Тема 13. Макроекономічний аналіз

Питання для самостійного вивчення

1. Макроекономічна рівновага.

2. Кейнсіанська модель динамічної функції сукупного попиту і сукупної пропозиції.

Література

1. Костюк В.С. Економічна теорія: навч. посібник / В.С.Костюк, А.М.Андрющенко, І.П.Борейко. – К.: Центр учб. Л-ри, 2009. -282с.

2. Базилевич В. Д. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / В. Д Базилевич. – К., 2007 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=2378367

3. Економіка. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Тернопіль: Економічна думка, 2002. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pravo.biz.ua/category/ekonomichna_teoriya/

4. Економічна теорія. Політекономія. Навчальний пос. [Електронний ресурс] - За заг. ред. В. М. Семененка та Д. І. Коваленка. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 360 с. – Режим доступу: http://pidruchniki.com.ua/15510518/ politekonomiya

5. Любимов Л.Л. Введение в экономическую теорию: учебник - Книга 2 [Електронний ресурс] / Л.Л.Любимов – Режим доступу: http://vuzlib.net/beta3/html/1/3575/

6. Мамалуй О.О.Основи економічної теорії. Підручник[Електронний ресурс]. – Київ, 2006 // Режим доступу: http://pidruchniki.ws/00000000/politekonomiya/osnovi_ ekonomichnoyi_teoriyi_-_mamaluy_oo

7. Васильева Е.В., Макеева Т.В. Экономическая теория. Конспект лекцій / Е.В.Васильева, Т.В.Макеева. - М.: Юрайт, 2009. — 192 с.

8. Экономическая теория: политэкономия / Под ред. Базилевича В.Д. - М.: Рыбари, 2009. — 870 с.

9. Економічна теорія. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 256 с.

Теоретичні відомості

Проблема макроекономічної рівноваги — одна з основних в економічній теорії і привертає до себе велику увагу економістів протягом XIX—XX ст. Рівновага — це збалансованість і пропорційність економічних процесів у масштабі всього народного господарства: сукупного попиту і сукупної пропозиції, виробництва і споживання. Досягнути макроекономічної рівноваги можна, але лише тимчасово, адже вона має динамічний характер і діє скоріше за принципом "рівновага— нерівновага". Однак суспільство зацікавлено, щоб відхилення від рівноваги були мінімальними і короткочасними, тому воно дійшло висновку про необхідність регулювання макроекономічної рівноваги у процесі реалізації відповідної економічної політики. Для оцінки такої рівноваги використовують агрегатні показники кінцевих результатів розвитку макроекономіки — ВНП, ВВП і НД.

Механізм економічної рівноваги макроекономіки істотно відрізняється від механізму мікроекономіки. Для останньої рівновага означає встановлення такої ціни, за якої розмір попиту дорівнює розміру пропозиції. Така рівновага встановлюється стихійно механізмом саморегулювання ринкової економіки. Макроекономічна рівновага є не наслідком поведінки покупців та продавців, а результатом дії складного механізму збалансованого кругообороту структурних частин валового національного продукту та національного доходу, тобто величин сукупної пропозиції і сукупного попиту. Збалансоване, рівноважне зростання економіки передбачає узгоджений динамізм її складових структурних ланок залежно від розвитку народного господарства як цілісної системи.

Рівновага буває ідеальною, реальною, частковою і загальною.

Ідеальна (бажана) рівновага — це такий стан економіки, за якого забезпечується оптимальна реалізація інтересів усіх суб'єктів економіки та узгодженість у їх поведінці. При цьому рівновага теоретично передбачає, що всі суб'єкти знаходять на ринку предмети споживання, фактори виробництва й весь продукт, вироблений у минулому році, має бути реалізований. Така рівновага можлива за наявності вільної конкуренції та економічної гармонії, за відсутності протилежностей та диспропорцій.

Реальна рівновага встановлюється в економічній системі як наслідок впливу зовнішніх факторів на ринок в умовах недосконалої конкуренції. Така рівновага є відповідністю між обмеженими ресурсами і зростаючими потребами суспільства. При цьому необхідно вжити заходів, спрямованих на ефективне використання ресурсів, збільшення продуктивності суспільної праці чи обмеження платоспроможного попиту споживачів.

