Провадження у Великій палаті

Правило 71[27]

(Застосовність процедурних положень)

1. Положення, що регулюють провадження в палатах, застосовуються, після внесення необхідних змін, до провадження у Великій палаті.

2. Повноваження, які надаються палаті положеннями пункту 3 правила 54 та пункту 3 правила 59 стосовно проведення слухання, можуть, під час провадження у Великій палаті, також здійснюватися головою Великої палати.

Правило 72

(Відмова палати від юрисдикції на користь Великої палати)

1. Відповідно до статті 30 Конвенції, якщо справа, яка перебуває на розгляді в палаті, порушує серйозне питання щодо тлумачення Конвенції чи протоколів до неї або якщо вирішення питання, яке вона розглядає, може призвести до результату, несумісного з рішенням, постановленим Судом раніше, палата може в будь-який час до постановлення рішення відмовитися від своєї юрисдикції на користь Великої палати, якщо жодна зі сторін у справі не заперечує проти цього відповідно до пункту 2 цього правила. Умотивовувати рішення щодо відмови від юрисдикції немає потреби.

2. Секретар повідомляє сторони про намір палати відмовитися від своєї юрисдикції. Сторони мають один місяць від дати цього повідомлення, упродовж якого вони можуть надіслати до канцелярії належним чином вмотивоване заперечення. Палата вважатиме недійсним заперечення, що не відповідає цим умовам.

Правило 73

(Клопотання сторони про передання справи до Великої палати)

1. Відповідно до статті 43 Конвенції, будь-яка сторона у справі може, у виняткових випадках, упродовж трьох місяців від дати постановлення рішення палатою надіслати до канцелярії письмове клопотання щодо передання справи до Великої палати. У своєму клопотанні сторона має зазначити важливе питання, що стосується тлумачення або застосування Конвенції чи протоколів до неї, або важливе питання загального значення, яке, на її думку, вимагає розгляду Великою палатою.

2. Колегія у складі п'яти суддів Великої палати, створена відповідно до пункту 6 правила 24, розглядає клопотання виключно на підставі наявних матеріалів у справі. Вона задовольняє клопотання лише в тому разі, коли вважає, що справа дійсно порушує таке питання чи проблему. Умотивовувати відмову щодо клопотання немає потреби.

3. Якщо колегія задовольняє клопотання, Велика палата вирішує справу шляхом постановлення судового рішення.

Глава VIII

Судові рішення

Правило 74

(Зміст судового рішення)

1. Судове рішення, згідно зі статтями 42 і 44 Конвенції, має містити:

a) імена голови та інших суддів, що входять до складу палати, яка постановила рішення, а також імена секретаря чи заступника секретаря;

b) дати постановлення рішення та його проголошення;

c) опис сторін;

d) імена довірених осіб, адвокатів чи радників сторін;

e) виклад перебігу процесу;

f) факти у справі;

g) стислий виклад подань сторін;

h) умотивування з погляду права;

i) резолютивні положення рішення;

j) ухвалу щодо відшкодування витрат, якщо така є;

k) зазначення кількості суддів, що складають більшість;

l) коли це доцільно, зазначення того, який текст є автентичним.

2. Будь-який суддя, що брав участь у розгляді справи, має право додати до рішення або свою окрему думку, що збігається чи розходиться з рішенням, або просто констатацію своєї незгоди.

Правило 75

(Постанова про справедливу сатисфакцію)

1. Якщо палата виявить, що було порушення Конвенції, в тому самому рішенні вона приймає постанову щодо застосування статті 41 Конвенції, якщо це питання, порушене відповідно до правила 60, готове для винесення постанови. Якщо питання не готове для винесення постанови, палата має відкласти його повністю або частково та призначити подальшу процедуру.

2. З метою прийняття постанови щодо застосування статті 41 Конвенції палата має, наскільки це можливо, складатися із тих суддів, які розглядали справу по суті. Якщо виявиться неможливим сформувати палату в первісному складі, голова Суду повинен доповнити або сформувати палату шляхом жеребкування.

