Парламентська функція законотворення. Законотворчий процес

План

1. Процедура внесення законопроекту до парламенту.

2. Етап обговорення законопроекту.

3. Етап прийняття закону.

4. Санкціонування закону. Право вето. Офіційне оприлюднення.

 

Методичні рекомендації

Зміст законодавчої функції парламентів. Організаційні питання законотворчості. Офіційне закріплення державної волі в нормах права. Поняття законотворчості. Стадії законотворчості. Універсальна схема-модель законотворення.

Етапи законотворення. Внесення законопроекту до парламенту. Законодавча ініціатива. Суб’єкти законодавчої ініціативи. Етап обговорення законопроекту на пленарних засіданнях палат і в комітетах (комісіях). Процедура читання законопроекту. “Англійська система трьох читань”. “Французька система комісій (комітетів)”. Перше читання законопроекту. Друге читання законопроекту. Комітетська стадія. Стадія доповіді. Третє читання законопроекту.

Прийняття закону. Процедурні правила проведення голосування по законопроекту. Питання кворуму і способів голосування. Проста більшість, кваліфікована більшість.

Підписання (санкціонування) закону главою держави. Відносне, або відкладальне вето. Процедура подолання вето. Офіційне оприлюднення закону.

Список рекомендованої літератури

1. Гелей С.Д., Рутар С.М. Політологія: Навчальний посібник. – К., 2008. – 415
2. Політологічний енциклопедичний словник. — К., 1997. — 385 с.
3. Свєтова С. Практика парламентаризму: Посібник. — К.,1997. — 132 с.
4. Шляхтун П.П. Парламентаризм: словник-довідник. – К., 2003. – 151 с.
5. Шаповал В. Конституційне право зарубіжник країн. – К., 2006. – 496 с.

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 7

(2 год)

КОНТРОЛЬНА ФУНКЦІЯ ПАРЛАМЕНТУ

План

1. Контрольні органи парламенту.

2. Форми парламентського контролю.

3. Об’єкти парламентського контролю.

 

Методичні рекомендації

Поняття “парламентський контроль”. Функція контролю. Об’єкти парламентського контролю: виконавча влада, Глава держави, судова влада, збройні сили. Моделі парламентського контролю: особливості парламентських, президентських і змішаних держав.

Форми контролю: запит депутатів до глави уряду або окремих міністрів; інтерпеляція, депутатський запит, депутатська пропозиція; резолюція про довіру уряду; регулярні звіти урядів та міністерств про їхню діяльність; послання глав держав і тронні промови монархів.

Постійні, спеціальні й слідчі комісії (комітети) як засоби парламентського контролю. Парламентські слухання: функція, правила проведення. Формальне затвердження парламентом звіту про виконання державного бюджету за рік. Рахункові (лічильні) палати парламентів.

Список рекомендованої літератури

1. Гелей С.Д., Рутар С.М. Політологія: Навчальний посібник. – К., 2008. – 415
2. Політологічний енциклопедичний словник. — К., 1997. — 385 с.
3. Свєтова С. Практика парламентаризму: Посібник. — К.,1997. — 132 с.
4. Шляхтун П.П. Парламентаризм: словник-довідник. – К., 2003. – 151 с.
5. Шаповал В. Конституційне право зарубіжник країн. – К., 2006. – 496 с.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 8

(2 год)

УСТАНОВЧА ФУНКЦІЯ ПАРЛАМЕНТУ

План

 

1. Моделі формування уряду:

– на парламентських засадах;

– позапарламентським способом.

2. Участь парламентів у формуванні інших державних органів або призначенні посадових осіб.

3. Судові функції парламенту.

 

Методичні рекомендації

Зміст установчої функції парламентів. Обрання глави держави парламентом. Участь у формуванні уряду. Моделі формування уряду: на парламентських засадах, позапарламентський спосіб.

Участь парламентів у формуванні інших державних органів або призначенні посадових осіб. Судові (квазісудові) функції парламентів: процедура імпічменту; право парламентів (палат) висувати на розгляд судових органів звинувачення проти вищих посадових осіб; оголошення амністій; право палат (парламентів) вирішувати спори про правомірність депутатського мандату й законність виборів.

