Робота з навчальною, науковою, науково-популярною та довідковою літературою

Це – домінуюча форма роботи в навчальному процесі сучасної вищої школи. Книги є найважливішим джерелом отримання як професійних, так і загальноосвітніх знань, сприяють формуванню великого інформаційного поля, розвитку пріоритетних навичок самостійної роботи. Робота з книгою є основою й початковим етапом усіх існуючих видів самостійної роботи, що практикуються сьогодні у вищих навчальних закладах.

Читання спеціальної літератури – це процес накопичення й розширення знань за умов сформованості вміння працювати з книгою, правильно оцінювати зміст та матеріал, швидко розбиратися в його структурі, в зручній формі фіксувати необхідний обсяг фактичних даних.

Обов’язковим елементом читання студентами наукової та спеціальної літератури є ведення записів. Це сприяє кращому засвоєнню фактичного матеріалу, дає можливість зберегти його в зручному для використання вигляді. Записи повинні бути повними, зручно складеними, розташованими таким чином, щоб наочно демонструвати логічні зв’язки та ієрархію понять. Серед основних видів записів найбільш поширеними є:

1) Анотація (від лат. annotation – примітка, позначка) – короткий виклад змісту книги, статті або окремого текстового фрагмента з їхньою критичною оцінкою. Складання анотації не вимагає глибинного ознайомлення зі змістом книги, але потребує від студента вмінь виділяти головні цілі дослідження, його ключові моменти, кінцеві висновки. Анотуванню притаманні лаконічність й чіткість формулювань.

2)План – форма запису при читанні, яка відображає зміст і структуру книги й дозволяє легко відновити в пам’яті її головні положення. Розрізняють:

- простий план, що передбачає умовний поділ тексту на закінчені частини, виділення ключових думок, їх коротке формулювання й запис під нумерацією; він повинен містити чітке формулювання ключової думки відповідного текстового фрагмента;

- розгорнутий план – найбільш змістовний і зручний для подальшого відтворення отриманих знань; він вимагає виділення з кожної значеннєвої частини тих окремих положень, що уточнюють головне.

3) Тези (від грец. thesis – положення) – коротко сформульовані головні положення навчального посібника, наукової або науково-популярної роботи, документального матеріалу (а також лекції, доповіді, повідомлення). Необхідною умовою для складання тез є досить повне засвоєння змісту книги чи її окремого розділу (теми), чітке розуміння її домінуючих ідей і висновків. Складати тези треба в логічній послідовності, відповідно до черговості викладення в книзі авторських думок

4) Конспект (від лат. conspectus – огляд) – один з найпоширеніших видів записів, який передбачає письмовий огляд основних думок будь-якої друкованої роботи, а також лекції, доповіді, промови.

Найбільш простою формою конспекту є текстовий конспект,що вимагає від студентів глибинного ознайомлення з певним твором або його фрагментами, виділення ключових положень і фіксування їх у писемній формі.

У ряді випадків рекомендується складати так званий формалізований конспект, де всі записи вносяться у заздалегідь підготовлені таблиці. Різновидом формалізованого конспекту є запис у формі відповідей на попередньо підготовлені питання.

5) Словник термінів – вибірковий запис спеціальних термінів із навчальної дисципліни, які зустрічаються в науковій літературі, підручниках та навчальних посібниках і з їх детальним поясненням. Самостійна робота з термінологією повинна проводитися регулярно.

Написання рефератів

Реферат ( від лат. referre – доповідати) – письмова робота науково-дослідницького характеру, в якій досить стисло, оглядово викладається сутність певного наукового питання (за іншим визначенням, реферат – це письмовий аналіз теми).

Головним завданням цього виду самостійної роботи є формування у студентів початкових вмінь і навичок наукового дослідження. При роботі над рефератом студенти повинні дотримуватися основних вимог.

Етапи роботи над рефератом:

· обрання теми дослідження;

· складання плану реферату;

· інформаційний пошук з обраної проблеми та складання бібліографії;

· конспектування літератури та підбір цитат, які необхідно виписувати точно (а іноді й дослівно), із зазначенням сторінок розташування в тексті;

· власне написання реферату.

Як правило, обсяг реферату складає від 15 до 25 друкованих сторінок і не повинен перевищувати максимальну межу.

Структура реферату:

1) вступ, який містить обґрунтування теми роботи, її актуальність, цілі, огляд літературних джерел;

2) основна частина, де розкриваються ключові питання дослідження,

3) висновки;

4) список літератури, що була використана,

5) додатки, які не є обов’язковими, але іноді можуть бути доцільними і оформлятися у вигляді таблиць, схем, ілюстрацій.