3. Проголошуючи постанову про справедливу сатисфакцію згідно зі статтею 41 Конвенції, палата може розпорядитися про те, що – у разі коли розрахунок не буде проведено в межах зазначеного строку, – на суми, призначені до сплати як відшкодування, мають нараховуватися відсотки.

4. Якщо Суд буде поінформовано про досягнення угоди між потерпілою стороною та Договірною Стороною, відповідальною за порушення, він має перевірити, чи справедливий характер має ця угода, і якщо виявиться, що угода є справедливою, він вилучає справу з реєстру відповідно до пункту 3 правила 43.

Правило 76

(Мова, якою виноситься судове рішення)

1. Усі рішення виносяться або англійською, або французькою мовою, окрім випадку, коли Суд вирішує винести рішення обома офіційними мовами.

2. Опублікування рішень в офіційних матеріалах Суду, як передбачено у правилі 78, здійснюється обома офіційними мовами Суду.

Правило 77

(Підписання, проголошення та повідомлення судового рішення)

1. Рішення підписуються головою палати і секретарем.

2. Рішення проголошується головою палати або, за його дорученням, іншим суддею у відкритому слуханні. Довірені особи та представники сторін мають бути вчасно повідомлені про дату цього слухання. Інакше проголошенням рішення вважатиметься повідомлення, передбачене в пункті 3 цього правила.

3. Рішення передається до Комітету міністрів. Секретар надсилає завірені копії сторонам, Генеральному секретареві Ради Європи, третій стороні чи іншій безпосередньо заінтересованій особі. Оригінал, належним чином підписаний та скріплений печаткою, здається на зберігання до архіву Суду.

Правило 78

(Опублікування судових рішень та інших документів)

Відповідно до пункту 3 статті 44 Конвенції, остаточні рішення Суду публікуються в належній формі, відповідальність за їх опублікування покладається на Секретаря. Крім того, Секретар є також відповідальним за опублікування офіційних матеріалів з вибраними судовими рішеннями, ухвалами та будь-яким документом, який Голова Суду вважає за корисне опублікувати.

Правило 79

(Клопотання про тлумачення судового рішення)

1. Сторона може подати клопотання з приводу тлумачення судового рішення впродовж одного року після проголошення цього рішення.

2. Клопотання подається до канцелярії. У ньому має бути чітко зазначено, який саме момент чи які саме моменти у викладі рішення потребують тлумачення.

3. Попередній склад палати з власної ініціативи може прийняти рішення відхилити клопотання, мотивуючи це тим, що немає підстав для розгляду. Якщо неможливо сформувати палату в попередньому складі, голова палати доповнює або повністю формує її шляхом жеребкування.

4. Якщо палата не відхилить клопотання, секретар повідомляє про нього іншу сторону чи сторони і пропонує їм подати письмові зауваження в межах строку, встановленого головою палати. Голова палати також призначає дату слухання, якщо палата вирішить проводити його. Палата вирішує питання шляхом постановлення судового рішення.

Правило 80

(Клопотання про перегляд судового рішення)

1. Будь-яка сторона в разі виявлення факту, який за своїм характером міг би мати вирішальне значення і який у той час, коли проголошувалося судове рішення, був невідомий Суду і підставно не міг бути відомий цій стороні, може впродовж шестимісячного строку після того, як ця сторона дізналася про такий факт, звернутися до Суду з клопотанням переглянути це рішення.

2. У клопотанні має бути зазначено, яке саме рішення потребує перегляду, та має міститися інформація, необхідна для підтвердження того, що було дотримано умов, викладених у пункті 1. До нього додаються копії всіх підтверджувальних документів. Клопотання та підтверджувальні документи подаються до канцелярії.

3. Попередній склад палати з власної ініціативи може прийняти рішення відхилити клопотання, мотивуючи це тим, що немає підстав для розгляду. Якщо неможливо сформувати палату в попередньому складі, голова палати доповнює або повністю формує її шляхом жеребкування.

