Основні методи економічної теорії

Методи, методологія – це засоби, прийоми, інструменти пізнання.Методи пізнання:1.Наукова абстракція – ґрунтується на звільненні інформаційного матеріалу від випадкового, неістотного і виокремленні в ньому сталого, типового. Результатом застосування є теоретичні абстракції, наукові поняття, категорії, економічні закони.2.Метод системного аналізу – комплексне вивчення внутр. структурно-функціонуючих, причинно-наслідкових, ієрархічних, прямих і зворотних зв’язків.3.Метод аналізу і синтезу – це процес розумового або практичного розкладання цілого на складові частини. Подальше поєднання в єдине ціле виділених частин.

4.Поєднання кількісного та якісного аналізу – дає теоретичне підґрунтя для створення нового підходу для темпів пропорційного розвитку господарства, постановки конкретних практичних завдань розвитку економіки.5.Математичні і статистичні методи – забезпечують поєднання кількісного та якісного аналізу.6.Метод логічного та історичного підходу – логічний метод тісно пов’язаний з історичним, оскільки звільнює оцінку історичного розвитку від випадковостей. Логічний метод дослідження застосовується для розгляду більш зрілих економічних відносин7.Метод порівнянь – використовується для визначення подібності та відмінності між господарськими явищами.8.Метод аналогії – означає перенесення властивостей притаманних одному явищу на інше явище.9.Гіпотеза – це науково - обґрунтоване припущення про можливі зв’язки, відносини, причини явищ.

 

 

5.Економ система, сутність та складові частини Економічна система – це основа будь-якого суспільства. Це сукупність різноманітних видів економ діяльності людей спрямованих на виробництво, розподіл, обмін і споживання матеріальних благ. Вона повинна відповідати на питання: що виробляти, як виробл, для кого (чого) виробл. Частини: 1. Продуктивні сили суспільства – все працездатне населення із відповідним рівнем освіти, досвіду, кваліфікації,а також в сукупності з тими засобами виробн, якими люди працюють.2.виробничі відносини-віднос,що виникають між людьми в процесі виробництва,розподілу,обміну і споживання матеріальних благ.сукупність вироб. Відносин становить матеріальний базис суспільства.3. Техніко-економ.(виникають безпосередньо на виробн. І пов*язані з розвитком техніки – спеціалізація, механізація,автоматизація) та організаційно-економ. відносини(що також виникають безпосередньо на виробництві, але пов*язані з процесом управління – менеджмент).4.Господарський механізм – сукупність різноманітних практичних економічних важелів, якими користується держава з метою найбільш ефективного господарювання (досягнення максимального результату при мінімальних витратах).

6. Традиційна економічна система сутність та характеристика Традиційна економічна система ґрунтуються на звичаях, обрядах тощо, які завжди передавались із покоління до покоління. Саме ці обставини визначали, що виробляти, як виробляти, для кого виробляти. Основними рисами традиційної системи є те, що:- виробництво, розподіл та обмін базуються на звичаях, традиціях, культових обрядах. - розвиток техніки обмежений, оскільки він об’єктивно підриває підвалини традиційної системи;- зубожіння і бідність основної маси населення;- нерозвинутість ринкових відносин і ринкової інфраструктури, слабкий виробничий потенціал у країні в цілому.Зважаючи на викладене, нині країни з суттєвими елементами традиційної економіки є постачальниками сировини та матеріалів у світове господарство, виступають ринком збуту готової продукції для розвинутих держав.В сучасних умовах країни зі значними залишками традиційної економіки розвиваються під впливом іноземного капіталу, є постачальниками сировини та матеріалів для світового господарства, слугують ринками збуту готової продукції економічно розвинених країн світу.

