Основними колізійним нормами, які застосовуються в галузі міжнародних перевезень, є

1. Закон місця відправлення вантажу (багажу, пасажирів).

2. Закон місця призначення вантажу.

3. Закон країни транзиту

4. Закон прапору.

 

135. Основними ознаками міжнародного морського перевезення є:

1. Місце відправлення і місце призначення розташовані в двох різних державах.

2. Місце відправлення і місце призначення розташовані в одній державі.

3. Судно зареєстровано або плаває під прапором іншої з державою знаходження.

4. Договір укладено сторонами, які належать до різних держав.

 

136. Договори тайм-чартера и дімайз-чартера регулюються правом:

1. Обраним сторонами договору.

2. Місця виконання договору.

3. Місця укладання договору.

4. Прапору судна.

 

137. Договір морського перевезення пасажирів регулюється правом держави:

1. Місця відправлення пасажирів.

2. Міста призначення судна.

3. Яка вказана в білеті пасажира.

4. Прапору судна.

 

138. Збитки, яких завдано навмисно і розумно з метою врятування судна, фрахту і вантажу, що перевозиться на судні, від загальної для них небезпеки, називаються:

1. Загальною аварією.

2. Вартістю ремонту морського судна.

3. Внесками на покриття видатків.

4. Коносаментом.

 

139. Основними ознаками міжнародного авіаперевезення є:

1. Політ повітряного судна, що належить іноземній особі.

2. Політ здійснюється по спеціальним міжнародним авіалініям.

3. Політ повітряного судна в повітряному просторі більш ніж однієї держави.

4. Наявність у складі екіпажу повітряного судна іноземних громадян.

140. Статут міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО):

1. Затверджено на засіданні асамблеї ООН в 1944 році.

2. Затверджено Євросоюзом.

3. Є частиною Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року.

4. Затверджено Асоціацією міжнародних авіаперевізників.

 

141. Дія Варшавської конвенції для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних, 1929 г., розповсюджується на повітряні перевезення:

1. Всіх авіаперевізників.

2. За розпорядженням кабінету міністрів україни.

3. Між європейськими державами.

4. Між країнами, які приймають в ній участь.

 

142. Основними колізійним нормами, які застосовуються в галузі міжнародних залізничних перевезень, є:

1. Закон місця відправлення вантажу (багажу, пасажирів).

2. Закон місця призначення вантажу.

3. Закон прапору.

4. Закон суду.

 

143. Іноземні автомобільні перевізники не можуть:

1. Здійснювати перевезення між населеними пунктами в Україні.

2. Здійснювати транзитний проїзд через Україну.

3. Здійснювати перевезення пасажирів.

4. Здійснювати перевезення вантажів.

 

144. Зупинення та переривання перебігу позовної давності визначається за:

1. Законом місця укладання договору.

2. Законом суду.

3. Законом перевізника.

4. Здійснювати перевезення вантажів.

Позадоговірні зобов’язання в МПП.

 

145. В деліктних відносинах основною формулою прикріплення є:

1. Закон місця виконання договору.

2. Закон місця заподіяння шкоди.

3. Закон місця укладання договору.

4. Закон місця здійснення акту.

 

146. Можливість особи нести відповідальність за шкоду визначається:

1. Правом місця заподіяння шкоди.

2. Законом доміцілія, особи що заподіяла шкоду.

3. Правом держави, де наступили наслідки делікту.

4. Особистим законом фізичної або юридичної особи.

 

147. Право якої держави застосовується до вимог, що випливають з порушення виключних особистих немайнових прав:

1. 1. Автономія волі сторін.

2. 2. Закон суду.

3. 3. Особистий закон потерпілого.

4. 4. Закон держави місця знаходження позивача.

 

148. Я к слід розуміти «закон вчинення делікту»:

1. Закон місця настання цивільної відповідальності.

2. Закон постраждалої особи у правовідносинах.

3. Закон місця заподіяння шкоди або закон місця настання шкідливих наслідків.

4. Закон місця, де відбулася подія, що зумовила настання шкідливих наслідків.

149. Застосування закону місця заподіяння шкоди ускладнено проблемою:

1. Жорсткості прив’язки.

2. Визначення місця скоєння правопорушення.