Часткова рівновага у масштабі всього народного господарства означає досягнення кількісної відповідності двох взаємопов'язаних окремих сторін чи ланок економіки, ринку товарів, послуг, факторів виробництва. Наприклад, збалансованість між виробництвом і споживанням, попитом і пропозицією, прибутками й витратами бюджету та ін.

Загальна макроекономічна рівновага - це збалансований розвиток усіх сфер економічної системи, одночасна відповідність на ринку в цілому.

Макроекономічна рівновага передбачає досягнення пропорційності як доцільності, впорядкованості та відповідності відтворюваних зв'язків, сторін та фаз. При цьому локальні, окремі пропорції взаємопов'язані, доповнюють одна одну і зумовлюють збалансований розвиток усієї економічної системи, або рівновагу.

В економічній теорії розрізняють класичну, кейнсіанську і монетаристську моделі макроекономічної рівноваги.

Представниками класичних моделей були Ф. Кене (1694— 1774), Ж. Б. Сей (1767-1832), К. Маркс (1818-1883), Л Вальрас (1834-1910), В. Парето (1848-1923) та ін.

Ф. Кене у своїй праці "Економічна таблиця" (1758) зробив першу спробу створити модель рівноваги у вигляді схематичного зображення процесу простого відтворення та обігу сукупного суспільного продукту (ССП), його реалізації між представниками трьох класів: виробничого (фермери), земельних власників і промисловців. Він обґрунтував концепцію "природного порядку", виходячи з розвитку економіки на основі вільної конкуренції, стихійного ринкового ціноутворення, еквівалентності обміну і невтручання держави в економіку.

Ж. Б. Сей у "Трактаті політичної економії" (1803) створив модель економічної рівноваги "попит є пропозиція". Відповідно до цієї моделі виробництво товарів та їх пропозиція створюють свій власний попит. Оскільки продавець товару чи послуги отримує за них гроші, на які в свою чергу купує інші товари чи послуги, то величина попиту завжди дорівнює обсягові реалізованої пропозиції. За цих умов у економіці попит та пропозиція завжди збалансовані і диспропорції у вигляді дефіциту товарів або їх надвиробництва неможливі. Цей висновок у сучасній літературі називають "законом Сея", його можна зобразити у вигляді моделі "сукупна пропозиція = сукупному попиту".

Внесок у теорію економічної рівноваги зробив і К. Маркс, який у другому томі "Капіталу" обґрунтував загальні умови пропорційного розвитку простого і розширеного відтворення, пояснив сутність відтворення продуктивних сил і виробничих відносин, а також усіх його фаз — виробництва, розподілу, обміну і споживання. Відтворення просте — це процес виробництва, який відновлюється щорічно у незмінних обсягах. При розширеному відтворенні відбувається кількісне і якісне зростання кінцевих результатів виробництва.

Представник неокласичної школи швейцарський економіст Л. Вальрас розробив модель загальної економічної рівноваги, що показує, яким чином ринкова економіка забезпечує рівність між сукупною сумою попиту та сукупною сумою пропозиції. Відповідно до "закону Вальраса" економічні агенти не мають ніяких надходжень коштів зовні, а також "відкладеного попиту". Тому коли за незмінних цін попит та пропозиція збігаються на всіх ринках, то внаслідок бюджетних обмежень економічних агентів попит та пропозиція автоматично збігаються і на єдиному ринку. Л. Вальрас показав, що рівновага домогосподарств і ринків споживчих товарів узгоджується з рівновагою фірм та ринків факторів виробництва.

Класичні моделі макрорівноваги довели, що рівновага між сукупним попитом (АD) та сукупною пропозицією (АS) може порушуватися внаслідок зменшення попиту на розмір заощаджень (S), що зумовлює особливий інтерес підприємців, які мають потребу в кредитованих інвестиціях (І). Тому АD = АS за умов, що розмір заощаджень дорівнюватиме величині кредитованих інвестицій, тобто S = I. Рівність сукупного попиту та сукупної пропозиції потребує рівності кредитованих інвестицій та інвестованих заощаджень.