Список рекомендованої літератури

 

1. Гелей С.Д., Рутар С.М. Політологія: Навчальний посібник. – К., 2008. – 415.
2. Політологічний енциклопедичний словник. — К., 1997. — 385 с.
3. Свєтова С. Практика парламентаризму: Посібник. — К.,1997. — 132 с.
4. Шляхтун П.П. Парламентаризм: словник-довідник. – К., 2003. – 151 с.
5. Шаповал В. Конституційне право зарубіжник країн. – К., 2006. – 496 с.

 

САМОСТІЙНА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ

"ІСТОРІЯ І ТЕОРІЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ"

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ

"ПАРЛАМЕНТАРИЗМ ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ: ІСТОРІЯ І ТЕОРІЯ"

ЗАВДАННЯ № 1

СКЛАСТИ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК, ПОЯСНИТИ НАСТУПНІ ТЕРМІНИ

(2 год)

Абсолютна монархія, Активне виборче право, Альтернативні вибори, Апарат парламенту, Асамблея конституційна, Багатопартійність, Багатоступеневі вибори, Бікамералізм, Білль про права, Блоковане голосування, Бундесрат, Бундестаг, Бюджетна ініціатива, Великі Національні Збори, Верховна Рада, Верховні Народні Збори, Вестмінстерська модель, Вето, Виборець, Вибори, Виборча система, Виборче право, Виборчий блок, Виборчий округ, Виборчий процес, Виборча комісія, Виконавча влада, Відкрите голосування, Вотум довіри, Генеральний конгрес, Генеральні кортеси, Генеральні штати, Глава держави, Глава уряду, Голосування, Громадянське суспільство, Двоблокова партійна система, Двопалатна система, Двопартійна система, Декларація, Делегат, Демократія, Демократія парламентська, Денонсація, Депутат, Депутатська група, Депутатаська етика, Депутатська недоторканість, Депутатське звернення, Депутатський запит, Депутатський мандат, Держава, Державні Збори, Диктатура, Династія, Довіра парламенту, Дуалізм виконавчої влади, Дуалістична монархія, Електорат, Європейський парламент, Законодавчі органи, Закрите засідання, Звіт депутата, Змішана виборча система, Імперативний мандат, Імпічмент, Імунітете парламентський, Імдемнітет парламентський, Кабінет міністрів, Кандидат у депутати, Кваліфікована більшість, Кворум, Керівний орган парламенту, Коаліційний уряд, Комітети парламентські, Консенсус, Конгрес, Конституційна монархія, Конституція, Конституційні принципи, Криза парламентаризму, Легітимність, Лідер парламентської фракції, Лобізм, Мажоритарна виборча система, Меджліс, Міністеріалізм, Монокамералізм, Надзвичайна сесія, Непрямі вибори, Обговорення законопроекту, Однопалатна система, Однопартійна система, Опозиція парламентська, Палата, Парламент, Парламентаризм, Парламентарій, Парламентська форма правління, Партія політична, Передвиборна агітація, Плебісцит, Пленарне засідання, Повторні вибори, Позачергові вибори, Поіменне голосування, Політична група, Політичний режим, Принципи виборчого права, Ратифікація, Розпуск парламенту, Сейм, Сенат, Сенатор, Сесія парламентська, Спікер, Суверенітет, Таємне голосування, Тоталітаризм, Унітаризм, Федералізм, Федеральні збори, Фракція парламентська, Хартія, Ценз, Чергові вибори, Читання парламентське, Член парламенту.

ЗАВДАННЯ № 2

(2 год)

СКЛАСТИ ТАБЛИЦЮ

"КРАЇНИ СВІТУ"

№ п/п	Назва країни	Форма правління	Назва представницького органу	Структура парламенту	Кількість парламентаріїв	Виборча система
1.

В таблицю необхідно внести близько 200 незалежних країн, серед яких за статистикою 103 – з президентською формою правління, 46 – із парламентською і 45 – монархій. Завдання виконувати від руки у зошиті або на стандартних аркушах.

ТЕМИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

1. Місце парламентів у системі вищих органів державної влади.

2. Парламентаризм як явище суспільного життя.

3. Парламентаризм в історії політичної та правової думки.

4. Основні етапи становлення парламентаризму.

5. Моделі сучасного парламентаризму.

6. Структура парламентів.

7. Правовий статус депутата.

8. Явище бікамералізму у світовій парламентській практиці.

9. Повноваження палат двопалатного парламенту.

