтів шляхом залучення їх до громадських та інших тимчасових робіт, профорієнтації, проф. навчання та самозайнятості, участі у семінарах з техніки пошуку роботи.

Спираючись на вітчизняний та закордонний досвід, проведення семінарів із безробітними щодо методів самостійного пошуку роботи без вагомих додаткових витрат дає змогу значно підвищити ефективність працевлаштування тих, хто шукає роботу. Цінно те, що вони часто працевлаштовуються на вільні робочі місця.

Сектор взаємодії з роботодавцями обладнується стендами, які інформують роботодавців про послуги, що надає їм служба зайнятості (підбір необхідних працівників з числа безробітних та надання профорієнтаційних послуг), містять нормативно-довідкову інформацію про порядок реєстрації підприємств у центрі зайнятості, формування Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. З роботодавцями співпрацюють спеціалісти центру зайнятості, які добре розуміються на

можливостях цього центру, знають ситуацію на ринку праці, а також можливості проф. навчання безробітних для конкретних підприємств.

Сектор навчання та психологічного розвантаження персоналу створено для короткотермінового відпочинку та психологічного розвантаження під час перерв. Передбачається встановлення двох десяти-хвилинних технологічних перерв на піках працездатності (близько 11.00 та о 15.30) та регламентація змісту пауз відпочинку.

Адміністративно-господарський сектор включає приміщення для роботи директора, підрозділів і спеціалістів, які безпосередньо не працюють з клієнтами (бухгалтерії, АСУ, відділу статистики та аналізу ринку праці та ін.).

Організаційна структура ЦЗ повинна забезпечити якісне надання послуг і повне виконання технології. В одних випадках певні функції в рамках технології виконує один спеціаліст, в інших — підрозділ, а в деяких центрах зайнятості один спеціаліст може виконувати кілька функцій. Розміщення функціональних секторів у центрі зайнятості дає змогу наблизити послуги до клієнта. Таким чином, клієнтові надається пакет послуг з перших хвилин відвідування ним центру зайнятості.

Застосування такого порядку дає змогу вирішити три завдання:

· безперервне обслуговування клієнтів протягом робочого дня; — виключення черг в очікуванні послуг;

· забезпечення рівномірного навантаження на фахівців, які здійснюють прийом клієнтів у ЦЗ.

Виконуються ці завдання за допомогою складання планів-графіків прийому — загального і прийомів профільними фахівцями (табл. 5.1). Він містить інформацію про час початку прийому, прізвище спеціаліста, про номер його робочого місця, а також номер талона, прізвище клієнта ЦЗ. На підставі графіків спеціалістів складається загальний графік. Усі графіки складаються на кожний робочий день. У планах-графіках також передбачається час на обідні та технологічні перерви кожного фахівця. Технологією не передбачається встановлення в центрі зайнятості перерви в обслуговуванні клієнтів завдяки введенню гнучкого графіка обідньої перерви.

Спеціаліст, який здійснює диспетчерсько-консультаційні функції, призначає клієнтам прийом спеціалістами ЦЗ і видає талон, де зазначається: номер талона, номер кабінету, номер робочого місця, час прийому.

Якщо до спеціаліста, який здійснює диспетчерсько-консультаційні функції, звернувся клієнт, який прийшов у непризначений час, то спеціаліст-диспетчер пояснює необхідність суворого дотримання призначеного часу прийому і видає клієнту талон, на якому зазначено номер талона, номер кабінету, номер робочого місця спеціаліста, з яким він співпрацює, але без зазначення часу прийому. Диспетчер робить зауваження і попереджає клієнта, що він буде запрошений до спеціаліста, який з ним співпрацює, у звичайному порядку і тільки у разі нез'явлення або запізнення призначених раніше клієнтів до цього спеціаліста.

У разі звернення клієнта, який загубив або забув талон і не пам'ятає його номера, прізвище фахівця, ознаку робочого місця, диспетчер знаходить прізвище клієнта в одному з планів-графіків спеціалістів і видає новий талон з необхідними відомостями.

У ході співбесіди будь-якого спеціаліста ЦЗ з клієнтами виникає потреба у консультуванні або співпраці зі спеціалістами ЦЗ іншого профілю. У такому разі профільний спеціаліст подає диспетчеру повідомлення про призначення прийому. На його підставі з загальним макетом-графіком прийому призначається прийом до відповідного спеціаліста.

Таким чином, логічна схема порядку прийому клієнтів центрів зайнятості така:

· з'ясовується мета звернення до центру зайнятості;

· визначається категорія клієнтів ЦЗ і відповідно до цього здійснюються такі операції.

Для громадян, які потребують соціальних послуг, обирається один із таких варіантів:

· обслуговування працездатних громадян, які не мають роботи і вперше звернулися до центру зайнятості або перебували на обліку і були зняті з обліку у зв'язку з працевлаштуванням та повторно звернулися до центру зайнятості;

· обслуговування громадян, які зареєстровані як такі, що шукають роботу, і звернулися до центру зайнятості в призначений день;

· обслуговування громадян, які раніше перебували на обліку в центрі зайнятості як безробітні, були зняті з обліку за власною заявою або у зв'язку з невідвідуванням центру зайнятості більше одного місяця, не працевлаштувалися і повторно звернулися до центру зайнятості протягом двох років з моменту першої реєстрації;

· обслуговування громадян, які зареєстровані як безробітні і звернулися до центру зайнятості в призначений час;

· обслуговування громадян, які працюють і бажають змінити місце роботи або шукають додаткову зайнятість (додатковий заробіток);

· обслуговування інвалідів, які бажають працевлаштуватися;

· обслуговування громадян, які звернулися до центру зайнятості за довідками.