У ринковій економіці заощадження необхідно використовувати з метою отримання доходу у вигляді процента. Власник заощаджень прагне дати їх у кредит під високий процент, а підприємець, якому потрібні інвестиції, бажає отримати їх у кредит під низький процент. Тому ринкові відносини встановлюють однакову норму процента, яка виконує роль ціни на ринку грошових коштів, де пропозиція виступає у вигляді заощаджень, а попит — у вигляді позикових інвестицій. За рівної норми процента розмір інвестованих заощаджень збігається з розміром кредитованих інвестицій.

Класичні моделі економічної рівноваги створювалися на основі вільного ціноутворення як регулятора забезпечення пропорційності та збалансованості в економіці.

Дж. М. Кейнс у своїй основній праці "Загальна теорія зайнятості, процента та грошей" (1936) розробив повну модель макроекономічної рівноваги, яку описав за допомогою системи семи рівнянь.

Перше рівняння характеризує рівновагу на ринку товарів та послуг, передбачає рівність між обсягом заощаджень та обсягом інвестицій, останні виступають як функція норми процента.

Друге рівняння описує рівновагу на грошовому ринку і означає рівність між готівкою та вартістю угод. Рівновага на ринку праці описується третім рівнянням, яке вказує, що пропозиція праці є функцією грошової, номінальної заробітної плати. Четверте та п'яте рівняння відображають взаємозв'язок між рівнем заробітної плати і повною зайнятістю. Пропозиція праці стає функцією реальної заробітної плати. Шосте рівняння відображає зв'язок між рівнем зайнятості та виробничою функцією. Сьоме рівняння показує, що гранична продуктивність праці визначає реальну заробітну плату.

Кейнсіанська модель загальної рівноваги основана на пріоритеті сукупного попиту, регулюючої ролі обсягу продажу, можливості забезпечити рівновагу за наявності безробіття й інфляції, спаду виробництва. Держава повинна здійснювати активну політику експансії, впливаючи на рівень сукупного попиту за допомогою збільшення державних витрат, зменшення податків та зниження процентної ставки. Дж. М. Кейнс відкрив ефект мультиплікатора — загальне зростання національного доходу перевищує державні витрати на стимулювання сукупного попиту, що веде до розширення виробництва та підвищення рівня зайнятості.

В основу кейнсіанської повної моделі загальної рівноваги покладено такі положення. Зміни сукупного попиту визначають точку макроекономічної рівноваги, загальний рівень цін, обсяг реалізації валового національного продукту та рівень зайнятості. Зростання національного доходу веде до того, що обсяг заощаджень збільшується відносно швидше, ніж обсяг споживчих витрат, тобто чим більший національний дохід, тим менший сукупний попит. Щоб призупинити зменшення сукупного попиту, Дж. М. Кейнс запропонував збільшувати витрати на інвестування, що забезпечить підвищення зайнятості та приріст національного доходу, при цьому сукупний попит залишиться на тому самому рівні. Для розвитку підприємництва державі слід регулювати норму процента; її розмір має бути менший за норму прибутку.

У середині XX ст. американський економіст М. Фрідмен, засновник сучасного монетаризму, обґрунтував монетаристську модель економічної рівноваги, в якій запропонував замість державної політики експансії політику стримання, тобто обмеження доходів населення, рівня сукупного попиту, грошових виплат населенню, державних витрат, приросту грошової маси. При цьому може спостерігатися зростання безробіття та зниження інфляції. Держава за такого стану економіки повинна застосовувати політику лібералізації, тобто надання більшої свободи розвиткові ринкових відносин, ціноутворенню.

Завдання для самоперевірки

Питання для самоперевірки

1. Покажіть класичну модель сукупної пропозиції і розкрийте механізм гнучких цін і зарплати.

2. Чому в кейнсіанській моделі сукупної пропозиції її крива набуває вигляду додатньо похилої лінії?

3. Покажіть вплив нецінових факторів на положення кейнсіанської моделі сукупної пропозиції.

4. Зобразіть модель „сукупний попит – сукупна пропозиція”.

