Що вважається несумісним із публічним порядком держави?

1. Право іноземної країни в цілому.

2. Суспільно-політична система іншої країни.

3. Наслідки застосування іноземної правової норми на території даної держави.

4. Судові прецеденти.

 

52. Як можна визначити категорію «публічний порядок»:

1. Як суверенітет та безпеку країни.

2. Як міжнародну правосуб’єктність даної держави.

3. Ця категорія не має законодавчого визначення..

4. Шляхом переліку основних норм, що складають основу даного поняття.

 

Які імперативні норми національного права обов’язково застосовуються судом, не дивлячись на приписи колізійних норм щодо застосування іноземного права?

1. Норми кримінального та адміністративного права даної держави.

2. Процесуальні норми даної держави.

3. Норми національного приватного права, що містять вказівку на їх обов’язкове застосування, та норми, що мають особливе значення для забезпечення прав та інтересів учасників приватних правовідносин.

4. Міжнародні стандарти прав людини.

 

На кому лежить обов’язок встановити зміст іноземного права?

1. На судових установах.

2. На сторонах спірних правовідносин.

3. На працівниках Державної виконавчої служби.

4. На законних представниках сторін.

 

55. Терміном «трансмісія» визначається:

1. Обхід закону.

2. Зворотне відсилання.

3. Відсилання до права третьої країни.

4. Застереження про взаємність.

56. До інструментів, що змінюють обсяг дії національного права стосовно іноземців певної державної приналежності, відноситься:

1. Реторсія.

2. Національний режим.

3. Взаємність.

4. Автономія волі.

57. Іноземне право не застосовується, оскільки його застосування суперечить правопорядку, основам моралі, суспільним устоям, добрим звичаям тощо. В даному випадку мова йде про:

1. Негативне застереження про публічний порядок.

2. Позитивне застереження про публічний характер.

3. Обхід закону.

4. Колізійна взаємність.

58. У силу якого режиму іноземці однієї держави користуються максимумом тих прав, що надані особам іншої держави:

1. Національного режиму.

2. Режиму найбільшого сприяння.

3. Недискримінаційного режиму.

4. Спеціального режиму.

59. Міжнародні договори та багатосторонні конвенції виходять із принципів:

1. Матеріальної взаємності.

2. Формальної взаємності.

3. Спеціального правового режиму.

4. Недискримінації.

 

60. Реторсія у міжнародному приватному праві – це:

1. Результат зіткнення (колізії) колізійних норм різних держав.

2. Заходи примусового впливу у відповідь на недружні дії іншої держави.

3. Один із способів кваліфікації колізійних норм.

4. Колізія колізій.

Т е м а 4. СУБ’ЄКТИ МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА.

 

Фізичні особи як суб’єкти МПП.

 

61. У чому полягає подвійний характер правового становища іноземців?

1. Вони користуються більшим об’ємом прав, ніж громадяни даної країни.

2. Вони підпорядковуються одночасно двом правопорядкам – особистому закону та закону країн и перебування.

3. Вони користуються правом консульського захисту.

4. На іноземців не поширюється цивільна та адміністративна юрисдикція країни перебування.

 

62. Виключіть категорію іноземців, що не вказана в Законі України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”:

1. Які тимчасово перебувають на території України.

2. Які тимчасовою проживають в України.

3. Які постійно прийняті в Україні.

4. Які постійно проживають в Україні.

 

63. Елементами цивільної правоздатності іноземних громадян в Україні не є:

1. Право займатися промислом у виключній (морській) економічній зоні України.

2. Право володіти майном на праві власності.

3. Право спадкувати майно.

4. Право укладати правочини.

 

64. Правоздатність фізичної особи визначається:

1. За її особистим законом.

2. За законодавством України.

3. Правом місця перебування.

4. Правом, обраним цією особою.

 

65. Дієздатність фізичної особи визначається:

1. Законом, обраним фізичною особою.