При користування електронними інформаційними джерелами та мережею Internet необхідно максимально обережно ставитися до так званих „банків рефератів”, які вони пропонують. У більшості випадків такі реферати мають низьку якість, містять суперечливі висновки, безліч фактичних, логічних, стилістичних, граматичних помилок, викривлюють цитати і прізвища окремих науковців. Більшість рефератів неправильно оформлені. Саме через це механічне використання таких рефератів неприпустиме, не може вважатися повноцінною самостійною роботою, не дає позитивних навчальних результатів та права студенту претендувати на високу оцінку.

Підготовка доповідей

В організації самостійної роботи студентів з дисципліни особливе місце посідає доповідь – порівняно коротке повідомлення (на 5 – 10 хвилин), що є доповненням до головних питань навчального курсу з „Безпеки життєдіяльності” та практикується переважно під час семінарського заняття.

Під час підготовки та виступу з доповіддю у студентів формуються й розвиваються:

· вміння працювати зі спеціальною науковою літературою,

· здатність аналізувати й узагальнювати фактичний матеріал,

· навички полемізувати та відстоювати особисту точку зору,

· культура мовлення.

Робота над доповіддю схожа на роботу над рефератом: ти ж самі етапи та структура. Складність роботи полягає у тому, що чітке й виразне викладення змісту доповіді повинно надаватися за короткий відрізок часу. Тому викладання повинно бути логічним та послідовним, не перевантажуватися невиправданими статистичними даними та зайвими подробицями. Бажаним є наявність наочного матеріалу.

Після доповіді обов’язковим є її обговорення, під час якого відповідним чином оцінюється активність усіх студентів, що брали у ньому участь.

Тематичний план самостійної роботи для денної форми навчання

№ з/п	Назва теми та питання для самостійного вивчення	Кількість годин	Літературні джерела, №
	Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльностітаксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек. 1. Безпека людини, суспільства, національна безпека. 2. Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства. 3. Принципи забезпечення безпеки життєдіяльності.		1-5
	Тема 2. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей та розвитку надзвичайних ситуацій (НС). 1. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину (керівник, оператор, персонал, населення), об’єкти техносфери та природне середовище. 2. Галузеві вимоги і норми щодо забезпечення сталого функціонування об’єктів господарювання та контролю за станом їх основних фондів.		3; 4; 5
	Тема 3. Природні загрози та характер їхніх проявів і дій на людей, тварин, рослини, об’єкти економіки. 1. Пожежі у природних екосистемах (ландшафтна, лісова, степова, торф’яна пожежа). Вражаючи фактори природних пожеж, характер їхніх проявів та наслідки. 2. Біологічні небезпеки. 3. Пандемії, епідемії, масові отруєння людей. Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб. 4. Регіональний комплекс природних загроз. Методи виявлення їхніх вражаючих факторів, номенклатура та одиниці виміру.		2; 3; 4; 5, 26; 27; 29
	Тема 4. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. 1. Класифікація об’єктів за їхньою пожежо- та вибухонебезпекою. Показники пожежо- та вибухонебезпеки речовин і матеріалів. 2. Законодавча база в галузі пожежної безпеки. 3. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій, Відповідальність за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки. 4. Вимоги до розвитку та розміщення об’єктів атомної енергетики. Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри. 5. Головні вимоги Правил техногенної безпеки галузей господарювання, підприємств, установ та організацій.	6/4	2; 3; 4; 5; 20; 21
	Тема 5. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у НС. 1. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини. Особливості впливу інформаційного чинника на здоров’я людини та безпеку суспільства. 2. Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі. 3. Зростання злочинності як фактор небезпеки. Види злочинних посягань на людину. 4. Фактори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.		1 – 5; 7; 22; 31
	Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та АТО (адміністративно-територіальних одиниць) у НС. 1. Загальні функції управління, що пов’язані з прогнозуванням, плануванням, регулюванням, координацією і контролем у надзвичайних ситуаціях. 2. Головні положення про навчання персоналу підприємств, установ і організацій діям та способам захисту в разі виникнення НС та аварій. Система інструктажів. 3. Програми підготовки населення до дій у НС. 4. Система управління безпекою та захистом у НС в галузі, як складова державної системи, її місце і значення в системі управління функціонуванням галузі.		2;3; 4; 17; 18; 21; 22
	Тема 7. Управління силами та засобами ОГ (об’єктів господарювання) під час НС. 1.Спеціальні відомчі та позаштатні формування, що залучаються до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. 2. Матеріально-технічне, медичне та інші види забезпечення при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах галузі. 3. Організація життєзабезпечення населення у НС та надання гуманітарної допомоги потерпілим.		2; 3; 4; 5; 21
	ІНДЗ
Разом	32/30

Примітка: для напрямів підготовки «Міжнародна економіка» ІІ року навчання, «Облік і аудит» І року навчання / для напряму підготовки «Фінанси і кредит» ІІ року навчання.

 

Методичні рекомендації