5. Чим відрізняються між собою довгострокова і короткострокова рівновага в моделі „сукупний попит – сукупна пропозиція”?

6. Які наслідки виникають в економіці, якщо рівновага в ній порушується через падіння попиту?

7. Які проблеми виникають в економіці, якщо рівновага в ній порушується внаслідок зменшення сукупної пропозиції?

8. Напишіть кейнсіанську функцію споживання та розкрийте її зміст за допомогою графіка.

9. Що таке автономне споживання, автономне заощадження і автономні інвестиції?

10. Побудуйте та поясніть графіки залежності інвестиційного попиту від очікуваної норми чистого прибутку і відсоткової ставки.

11. Визначте, які невідсоткові фактори впливають на інвестиційний попит.

Тестові завдання

1. За кейнсіанською теорією споживчих витрат:

а) споживчі витрати не мають безпосереднього відношення до доходу після оподаткування;

б) якщо дохід після оподаткування зростає, то споживчі витрати зменшуються;

в) якщо дохід після оподаткування зростає, то його частка, спрямована на споживання, зменшується;

г) якщо дохід зростає, то і гранична схильність до споживання зростає.

2. Згідно з кейнсіанською моделлю рівноваги економіка перебуває у стані рівноваги, якщо:

а) обсяг грошової пропозиції протягом певного періоду постійний;

б) державний бюджет збалансований;

в) сума споживчих витрат за вирахуванням заощаджень дорівнює обсягу інвестицій;

г) сукупна пропозиція дорівнює сукупному попиту.

3. Згідно з класичною моделлю сукупної пропозиції падіння сукупного попиту спричиняє:

а) збільшення реального ВВП;

б) зниження лише цін;

в) збільшення прибутковості;

г) зниження цін і зарплати.

4. Згідно з кейнсіанською моделлю сукупної пропозиції, падіння сукупного попиту спричинює:

а) зниження лише зарплати;

б) зниження цін за незмінної зарплати;

в) зменшення прибутковості;

г) збільшення обсягів виробництва;

д) вірні відповіді а, в;

е) вірні відповіді б, в.

5. У моделі „сукупний попит-сукупна пропозиція” зростання сукупного попиту призведе:

а) до зростання граничної схильності до заощадження;

б) до зростання реального обсягу виробництва на кейнсіанському відрізку кривої АS;

в) до зростання реального обсягу виробництва на класичному відрізку кривої АS;

г) до зростання цін на кейнсіанському відрізку кривої АS.

6. Зростання сукупних витрат у кейнсіанській моделі призведе до зрушення кривої сукупного попиту:

а) вправо на величину зростання сукупних витрат, помножену на значення мультиплікатора;

б) вправо на величину зростання сукупних витрат;

в) вліво на величину зростання сукупних витрат;

г) вліво на величину зростання сукупних витрат мінус обсяг трансфертів.

7. Якщо рівновага порушиться падінням сукупного попиту, то її відновлення в короткостроковому періоді здійснюється за умов:

а) збільшення цін за незмінної зарплати;

б) зниження лише зарплати;

в) зниження цін і зарплати;

г) зниження цін за незмінної зарплати.

Практичні завдання

1. У базовому році автономні інвестиції країни Н становили 1000 млрд євро, коефіцієнт еластичності інвестицій до реальної відсоткової ставки b – 0,4, реальна відсоткова ставка r = 20%. В аналізованому році автономне інвестування збільшилось на 50 млрд євро, а реальна відсоткова ставка зменшилась на 5%. Обчисліть приріст інвестицій в аналізованому році в абсолютних величинах і у відсотках.

2. Сукупна пропозиція країни Б характеризується такими даними:

Рівень цін (Р), гр. од.	Реальний ВВП (У), млрд. євро
2,5
2,25
2,15
2,0
1,8
1,7
1,5
1,25
1,25
1,25

А) В яких межах змінюється обсяг реального ВВП (У) та рівень цін (Р) на кейнсіанському відрізку кривої сукупної пропозиції AS?

Б) В яких межах змінюється У і Р на проміжному відрізку кривої AS?

В) В яких межах змінюється Р і У на класичному відрізку кривої AS?