Формуваня ідей в процесі створення інновацій

Для створення та перетворення ідей в практичну цінність (інновацію) необхідно пройти такі етапи:

Сьогодні над ідеєю працюють одночасно декілька груп фахівців у багатьох напрямах. Це прискорює вирішення завдання, оскільки організації намагаються постійно зменшувати час реалізації ідеї та перетворення її на готову продукцію.

Процес управління колективним пошуком ідей передбачає такі етапи:

1. аналіз напрямів інноваційного розвитку організації, дослідження її ринкових та виробничо-збутових можливостей - дозволяє знайти перспективні види діяльності та виступає підґрунтям для пошуку нових ідей

2. аналіз і фільтрація інформації, аналіз різноманітних документально-інформаційних потоків, зокрема масивів науково-технічної документації

3. проведення підготовчих дій, ознайомлення із процедурою пошуку ідей, ухвалити рішення щодо критеріїв відбору ідей;

4. постановка цілей проведення досліджень, постановка задачі

5. застосування методу генерації ідей,

6. структурування отриманих ідей,

7. відбір, оцінка та аналіз ефективності ідеї,

8. отримання кінцевого результату

9. тестування ідеї, перевірка її шляхом проведеного анкетування у споживачів і аналізу отриманих результатів.

10. співвідношення ідей з можливостями її реалізації на підприємстві і коригування ідей

Майнд-менеджмент – це застосування технологій представлення потоків інформації у вигляді, що потребує мінімального часу і психологічних ресурсів для пошуку, аналізу, розуміння.

Майнд-менеджмент здійснюється з використанням різноманітних методів аналізу і фільтрації інформації (маркетингові методи ринкових досліджень, методи пошуку ідей тощо).

Шляхи та методи пошуку ідей

Шляхи пошуку ідей в інноваційній діяльності:

- знаходження вже існуючих ідей і відбір з них найбільш перспективних,

- генерування нових ідей, що найбільш адекватні поставленим цілям організації. У випадку вибору другого варіанту – для організацій, що займаються створенням інновацій, важливим є пошуки джерел інноваційної ідеї. Генерування та відбір ідей для створення нового продукту є найважливішою вихідною передумовою успішного інноваційного проекту.

Методи пошуку інноваційних ідей:

1.Пасивний пошук - знаходження вже існуючих ідей і відбір з них найбільш перспективних. Це аналіз патентів, пропозиції щодо ліцензій, скарги споживачів і замовників, пропозиції працівників організації (дослідження торгового персоналу, винахідників, раціоналізаторів), аналіз діяльності виробничих організацій, конкурентів, рішень урядових органів тощо.

2.Активний пошук (пошук джерел інноваційної ідеї та генерування ідей):

- емпіричні методи: опитування спеціалістів, споживачів, матеріали виставок і ярмарків, оцінка публікацій,

- системно-логічні методи:

Мозковий штурм. Колектив фахівців для вирішення поставленої задачі поділяють на дві групи: одна група генерує ідеї (учасники висловлюють максимальну кількість думок, включаючи реальні та навіть фантастичні, без критичного їх огляду та аналізу), а інша проводить аналіз висунутих ідей, пошук раціональної основи. Недоліком методу є те, що отримані результати потребують додаткових досліджень і часу, необхідність у керівникові, що налаштовує учасників на творчість і спрямовує у необхідне русло.

KJ-метод. Ціль методу — виявлення взаємозв’язків між окремими ідеями і рішеннями, які на перший погляд не мають нічого спільного. Це досягається шляхом групування ідей і рішень даної проблеми та виявлення ґрунтовних взаємозв’язків між отриманими групами. Використання даного методу потребує творчого підходу і широкого кругозору учасників.

Метод синектики. Генерування ідей колективом фахівців завдяки підключення методу спонтанного створення аналогій і асоціацій в напрямі загального вирішення досліджуваної проблеми. Цей метод потребує досвідченого керівника, проведення відбору та навчання фахівців, інженерів, консультантів, експертів тощо

Ліквідація тупикових ситуацій. Методвирішення масштабних і складних задач завдяки винайдення нових напрямів розв’язування, коли неможливо знайти прийнятне рішення відомими традиційними методами. Учасникам необхідно відійти від відомих засобів вирішення проблем, вийти за межі накопичених знань, досвіду.

Метод інверсії (зворотного руху). Передбачає вико­ристання протилежних існуючому поглядів щодо вирі­шення нової проблеми, як от: розглянути функції об'єкта з іншого боку (пилосос може бути і розпилювачем рідини); замість дій, які передбачає існуюча технологія, застосува­ти протилежні (охолоджувати замість нагрівати — спосіб консервування овочів та фруктів); перевернути об'єкт «догори ногами» (та­ким чином часто подають рекламу) тощо. Наприклад, поєд­нання дешевизни і недовговічності може бути привабливі­шим для покупця, ніж довговічності, але дороговизни.

Метод ідеалізації. Ґрунтується на уявленні про ідеаль­ний спосіб задоволення певних потреб споживача (тобто без витрат). Звідси створюють ідеї щодо інструментів, які можуть задовільнити цей ідеальний образ (наприклад, будинок, виготовлений із стандар­тних блоків, компонуючи які можна постійно перебудову­вати і добудовувати власне житло протягом усього життя, витрачаючи для цього значно менше коштів, ніж при по­купці іншого будинку, щоразу, коли виникає потреба роз­ширення житлової площі).

Метод ключових запитань. Доцільно застосовувати для накопичення додаткової інформації щодо ринкової си­туації, зокрема під час просування нового товару на ринок. Прикладами ключових запитань можуть бути такі: на яко­му сегменті ринку слід сконцентрувати зусилля; чи пови­нен товар мати різні модифікації для різних ринкових сег­ментів; чому споживачі надаватимуть перевагу саме нашо­му товарові; якою має бути якість товару; якою має бути цінова політика на товар; яка інформація потрібна для ор­ганізації рекламної кампанії; чи може товар бути запропо­нований на інших ринках та ін.

Метод аналогій. Використовується найчастіше спон­танно, коли якийсь факт, предмет чи явище у навколиш­ньому середовищі підказує нове конструктивне чи дизай­нерське рішення нового товару. Наприклад, телевізійна башта побудована за принципом колоска. По­дібно до того, як стійкість колоска обумовлена наявними у його стінках рослинними волокнами, стійкість башти за­безпечена натягнутими у її бетонних конструкціях сталь­ними тросами.

Метод фокальних об'єктів. Заснований на переносі ознак випадково обраних об'єктів на об'єкті, що розробляється і перебуває у фо­кусі переносу. Застосування мето­ду фокальних об'єктів передбачає таку послідовність дій: вибір фокальних об'єктів (продукту, який потребує вдосконалення чи модифікації); вибір 3-х і більше випадкових об'єктів навмання зі словника, каталогу, книги тощо; складання списку ознак випадкових об'єктів; генерування ідеї шляхом приєднання до фокального об'єкта ознак випадкових об'єктів; вибудовування випадкових сполучень шляхом віль­них асоціацій; оцінювання отриманих ідей і відбір корисних рі­шень. Останній етап роботи доцільно доручити експертові чи групі експертів і на основі їх висновків приймати рі­шення.

Ці та інші методи активізації творчого пошуку сприя­ють появі багатьох ідей щодо створення нового продукту і несподіваного дизайнерського чи конструктивного рі­шення.