10. Процедура формування двопалатного парламенту.

11. Особливості двопалатних парламентів в унітарних державах.

12. Процедура формування парламентів.

13. Політична структуризація парламенту.

14. Організаційна структура сучасних парламентів.

15. Керівні органи парламенту.

16. Компетенція парламентів у сучасному світі.

17. Функція законотворення.

18. Етапи законотворення.

19. Депутатський імунітет та індемнітет і практика їх застосування в сучасних парламентах.

20. Контрольна функція парламенту.

21. Моделі інституту омбудсмена у світовій парламентській практиці.

22. Квазісудові функції парламенту та практика їх реалізації у світі.

23. Процедура формування сучасних парламентів.

24. Парламент у державах зі змішаною формою правління.

25. Верховна Рада в системі органів державної влади в Україні.

26. Етапи розвитку парламентаризму в українській історії.

27. Процес законотворення в парламенті України.

28. Правовий статус депутата в Україні.

29. Механізм взаємодії парламенту та виконавчої влади в Україні.

30. Характер депутатського мандата та українська практика.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Моделі парламентів у сучасному світі.

2. Сучасні тенденції розвитку парламентаризму.

3. Парламент і виконавча влада: проблема взаємодії у транзитних суспільствах.

4. Основна функція парламенту — законотворення.

5. Процедура законотворення.

6. Типи парламентів і види їх компетенції.

7. Основні права депутата. Імунітет та індемнітет.

8. Проблеми політичної структуризації Верховної Ради України.

9. Конструктивний та деструктивний вотум недовіри у світовій парламентській практиці.

10. Роль парламентів у формуванні урядів.

11. Поняття “парламент без парламентаризму” та його прояви у світовій парламентській практиці.

12. Особливості політичного структурування парламенту Великобританії і США.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Поняття “парламентаризм”. Парламентаризм як форма суспільного співжиття. Обмежений парламентаризм.

2. Періодизація світового парламентаризму.

3. Типи парламентаризму: незавершений парламентаризм, парламентське правління, моністичний парламентаризм, раціоналізований парламентаризм, парламентський міністеріалізм.

4. Парламентські інститути в античному світі.

5. Станово-представницькі установи Середньовіччя та Нового часу: іспанські кортеси, французькі Генеральні штати, Велика рада Англії.

6. Британські концепції парламентаризму: Локк, Берк, Міль, Дайсі.

7. Американські концепції парламентаризму: Медісон, Джефферсон, Гамільтон.

8. Ідеї парламентаризму в німецькій класичній філософії: Кант, Гегель.

9. Сучасний парламентаризм, його значення та функції.

10. Керівні органи парламенту: різновиди, способи формування, функції та роль.

11. Двопалатна структура парламенту: сутність, різновиди (парламент як орган регіонального представництва, “однодвопалатна система”).

12. Структура сучасних парламентів: поняття, типи парламентів.

13. Повноваження верхньої палати парламенту.

14. Однопалатні парламенти.

15. Повноваження нижньої палати парламенту в двопалатних парламентах унітарних держав.

16. Повноваження нижньої палати парламенту в двопалатних парламентах федеративних держав.

17. Принципи організації сучасних парламентів: основні ознаки.

18. Сесійність і професійність сучасних парламентів.

19. Кількісний склад сучасних парламентів.

20. Порядок формування парламентів. Залежність складу парламенту від типу виборчої системи.

21. Мажоритарна виборча система, її вплив на структуру парламенту.

22. Пропорційна виборча система, її роль у структуруванні парламенту.

23. Змішана виборча система і питання структуризації парламенту.

24. Поняття “обмежувальний пункт”, його вплив на структурування парламенту.

25. Порядок формування верхньої палати парламенту.

26. Проблема двопалатності парламенту в унітарних державах.

27. Прямі та багатоступінчасті вибори депутатів, призначення членів парламенту, мандат “за посадою”.

28. Парламентські фракції (клуби, групи): підстави для формування, роль у роботі парламенту.

29. Постійні комітети (комісії) парламенту.

30. Особливості політичної структуризації парламентів США та Великобританії.

31. Чергові та позачергові сесії парламентів.

32. Допоміжний апарат парламенту.

33. Парламентські слідчі комісії.

34. Зміст законодавчої функції парламентів.

35. Поняття “законодавчий процес”.