3. Визначення кругу суб’єктів.

4. Відсутністю практики застосування.

 

150. Назвіть основну умову відшкодування моральної шкоди:

1. Завдання шкоди здоров’ю.

2. Наявність вини деліквента.

3. Наявність професійної хвороби.

4. Скоєння делікту.

 

151. У якому розмірі відшкодовується моральна шкода у справах з іноземним елементом:

1. За погодженням сторін.

2. Пропорційно розміру матеріальної шкоди, що підлягає відшкодуванню.

3. На розсуд суду, незалежно від розміру завданої матеріальної шкоди.

4. Відповідно до національного закону потерпілого.

 

152. До сфери дії права, що застосовується до деліктних зобов’язань не входить визначення:

1. Правоздатності особи, що заподіяла шкоду.

2. Об’єму відшкодування шкоди.

3. Підстав звільнення від відповідальності.

4. Способу відшкодування шкоди.

 

153. Вкажіть загальне правило звільнення від деліктної відповідальності:

1. 1. Угода сторін.

2. 2. Провокаційна поведінка потерпілого.

3. 3. Наявність вини потерпілого.

4. 4. Відсутність протиправності діяння, згідно закону країни суду.

 

154. До вимог про відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг) застосовується:

1. Право держави, у якій знаходиться місце проживання або основне місце діяльності потерпілого.

2. Право держави, у якій знаходиться місце проживання або місцезнаходження виробника або особи, яка надала послугу.

3. Право держави, у якій споживач придбав товар або в якій йому була надана послуга.

4. Будь-який з вищезазначених варіантів, на вибір потерпілого.

 

155. До зобов’язань, що виникли внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, застосовується:

1. Право потерпілої сторони.

2. За угодою сторін – право будь-якої держави.

3. Право особи, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави (право набувачів).

4. Правокраїни, в якій такі дії мали місце.

156. Вкажіть загальний принцип, встановлений у Гаазьких конвенціях щодо права, яке застосовується до дорожньо-транспортних пригод (1971 р.) та відповідальності виробника (1973р.):

1. Уніфіковані матеріально-правові норми.

2. Встановлення жорсткого колізійного регулювання.

3. Застосування складної системи уніфікованих колізійних прив’язок.

4. Встановлення презумпції відповідальності завдавача шкоди.

 

Т е м а 8. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ШЛЮБНО-СІМЕЙНИХ ВІДНОСИН У МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ.

157. В Україні для іноземців у шлюбно-сімейних відносинах встановлено:

1. Національний режим.

2. Спеціальний режим.

3. Режим недискримінації.

4. Режим найбільшого сприяння.

158. Шлюб між громадянином України та іноземцем реєструється в Україні:

1. За законодавством України.

2. За законодавством держави іноземця.

3. За законодавством будь-якої держави за вибором осіб, що беруть шлюб.

4. За законодавством країни, з якою особи мають найбільш тісний зв'язок.

159. Шлюб між іноземцями, зареєстрований за межами України за законом держави місця його реєстрації в Україні є:

1. Недійсним.

2. Дійсним.

3. Може бути визнаний дійсним, якщо немає перешкод, встановлених сімейним кодексом України.

4. Може бути визнаний дійсним на умовах взаємності.

160. Що називають «кульгаючим шлюбом»:

1. Релігійний шлюб, який не зареєстровано в державних установах.

2. Шлюб, що має правові наслідки в одній державі, але не має правових наслідків у іншій.

3. Шлюб, у якому не має дітей.

4. Шлюб, у якому подружжя постійно не має спільного місця проживання.

161. Розірвання шлюбу між громадянами України, здійснене за межами України за законом відповідної держави, є:

1. Недійсним в Україні.

2. Дійсним, якщо один із подружжя в момент розірвання шлюбу проживав за межами України.

3. Дійсним, якщо обоє з подружжя в момент розірвання шлюбу проживали за межами України.

4. Підлягає обов’язковому перегляду відповідними судовими установами України.

162. Перешкодами для вступу у шлюб іноземців на території України за законодавством України є:

1. Пряма лінія споріднення.

2. Перебування у шлюбі.

3. Фізичні вади (глухота, сліпота).

4. Одностатевість.