У чому полягає основний сенс створення офшорних компаній?

1. Відмивання «брудних» грошей.

2. Залучення іноземних інвестицій шляхом гарантування пільгового оподаткування.

3. Ухилення від оподаткування у державі, де здійснюється основна господарська діяльність компанії.

4. Створення суб’єктів господарювання для ведення міжнародного бізнесу.

 

81. Позначте ознаки офшорних компаній:

1. Реєстрація статуту в межах спеціальних територіальних юрисдикцій.

2. Не підлягає оподаткуванню (або підлягає пільговому оподаткуванню) на території юрисдикції, де відбулася реєстрація.

3. Зобов’язана здійснювати господарську діяльність лише за місцем реєстрації статуту.

4. Підвищені гарантії комерційної таємниці.

 

Які утворення називають міжнародними юридичними особами?

1. Це будь-які міждержавні утворення.

2. Це юридичні особи, утворені відповідно до міжнародних договорів на підставі законодавства двох та більше держав.

3. Це міжнародні неурядові організації.

4. Це транснаціональні корпорації, що здійснюють господарську діяльність на території двох або більше країн.

 

83. Вкажіть суб’єкти, що мають статус міжнародних юридичних осіб:

1. Міжнародний поштовий союз.

2. Транснаціональна корпорація „Брітіш Петроліум”

3. ЮНЕСКО.

4. Промислово-фінансова група „Індустріальний Союз Донбасу”.

 

84. Як визначається особистий закон міжнародної міжурядової організації:

1. За теорією осілості.

2. За теорією інкорпорації.

3. У відповідності до засновницьких документів та договору із державою її постійного місцеперебування.

4. У відповідності із національним законодавством держави постійного місцеперебування.

 

Держава як суб’єкт МПП

 

85. Які відносини за участю держави регулюються МПП:

1. Відносини науково-технічного співробітництва.

2. Приватноправові відносини, у однією стороною є держава, а іншою стороною виступає іноземна приватна особа.

3. Держава не є суб’єктом МПП.

4. Міжурядові відносини.

 

86. На чому засновано теорію державного імунітету:

1. На звичаях міжнародної ввічливості.

2. На принципі захисту прав та свобод людини.

3. На принципі суверенної рівності держав.

4. На принципі невтручання у внутрішні справи.

87. В юридичній доктрині виділяють теорії імунітету держави:

1. Універсального й функціонального.

2. Українського і іноземного.

3. Абсолютного й обмеженого.

4. Функціонального й обмеженого.

 

88. Відповідно до теорії абсолютного імунітету держава, на території іншої держави:

1. Завжди користується імунітетом.

2. Ніколи не користується імунітетом.

3. Користується імунітетом тільки тоді, коли вона здійснює суверенні дії.

4. Прирівнюється до юридичних осіб.

 

89. Відповідно до теорії обмеженого імунітету, держава, на території іншої держави:

1. Завжди користується імунітетом.

2. Ніколи не користується імунітетом.

3. Користується імунітетом тільки тоді, коли здійснює суверенні дії.

4. Не може вчиняти ніяких дій.

 

90. Держава, як учасник міжнародних приватноправових відносин, має правоздатність:

1. Загальну.

2. Спеціальну.

3. Обмежену.

4. Універсальну.

91. У чому полягає судовий імунітет держави:

1. Будь-які спірні правочини за участю держави розглядаються у спеціалізованих міжнародних судових установах.

2. Правочини за участю держави взагалі не можуть бути предметом судового розгляду.

3. Держава сама визначає підсудність укладених нею правочинів.

4. Правочини за участю держави не можуть підлягати розгляду в іноземних судах.

 

92. Які існують види імунітету держав:

1. Імунітет від примусового виконання рішень іноземних судів.

2. Імунітет від притягнення державних підприємств до цивільно-правової відповідальності.

3. Імунітет від звернення стягнень на майно вищих посадових осіб держави, що знаходиться закордоном.

4. Імунітет від попереднього забезпечення позову.

 

93. В яких нормативних актах України закріплено положення про імунітет іноземних держав:

1. Україна не приєдналася до жодної міжнародної конвенції про державний імунітет.

2. Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України.