36. Основні етапи законотворення.

37. Процедура внесення законопроекту до парламенту.

38. Поняття “законодавча ініціатива”, суб’єкти законодавчої ініціативи.

39. Етап обговорення законопроекту.

40. Етап прийняття закону.

41. Поняття “проста парламентська більшість”, “конституційна більшість”, “абсолютна конституційна більшість”.

42. Етап підписання (санкціонування) закону.

43. Право вето в конституціях країн світу.

44. Відносне (відкладальне) вето й процедура його подолання.

45. Етап офіційного оприлюднення закону.

46. Поняття “механізм стримувань і противаг”.

47. Установча функція парламенту: поняття.

48. Процедура обрання глави держави парламентом.

49. Участь парламенту у формуванні уряду.

50. Позапарламентський спосіб формування уряду: сутність і приклади.

51. Участь парламентів у формуванні органів державної влади або призначенні посадових осіб.

52. Повноваження парламенту у сфері зовнішньої політики.

53. Квазісудові функції парламентів (імпічмент, амністія).

54. Контрольна функція парламенту: поняття.

55. Об’єкти парламентського контролю.

56. Поняття “парламент без парламентаризму”.

57. Контрольні органи парламенту.

58. Форми парламентського контролю.

59. Виконавча влада як об’єкт парламентського контролю.

60. Інтерпеляція і депутатський запит.

61. Тимчасові комітети (комісії): призначення, процедура формування.

62. Питання про довіру уряду та звіти уряду.

63. Інститут омбудсмена.

64. Поняття “політична відповідальність уряду”.

65. Послання глав держав і тронні промови.

66. Парламентські слухання.

67. Бюджетний процес і рахункові палати.

68. Поняття “асигнатури та контрасигнатури”.

69. Процедура розпуску парламенту: світова практика.

70. Процес становлення парламентаризму в Україні: основні етапи.

71. Процедура формування парламенту України.

72. Конституційно-правовий статус Верховної ради України.

73. Парламент України в системі вищих органів державної влади.

74. Керівні органи українського парламенту.

75. Структура Верховної Ради України.

76. Повноваження парламенту України.

77. Проблема політичної відповідальності парламенту в Україні.

78. Правовий статус народного депутата.

79. Депутатський імунітет та індемнітет.

80. Процедура проходження законопроекту в парламенті України.

81. Президентське право вето та процедура його подолання в Україні.

82. Підстави та процедура розпуску парламенту в Україні.

83. Парламентські фракції та групи в парламенті України.

84. Поняття “політичне лобіювання”.

85. Політичне лобіювання в українському парламенті.

86. Проблема утвердження парламентаризму в постсоціалістичних країнах.

87. Внутрішня організація парламентів: поняття, офіційна і партійна частини парламенту.

88. Моделі парламентського контролю.

89. Проблема парламентаризму у президентських республіках.