2. Особистим законом.

3. Законом країни перебування.

4. Законом місця знаходження майна.

 

66. Якщо іноземець має місце проживання в України, його особистим законом є:

1. Закон його громадянства.

2. Право країни, з якої ця особа переїхала до України.

3. Право України.

4. Право України та право його громадянства.

 

67. Особистим законом біженця є:

1. Закон громадянства.

2. Право країни, яка надала йому притулок.

3. Право країни, яка обрана біженцем для постійного проживання.

4. Право України.

68. Особистим законом апатриду є:

1. Закон його доміцілія.

2. Право України.

3. Закон останнього громадянства.

4. Правом, обране цією особою.

 

69. При наявності у особи декількох громадянств його особистим законом вважається:

1. Закон місця народження.

2. Закон останнього громадянства.

3. Закон його доміцілія.

4. Будь-яке право, що обране біпатридом.

 

70. Право фізичної особи на ім’я визначається:

1. Особистим законом.

2. Законом країни використання імені.

3. Законом громадянства.

4. Правом країни, з якою іноземець тісно пов’язаний.

 

71. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи або визнання фізичної особи недієздатною в Україні визначається:

1. За особистим законом.

2. За законом місця проживання.

3. Законом громадянства фізичної особи.

4. За законодавством України.

 

72. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою на території України регулюється по праву:

1. Громадянства цієї особи.

2. Її доміцілія.

3. Останнім з відомих особистих законів цієї особи.

4. Суду, що розглядає цивільну справу.

 

Юридичні особи як суб’єкти МПП.

 

73. Вкажіть питання, які вирішуються за особистим законом юридичної особи:

1. Відповідальність за невиконання зобов’язань.

2. Порядок реорганізацій та ліквідації.

3. Підсудність справ, учасником яких є юридична особа.

4. Право займатися зовнішньоекономічною діяльністю.

 

74. Яким чином у законодавстві переважної більшості країн визначається особистий закон юридичної особи:

1. На основі практики міжнародних організацій.

2. На основі теорії інкорпорації.

3. На основі теорії контролю.

4. Шляхом поєднання декількох колізійних прив’язок – місця інкорпорації, місця ефективної господарської діяльності, місця реєстрації, місця контролю.

75. Вкажіть нормативні акти, в яких містяться колізійні прив’язки щодо визначення особистого закону юридичних осіб:

1. Цивільний кодекс України.

2. Закон України „Про міжнародне приватне право”.

3. Закон України „Про господарські товариства”.

4. Господарський кодекс України.

 

76. Для розв’язання яких питань застосовується колізійний принцип «особистий закон юридичної особи»:

1. Для визначення належної форми установчих документів.

2. Для визначення особистого статуту юридичної особи.

3. Для цілей оподаткування.

4. Для цілей ліцензування.

77. Якими режимами може користуватися іноземна компанія на території держави місцеперебування:

1. Режимом найбільшого сприяння.

2. Спеціальним режимом, що встановлює додаткові обтяження.

3. Національним режимом, режимом найбільшого сприяння, преференційним режимом.

4. Лише режимом найбільшого сприяння.

 

78. Відповідно до чинного земельного законодавства іноземні юридичні особи в Україні для ведення підприємницької діяльності:

1.. Можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

2. Не можуть набувати право власності на земельні ділянки.

3. Можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення лише у разі придбання нерухомості в межах чи поза межами неселеного пункту.

4. Можуть набувати право власності на будь-які види земельних ділянок на загальних засадах.

79. У чому полягають основні проблеми правового регулювання діяльності ТНК:

1. ТНК – суб’єкти міжнародного публічного права.

2. ТНК – це компанії що не лише здійснюють господарську діяльність у багатьох країнах, але й засновані на міжнародному капіталі.

3. ТНК засновані на нормах міжнародної угоди.

4. ТНК здійснюють вирішальний вплив на політику та економіку країн, що розвиваються.