3. Цивільний процесуальний та Господарсько-процесуальний кодекси України.

4. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

 

94. Які органи державної влади зобов’язані вживати заходи по забезпеченню імунітету нашої держави у разі подачі позовів до України в іноземних судових установах:

1. Президент України.

2. Міністерство закордонних справ України та Міністерство юстиції України.

3. Фонд державного майна України.

4. Міністерство фінансів та Верховний Суд України.

 

Чи може держава в особі органу виконавчої влади відмовитись від імунітету, укладаючи господарські угоди з іноземними юридичними особами.

1. Рішення про відмову від імунітету за певним господарським зобов’язанням приймає Кабінет Міністрів України.

2. Рішення про відмову від імунітету за певним господарським зобов’язанням приймає відповідне галузеве міністерство.

3. Це питання не врегульоване чинним законодавством.

4. Держава за будь-яких обставин не може відмовитись від імунітету.

 

96. У разі подання до судів України позовів до іноземної держави:

1. Справа розглядається судами у звичайному порядку.

2. Розгляд справи допускається лише за згодою Міністерства юстиції України.

3. Розгляд справи допускається лише за згодою компетентних органів відповідної держави.

4. Спори за участю іноземних держав не підсудні національним судам і розглядаються лише Міжнародним судом ООН.

 

З М І С Т О В Н И Й М О Д У Л Ь ІІ.

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА.

 

Т е м а 5. ПРАВО ВЛАСНОСТІ ТА ІНШІ РЕЧОВІ ПРАВА В МПП.

97. Який характер має право власності та інші речові права:

1. Екстериторіальний.

2. Територіальний.

3. Виключний.

4. Імперативний.

 

98. Колізійними питаннями права власності є:

1. Встановлення змісту права власності та інших речових прав.

2. Диференціація майна на рухоме та нерухоме.

3. Визначення підстав виникнення та припинення права власності.

4. Встановлення змісту юридичної категорії „право власності”

 

99. Право власності визначається за допомогою колізійної прив’язки:

1. Закон місця знаходження власника.

2. Закон доміцілія власника.

3. Закон місця знаходження речі.

4. Закон громадянства власника.

 

100. Відповідно до закону місця знаходження речі вирішується:

1. Об’єм прав власника, порядок реквізиції та конфіскації майна.

2. Круг осіб, що мають можливість володіти таким правом.

3. Порядок спадкування.

4. Зміст права власності та інших речових прав, їх здійснення та захист.

 

101. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація визначається правом держави:

1. Громадянином, якої є власник.

2. Де це майно знаходиться.

3. Особи, що відчужує (продає, дарить та ін.).

4. Набувача майна.

 

102. Право власності та інші речові права на рухоме майно, що перебуває в дорозі, визначається:

1. Правом держави, відправлення вантажу.

2. Правом держави, місця призначення цього вантажу.

3. Правом держави перевізника.

4. За допомогою автономії волі.

 

103. Право власності на судна внутрішнього плавання визначається правом держави:

1. Місця знаходження судна.

2. Місця реєстрації судна.

3. Місця державної реєстрації власника.

4. Громадянства власника.

 

104. Відповідно КТМ України право на майно, що затонуло у внутрішніх водах або у територіальному морі України визначаються за законодавством країни:

1. Громадянином якої є власник майна.

2. Прапору судна.

3. Де це майно затонуло.

4. Особи, що заподіяла шкоду.

 

105. Відповідно до законодавства України, іноземні юридичні особи відносно земель сільськогосподарського призначення можуть мати:

1. Право власності та інші речові права.

2. Право оренди.

3. Будь-які права.

4. Право, що встановлено угодою сторін.

106. Захист права власності та інших речових прав здійснюється за правом:

1. Держави, у якій майно знаходиться

2. Держави суду.

3. Держави громадянином, якої є позивач.

4. На вибір заявника відповідно до права держави, у якій майно знаходиться, або відповідно до права держави суду.

 

Яким переважно шляхом здійснюється регулювання іноземних інвестицій?

1. Колізійними нормами національного права.

2. За допомогою правил, що встановлені міжнародними угодами.

3. За допомогою уніфікованих колізійних норм.

4. На підставі національного інвестиційного законодавства.