4. Якщо палата не відхилить клопотання, Секретар повідомляє про нього іншу сторону чи сторони і пропонує їм подати письмові зауваження в межах строку, встановленого головою палати. Голова палати також призначає дату слухання, якщо палата вирішить проводити його. Палата вирішує це питання шляхом ухвалення судового рішення.

Правило 81

(Виправлення помилок в ухвалах і судових рішеннях)

Незалежно від положень щодо перегляду судових рішень та поновлення заяв у реєстрі справ Суд може, з власної ініціативи або за клопотанням сторони, поданим протягом одного місяця від дати проголошення ухвали або судового рішення, виправити описки, неточності в підрахунках чи явні помилки.

Глава IX

Консультативні висновки

Правило 82

У провадженнях з приводу надання консультативних висновків, крім положень статей 47, 48 та 49 Конвенції, Суд застосовує і подальші положення. Він також застосовує інші положення цього Регламенту такою мірою, наскільки він вважає це за доцільне.

Правило 83

Клопотання про надання консультативного висновку подається до канцелярії. У клопотанні має бути повно і точно викладене питання, з якого Суд має надати висновок, а також:

a) дата, коли Комітет міністрів ухвалив рішення, про яке йдеться в пункті 3 статті 47 Конвенції;

b) імена та адреси особи або осіб, призначених Комітетом міністрів для того, щоб надати Суду роз'яснення, які можуть йому знадобитися.

Разом із клопотанням подаються всі документи, що можуть прояснити це питання.

Правило 84

1. Після отримання клопотання секретар передає його копію всім членам Суду.

2. Секретар інформує Договірні Сторони про те, що Суд готовий отримувати їхні письмові зауваження.

Правило 85

1. Голова Суду встановлює строк подання письмових зауважень чи інших документів.

2. Письмові зауваження або інші документи подаються до канцелярії. Секретар передає їхні копії всім членам Суду, Комітетові міністрів та кожній із Договірних Сторін.

Правило 86

Після завершення письмової процедури голова Суду вирішує, чи потрібно надати можливість Договірним Сторонам, які подали письмові зауваження, викласти їх під час усного розгляду, призначеного з цією метою.

Правило 87

Якщо Суд вважає, що клопотання про надання консультативного висновку виходить за межі його консультативної компетенції, визначеної в статті 47 Конвенції, він має засвідчити це у вмотивованій ухвалі.

Правило 88

1. Консультативні висновки затверджуються більшістю голосів Пленуму Суду. У висновках має бути зазначено кількість суддів, що складають більшість.

2. Будь-який суддя, якщо він цього бажає, може додати до висновку Суду або свою окрему думку, що збігається чи розходиться з консультативним висновком, або просто констатацію своєї незгоди.

Правило 89

Консультативний висновок зачитує голова Суду або уповноважений ним суддя у відкритому засіданні, однією з двох офіційних мов, із завчасним повідомленням про це Комітету міністрів та кожної з Договірних Сторін.

Правило 90

Висновок, а також будь-яка ухвала, прийнята згідно з правилом 84, мають бути підписані Головою Суду і Секретарем. Оригінал, належним чином підписаний і скріплений печаткою, здається на зберігання до архіву Суду. Секретар надсилає засвідчені копії Комітетові міністрів, Договірним Сторонам та Генеральному секретареві Ради Європи.

Глава X

Правова допомога

Правило 91

1. Голова палати може – або на прохання заявника, що подає заяву згідно зі статтею 34 Конвенції, або з власної ініціативи – надати заявникові безоплатну правову допомогу у зв'язку із наданням роз'яснень у справі з моменту, коли від Договірної Сторони-відповідача отримано письмові зауваження щодо прийнятності цієї справи, відповідно до пункту 2 (b) правила 54, або зі спливом строку їх подання.

