Завдання на безвідривну педагогічну практику

для студентів ІІ курсу

(педагогічний модуль)

Особливість безвідривної педагогічної практики є те, що вона проходить паралельно з навчанням в університеті.

Основна мета даного виду практики полягає в ознайомленні студентів зі специфікою педагогічної діяльності, накопичення відповідних психолого-педагогічних спостережень для кращого осмислення змісту єдності педагогічної теорії та практики. Студенти мають усвідомити себе майбутніми вчителями, прийшовши в школу з цією думкою і позицією, що сприяє свідомому і цілеспрямованому професійно-особистісному саморозвитку.

Зміст роботи студентів. Безвідривна практика передбачає відвідування студентами базової школи протягом кількох (10-11) тижнів (20 годин), яке передбачає: загальне знайомство з школою і класом; бесіди з класним керівником, ознайомлення з планом його роботи, з шкільною документацією: класним журналом, щоденниками школярів, зошитами; відвідування класних годин, зборів, бесід, що проводяться класним керівником і їх спільний аналіз.

З метою створення умов, щоб студенти могли вести індивідуальні спостереження, за кожним класом закріплюють по п’ять-сім осіб.

Безвідривна педагогічна практика спрямована на формування умінь і навичок студентів:

пов’язувати одержані теоретичні знання психолого-педагогічних дисциплін з конкретними умовами організації педагогічного процесу в навчально-виховному закладі;

цілеспрямовано спостерігати та аналізувати педагогічний процес і педагогічні явища, що в ньому відбуваються;

планувати (конструювати) навчально-виховний процес.

Протягом проходження безвідривної практики студент має працювати в декількох напрямках і виконати такі завдання:

· Ознайомитися із структурою управління навчально-виховним закладом та завданнями і змістом навчально-виховної роботи в школі:

9. проаналізувати педагогічні проблеми над якими працюють загальноосвітні школи;

10. ознайомитися із всіма видами планування методичної, навчальної, виховної роботи школи та зафіксувати їх структурні та змістові особливості;

11. ознайомитися і зафіксувати особливості організації діяльності органів учнівського самоврядування в школі;

 

· Вивчити складові діяльності класного керівника та досвід організації цілеспрямованої життєдіяльності учнів класу:

1. ознайомитися з планом роботи класного керівника;

2. відвідати і проаналізувати не менше двох виховних заходів у класі основної чи старшої школи;

3. проаналізувати рівень вихованості учнів та сформованості колективу;

4. проаналізувати ефективність діяльності органів самоврядування (активу) класу.

· Протягом проходження практики студент веде психолого-педагогічні спостереження за життєдіяльністю класного колективу:

5. фіксувати педагогічні ситуацій, формулювати педагогічні задачі та пропозиції, щодо шляхів їх педагогічно доцільного розв’язання;

6. фіксувати враження від: ведення шкільної документації; цілепокладання виховної роботи; планування виховної роботи; здійснення виховної роботи; діагностування виховної роботи тощо.

· Підготувати матеріали безвідривної педагогічної практики на семінарські заняття:

Тема семінарського заняття: Виховання в цілісному педагогічному процесі.

7. Загальні висновки про рівень реалізації принципів виховного процесу.

8. підготувати аналіз педагогічних ситуацій із шкільного життя учнів.

 

Тема семінарського заняття :Методи та форми виховної роботи.

- проаналізувавши методику підготовки виховних заходів класними керівниками; Навчально-методичні журнали з виховної роботи в школі підготувати етичну бесіду для учнів основної школи. (Структура додається.)

Тема семінарського заняття: Основні напрями виховної роботи. Шляхи реалізації завдань основних напрямів виховної роботи в школі.

- проаналізувати відвіданий виховний захід.

- підготувати аналіз педагогічних ситуацій із шкільного життя учнів.

Тема семінарського заняття: Позакласна та позашкільна виховна робота

- тезово викласти особливості і види планування навчально-виховної роботи в класі та школі, відповідність його цілям і завданням.

- підготувати аналіз педагогічних ситуацій із шкільного життя учнів.

 

Тема семінарського заняття: Розвиток особистості в колективі.

9. тезово викласти особливості розвитку класу як виховуючого колективу (стадія розвитку колективу, навести приклади педагогічних ситуацій в підтвердження якісних характеристик даної стадії розвитку: наявність перспективних ліній розвитку колективу; як реалізовується принцип паралельної дії; рівень функціонування органів самоврядування; залучення учнів до органів самоврядування; змістовність та різносторонність діяльності колективу; рівень сформованості умов для самовираження та самоствердження учнів тощо);

- підготувати аналіз педагогічних ситуацій із шкільного життя учнів.

Тема семінарського заняття: Зміст, функції, завдання діяльності класного керівника в сучасних умовах.

10. підготувати аналіз плану роботи класного керівника.

- підготувати аналіз педагогічних ситуацій із шкільного життя учнів.

 

Тема семінарського заняття: Управління педагогічними системами.

1. тезово викласти особливості та структуру організації навчально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі та конкретному класі (на основі програми та статуту діяльності навчального закладу).

- підготувати аналіз педагогічних ситуацій із шкільного життя учнів.

 

 

Критерії оцінювання відповідей на теоретичні питання

На семінарських заняттях

Враховується:

1. рівень осмислення поняттєвого апарату педагогічної науки;

2. рівень сформованості аналітичних умінь і концептуальних підходів до аналізу педагогічних ситуацій та педагогічного процесу;

3. повнота розкриття питання, логіка викладу, культура мовлення;

4. використання додаткової літератури;

5. порівняння, зв’язок із практикою, висновки.

Бали	Критерії оцінювання
" Відмінно " – 2	Досконале знання та розуміння поняттєвого апарату з проблеми семінарського заняття, вільне оперування різноманітними класифікаціями в сфері педагогічних знань. Відповідь на поставлені питання повна, насичена глибокими та розгорнутими судженнями. Викладений матеріал має доказовий, логічний і послідовний характер. Студент володіє способами концентрованого викладу матеріалу. Демонструє творче застосування знань при переформатуванні запитання. У відповіді майже не трапляються мовленнєві помилки
"Добре" – 1,5	Відповідь майже повна, має усвідомлений та достатньо розгорнутий характер. Понятійна основа базується на обраній класифікації. Відповідь структурована, проте наявні окремі помилки у послідовності викладу. Недостатньо виваженою та аргументованою є доказова база. Студент вільно оперує педагогічними знаннями, може застосовувати їх у новій педагогічній ситуації. У відповіді трапляються окремі мовленнєві помилки.
"Задовільно" – 1	Відповідь неповна, фрагментарна. Знання мають недостатньо стійкий та послідовний характер. Вони застосовуються переважно для виконання завдань репродуктивного характеру. У відповідях відсутні посилання на фундаментальні дослідження з проблеми семінарського заняття. Відповідь має формальний характер, відсутня чіткість, структурованість. Студент використовує лише окремі знання у новій навчальній ситуації. У відповіді наявні фактичні та мовленнєві помилки.
"Незадовільно" – 0,5	Студент неспроможний відтворити інформацію у певній послідовності. Оперує лише загальними фразами. Відтворює лише окремі фрагменти, називає лише розрізнені факти, дає відповідь у формі висловлювання (судження). Наявні грубі фактичні та мовленнєві помилки.

Самостійна робота