90. Поняття “криза парламентаризму”, її сутність.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бандурка О., Древаль Ю. Парламентаризм в країні: становлення і розвиток: Монографія. — Харків, 1999. — 288 с.
2. Барановський Ф. Партійна система України: необхідність оптимальності // Віче. – 2004. – № 7. – С. 10 – 12.
3. Бачилов И. Функции органов управления. — М., 1976.
4. Влада народу: Український парламентаризм від віча Київської Русі до Верховної Ради України // Україна. — 1997.— № 1 – 2. — С. 3 – 12.
5. Власенко О. Парламентаризм у програмах перших українських політичних партій: 1885 – 1914 рр. // Хроніка 2000. – 1998. – № 23 – 24. – С. 210 – 218.
6. Гавриш С. Парламентаризм на чолі суспільного прогресу // Віче. – 2001. – № 7. – С. 3 – 17.
7. Галай Ю. Роль та значення політичних партій в парламентсько-президентській республіці // Юридична Україна. – 2007. – № 4. – С. 15 – 18.
8. Ганжуров Ю. Парламентаризм як об'єкт електоральної комунікації // Політичний менеджемент. – 2004. – № 5. – С. 92 – 99.
9. Ганжуров Ю. Роль парламенту у формуванні правової культури громадян України // Людина і політика. – 2004. – № 4. – С. 141 – 145.
10. Георгіца А. З. Сучасний парламентаризм: проблеми теорії і практики. — Чернівці, 1998. — 484 с.
11. Гладуняк І. Політико-управлінські функції парламенту // Віче. – 2007. – № 23 – 24. – С. 16 – 17.
12. Головченко В. Порівняльна політологія: Курс лекцій. — К., 2002. — 176 с.
13. Григорьев А. Партийный парламентаризм – немецкий вариант // Эхо планеты. – 2001. – № 4. – С. 20 – 23.
14. Денисов В. Еволюція управління суспільством і парламентаризм // Віче. – 2001. – № 9. – С. 45 – 55.
15. Денисов В. Методологія сучасного парламентаризму // Віче. – 1999. – № 11. – С. 35 – 42.
16. Денисов В. Парламентаризм і ліберальна традиція індивідуальної свободи // Віче. – 2001. – № 1. – С. 65 – 84.
17. Доморослий В. Біля витоків українського парламентаризму // Віче. — 1999. — № 4. — С. 131 – 137.
18. Древаль Ю. Парламенти і парламентаризм: уроки і перспективи // Віче. — 1999. — № 11. — С. 35 – 42.
19. Древаль Ю. Парламентаризм: "приглушений" чи раціоналізований: різновиди парламентської форми державного правління // Віче. – 2003. – № 9. – С. 50 – 53.
20. Журавльова Г. Витоки українського парламентаризму // Віче. — 1998. — № 6. — С. 135 – 140.
21. Журавський В. Розвиток доктрини українського парламентаризму в ХІХ – на початку ХХ ст. // Право України. – 2001. – № 5. – С. 37 – 41.
22. Журавський В.С. Становлення і розвиток українського парламентаризму. – К., 2002. – 342 с.
23. Зазнаев О.И. Преимущества и недостатки президентской, парламентской и полупрезидентской систем // Социально-гуманитарные знанаия. – 2006. – №. 5. – С. 133 – 144.
24. Зубов А.Б. Парламентаризм в Тайланде. – М., 1982. – 262 с.
25. Історія української конституції / Упоряд. А. Слісаренко, М. Томенко. — К., 1997. — 464 с.
26. Каутский К. Парламентаризм и народное законодательство. – Одесса, 1905. – 130 с.
27. Коваль В. Проблема вдосконалення парламентаризму в Європейському Союзі // Право України. – 2002. – № 7. – С. 110 – 114.
28. Коваль В. Становлення парламентаризму в Європейському Союзі // Право України. – 2002. – № 2. – С. 143 – 147.
29. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. — К., 1997. — 79 с.
30. Кравченко С. Референдуми на початку ХХІ століття: вітчизняний і зарубіжний досвід // Економіка. Фінанси. Право. – 2003. – № 6. – С. 13 – 17.
31. Кривенко Л. Парламент без парламентаризму? // Віче. — 1997. — № 4. — С. 13 – 32.
32. Марисюк К. Зародження канадського парламентаризму і створення єдиного Парламенту Канади (1840 – 1876) // Право України. – 1999. – № 3. – С. 96 – 98.
33. Мартинюк Р. Сучасний український парламентаризм: особливості розвитку // Юридична Україна. – 2009. – № 1. – С. 27 – 31.
34. Медовар Н. Парламентаризм, який збудував країну // Сучасність. – 2008. – №. 2 – 4. – С. 81 – 90.
35. Мироненко О. Представницькі органи литовсько-руської держави в контексті еволюції українського парламентаризму // Вісник Академії правових наук України. – 1997. – №. 2. – С. 38 – 39.