2. За умови додержання правила 96, якщо заявникові було надано правову допомогу у зв'язку з наданням роз'яснень у справі перед палатою, цей грант залишається в силі також і для цілей представництва заявника перед Великою палатою.

Правило 92

Правова допомога може бути надана лише тоді, коли голова палати переконається в тому, що:

a) вона є необхідною для належного ведення справи в палаті;

b) заявникові бракує достатніх коштів, щоб оплатити вартість усіх або частини витрат.

Правило 93

1. Для того щоб визначити, чи бракує заявникам достатніх коштів для оплати вартості всіх або частини витрат, їм необхідно заповнити бланк декларації, де мають бути зазначені дані про їхні доходи, про наявність нерухомості та фінансових зобов'язань стосовно утриманців чи про будь-які інші фінансові зобов'язання. Така декларація має бути засвідчена відповідним національним органом чи органами.

2. Заінтересованим Договірним Сторонам пропонується подати свої письмові зауваження.

3. Після отримання інформації, зазначеної вище в пунктах 1 і 2, голова палати вирішує, чи має бути надана правова допомога. Секретар повідомляє про це відповідні сторони.

Правило 94

1. Гонорари сплачуються адвокатам або іншим особам, призначеним відповідно до пункту 4 правила 36. Коли це доцільно, гонорар може бути сплачений більш як одному такому представникові.

2. Правова допомога може надаватися не лише для сплати гонорарів за представництво, а може також охоплювати дорожні витрати, прожитковий мінімум та інші необхідні витрати, яких зазнають заявник або призначений представник.

Правило 95

В ухвалі про надання правової допомоги секретар зазначає:

a) розмір гонорарів, що мають бути сплачені відповідно до чинної розрахункової таблиці правової допомоги;

b) загальну суму витрат, що мають бути оплачені.

Правило 96

Якщо голова палати переконається в тому, що умови, викладені в правилі 92, більше не виконуються, він може в будь-який час відкликати грант правової допомоги або змінити суму виплат.

Розділ III

ПЕРЕХІДНІ ПРАВИЛА

Правило 97

(Строк повноважень суддів)

Строк повноважень суддів, які були членами Суду на день набрання чинності Протоколом 11 до Конвенції, обчислюється з цієї дати.

Правило 98

(Головування в секціях)

Упродовж трирічного строку з моменту набрання чинності Протоколом 11 до Конвенції:

a) двоє голів секцій, які не є одночасно заступниками голови Суду, та заступники голів секцій обираються на посаду строком на 18 місяців;

b) заступники голів секцій не можуть бути одразу переобрані на новий строк.

Правило 99

(Взаємозв'язок між Судом та Комісією)

1. При розгляді справ, що постають перед Судом згідно з пунктами 4 і 5 статті 5 Протоколу 11 до Конвенції, Суд може запропонувати Комісії делегувати одного чи більше її членів для участі в розгляді справи в Суді.

2. При розгляді справ, про які йшлося в попередньому пункті, Суд бере до уваги доповідь Комісії, затверджену згідно з колишньою статтею 31 Конвенції.

3. Якщо голова палати не вирішить інакше, доступ громадськості до зазначеної доповіді має бути забезпечено через секретаря – по можливості якнайшвидше після того, як справу було порушено в Суді.

4. Інші справи, що складають реєстр справ Комісії, в тому числі меморандуми та зауваження у справах, порушених у Суді за пунктами 2 – 5 статті 5 Протоколу 11, мають залишатися конфіденційними, якщо голова палати не вирішить інакше.

5. У справах, щодо яких Комісія зібрала докази, але не змогла прийняти доповідь відповідно до колишньої статті 31 Конвенції, Суд бере до уваги ті стенографічні записи, документацію та думку представників Комісії, що випливають із розслідування.