Для роботодавців обирається одна з таких схем:

· обслуговування керівників, які звернулися до центру зайнятості з метою реєстрації підприємств як платників внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (ФЗДССУВБ);

· обслуговування керівників та працівників кадрових служб підприємств, які звернулися до центру зайнятості по допомогу в підборі персоналу;

· обслуговування роботодавців, які не мають прав юридичної особи та звернулися до центру зайнятості щодо реєстрації трудових договорів між працівником та фізичною особою.

Починаючи з січня 2003 р., для центрів зайнятості всіх рівнів управління уведено пакет прикладних програм "Зайнятість" (ППП "Зайнятість").

Основне завдання ППП "Зайнятість"— автоматизувати процес обслуговування клієнтів центру зайнятості. Можна виділити такі основні модулі:

· ведення безробітних;

· ведення підприємств, організацій, установ (модуль ПОУ);

· статистики;

· адміністрування;

· загальних настройок системи (модуль конфігурації).

Модуль ведення безробітних дає змогу виконувати такі операції:

· вести облік і заносити такі дані: ПІБ безробітного, адресу, професію за дипломом, останнє місце роботи, причину звільнення, загальний трудовий стаж за трудовою книжкою;

· вести журнал відвідувань безробітними центру зайнятості, вносити дані про вік, розмір допомоги по безробіттю, категорію безробітного;

· здійснювати підбір і перегляд вакансій;

· роздруковувати картки безробітних відповідно до вимог ЄТОН;

· вести комп'ютерний архів справ безробітних, облік громадських робіт.

У цьому режимі за допомогою фільтрів можливо вибрати різні дані про безробітних, наприклад сформувати запит за вимогами роботодавців із зазначенням ПІБ, адреси, телефону, професії, останнього місця роботи тощо.

Модуль ПОУ дає можливість:

· заносити і приймати звіти з перерахування і нарахування внесків до Фонду;

· вести облік надходжень доходів з занесенням до карток ПОУ;

· заносити акти перевірки ПОУ;

· заносити дані про прийнятих працівників за картками ПОУ;

· заносити списки вивільнених за картками ПОУ;

· заносити дані найманих працівників, працюючих з фізичними особами;

· заносити вакансії по підприємствах;

· роздруковувати картки вакансій відповідно до вимог ЄТОН;

· використовувати фільтр за різними ознаками.

Модуль адміністрування. Доступ повинен мати тільки адміністратор мережі, є різні можливості щодо упаковки, очистки баз, є функції архівування, зняття з архівів, індексування, можливість проглядати і редагувати довідники тощо.

Модуль статистики. Основні його функції полягають у формуванні різних необхідних форм статистичної звітності за всіма модулями відповідно до вимог діяльності центру зайнятості.

Модуль конфігурації. Обмежений доступ; дає змогу вводити базові параметри, які використовуються в роботі з іншими модулями: середню зарплату по регіону, процентні ставки Нацбанку, ставку внесків з найманих осіб і роботодавців, мінімальну допомогу та ін.

Література

1. Библиотека управляющего персоналом: мировой опыт. Управление занятостью и организация трудоустройства: Обзорная информация //Сост. В. И. Яровой; Под ред. Г. В. Щёкина. —К.: МАУП, 1995. — 176 с.

2. Бойко Ю. Розмежування правового регулювання законодавства про працю та законодавства про зайнятість населення //Право України. — 1994. — № 10. — С. 39.

3. Гаврилина А. Практика применения законодательства о занятости населения // Человек и труд. — 1995. — № 2. — С. 4-9.

4. Гаврилина А. К. Законодательство о занятости населения в государствах СНГ (Аналитический обзор) //Право и экономика. — 1998. — № 6. — С. 111-115.

5. Грішова О. Проблеми ринкової трансформації освіти та професійної підготовки //Україна: аспекти праці. — 1998. — № 1. — С. 26-28.

6. Дисбаланс между спросом и предложением. Данные государственной службы занятости о положении на рынке труда Украины //Персонал. — 1998. — № 2. — С. 29.

7. КалепЛ. Профессиональная переориентация. Формирование мотивации выбора новой профессии у безработных //Персонал. — № 2. — С. 66-68.

8. Пастухов В. Правові проблеми ринку праці в Україні //Право України. — 1996. — № 5. — С. 30-33.

9. Пашков А. С. Занятость, безработица, трудоустройство. — СПб.: СКФ "Россия—Нева", 1994. — 54 с.

10. Правовое регулирование рационального использования трудовых ресурсов //Отв. ред. А. Р. Мацюк, 3. К. Симорот. — К.: Наук, думка, 1989. — 224 с.

11. Терюханова І. М. Соціально-економічні аспекти професійного навчання незайнятого населення: Автореф: дис.... канд. екон. наук. — К., 2002.

12. Тюхпгенко Н. А. Організаційно-методичні аспекти професійної орієнтації: Автореф. дис. — Одеса, 1999.

13. Ушенко Н. В. Зайнятість населення та удосконалення економічного механізму її державного регулювання в ринкових умовах: Автореф. дис. — К., 2003.

14. Шаленко М. Сучасні тенденції розвитку ринку праці України // Економіка України. — 1996. — № 9.

15. Юрлова Н. Рабсила есть... Механизм регулирования процессов высвобождения и трудоустройства рабочей силы в Украине //Персонал. — 1998. — № 2. — С. 26-28.