36. Мироненко О. Роль генеральних військових рад в історії вітчизняного парламентаризму // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – № 1. – С. 71 – 82.
37. Нагорняк М.М. Концепція парламентської демократії Томаша Масарика // Віче. – 2007. – № 18. – С. 9 – 11.
38. Опанасенко Д. Особливості грецького парламентаризму // Парламент. – 2005. – № 4. – С. 44 – 48.
39. П арламентаризм і державна незалежність України. – К., 2001. – 66 с.
40. Парламенты зарубежных стран. Справочник. – М., 1968. – 285 с.
41. Парламенты мира: сборник. – М., 1991. – 622 с.
42. Парламенты. Сравнительное исследование структуры и деятельности представительских учреждений 55 стран мира / Подг. д-р М.Амеллер. – М., 1967. – 512 с.
43. Парламентські вибори в Європейському Союзі / Д.С.Ковриженко, Д.М.Котляр, А.М.Євгеньєва та ін. – К., 2002. – 113 с.
44. Петрушка Н. Інститут Парламентаризму в Чеській Республіці: Характеристика та основні функції // Віче. – 2007. – № 18. – С. 56 – 58.
45. Погорєлова А. Культура парламентаризму – Масштабне інтелектуальне завдання держави і суспільства: моделі поведінки, роботи депутатів і всього апарату мають демонструвати еволюцію до вищої організації і моральності // Віче. – 2007. – № 4. – С. 13 – 15.
46. Погорєлова А. Культура парламентаризму – культура демократії // Віче. – 2003. – № 4. – С. 16 – 19.
47. Погорєлова А. Культура парламентаризму як фактор прискорення демократичної модернізації // Віче. – 2005. – № 10. – С. 72 – 75.
48. Погорєлова А. Утверджувати дух парламентаризму // Віче. – 2005. – № 1. – С. 19 – 21.
49. Погорєлова А. Передумови розширення доступу громадян до законотворчого процесу // Віче. – 2007. – № 23 – 24. – С. 20 – 22.
50. Політологічний енциклопедичний словник. — К., 1997. — 385 с.
51. Разделение власти и парламентаризм. – М., 1992. – 126 с.
52. Романенко Є. Проблема парламентаризму в діяльності українських національних партій (1905 – 1907) // Нова політика. – 2002. – № 1. – С. 46 – 50.
53. Романов Р. Понятие и сущность парламентаризма // Социально-политический журнал. – 1998. – № 4. – С. 210 – 225.
54. Сас С. Законодавство про регламенти однопалатних та двопалатних парламентів // Право України. – 2005. – № 3. – С. 135 – 138.
55. Свєтова С. Практика парламентаризму: Посібник. — К.,1997. — 132 с.
56. Сенченко М. Парламентаризм – велика брехня нашого часу // Персонал. – 2000. – № 2. – С. 50 – 59.
57. Сімон Г. Крах парламентаризму в Білорусії, Росії і Україні // Політична думка. – 2000. – № 2. – С. 59 – 64.
58. Становление российского парламентаризма начала ХХ века / Под ред. Н.Б.Селунской. – М., 1996. – 282 с.
59. Томенко М. Український парламентаризм у контексті історичного досвіду та сучасної практики // Хроніка 2000. – 1998. – № 27 – 28. – С. 232 – 242.
60. Томсинов В. А. Законодательная деятельность английского парламента в первой половине 1642 г.: формирование идеологии гражданской войны // Вестник Московского университета. – 2008. – № 6: Серия 11. Право. – С. 3 – 59.
61. Троян С. Парламентаризм в Польщі та Україні на сучасному етапі: порівняльний аналз // Історія в школі. – 2002. – № 5 – 6. – С. 52 – 55.
62. Уроки виборів 2002 р. та перспективи парламентаризму // Політичний календар. – 2002. – № 3. – С. 9 – 20.
63. Федоренко Г. Парламентська прерогатива приймати закони. Традиції і реалії // Віче. — 1997. — № 8. — С. 30 – 36.
64. Федоренко Г. Український парламентаризм: історичні паралелі // Віче. – 1998. – № 4. – С. 49 – 55.
65. Чічановський А. Від парламенту до парламентаризму // Віче. – 2007. – № 21 – 22. – С. 9 – 10.
66. Шаповал В. Вищі органи сучасної держави: Порівняльний аналіз. — К., 1995. — 136 с.
67. Шаповал В. Парламент як орган народного представництва // Віче. — 1999. — № 5. — С. 3–10.
68. Шаповал В. Парламентаризм в Україні: пошуки парадигми чи рух до нового // Віче. — 1997. — № 5. — С. 14 – 24.
69. Шемшученко Ю. Теоретичні засади розвитку українського парламентаризму // Право України. — 1998. — № 1.— С. 17 – 20; або Віче. – 1997. – № 12. – С. 23 – 29.
70. Шляхтун П.П. Парламентаризм: словник-довідник. – К., 2003. – 151 с.
71. Шуст Р. Почин українського державного парламентаризму: козацька рада чигиринського періоду // Хроніка 2000. – 1998. – № 23 – 24. – С. 15 – 21.