Правило 100

(Провадження в палаті та у Великій палаті)

1. З приводу справ, переданих до Суду згідно з пунктом 4 статті 5 Протоколу 11 до Конвенції, колегія Великої палати, створена відповідно до пункту 6[29] правила 24, виключно на підставі наявних матеріалів у справі вирішує, хто має розглядати справу – палата чи Велика палата.

2. Якщо справа вирішується палатою, судове рішення палати, відповідно до пункту 4 статті 5 Протоколу 11, має бути остаточним, і правило 73 не застосовується.

3. Справи, передані до Суду згідно з пунктом 5 статті 5 Протоколу 11, голова Суду передає до Великої палати.

4. Для розгляду кожної справи, переданої до Великої палати згідно з пунктом 5 статті 5 Протоколу 11, склад Великої палати має бути доповнений суддями, призначеними за ротацією в межах однієї з груп, зазначених у пункті 31 правила 24, причому справи передаються в групи на альтернативній основі.

Правило 101

(Надання правової допомоги)

На підставі правила 96, у справах, порушених у Суді згідно з пунктами 2 – 5 статті 5 Протоколу 11 до Конвенції, правова допомога, надана заявникові для провадження в Комісії чи в колишньому Суді, залишається в силі також і для цілей його представництва в Суді.

Правило 102

(Клопотання про тлумачення або перегляд судового рішення)

1. Коли сторона звертається з клопотанням щодо тлумачення або перегляду рішення, проголошеного колишнім Судом, голова Суду передає клопотання до однієї із секцій, відповідно до умов, викладених у правилі 51 або 52, залежно від обставин.

2. Незважаючи на пункт 3 правила 79 та пункт 3 правила 80, голова відповідної секції створює нову палату для розгляду цього клопотання.

3. До складу палати, що має бути створена, входять за посадою:

a) голова секції;

та, незалежно від того, чи входять вони до складу відповідної секції,

b) суддя, обраний від будь-якої заінтересованої Договірної Сторони, або, якщо він не може брати участь у розгляді, будь-який суддя, призначений згідно з правилом 29;

c) будь-який суддя Суду, що входив до складу попередньої палати, яка проголошувала рішення колишнього Суду.

4. a) Інших членів палати голова секції визначає шляхом жеребкування з-поміж членів відповідної секції.

b) Члени секції, яких не було призначено в такий спосіб, беруть участь у розгляді справи як підмінні судді.

Розділ IV

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Правило 103

(Зміна або призупинення правила)

1. Будь-які поправки до положень цього Регламенту приймаються більшістю голосів членів Суду на пленарному засіданні за умови внесення попередньої пропозиції. Письмове повідомлення про запропоновану поправку має бути надіслане Секретареві принаймні за один місяць до засідання, на якому проводитиметься обговорення. Після отримання такого повідомлення Секретар, по можливості якнайшвидше, повідомляє всіх членів Суду.

2. Будь-яке правило, що стосується внутрішнього розпорядку роботи Суду, може бути призупинене на пропозицію, без попереднього повідомлення, за умови, що заінтересована палата прийме ухвалу одностайно. В такому разі призупинення правила застосовується обмежено, лише з конкретною метою, для якої це було запропоновано.

Правило 104

(Набрання Регламентом чинності)

Цей Регламент набирає чинності з 1 листопада 1998 року.

ДОДАТОК ДО РЕГЛАМЕНТУ

(стосовно розслідувань)

Правило A1

(Заходи розслідування)

1. Палата має право, за клопотанням сторони або з власної ініціативи, вжити будь-який захід розслідування, який, на її думку, може допомогти з'ясуванню фактів у справі. Крім того, палата може звернутися до сторони з проханням подати документальні докази, а також вирішити заслухати як свідка або експерта чи в будь-якій іншій якості особу, докази або твердження якої, на її погляд, можуть допомогти у виконанні такого завдання.

2. Палата може також звернутися до будь-якої особи чи інституції на власний вибір з проханням висловити думку або підготувати письмове повідомлення з приводу того чи іншого питання, якщо вона вважає це за необхідне у даній справі.

