Орієнтовна схема аналізу шкільного підручника

1. Науковість змісту

2. Структура змісту

3. Доступність змісту

4. Навчально-методичний апарат

5.Придатність до самостійного користування

6. Засоби полегшення роботи з навчальною книгою

7. Пропоновані методики

8. Відповідність Державнии санітарнии нормам і правилам "Гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей" (Див. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 18 січня 2007 року N 13)

Приклад аналізу.

Підручник «Інформатика, 10-11» авторів I.T. Зарецької, Б.Г. Колодяжного, А.М. Гуржія, О.Ю. Соколова (2001 р.) рекомендується учням старших класів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, розрахований на підготовку кваліфікованих користувачів.

Підручник виданий російською та українською мовами.

Курс логічно поділяється на такі розділи 1) Інформація і комп'ютер 2) Апаратна частина IBM-PC-сумісного комп'ютера 3) Програмне забезпечення ІВМ-РС-сумісного комп'ютера 4) Операційна система MS-DOS 5) Операційна система Windows 95 6) Internet 7) Робота з електронною таблицею Excel 8) Вступ до бази даних 9) Етапи розв'язування задач за допомогою комп'ютера 10) Вступ до алгоритмізації 11) Початки програмування

Стиль написання підручника цілком адекватний матеріалу, що подається. Автори прагнуть зробити його універсальним з одного боку, а з іншого, детально розглянути питання, які найчастіше вивчаються в сучасному вузівському курсі.

Посібник містить багато додаткової позапрограмної інформації роботу центрального процесора. Багато часу відводиться на вивчення фізичних основ комп'ютера.

Основне поняття — поняття інформації — розглянуто недостатньо. Відсутня інформація про повідомлення, співвідношення повідомлення й інформації, можливості взаємоперетворення інформації і шуму, властивості інформації та основні інформаційні процеси.

У посібнику спочатку описуються без наведення конкретних прикладів загальні уявлення про всі види прикладного програмною забезпечення, програми спеціального призначення. Посібник за стилем нагадує довідник, оскільки носить дедуктивний характер, приклади використовуються для ілюстрації викладеного. Серед традиційних пунктів наявні і такі: «Що таке комп'ютерні ігри і засоби мультимедіа», «Що таке навчаючі програми» та ін.

У підручнику після кожного параграфа міститься завдання та вправи для самостійного виконання.

Основний методичний прийом авторів — намагання зробити посібник, з одного боку, для всіх: і для користувачів, і для початківців, і для системних аналітиків, і для юних програмістів; а з іншого боку, — для будь-якої техніки.

Залишилися поза увагою авторів найважливіші відомості про те, як шукати потрібну інформацію в Інтернеті та як ознайомитися з результатами пошуку, а також щодо захисту інформації.

12. Скласти та обґрунтувати план проведення тижня з предмету.

Однією з форм позакласної роботи є тиждень фізики.

"Тижні інформатики" дають змогу залучити до позакласної роботи багатьох учнів усіх класів; розкрити їх потен­ційні здібності, підвищити рівень знань з фізики, і розвивати пізнавальний інтерес учнів, розширити їх кругозір, показати роль інформатики у повсякденному житті. Ця форма роботи насичена конкретними заходами, і тому успішне проведення "тижня фізики" вимагає серйозної і тривалої підготовки.

Керувати цією роботою доцільно доручити організацій­ному комітету до складу якого входять вчителі і учні, а очолює його ініціативний вчитель фізики.

Комітет складає сценарій тижня, призначає відповідальних за кожну ланку роботи (випуск газет, робота членів журі, підготовка матеріалів стендів, оформлення приміщень, добір повідомлень, питань для КВК). При цьому треба врахувати індивідуальні інтереси і можливості вчителів і учнів, оскільки підготовча робота має бути масовою і творчою. Велику допомогу може надати в цей період шкільна преса, бібліо­тека, запропонувавши спеціальні науково-популярні видання з фізики, статті в журналах.

За 10 днів до початку тижня доцільно оформити спеціа­льний випуск шкільної газети з інформацією, про термін проведення і зміст заходів на весь тиждень, варто кожному дню тижня присвятити невеликий опис, ілюстрований відповідними малюнками і епіграфом.