 

7. Ринкова економічна система сутність та характеристика
Ринкова економіка ці питання вирішує через ринок, ціни, прибуток, витрати. Серед характерних рис ринкової економіки можна виділити такі:- панування приватної власності на виробничі і трудові ресурси;- дотримання принципу свободи підприємництва і вибору сфери діяльності, свобода вкладення капіталу туди, коли і де бажано його власнику. Аналогічне стосується і споживача у разі наявності в нього коштів;
- кожен господарюючий суб’єкт прагне до отримання максимуму прибутку, самостійно приймає рішення і діє на свій страх і ризик;Тут діє так звана вільна конкуренція «всіх проти всіх», а також припускається, що немає необхідності державі втручатися у функціонування системи «вільного» ринку

 

8. Командно-адміністративна економічна система сутність та характеристика.

Адміністративно-командна система: всі ресурси, як правило, становлять власність держави,.Тут держава вирішує, що, як і для кого виробляти.Характерними рисами даної системи є:
- суспільна (державна) власність практично на всі фактори виробництва (ресурси), які відокремлено нікому не належать.
- колективне прийняття господарських рішень шляхом централізації планування економічної діяльності;- практично відсутня конкуренція, Ця система ґрунтується на обмеженій диференціації доходів для більшості споживачів, що є гальмом економічного розвитку країни в цілому, оскільки недостатньо стимулюється високопродуктивна праця.

 

9. Змішана економічна система сутність та характеристика.
Змішана економіка базується на широкому розмаїтті форм власності та господарювання.Такий тип економіки з’явився у відповідь на недоліки ринкової системи. Не дивлячись на те, що ринкова економіка досить демократична, володіє гнучкістю, здатна швидко реагувати на зміни ринкового середовища та пристосовуватися до них, вона все ж таки породжує серйозні проблеми – монополізм, безробіття, великий розрив між рівнем забезпеченості та бідності й багато інших. Ці небажані тенденції у змішаній економіці ліквідуються шляхом державного регулювання. Іншими словами, змішана економіка поєднує риси ринкової та планової економічних систем: в ній свобода учасників ринку комбінується з впливом держави на національне господарство. Так, зберігається приватна власність на засоби виробництва, як і раніше значна частина ринків товарів регулюється автоматично за допомогою механізму цін.

 

10. Потреби, сутність та структура. Закон зростання потреб. Потреби – це свідомі або не свідомі бажання людини вчому-небудь, що необхідно для підтримки життєдіяльності людини. Потреби виступають як стимул, внутрішній збудник людини до діяльності.Економ потреби – це потреби людини в різноманітних економ благах.В найбільш узагальненому вигляді потреби ділять на такі групи:-Фізіологічні – що зумовлені існуванням людини як живої істоти.

-Соціальні потреби – це такі, що зумовлені існуванням людини як істоти суспільної.-Духовні петреби – зумовлені існуванням людини як індивіда, особистості.

В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РІЗНИХ КРИТЕРІЇВ РОЗРІЗНЯЮТЬ РІЗНІ ГРУПИ ПОТРЕБ 1.В залежності від участі в процесі виробництва потреби бувають а) Виробничі – це потреби в засобах виробництва;б)Не виробничі – це потреби в предметах споживання. 2 В залежності від способу задоволення розрізняють а)Особисті; б)Колективні; в)Суспільні 3 В залежності від кількісних ознак розрізняють

а)Абсолютні – відповідають останнім досягненням науки і техніки можуть бути задоволені тільки в майбутньому. Вони виступають орієнтиром для розвитком суспільства.б)Дійсні - відповідають досягнутому рівню виробництва імають бути задоволені на даному етапі.в)Платоспроможні такі, що визначаються кількістю грошей населення.г)Фактичні – визначаються кількістю товарів.Людські потреби зростають безмежно існує закон зростання потреб який діє на віх етапах розвитку людства і відображує глибинні причинно-наслідкові зв’язки між виробництвом і споживанням: потреби безупинно розвиваючись виступають рушійною силою розвитку виробництва, а воно в свою чергу розвиваючись народжує нові потреби.