3. Після того як справу оголошено прийнятною або, за виняткових обставин, до моменту винесення ухвали щодо прийнятності справи, палата може делегувати одного чи кількох своїх членів або інших суддів Суду для з'ясування обставин і фактів, розслідування на місці чи отримання доказів у якийсь інший спосіб. Палата може також доручити тій чи іншій особі чи інституції на власний вибір надавати такій делегації допомогу у визначений палатою спосіб.

4. Положення цього розділу стосовно здійснюваних делегацією заходів розслідування застосовуються, mutatis mutandis, до будь-якого такого провадження, яке здійснює сама ця палата.

5. Провадження, яке становить частину того чи іншого розслідування, здійснюваного палатою чи її делегацією, має бути закритим, за винятком випадків, коли голова палати або керівник делегації вирішує інакше.

6. Голова палати може, якщо вважає за потрібне, запропонувати або надати дозвіл тій чи іншій третій стороні взяти участь у заході розслідування. Голова встановлює умови такої участі і може обмежити її, якщо таких умов не дотримано.

Правило A2

(Зобов'язання сторін стосовно заходів розслідування)

1. Заявник та відповідна Договірна Сторона надають Суду допомогу, необхідну для здійснення того чи іншого заходу розслідування.

2. Договірна Сторона, на території якої делегація проводить розслідування на місці, створює для делегації відповідні умови для роботи і надає необхідну допомогу для належного проведення заходів. Зокрема, Договірна Сторона робить все необхідне для забезпечення пересування делегації в межах своєї території та піклується про всі необхідні заходи безпеки щодо її членів. Договірна Сторона повинна вжити заходів для виключення можливості негативних наслідків для особи чи організації, яка надає делегації будь-який доказ чи допомогу.

Правило A3

(Нез'явлення до делегації)

Якщо сторона чи будь-яка інша особа, що має бути заслухана перед делегацією, не з'являється або відмовляється зробити це, тоді, незважаючи на таку обставину, делегація має право продовжувати здійснення своїх заходів, якщо вона переконана в тому, що ця обставина не суперечить належному здійсненню правосуддя.

Правило A4

(Здійснення делегацією заходів розслідування)

1. Делегати здійснюють відповідні повноваження, які надані палаті Конвенцією або цим Регламентом, та забезпечують розслідування.

2. Перед здійсненням заходів розслідування керівник делегації може прийняти рішення про проведення підготовчого засідання зі сторонами чи їхніми представниками.

Правило A5

(Виклик свідків, експертів та інших осіб при проведенні делегацією заходів розслідування)

1. Виклик свідків, експертів та інших осіб, які мають бути заслухані делегацією, здійснює Секретар Суду.

2. У виклику має бути зазначено:

a) справа, у зв'язку з якою здійснюється виклик;

b) предмет розслідування, експертизи чи іншого заходу, що здійснюється за розпорядженням палати або голови палати;

c) умови грошового забезпечення, яке має надаватися викликаним особам.

3. Наскільки це можливо, сторони мають надавати достатню інформацію, необхідну для встановлення особи свідків, експертів чи інших осіб, які підлягають виклику, а також їхні адреси.

4. Згідно з пунктом 2 правила 37, Договірна Сторона, на території якої проживає свідок, повинна забезпечити вручення повістки про виклик, яка надійшла з палати. У разі неможливості такого вручення Договірна Сторона має у письмовій формі навести причини. Після цього Договірна Сторона вживає всіх необхідних заходів для забезпечення явки викликаних осіб, що перебувають під її юрисдикцією і контролем.

5. Керівник делегації може зажадати присутності свідків, експертів та інших осіб під час проведення делегацією заходів розслідування на місці. Договірна Сторона, на території якої проводиться розслідування, має, у разі надходження відповідного прохання, вжити всіх необхідних заходів для забезпечення такої присутності.