На черговому засіданні об’єднання вчителів фізики треба підбити підсумки тижня, вказати досягнення і недоліки, накреслити плани на майбутнє.

Проведення такої форми позакласної роботи дозволяє

Розкрити потенційні здібності учнів, розвивати пізнавальний інтерес, розширити їхній кругозір, підвищити рівень трудової культури

Програма тижня інформатики

Понеділок 14.03.2011 р.

1. Відкриття тижня інформатики, ознайомлення з програмою проведення тижня інформатики.

2. Урок – гра «Показуха» (після уроків 4 команди I курсу)

3. Конкурс краща презентацію групи на тему: «Моя професія - найкраща»

4. Конкурс дай назву малюнку

Вівторок 15.03.2011 р.

1. Конкурс розгадування кросвордів

(в Комп’ютерному класу, по три учасники з групи на великій перерві)

I велика перерва – II курс

II велика перерва - I курс

2. Майстер клас з PhotoShop

Середа 16.03.2011 р.

1. Конкурс «Найкращий друкар»

(в комп’ютерному класу по 3 учасники з групи)

I велика перерва – II курс

II велика перерва - I курс

2.Брейн ринг між І курсом

Четвер 17.03.2011 р.

1. Інтелектуальна гра «Еврика» (на уроках інформатики) між 2 курсом

2. Чемпіонат на першість ТВПУ Ресторанного сервісу та торгівлі із гри Contra Strike 1.6

П’ятниця 18.03.2011 р.

Проведення підсумкiв, нагородження переможців.

Визначення кращої презентації та кращої назви малюнку.

 

 

На конкретному уроці з фаху вказати шляхи реалізації його виховної і розвиваючої мети.

Схема конспекту уроку

Урок-така форма організації навчання, при якій навчальні заняття проводяться вчителем з групою учнів постійного складу, одного віку і рівня.

Мета виховання-сукупність властивостей особистості, до виховання яких прагне суспільство.

Мета-це передбачення результату діяльності. Мета уроку складається з 3-х компонентів; навчальна, виховна і розвиваюча.

Навчальна - забезпечити в ході уроку повторення (засвоєння, закріплення, застосування) теорій, понять, законів (вчитель продумує їх перелік і найменування), сформувати загальнонавчальні уміння і навички: сформувати спеціальні вміння з даного предмета.

Виховна функція уроку – полягає у привчанні учня до систематичної, щоденної, кропіткої праці. В процесі уроку виховуються такі риси х-ру, як: самостійність, працелюбність, вміння досягти мети. Реалізація виховної функції переважно реалізується практично на всіх етапах уроку. Наприклад, під час організаційної частини в дітей виховується дисципліна, самоорганізація, акуратність. Мотивація навчальної діяльності виховує повагу до людей робітничої професії, вивчення нового матеріалу – спрагу та потяг до знань.

Практична робота та інструктажі виховують в учнів любов до праці, самостійність, працелюбність, вміння досягти мети, наполегливість, цілеспрямованість. Ці риси формуються в процесі створення різноманітних ситуацій: розв’язування технічних задач, самостійного конструювання та виготовлення виробів та ін., результатом чого є позитивні емоції які викликають потяг до праці, зумовлюють потребу в нових досягненнях. Слід зазначити, що виховна функція реалізується в тісному взаємозв’язку етапів уроку.

Розвиваюча функція уроку найкраще реалізується на етапах вивчення нового матеріалу та практичної роботи. Розвиваюча функція має на меті розвиток таких якостей як увага, уява, мислення, координація рухів, пам’ять. Розвиток здійснюється шляхом викладу нового матеріалу який викликає подальші пошуки інформації. При цьому використовується частково-пошукові, дослідницькі та методи проблемного викладу навчального матеріалу. Розв’язування технічних задач під час практичної роботи розвиває в учнів гнучкість розуму, логічне мислення, увагу, сприяє розвитку уяви.

Реалізація освітньої, виховної і розвиваючої мети на уроках здійснюється шляхом використання змісту навчального матеріалу, підбору форм, методів і прийомів навчання; організацією порядку і дисципліни на уроці, використання оцінки; самою особою вчителя, його поведінкою, ставленням до учнів.