6. Якщо на прохання чи від імені Договірної Сторони викликано свідка, експерта чи іншу особу, витрати на забезпечення їхньої явки несе ця Сторона, крім випадків, коли палата вирішує інакше. У разі якщо особа, що підлягає виклику, перебуває під вартою в Договірній державі, на території якої делегація здійснює розслідування на місці, витрати на забезпечення явки цієї особи несе Договірна Сторона, за винятком випадків, коли палата вирішує інакше. У всіх інших випадках палата вирішує, чи має такі витрати нести Рада Європи, чи їх повинен компенсувати заявник або третя сторона, на клопотання яких чи від імені яких забезпечувалася явка цієї особи. У будь-якому випадку прийнятний розмір таких витрат визначає голова палати.

Правило A6

(Присяга чи офіційна заява свідків та експертів перед даванням показань)

1. Після встановлення особи і перед даванням показань кожний свідок складає присягу чи робить таку офіційну заяву:

"Присягаю," – або "Офіційно заявляю, згідно зі своєю честю і совістю," – "що говоритиму правду, всю правду і нічого, крім правди".

Цей акт фіксується у протоколі.

2. Після встановлення особи і перед виконанням свого завдання для делегації кожний експерт складає присягу чи робить таку офіційну заяву:

"Присягаю," – або "Офіційно заявляю," – "що виконуватиму свої функції експерта чесно й сумлінно".

Цей акт фіксується у протоколі.

Правило A7

(Заслуховування делегацією свідків, експертів та інших осіб)

1. Будь-який делегат має право ставити запитання уповноваженим особам, адвокатам чи радникам сторін, заявникові, свідкам та експертам, а також будь-якій іншій особі, присутній на засіданні делегації.

2. Свідки, експерти та інші особи, присутні на засіданні делегації, можуть бути опитані уповноваженими особами, адвокатами чи радниками сторін, за умови, що опитування здійснюється під контролем керівника делегації. У разі висунення заперечення проти поставленого запитання рішення приймає керівник делегації.

3. Крім випадків, коли існують виняткові обставини, та зі згоди керівника делегації, свідки, експерти й інші особи, яких має заслухати делегація, допускаються на заслуховування лише після того, як вони дали показання.

4. Щодо свідків, експертів та інших осіб, які мають бути заслухані за відсутності сторін у справі, керівник делегації має право встановлювати певний порядок, якщо цього вимагають інтереси належного здійснення правосуддя.

5. У разі виникнення спору у зв'язку з відведенням свідка чи експерта, рішення приймає керівник делегації. З метою одержання інформації делегація має право заслухати особу, яка не правоможна давати показання як свідок чи експерт.

Правило A8

(Стенографічний запис провадження, здійснюваного делегацією)

1. Будь-яке провадження стосовно заходу розслідування делегації має бути зафіксоване у вигляді стенографічного звіту, який готує Секретар. У такому звіті має бути зазначено:

a) склад делегації;

b) список тих, хто був присутнім на засіданні делегації, тобто уповноважених осіб, адвокатів та радників залучених у справу сторін;

c) прізвища, імена, опис та адреса кожного свідка, експерта чи іншої заслуханої особи;

d) текст поданих показань, поставлених запитань і наданих відповідей;

e) текст ухвали, винесеної під час провадження, здійснюваного делегацією чи її керівником.

2. Якщо увесь стенографічний звіт або його частину виконано неофіційною мовою, Секретар вживає заходів для його перекладу на одну з офіційних мов Суду.

3. Представники сторін мають одержати копію стенографічного звіту для внесення правок, проте за умови, що це відбуватиметься під контролем Секретаря або керівника делегації і що в жодному разі такі правки не спотворюватимуть змісту й логіки сказаного. Стосовно цієї процедури секретар встановлює строки, керуючись вказівками керівника делегації.

4. Після внесення правок стенографічний звіт підписують керівник делегації та Секретар, після чого він стає офіційним документом у справі.

ПРАКТИЧНА РЕКОМЕНДАЦІЯ [32]